Рішення

від 10.12.2018 по справі 917/924/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 10.12.2018Справа №  917/924/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін  справу   № 917/924/18 За позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (36020, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 40-а) до Приватного підприємства "Інбудсервіс" (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 16/3, нежиле приміщення, з №1 по № 8 в літ. "А") про стягнення 19 232,83 грн без виклику представників сторін ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Інбудсервіс" про стягнення заборгованості за договором №12 на виконання робіт від 25.12.2017 в розмірі 19 232,83 грн. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.07.2018 справу № 917/924/18 за позовом комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до приватного підприємства "Інбудсервіс" про стягнення заборгованості за договором №12 на виконання робіт від 25.12.2017 в розмірі 19 232,83 грн., передано за підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 залишено позовну заяву Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" без руху, встановлено позивачеві  строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом: подання до суду письмової заяви з зазначенням засобів зв'язку, електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача; подання до суду письмової заяви, яка буде містити підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; поданням до суду заяви із зазначенням  щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. подання до суду письмової заяви з доданням до неї доказів відповідно до ст. 91 ГПК України. Від позивача до суду 25.09.2018 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, якими останній усунув недоліки, встановлені даною ухвалою. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи №917/924/18 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 10.11.2018. Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі № 917/924/18, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 917/924/18 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 16/3, нежиле приміщення, з №1 по № 8 в літ. "А". Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Відповідно до поштового повернення № 0103047711979, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі № 917/924/18 не було вручене під час доставки, про що вказано: "не знаходиться". Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали. Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі № 917/924/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва - ВСТАНОВИВ: Як підтверджено матеріалами справи, 25.12.2017 між позивачем, як виконавцем та відповідачем, як замовником було укладено договір № 12 на виконання робіт (далі за текстом - договір). За умовами даного договору виконавець зобов'язується виконати електромонтажні роботи та здати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти результати робіт та оплатити їх вартість (п. 1.1. договору). Загальна вартість робіт по даному договору складає 50 000,00 грн (п. 2.1. договору). Згідно з п. 2.2. договору оплата виконаних робіт проводиться замовником виконавцю на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок вказаний в договорі. Рахунки виставляються на підставі кошторису по письмовому зверненню замовника (п. 2.3. договору). Відповідно до п. 4.1. договору замовник зобов'язаний в строк і в порядку, що передбачені договором, за участю виконавця оглянути і прийняти виконані роботи (її результат) по акту здачі – приймання виконаних робіт, що є невід'ємною частиною договору. В п. 7.1 договору сторони визначили, що даний договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Всього за умовами даного договору позивач виконав для відповідача електромонтажних робіт на загальну суму 19 232,83 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2018 року та актом № 1 приймання – виконання будівельних робіт за січень 2018 року підписаними сторонами та скріпленими їх печатками. Відповідач за виконані по договору роботи не розрахувався, і доказів іншого матеріали справи не містять. Предметом позову у даній справі є матеріально – правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 19   232, 83 грн основної заборгованості за договором. Правовідносини сторін виникли з договору будівельного підряду і вони регулюються главою 61 Цивільного кодексу України та загальними положеннями про зобов'язання. Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Статтею 843 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України). Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 ЦК України). Остаточно здача – приймання робіт за договором відбулася 31.01.2018 про що сторонами підписані відповідні довідка про вартість робіт та акт приймання виконаних будівельних робіт. Під час прийняття виконаних підрядних робіт відповідач (замовник за умовами договору) акту про виявлені недоліки не складав, про наявність недоліків та необхідність їх виправлення виконавцю (позивачу) не повідомляв. Відповідно в силу положень ст. 854 ЦК України, відповідач був зобов'язаний оплатити виконані роботи 01.02.2018, проте не оплатив. Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності виконаних робіт умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано. В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 19   232, 83 грн відповідачем суду не надано. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 19   232, 83  грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до ст. 854 ЦК України є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 19   232, 83 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі. Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні,  за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Позивач просив покласти на відповідача окрім судового збору інші судові витрати, а саме заробітну плату юрисконсульта з розрахунку 41, 63 грн за одну годину роботи за 40 годин (всього 1   665, 20 грн). Відповідно до положень ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Позивач не надав суду доказів здійснення ним витрат пов'язаних з правничою допомогою саме адвоката, відтак у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача. Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                                              В И Р І Ш И В: 1. Позов Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до Приватного підприємства "Інбудсервіс" про стягнення 19 232,83 грн задовольнити. 2. Стягнути з Приватного підприємства "Інбудсервіс" (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 16/3, нежиле приміщення, з №1 по № 8 в літ. "А"; ідентифікаційний код 32305529) на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (36020, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 40-а; ідентифікаційний код 03361661) 19   232 (дев'ятнадцять тисяч двісті тридцять дві) грн 83 коп. основної заборгованості та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складене 13.12.2018. Суддя                                                                                          Г.П. Бондаренко