Рішення

від 06.12.2018 по справі 910/14121/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.12.2018Справа № 910/14121/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Мазур В.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/14121/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гаряче молоко"

до публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

про стягнення 60 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Селіфонов В.В., довіреність №КВ203136 від 20.11.2018р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаряче молоко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 60 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.05.2018р. відбулось несанкціоноване та незаконне списання коштів у розмірі 60 000,00 грн. з рахунку позивача, відкритого у ПАТ КБ "Приватбанк". При цьому, відповідач, встановивши факт незаконного списання коштів з рахунку ТОВ "Гаряче молоко", відмовив у задоволенні вимоги позивача повернути незаконно списанні кошти, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.10.2018р. відкрито провадження у справі №910/14121/18 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Судове засідання по справі призначено на 22.11.2018р.

Присутній у судовому засіданні 22.11.2018р.. представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та подав заяву про долучення документів до матеріалів справи, в тому числі відзив.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, у відзиві відповідач зазначив, що публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" правомірно відмовлено у поверненні товариству з обмеженою відповідальністю "Гаряче молоко" несанкціоновано списаних грошових коштів в сумі 60 000,00 грн., оскільки останнім порушено умов і правил надання банківських послуг щодо використання системи дистанційного банківського обслуговування Приват24 та правил дистанційного управління рахунком.

В судовому засіданні 22.11.2018р. оголошено перерву до 06.12.2018р.

28.11.2017р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Присутній у судовому засіданні 06.12.2018р. представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 06.12.2018р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі заяви директора товариства з обмеженою відповідальністю "Гаряче молоко" (клієнт) - ОСОБА_2 про відкриття поточного рахунку у публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Приватбанк (банк) останньому було відкрито рахунок № 26007052677711 (поточний рахунок).

Згідно зазначеної заяви позивач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

22.05.2018р. з рахунку № 260070526777116, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "Гаряче молоко", були списані грошові кошти у сумі 60 000,00 грн. з призначенням платежу - орендні послуги за квітень 2018р. зг.дог.№1845 у сумі 50000.00 грн., ПДВ - 20% 10000.00 грн., на рахунок ОСББ Комфорт 12 , що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача та платіжним дорученням №119 від 22.05.2018р.

Позивач стверджує, що доступ до системи Приват24 від імені позивача мала виключно директор цього суб'єкту господарювання - ОСОБА_2. При цьому, жодних дій, направлених на перерахування коштів на рахунок ОСББ Комфорт 12 директором не здійснювалось, жодних дозволів будь-яким третім особам на операції з грошовими коштами позивача не надавалось, жодних даних (пін коди, ключі доступу, тощо), що дозволяють здійснювати платіжні операції будь-яким третім також не надавалося.

Також позивач зазначив, що у товариства з обмеженою відповідальністю "Гаряче молоко" відсутні будь-які господарські відносини з ОСББ Комфорт 12 .

У зв'язку із наведеними обставинами, позивач звернувся до правоохоронних органів з проханням порушити кримінальне провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.09.2018р. у справі №759/13696/18 зобов'язано уповноважену особу Святошинського УН ГУНП в м. КИЄВІ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 22.05.2018р.

31.05.2018р. позивач направив до ПАТ КБ "Приватбанк" заяву №95 від 30.05.2018р., у якій повідомив про несанкціоноване та незаконне списання грошових коштів в розмірі 60 000,00 грн. з поточного рахунку № 260070526777116 та просило відновити залишок коштів на рахунку ТОВ "Гаряче молоко" в розмірі 60 000,00 грн.

У листі від 20.06.2018р. №020.1.0.0.0/7- 20180522/3042 відповідач зазначив, що в результаті проведеного службового розслідування факт несанкціонованого зняття коштів з рахунку позивача було підтверджено. Однак, відповідач відмовив у задоволенні прохання повернути незаконно списані кошти з рахунку позивача з підстав порушенням умов і правил надання банківських послуг, а саме: використання системи дистанційного банківського обслуговування Приват24 та правил дистанційного управління рахунком.

На думку позивача, відповідач безпідставно не повернув грошові кошти товариству з обмеженою відповідальністю "Гаряче молоко, що були незаконно списані з банківського рахунку позивача.

В свою чергу відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, виклавши свою правову позицію у відзиві на позовну заяву.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом та зазначалося раніше, на підставі заяви директора товариства з обмеженою відповідальністю "Гаряче молоко" на відкриття рахунку та про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (банк, відповідач) останньому було відкрито у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Приватбанк поточний рахунок № 26007052677711.

Згідно зазначеної заяви позивач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг(далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір банківського обслуговування, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором банківського рахунку.

Згідно ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до статті 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України Про банки і банківську діяльність , відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Правовідносини у сфері функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, проведення переказу коштів, відповідальності суб'єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами регулюються, зокрема, Законом України Про банки і банківську діяльність , Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах затвердженою Постановою Національного банку від 12.11.2003, № 492, Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням , затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 30 квітня 2010 року № 223 та Положенням про діяльність в Україні внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.09.2007 року № 348.

Згідно з п.п. 37.2 ст. 37 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , у разі ініціації належного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1% суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Згідно з вимогами п. 1.8 Інструкції НБУ №492, банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки за договором банківського рахунку. Цим же пунктом Інструкції встановлено, що до поточних рахунків також належать карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог цієї Інструкції. Операції за цими рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених цією Інструкцією, Положенням НБУ №223 та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку.

Відповідно допунктів 6.7, 6.8 Положення Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням , затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Таким чином, винність відповідача презюмується.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Відповідач жодних дій для встановлення обставин здійснення незаконної операції не вчинив.

Матеріали справи свідчать про відсутність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

А тому твердження відповідача про наявність вини позивача у списанні грошових коштів з його рахунків, що полягає у порушенні умов і правил надання банківських послуг щодо використання системи дистанційного банківського обслуговування Приват24 та правил дистанційного управління рахунком, є помилковим, оскільки ґрунтуються на припущеннях, а не наявних в матеріалах справи доказах, які б підтверджували, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку про несанкціоноване списання грошових коштів з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-Універсал", у зв'язку із чим вони підлягають поверненню

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Також, у позовній заяві ТОВ "Гаряче молоко" зазначено, що в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У зв'язку із викладеним суд відкладає вирішення питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу до надання позивачем відповідних доказів їх понесення.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гаряче молоко" (03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 67, код 30603174) грошові кошти в сумі 60 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 11.12.2018р.

СуддяА.І. Привалов