Ухвала

від 14.12.2018 по справі 910/12076/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14 грудня 2018 рокуСправа № 910/12076/18 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. розглянувши заяву ТОВ "СВП ПЛЮС" №б/н від 11.11.2018 (вх. №22943 від 14.12.2018) про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СВП ПЛЮС", вул. Автозаводська, 18, м. Київ, 04074

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ПРАЙМ", вул. Митрополита Шептицького, 11, м. Тернопіль, 46008

про стягнення 60 494,58 грн. пені

без виклику представників сторін встановив:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа за позовом ТОВ "СВП ПЛЮС" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ПРАЙМ" про стягнення 60 494,58 грн. пені.

14.12.2018 ТОВ "СВП ПЛЮС" звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на грошові кошти у розмірі ціни позову - 60 494,58 грн., 1 762 грн. - судового збору, 881 грн. - судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову та 5 000 грн. - витрат на надання правової допомоги, які знаходяться на рахунку ТОВ "ЕЛ-ПРАЙМ", а також - накласти арешт на все майно ТОВ "ЕЛ-ПРАЙМ". Зазначає, що позивач через свій фінансовий стан не має можливості внести відповідну суму зустрічного забезпечення, однак в разі необхідності може вчинити інші дії для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.

Розглянувши дану заяву суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту цієї правової норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на наступні фактичні обставини, які вказують на те, що його контрагент ухиляється від виконання зобов'язання : нездійснення відповідачем жодної трансакції на користь позивача, що свідчить про ухилення від виконання зобов'язання; ухилення відповідача від досудового врегулювання спору, оскільки позивачем було неодноразово направлено листи з актами звіряння взаємних розрахунків, які повернулись за закінченням відповідного терміну зберігання, а в телефонній розмові товариство відмовилось сплачувати заборгованість в повному обсязі через скрутне матеріальне становище.

Як зазначено в заяві, у позивача є підстави вважати, що ТОВ "ЕЛ-ПРАЙМ" намагатиметься відчужити належне йому майно, що знаходить за адресою: 46008, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Митрополита Шептицького, 11 або зняти кошти з своїх розрахункових рахунків, що зробить неможливим виконання рішення суду.

При цьому суд констатує, що заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивач не навів достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі. Адже доводи останнього базуються лише на припущеннях.

Твердження ж господарського товариства про ухилення відповідача від отримання кореспонденції - листів з актами звіряння взаємних розрахунків також не може свідчити про те, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Посилання на те , що ТОВ "ЕЛ-ПРАЙМ" уникаючи від виконання майбутнього судового рішення намагатиметься відчужити належне йому майно, також нічим не підтверджено.

Саме лише не перерахування відповідачем платежів ТОВ "СВП ПЛЮС" щодо яких між контрагентами існує суперечка, саме по собі не може засвідчувати, що дана обставина буде мати місце і після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Застосування заходів забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.

Проте, доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, позивачем не надано, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої ТОВ "СВП ПЛЮС" заяви про забезпечення позову на даній стадії судового процесу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СВП ПЛЮС" №б/н від 11.11.2018 (вх. №22943 від 14.12.2018) про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвалу надіслати заявнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикціі якого перебуває місцевий господарський суд.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко