Ухвала

від 13.12.2018 по справі 924/861/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"13" грудня 2018 р. Справа № 924/861/17

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Комарніцької Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агропартнер-1» , м. Красилів Хмельницької області

до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_1, м. Хмельницький;

- ОСОБА_2, с. Антонівка Хмельницького району Хмельницької області;

- ОСОБА_3, м. Хмельницький;

- ОСОБА_4, с. Антонівка Хмельницького району Хмельницької області;

- ОСОБА_5, с. Катеринівка Хмельницького району Хмельницької області;

- ОСОБА_6, с. Катеринівка Хмельницького району Хмельницької області;

- ОСОБА_7, м. Волочиськ Хмельницької області;

- ОСОБА_8, м. Волочиськ Хмельницької області;

- ОСОБА_9, с. Антонівка Хмельницького району Хмельницької області

про визнання незаконними та скасування наказів

за участю представників:

позивача: ОСОБА_10 - за довіреністю від 28.12.2017 р.

відповідача: не з'явився

третіх осіб: не з'явилися

У засіданні проголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" від 28.03.2016 р. №22-6925-СГ, від 14.03.2016 р. №22-5500-СГ, від 12.03.2016 р. №22-5482-СГ, від 14.03.2016 р. №22-5495-СГ, від 12.03.2017 р. №22-5379-СГ, від 12.03.2016 р. №22-5387-СГ, від 11.03.2016 р. №22-5249-СГ, від 14.03.2016 р. №22-5498-СГ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач як орендар земельних ділянок загальною площею 70 га, частина яких відповідно до оспорених наказів була передана у власність громадянам, згоди на таке передання відповідно до ст. 9 Закону України "Про оренду землі", ст. 118 ЗК України не надавав; право користування зазначеними земельними ділянками, яке належить позивачу на підставі договору оренди №344 від 01.08.2008 р., всупереч ст. 116 ЗК України не припинялось. Стверджує, що оспореними наказами порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки він позбавлений можливості використовувати орендовану земельну ділянку. При цьому посилається на положення ст. ст. 13, 55 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 16, 21 ЦК України, ст. ст. 78, 116, 122, 143, 152, 155 ЗК України, ст. ст. 27 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою суду від 21.09.2017 р. прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 12.10.2017 р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 02.11.2017 р., 15.11.2017 р. розгляд справи відкладався; ухвалою суду від 15.11.2017 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 22.11.2017 р. у справі №924/861/17 призначено судову експертизу, проведення якої доручено експерту ОСОБА_11; зобов'язано сторони надати на вимогу експерта необхідні документи для проведення експертизи, забезпечити експерту безперешкодний доступ до об'єктів дослідження, забезпечити експерту належні умови для проведення експертизи; зупинено провадження у справі №924/861/17 на час проведення судової експертизи; матеріали справи №924/861/17 надіслано експерту ОСОБА_11

У зв'язку з надходженням від експерта клопотання про надання додаткових матеріалів ухвалою суду від 12.03.2018 р. провадження у справі було поновлено, ухвалено сторонам до 27 березня 2018 р. надати суду відповідну документацію; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

У зв'язку з надходженням висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 25.06.2018 р. №17/18-26 та матеріалів справи №924/861/17 провадження у справі поновлено.

У висновку експерта від 25.06.2018 р. №17/18-26 зазначено, що земельні ділянки, які знаходяться за межами населених пунктів Миколаївської сільської ради Хмельницької області: площею 2,0000 га, яка обліковується кадастровим номером 6825084800:03:007:0003; площею 2,0000 га, яка обліковується кадастровим номером 6825084800:03:008:0006; площею 1,9925 га, яка обліковується кадастровим номером 6825084800:03:007:0004; площею 2,0000га, яка обліковується кадастровим номером 6825084800:03:008:0007; площею 1,9243га, яка обліковується кадастровим номером 6825084800:03:007:0007; площею 2,0000 га, яка обліковується кадастровим 682508:03:007:0005; площею 2,0000 га, яка обліковується кадастровим номером 6825084800:03:008:0001; площею 1,8415 га, яка обліковується кадастровим номером 6825084800:03:007:0003 накладаються (нашаровуються) на земельну ділянку площею 70,0 га, яка у відповідності до договору оренди земельних ділянок №344 від 01.08.2008 року передана Хмельницькою районною державною адміністрацією в оренду дочірньому сільськогосподарському підприємству Агропартнер . Площа накладення земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів Миколаївської сільської ради Хмельницької області на земельну ділянку площею 70,0 га, яка відповідно до договору оренди земельних ділянок №344 від 01.08.2008 року передана Хмельницькою районною державною адміністрацією в оренду дочірньому сільськогосподарському підприємству Агропартнер становить 15,7583 га.

Враховуючи набрання чинності 15.12.2017 р. Законом України №2147-VIII від 03.10.2017 р. „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів» , внесенням зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладенням його у новій редакції, відповідно до п. 9 ч. 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02.08.2018 р.

За результатами підготовчого засідання 02.08.2018 р. постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30.08.2018 р.

Ухвалою суду від 30.08.2018 р. у задоволенні клопотань третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі на весь час розгляду цивільної справи №686/20761/17 в судах загальної юрисдикції до вступу відповідного рішення суду у законну силу (від 01.11.2017 р.) та про виклик в судове засідання судового експерта ОСОБА_11 для дачі додаткових пояснень (від 30.07.2018 р.) відмовлено.

Ухвалою суду від 30.08.2018 р. провадження у справі №924/861/17 було зупинено до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №911/4061/16 у касаційному порядку.

Позивачем було подано клопотання (від 29.11.2018 р.), в якому, посилаючись на прийняття постанови Верховного Суду від 04.10.2018 р. у справі №911/4061/16, просить поновити провадження у справі №924/861/17 у зв'язку із закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №911/4061/16 у касаційному порядку; закрити провадження у справі №924/861/17 з підстав, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; повернути позивачу у справі №924/861/17 ТОВ «Агропартнер-1» сплачену суму судового збору внаслідок закриття провадження.

У постанові Верховного Суду від 04.10.2018 р. у справі №911/4061/16 зазначено, що з метою дотримання принципу юридичної визначеності та забезпечення єдності судової практики при вирішенні справи №911/4061/16 суд виходить саме з висновків ОСОБА_12, викладених в постанові ОСОБА_12 Верховного Суду від 15.05.2018 р. у справі № 911/4144/16.

Зокрема, у постанові ОСОБА_12 Верховного Суду від 15.05.2018 р. у справі № 911/4144/16 викладено висновок щодо застосування норм права, згідно з яким справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

З огляду на наведений висновок та зважаючи на характер спірних правовідносин, Верховний Суд у постанові від 04.10.2018 р. у справі №911/4061/16 також зазначив, що спір у справі є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Ухвалою суду від 04.12.2018 р. провадження у справі №924/861/17 поновлено, призначено підготовче засідання на 13.12.2018 р.

Представник позивача у засіданні подане клопотання про закриття провадження у справі підтримав, посилаючись на закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №911/4061/16 у касаційному порядку.

Відповідачем також було подано клопотання (від 30.08.2018 р.) про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що враховуючи правову позицію ОСОБА_12 палати Верховного Суду у справі №911/4112/16 від 13.06.2018 р., №911/4111/16 від 16.05.2018 р., де чітко визначено, що даний спір є не господарським, а цивільно-правовим та повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства у судах загальної юрисдикції. У клопотанні (від 13.12.2018 р.) просить провести засідання без участі представника відповідача у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях.

Треті особи повноважних представників у засідання не направили.

Розглядаючи подані сторонами клопотання про закриття провадження у справі судом враховується таке.

Частиною 1 статті 1 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України у вищевказаній редакції господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно з п. 6 частини першої ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким ГПК України викладено в новій редакції.

За приписами п. п. 6, 10, 15 частини 1 статті 20 ГПК України в чинній редакції господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), положення якої кореспондуються із частиною першою статті 19 цього Кодексу в чинній редакції, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 р. у справі №911/4112/16).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч. 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 ЗК України.

Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 28.03.2016 р. №22-6925-СГ, від 14.03.2016 р. №22-5500-СГ, від 12.03.2016 р. №22-5482-СГ, від 14.03.2016 р. №22-5495-СГ, від 12.03.2017 р. №22-5379-СГ, від 12.03.2016 р. №22-5387-СГ, від 11.03.2016 р. №22-5249-СГ, від 14.03.2016 р. №22-5498-СГ, якими затверджено документацію із землеустрою та надано земельні ділянки у приватну власність громадянам ОСОБА_2О, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які у подальшому відчужили земельні ділянки громадянці ОСОБА_1

З огляду на вищезазначені обставини справи, суд доходить висновку, що спір у цій справі є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки вищевказаних фізичних осіб.

Відповідна правова позиція щодо підвідомчості земельних спорів за участю фізичних осіб викладена, зокрема у постанові ОСОБА_12 Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №911/4144/16, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/4112/16, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №911/4061/16.

При цьому згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 175 і п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

З огляду на вищенаведене провадження у справі №924/861/17 підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Як зазначалося вище, позивачем також було подано клопотання про повернення сплаченої суми судового збору внаслідок закриття провадження.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір унормовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З матеріалів справи слідує, що при поданні позову позивачем відповідно до платіжного доручення від 14.09.2017 р. №46220 було сплачено 12800 грн. судового збору.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що судовий збір, сплачений згідно з платіжним дорученням від 14.09.2017 р. №46220 в сумі 12800 грн., підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України „Про судовий збір» , суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №924/861/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агропартнер-1» , м. Красилів Красилівського району Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Хмельницький; ОСОБА_2, с. Антонівка Хмельницького району Хмельницької області; ОСОБА_3, м. Хмельницький; ОСОБА_4, с. Антонівка Хмельницького району Хмельницької області; ОСОБА_5, с. Катеринівка Хмельницького району Хмельницької області; ОСОБА_6, с. Катеринівка Хмельницького району Хмельницької області; ОСОБА_7, м. Волочиськ Хмельницької області; ОСОБА_8, м. Волочиськ Хмельницької області; ОСОБА_9, с. Антонівка Хмельницького району Хмельницької області про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" від 28.03.2016 р. №22-6925-СГ, від 14.03.2016 р. №22-5500-СГ, від 12.03.2016 р. №22-5482-СГ, від 14.03.2016 р. №22-5495-СГ, від 12.03.2017 р. №22-5379-СГ, від 12.03.2016 р. №22-5387-СГ, від 11.03.2016 р. №22-5249-СГ, від 14.03.2016 р. №22-5498-СГ) закрити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Агропартнер-1» , Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. Центральна, буд. 4А (код 31369733) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 12800,00 грн. (дванадцять тисяч вісімсот гривень 00 коп.), перерахований згідно із платіжним дорученням від 14.09.2017 р. №46220, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір» .

Ухвала набирає законної сили 13.12.2018 р.

Ухвала (в частині закриття провадження у справі) може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повний текст ухвали складено 14.12.2018 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 13 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - позивачу (31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Центральна, 4а; 31056, Хмельницька область, Красилівський район, с. Воскодавинці), 4 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1), 5 - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), 6 - ОСОБА_2 (Хмельницька область, с. Антонівка), 7 - ОСОБА_3 (АДРЕСА_2), 8 - ОСОБА_4 (Хмельницький район, с. Антонівка, вул. Садова, 235), 9 - ОСОБА_5 (Хмельницька область, с. Катеринівка), 10 - ОСОБА_6 (Хмельницька область, с. Катеринівка), 11 - ОСОБА_7 (АДРЕСА_3), 12 - ОСОБА_8 (АДРЕСА_3), 13 - ОСОБА_9 (Хмельницький район, с. Антонівка). Всім рек. з пов. про вруч.