Рішення

від 14.12.2018 по справі 820/4105/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

14 грудня 2018 р. справа №820/4105/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Молчановій О.М.,

за участю: представника позивача - Якименко О.А.,

представників відповідача - Шамілової Л.Ш., Ковальової А.М., Усачова О.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод рентгенівського обладнання "Квант" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод рентгенівського обладнання "Квант", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 26.12.2017 №0004061402 винесене на підставі акта перевірки №23839/20-40-14-02-08/32871873 від 07.12.2017 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ЗАВОД РЕНТГЕНІВСЬКОГО ОБЛАДНАННЯ "КВАНТ", податковий номер 32871873, номер телефону 754-56-04, податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.04.2016 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2017";

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 26.12.2017 №0004071402 винесене на підставі акта перевірки № 23839/20-40-14-02-08/32871873 від 07.12.2017 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ЗАВОД РЕНТГЕНІВСЬКОГО ОБЛАДНАННЯ "КВАНТ", податковий номер 32871873, номер телефону 754-56-04, податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.04.2016 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2017";

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 26.12.2017 №0004091402 винесене на підставі акта перевірки №23839/20-40-14-02-08/32871873 від 07.12.2017 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ЗАВОД РЕНТГЕНІВСЬКОГО ОБЛАДНАННЯ "КВАНТ", податковий номер 32871873, номер телефону 754-56-04, податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.04.2016 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2017";

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 26.12.2017 №0004081402 винесене на підставі акта перевірки №23839/20-40-14-02-08/32871873 від07.12.2017 року "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ЗАВОД РЕНТГЕНІВСЬКОГО ОБЛАДНАННЯ "КВАНТ", податковий номер32871873, номер телефону754-56-04, податкового законодавства за період з01.04.2016 по30.09.2017, валютного - за період з01.04.2016 по30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період01.01.2016 по 30.09.2017".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення перевірки позивач був позбавлений права надати первинні документи через їх вилучення слідчим, або хоча б вивчити повний перелік документів, які досліджувалися під час перевірки, так як перелік документів було вказано лише у додатку до акту, а маніпуляції з податковим номером платника податків ТОВ ЗРО КВАНТ , вказаним у запитах на надання доступу до документів свідчить про те, що слідчим не були надані всі документи, які стосувалися періоду перевірки.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Губської В.В. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначила, що позивачем порушено порядок складання бухгалтерських документів (дефектність первинних документів) та фінансової звітності, що призвело до заниження доходів та невірного визначення фінансових результатів, відповідно занижено податковий кредит з ПДВ та податок на прибуток підприємства.

Представник позивача - Якименко О.А в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представники відповідача - Шамілова Л.Ш., Ковальова А.М., Усачов О.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод рентгенівського обладнання "Квант" (далі - ТОВ "ЗРО "Квант") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами господарської діяльності ТОВ "Завод рентгенівського обладнання "Квант" є оптова торгівля фармацевтичними товарами; вантажний автомобільний транспорт; транспортне оброблення вантажів; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування; ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; установлення та монтаж машин і устатковання.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ЗРО "Квант" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.04.2016 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2017.

За результатами документальної планової виїзної перевірки складений акт від 07.12.2017 №23839/20-40-14-02-08/32871873 (т.1 а.с.28-54), у висновках вказаного акту визначено порушення вимог:

- п.п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134, п.137.5 ст. 137 ПК України, занижено податок на прибуток на загальну суму 1819126 грн., у т.ч. за ІІІ квартал 2016 року в сумі 67352,54 грн., за ІV квартал 2016 року в сумі 1176115,50 грн., за ІІ квартал 2017 року в сумі 412452 грн. та за ІІІ квартал 2017 року в сумі 163206 грн.;

- п.п.139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України, не збільшено фінансовий результат до оподаткування за ІV квартал 2016 року на суму списаних боргів в сумі 1179266 грн., за рахунок чого занижено податок на прибуток у ІV квартал 2016 року в сумі 212268 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, чим було завищено податковий кредит на загальну суму 2012795 грн., у т.ч. за травень 2016 року на 257 грн., за червень 2016 року на 595 грн., за липень 2016 року на суму 16668 грн., за серпень 2016 року на суму 74836 грн., за вересень 2016 року на суму 150 грн., за жовтень 2016 року на суму 241915 грн., за листопад 2016 року на суму 195000 грн., з 169420 грн., 1169420 грн., за грудень 2016 року на суму 169420 грн., 361620 грн., за лютий 2017 року на суму 550 грн., за березень 2017 року на суму 925 грн., за червень 2017 року на суму 360 000 грн., за червень 2016 року на суму 98280 грн., за липень 2017 року на суму 168740 грн.;

- непідтверджено здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Барроуз Груп , ТОВ Т-Білдінг Трейд , ТОВ Агропромінвест - К , ТОВ Лігаторг , ТОВ Енерго ресурс , ТОВ Апітрейдс , ТОВ Фабиани , ТОВ Міленкор , ТОВ ПО Дніпромашпроектсервіс , ТОВ Мілтон Трейд у перевіряємому періоді;

- п.185.1 ст. 185, ст.186 ПК України по операціях з постачання послуг нерезидентами, місце постачання яких розташовано на митній території України, чим занижено податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 597334 грн., в т.ч.: за травень 2016 року в сумі 56421 грн., за червень 2016 року в сумі 130068 грн., за липень 2016 року в сумі 9959 грн., за жовтень 2016 року в сумі 49502 грн., за листопад 2016 року в сумі 84287 грн., за грудень 2016 року в сумі 98759 грн., за березень 2017 року в сумі 5154 грн., за квітень 2017 року в сумі 1178967 грн., за вересень 2017 року в сумі 4317 грн.;

- п. 46.1 ст. 46. п.103.4, п.103.9, п. 103.10 ст. 103, п. 137.3 ст. 137, п.п.141.4.1, п.п.141.4.2 п. 1414 ст. 141 ПК України, а саме не подано звіт за 2 квартал 2016 року, за 3 квартал 2016 року та за 4 квартал 2016 року, 1 квартал 2017 року, за 2 квартал 2017 року про виплачені доходи нерезиденту;

- п. 103.4, п. 103.9, п. 103.10 ст. 103, п. 137.3 ст. 137, п.п.141.4.1, п.п.141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, чим занижено податок на прибуток в сумі 414012 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2016 року в сумі 139867 грн., за ІІІ квартал 2016 року в сумі 7469 грн., за ІV квартал 2016 року в сумі 174411 грн., за І квартал 2017 року в сумі 3865 грн., за ІІІ квартал 2017 року в сумі 88400 грн.;

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України ТОВ "ЗРО "Квант" невірно визначено фінансовий результат на суму 309308 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 55675 грн.

Водночас, листом ГУ ДФС у Харківській області від 22.12.2017 №29066/10/20-40-14-02-17 доповнено висновки вказаного акту, а саме зазначено, що позивачем порушено п. 134.1 ст. 134 ПК України занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2017 року на 11340 грн. .

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 26.12.2017 №0004061402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3768691,50 грн., в. ч. за податковим зобов'язанням - 2512461 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1256230,50 грн. (т.1 а. с.59);

- від 26.12.2017 №0004081402, яким визначена сума завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1617018 грн. (т.1 а. с.60-61);

- від 26.12.2018 №0004071402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1489666,50 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 993111 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 496555,50 грн. (т.1 а.с.62);

- від 26.12.2017 №0004091402, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 850 грн. (т.1 а.с.63).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 07.12.2017 №23839/20-40-14-02-08/32871873, суд встановив наступне.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом визначено про те, що 13.11.2017 ТОВ ЗРО Квант до Головного управління ДФС у Харківській області подано заяву від 13.11.2017 № 01/П/2017, надано копії протоколу обшуку від 05.07.2017, копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.07.2017 по справі №640/9474/17 (вх. №23350/10 від 13.11.2017), у якій повідомлено про об'єктивну неможливість реального виконання п.85.2 ст. 85 ПК України.

Водночас, у вказаному акті перевірки визначено, що ГУ ДФС у Харківській області листом від 15.11.2017 №12459/9/20-40-14-02-16 звернулося до ст. слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Харківській області Булаха А.П., з метою проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ЗРО "Квант" (податковий номер 32871873) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2016 по 30.09.2017, з проханням надати доступ до вилучених документів, які відносяться до перевіряємого періоду.

Також у вказаному акті перевірки зазначено, що листом Національної поліції України ГУ НП в Харківській області, слідчим управлінням від 16.11.2017 № 24455/119-24-2017 надано доступ до вилучених документів, які станом на 16.11.2017 знаходились в СУ ГУНП в Харківській області.

З огляду на отримані документи, податковим органом у вказаному акті перевірки визначено, що позивачем не підтверджено здійснення господарської операцій між ТОВ Барроуз Груп , ТОВ Т-Білдінг Трейд , ТОВ Агропромінвест - К , ТОВ Лігаторг , ТОВ Енерго ресурс , ТОВ Апітрейдс , ТОВ Міленкор , ТОВ По Дніпромашпроектсервіс та ТОВ Мілтон Трейд , чим порушено порядок складання бухгалтерських документів (дефектність первинних документів) та фінансової звітності, що призвело до заниження доходів та невірного визначення фінансових результатів, відповідно занижено податковий кредит з ПДВ.

Судом встановлено, що між ТОВ "ЗРО "Квант" (покупець) та ТОВ "Фабиани" (постачальник), укладено договір поставки від 17.10.2016 №БТ-1/16 (т.3 а.с.203). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - постачальник продає, а покупець купує комплектуючі матеріали в асортименті, кількості, та за цінами, які зазначені у специфікації поставки, що додається до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Факт придбання та оплати за придбані ТМЦ, підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: специфікаціями, видатковими та товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями, карткою рахунку (т.3 а.с.204-212).

Також судом встановлено, що між ТОВ "ЗРО "Квант" (покупець) та ТОВ "АПІТРЕЙДС" (постачальник), укладено договір поставки від 17.10.2016 №БТ-1/16 (т.4 а.с.18). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - постачальник продає, а покупець купує комплектуючі матеріали в асортименті, кількості, та за цінами, які зазначені у специфікації поставки, що додається до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Факт придбання та оплати за придбані ТМЦ, підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: специфікацією, видатковою та товарно - транспортною накладними, платіжним дорученням, карткою рахунку, витягом з ЄРПН (т.4 а.с.19-24).

Згідно матеріалів справи, між ТОВ "ЗРО "Квант" (покупець) та ТОВ "Барроуз Груп" (постачальник), укладено договір поставки від 01.08.2016 №2 (т.4 а.с.34). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - постачальник продає, а покупець купує комплектуючі матеріали в асортименті, кількості, та за цінами, які зазначені у специфікації поставки, що додається до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Факт придбання та оплати за придбані ТМЦ, підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: специфікацією, видатковою та товарно - транспортною накладними, платіжним дорученням, карткою рахунку, квитанція про реєстрацію податкової накладної (т.4 а.с.35-39).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ЗРО "Квант" (покупець) та ТОВ "Енерго ресурс" (постачальник), укладено договір поставки від 17.10.2016 №БТ-1/16 (т.4 а.с.54). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - постачальник продає, а покупець купує комплектуючі матеріали в асортименті, кількості, та за цінами, які зазначені у специфікації поставки, що додається до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Факт придбання та оплати за придбані ТМЦ, підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: специфікацією, видатковою та товарно - транспортною накладними, платіжним дорученням, карткою рахунку, квитанція про реєстрацію податкової накладної (т.4 а.с.52-53,55-58).

Згідно матеріалів справи, між ТОВ "ЗРО "Квант" (покупець) та ТОВ "ЛІГАТОРГ" (постачальник), укладено договір поставки від 17.10.2016 №БТ-1/16 (т.4 а.с.61). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - постачальник продає, а покупець купує комплектуючі матеріали в асортименті, кількості, та за цінами, які зазначені у специфікації поставки, що додається до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Факт придбання та оплати за придбані ТМЦ, підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: специфікацією, видатковою та товарно - транспортною накладними, платіжним дорученням, карткою рахунку, витягом з ЄРПН, тощо (т.4 а.с.59-60,62-66).

Також позивачем до матеріалів справи на підтвердження самостійного транспортування придбаного товару у контрагентів - постачальників надано облікові відомості списання дизельного топлива, подорожні листи, свідоцтва про реєстрацію ТЗ на праві власності (т.3 а.с.56-75).

На підтвердження оприбуткування у бухгалтерському обліку придбаних ТМЦ позивачем до матеріалів справи надано витяги оборотно - сальдових відомостей по рахунку 281, відомості по рахунку 631, тощо (т.1 а.с.114-178).

Позивач сплатив відповідні витрати та суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Барроуз Груп , ТОВ Т-Білдінг Трейд , ТОВ Агропромінвест - К , ТОВ Лігаторг , ТОВ Енерго ресурс , ТОВ Апітрейдс , ТОВ Міленкор , ТОВ По Дніпромашпроектсервіс , ТОВ Фабиани та ТОВ Мілтон Трейд були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.

Таким чином, ТОВ Барроуз Груп , ТОВ Т-Білдінг Трейд , ТОВ Агропромінвест - К , ТОВ Лігаторг , ТОВ Енерго ресурс , ТОВ Апітрейдс , ТОВ Міленкор , ТОВ По Дніпромашпроектсервіс , ТОВ Фабиани та ТОВ Мілтон Трейд - виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а позивач прийняв ТМЦ за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, договори поставки з ТОВ Барроуз Груп , ТОВ Т-Білдінг Трейд , ТОВ Агропромінвест - К , ТОВ Лігаторг , ТОВ Енерго ресурс , ТОВ Апітрейдс , ТОВ Міленкор , ТОВ По Дніпромашпроектсервіс , ТОВ Фабиани та ТОВ Мілтон Трейд були укладені для здійснення господарської діяльності шляхом реалізації рентгенівського обладнання (комплексів), а також їх обслуговування, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями, переліком комплексів рентгенівських діагностичних у модифікаціях, тощо (т.1 а.с.239-250, т. 2 а.с.1-3).

На підтвердження неможливості надати до суду первинні документи щодо інших контрагентів (ТОВ Т-Білдінг Трейд , ТОВ Агропромінвест - К , ТОВ Міленкор , ТОВ По Дніпромашпроектсервіс та ТОВ Мілтон Трейд ) позивачем надано протокол обшуку приміщення ТОВ "ЗРО "Квант" від 05.07.2017 (т.1 а.с.96-105), а також надано позивачем ухвали Київського районного суду м. Харкова від 22.06.2017 по справі №640/9474/17 про надання дозволу на проведення обшуку в офісних та виробничих приміщеннях ТОВ "ЗРО "Квант" та від 10.07.017 №640/9474/17 про накладення арешту на майно, вилученого 05.07.2017 під час обшуку за переліком (т.1 а.с. 106-113).

Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ "ЗРО "Квант" матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується відповідними договорами приміщенням, транспортних засобів для перевезення, тощо (т.3 а.с.50-53), персоналу, що підтверджується штатним розписом (т.3 а.с.54-55), свідчить про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності позивача яким є оптова торгівля фармацевтичними товарами, ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Виходячи з вимог п.п. "а" п.198.1. ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: ТОВ Барроуз Груп , ТОВ Т-Білдінг Трейд , ТОВ Агропромінвест - К , ТОВ Лігаторг , ТОВ Енерго ресурс , ТОВ Апітрейдс , ТОВ Міленкор , ТОВ По Дніпромашпроектсервіс , ТОВ Фабиани та ТОВ Мілтон Трейд є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Таким чином судом встановлено, що придбання позивачем ТМЦ у контрагентів ТОВ Барроуз Груп , ТОВ Т-Білдінг Трейд , ТОВ Агропромінвест - К , ТОВ Лігаторг , ТОВ Енерго ресурс , ТОВ Апітрейдс , ТОВ Міленкор , ТОВ По Дніпромашпроектсервіс , ТОВ Фабиани та ТОВ Мілтон Трейд було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: післягарантійного обслуговування рентгенівських комплексів, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними договорами, податковими, видатковими та товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями тощо.

Зазначена закупівля ТМЦ у контрагентів безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані ТМЦ забезпечують умови для реалізації та післягарантійного обслуговування рентгенівського обладнання контрагентам - покупцям, яка, в свою чергу, направлена на отримання доходу.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності позивача.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ Барроуз Груп , ТОВ Т-Білдінг Трейд , ТОВ Агропромінвест - К , ТОВ Лігаторг , ТОВ Енерго ресурс , ТОВ Апітрейдс , ТОВ Міленкор , ТОВ По Дніпромашпроектсервіс , ТОВ Фабиани та ТОВ Мілтон Трейд , позивачем подано декларації з ПДВ та сум бюджетного відшкодування та декларації з податку на прибуток. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Посилання відповідача на податкову інформацію Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 19.01.2016 №1423/7/05-1914-04 щодо ТОВ Апітрейдс з питань проведення фінансово - господарських операцій з покупцями та постачальниками у період грудень 2016 року; податкову інформацію ГУ ДФС у Херсонській області від 20.03.2017 №81/21-22-14-10/40496324 щодо ТОВ Енерго ресурс з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами - постачальникам та контрагентами - покупцями за листопад - грудень 2016 року; податкову інформацію Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 04.01.2017 №66/7/05-19-14-04 щодо ТОВ Лігаторг з питань проведення фінансово - господарських операцій з покупцями та постачальником у період листопад 2016 року; податкову інформацію ГУ ДФС у Донецькій області від 25.07.2017 №5778/7/05-99-12-19 щодо ТОВ Міленкор з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами - покупцями та постачальниками за червень 2017 року; податкову інформацію ГУ ДФС у Донецькій області від 30.08.2017 №6903/7/05-99-12-19 щодо ТОВ Мілтон Трейд за звітний період декларування ПДВ липень 2017 року; податкову інформацію ГУ ДФС у Херсонській області від 17.02.2017 №58/21-22-14-06/40481138 щодо ТОВ Фабиани з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами покупцями за звітні періоди декларування ПДВ грудень 2016 - січень 2017 року; податкову інформацію Борівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 28.10.2016 №120/10-04-12-10 щодо ТОВ Барроуз Груп за липень - вересень 2016 року, податкову інформацію ГУ ДФС у м. Києві від 15.02.2017 №14/26-15-14-04-03 з причин неможливості подальшого з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій по господарських відносин з ТОВ Агропромінвест - К за липень - листопад 2016 року у зв'язку з відсутністю за податковою адресою; податкову інформацію ГУ ДФС у Донецькій області від 26.07.2017 №5881/7/05-99-12-19 щодо ТОВ Дніпромашпроектсервіс з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами за період за червень 2017 року - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Щодо доводів відповідача стосовно того, що згідно баз даних контролюючого органу: щодо ТОВ Апітрейдс , ТОВ Енерго ресурс внесено до ЄРДР дані щодо кримінального провадження №320171200100000006 від 25.01.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 205, ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України; щодо ТОВ Лігаторг внесено кримінальне провадження №32016100060000119 від 05.10.2016, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 205 КК України; щодо ТОВ Міленкор , ТОВ Мілтон Трейд внесено кримінальне провадження №42017080000000089 від 15.02.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 205 КК України; щодо ТОВ Фабиани внесено кримінальне провадження №32017100110000024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 205-1 КК України; щодо ТОВ Агропромінвест - К внесено кримінальне провадження №42017100000000476, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 205, ч.2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України; щодо ТОВ Т-Білдінг Трейд внесено кримінальне провадження №32017120010000006 від 25.01.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, суд зазначає наступне.

В ході судового розгляду відповідачем не надано до суду будь - якого вироку суду за результатами вказаного кримінального провадження ані щодо ТОВ Апітрейдс , ТОВ Енерго ресурс , ТОВ Лігаторг , ТОВ Міленкор , ТОВ Мілтон Трейд , ТОВ Фабиани , ТОВ Агропромінвест - К , ТОВ Т-Білдінг Трейд , ані щодо їх контрагентів, зокрема, позивача по даній справі.

Водночас, суд наголошує, що наявність протоколу допиту та сам факт заперечення такої участі у господарській діяльності не може бути безперечним свідченням безтоварності спірної операції.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протоколу допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 №2-а7075/12/267026.06.2018 по справі №808/2360/17, від 05.06.2018 по справі №809/1139/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Барроуз Груп , ТОВ Т-Білдінг Трейд , ТОВ Агропромінвест - К , ТОВ Лігаторг , ТОВ Енерго ресурс , ТОВ Апітрейдс , ТОВ Міленкор , ТОВ По Дніпромашпроектсервіс , ТОВ Фабиани та ТОВ Мілтон Трейд та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Щодо порушення позивачем законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в рамках зовнішньоекономічної діяльності між ТОВ "ЗРО "Квант" (підприємство) та NUVIA Іndustieprodukte (Витценхаусен, Німеччина) (компанія), укладено контракт від 22.09.2017 №2209-17 (т.1 а.с.235-236). Згідно п.п.1.1 вказаного контракту - компанія виконує післягарантійний ремонт рентгенівського генератора на території підприємства. Підприємство зобов'язується сплатити всі прямі та непрямі витрати на надані послуги, обумовлено даним контрактом.

На підтвердження отримання вказаних послуг позивачем до матеріалів справи надано акт виконаних робіт (т.1 а.с.238).

Як вбачається з пояснень, наданих представником позивача, вказаний договір був укладений для гарантійного обслуговування рентгенівських комплексів, які обслуговуються позивачем. Окремий вид послуг транспортування був не потрібний в даному випадку.

Відповідач зазначив в акті перевірки, що до перевірки ТОВ "ЗРО "Квант" не надано довідки, які підтверджують статус нерезидента, а також те, що вказаний нерезидент є платником податків у відповідній країні.

Відповідно до п. 103.9. ст.103 Податкового кодексу України, особа, які виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за свої місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані і бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.103.10. ст.103 Податкового кодексу України, у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Відповідно до п.103.4 ст.103 Податкового кодексу України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до пп. 141.4.2. п. 141.1 ст.141 Податкового кодексу України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Відповідно до пп. 141.4.1. п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010.року №2755-УІ: Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є доходи від інжинірингу.

Відповідно до пп.141.4.2. п.141.1 ст. 141 Податкового кодексу України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунокплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно наданих до перевірки, а також до матеріалів справи документів: регістри оборотно-сальдових відомостей по б/р №632 Розрахунки з іноземними постачальниками та аналітичних даних балансового рахунку № 92 Адміністративні витрати , встановлено отримання послуг позивачем від нерезидента, а саме: післягарантійні ремонти рентгенівських генераторів, діагностика несправностей рентгенівських генераторів. При цьому, суд зазначає, що Угоду між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно Угоду ратифіковано Законом №449/95-ВР від 22.11.1995.

Відтак, позивачем доведено належними та допустимими доказами відсутність вказаного вище порушення податкового законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Щодо списання дебіторської заборгованості по господарським операціям з ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ПрАТ "Будмонтаж", ТОВ "Еврорентген", ТОВ "Торсіон Плюс", ТОВ Компанія ВТЛ, ФОП ОСОБА_9, Медицина України в загальному розмірі 1179266,16 грн, суд зазначає наступне.

На підтвердження господарської діяльності з вказаними контрагентами позивачем до матеріалів справи надано відповідні договори,, картки рахунки, видаткові накладні , акти приймання виконаних будівельних робіт, журнал проводок, тощо (т.5 а.с.24-65).

Відповідно до п.п.134.1.1. ст. 134 Податкового кодексу

України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження : України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського облік) або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат де оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідне до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандарті фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат де оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затверджене наказом Міністерств фінансів України від 08.10.1999 № 237.

Відповідно до п.5 Положення, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

За змістом п.6 Положення, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/ або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Згідно п.п.7,8 Положення, поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості застосування коефіцієнта сумнівності. За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

Згідно з визначенням у п. 4 Положення безнадійна дебіторська заборгованість це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за яке минув строк позовної давності. Це визначення кореспондується з п.п. 14,1.11п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України та перекриває всі встановлені ним чіткі критерії визнання заборгованості безнадійної.

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні активи ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використай яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

У свою чергу, згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. №73. витрати визначаються як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Таким чином, заборгованість, визнана безнадійною, перестає відповідати критерію визнання активів.

Отже, перехід дебіторської заборгованості до категорії безнадійної означає вибуття активу, яке призводить до зменшення власного капіталу, що, спричиняє визнання витрат у бухгалтерському обліку.

Також з аналізу викладених норм слідує, що резерв сумнівних боргів обчислюється, визначається та нараховується підприємством цілеспрямовано та підтверджуються шляхом відображення суми створеного резерву сумнівних боргів у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Відображено в акті перевірки, що позивачем було списано дебіторську заборгованість, яка має ознаки безнадійної в сумі 1179266,12грн. по рахунку 94 Інші витрати .

Зі змісту акту перевірки, у підприємства - позивача резерв сумнівних боргів, за даними бухгалтерського обліку, взагалі не створювався.

Таким чином, без створення резерву сумнівних боргів, у TOB ЗРО Квант , відсутні правові підстави для застосування положень пп. 139.2.1 Податкового кодексу України і відповідно відсутні правові підстави для збільшення фінансового результату до оподаткування.

Підставою для визнання дебіторської заборгованості у розмірі 652246,12 грн. став абз. а п.п. 14.1.11 п. 14,1 ст. 14 Податкового кодексу України, а саме заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Підставою для визнання дебіторської заборгованості у розмірі 527020 грн. став абз. з п.п. 14.1.11 п. 14,1 ст. 14 Податкового кодексу України, а саме заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Позивачем надавались контролюючому органу відомості по бухгалтерському рахунку 36 Розрахунки з покупцями , з якого вбачається, що на 31.12.2014р. відносно кожного контрагента був відсутній рух коштів вже більше трьох років.

Згідно статті 138 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу: крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Зокрема, п.п. 138.10.6 пункту 138.10 вказаної статті визначено, що до складу витрат включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

За визначенням пункту а підпункту 14.1.1 і пункту 14,1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237 затверджено Положення (стандарту 4 ) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Положення, останнє визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Пунктом 4 Положення визначено, що безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторської заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

За правилами пункту 8 Положення величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначаєте на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

При цьому, необхідно зауважити, що відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів Украй від 07 лютого 2013 року N 73. сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності є обліковою політикою підприємства.

Таким чином, до резерву сумнівної заборгованості включається поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є сумніви у її виплаті, що однак не стосуються безнадійної заборгованість, щодо якої були відсутні сумніви про її повернення.

Також підприємству надається право вибору методу обчислення резерву сумнівних боргів.

Підприємством, для визначення величини резерву сумнівних боргів підприємство було використано метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості.

Доводи позивача полягають в тому, що на момент складання звітності за 2016 року вже існувала, впевненість у непогашенні заборгованості, яка відповідала ознакам безнадійності, а отже, за наказом по підприємству така заборгованість була включена до складу витрат. Сумнівів щодо відповідності заборгованості ознакам безнадійності у акті висловлено не було.

Крім того, у бухгалтерському обліку створення резерву (проведення Д-т 38 К-т 944) потрапляє до витрат у момент його нарахування у податковому обліку в цей момент жодні операцій не відбувається. Коли частина заборгованості (або вся її сума) визнається безнадійною, у цей момент резерв сумнівних боргів саме у сумі безнадійної заборгованості потрапляє до складу податкових витрат.

Згідно з п.11 П(С)БО 10. коли дебіторська заборгованість визнається безнадійною, її суми списуються за рахунок резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунком 38, а якщо резерву виявляється недостатньо або він не був створений у кореспонденції з рахунком 944.

Згідно п.п.138.12.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із інших витрат господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат;

Стаття 139 ПКУ містить перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку, проте уданій статі не згадуються суми безнадійної заборгованості, що за своїми не відповідає визначенню активу, а, отже, не може бути прирівняна до сум попередні плати.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено витрати на списання безнадійної заборгованості до складу інших витрат по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ПрАТ "Будмонтаж", ТОВ "Еврорентген", ТОВ "Торсіон Плюс", ТОВ Компанія ВТЛ, ФОП ОСОБА_9, Медицина України.

Щодо посилань представника відповідача на те, що укладений з ФОП ОСОБА_7 договір про оренду та передавальний акт має бути засвідчений нотаріально, є необґрунтованими, оскільки за загальним правилом для всіх суб'єктів цивільних відносин договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, можна стверджувати, що договір оренди автомобіля між СПД - фізичною особою (у т. ч. на єдиному податку) як орендарем та юридичною особою як орендодавцем нотаріально посвідчувати не обов'язково. Це необхідно робити лише у випадку, коли однією зі сторін договору (відповідно учасником цивільних відносин) є звичайна фіз. особа - непідприємець, на що і вказує ч. 2 ст. 799 ЦК України. Фіз. особи, які укладають такі договори як підприємці, належать до іншої категорії учасників цивільних відносин (про що зазначено у ст. 51 ЦК України). Отже, на таких осіб поширюється вимога лише ч. 1 ст. 799 ЦК України, тобто укладення простої письмової угоди.

Стосовно питання заниження фінансового результату до оподаткування у Звіті про фінансовий результат за 9 місяців 2017 року у сумі 62 425 грн (в акті вказано 63000 грн). Сума 62245 грн є сумою сплаченого авансового внеску, яку платник податків має право віднести на суму нарахованого та сплаченого податку на прибуток за другий квартал 2017 у відповідності до Декларації з податку на прибуток за другий квартал 2017 року. У фінансовій звітності показники відображаються наростаючим підсумком.

Стосовно питання про віднесення на доходи суми кредиторської заборгованості перед ФОП ОСОБА_10 № ОМ -02/09/11 від 02.09.2011, у відповідності до п.4.1 даного договору термін дії договору до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. З огляду на умови договору, є підстави вважати зобов'язання за даним договором, як такі, за якими минув строк позовної давності.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 26.12.2017 №0004061402, від 26.12.2017 №0004071402, від 26.12.2017 №0004091402, від 26.12.2017 №0004081402 не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.12.2017 №0004061402, від 26.12.2017 №0004071402, від 26.12.2017 №0004091402, від 26.12.2017 №0004081402 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 103143,39 грн. (відповідно до розміру заявлених майнових позовних вимог), що підтверджується платіжними дорученнями від 25.05.2018 №423, №426, №425, №424 (т.1 а.с.4-7).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод рентгенівського обладнання "Квант" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 26.12.2017 №0004061402, від 26.12.2017 №0004071402, від 26.12.2017 №0004091402, від 26.12.2017 №0004081402.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод рентгенівського обладнання "Квант" (код ЄДРПОУ 32871873, поштовий індекс 61046, м. Харків, вул. Багратіона, буд. 6, оф.122) у розмірі 103143,39 грн. (сто три тисячі сто сорок три гривні 39 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 грудня 2018 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.