Рішення

від 14.12.2018 по справі 824/1053/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/1053/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Київського національного торговельно-економічного університету у в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати бездіяльність Київського національного торговельно - економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту щодо ненадання відповідей на запити ОСОБА_1 про інформацію від 10.09.2018 р., 03.10.2018 р., 12.10.2018 р., 16.10.2018р. протиправною.

- зобов'язати Київський національний торговельно-економічний університет в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту надати ОСОБА_1 наступну публічну інформацію:

штатний розпис кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ на 2018-2019 навчальний рік;

документи (заяви, договори (контракти), накази про прийняття на роботу), які слугували підставою для прийняття на роботу викладачів кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно - економічного інституту КНТЕУ (штатних працівників та працівників, які працюють за сумісництвом зовнішнім та внутрішнім) на 2018-2019 навчальний рік;

навчальне навантаження викладачів кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ на 2018- 2019 навчальний рік;

розрахункові листи ОСОБА_1 за січень-грудень 2017 та січень-червень, вересень 2018 р. із повним розрахунком нарахувань та відрахувань за їх видами по місяцям;

розподіл ставок між викладачами кафедри менеджменту і туризму ЧТЕІ КНТЕУ із зазначенням прізвищ викладачів за 2017-2018 навчальний рік;

діючий розподіл ставок між викладачами кафедри менеджменту і туризму ЧТЕІ КНТЕУ із зазначенням прізвищ викладачів на 2018- 2019 навчальний рік;

копії документів, подані ОСОБА_2 на конкурс на заміщення посад науково-педагогічних працівників, що відбувся у Чернівецькому торговельно-економічному інституті Київського національного торговельного-економічного університету 29 серпня 2018 р., а саме: повний список опублікованих праць, перспективний індивідуальний план роботи, анкету-резюме кандидата щодо обрання за конкурсом на посаду, звіт про виконання зобов'язань попереднього контракту (індивідуального плану), протокол відповідності посаді наявного вченого звання та наукового ступеню кандидата на посаду, на яку приймається науково-педагогічний працівник (ОСОБА_2.), протокол засідання конкурсної комісії Чернівецького торговельно- економічного інституту КНТЕУ від 27.08.2018 р. (у повному обсязі);

- стягнути з Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту на користь ОСОБА_1 судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.09.2018 р. звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації відповідно до ст. 34 Конституції України та Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якому просив надати інформацію, зокрема: штатний розпис кафедри менеджменту і туризму відповідача на 2018-2019 навчальний рік, документи які слугували підставою для прийняття на роботу викладачів, навчальне навантаження викладачів кафедри, однак відповідачем надано невідомий документ, а не запитувана інформація.

Позивач також посилався на те, що 03.10.2018 року, 11.10.2018 року та 16.10.2018 року повторно звертався із запитами до відповідача про надання інформації, однак відповідей також не отримав.

На думку позивача, при розгляді вищезазначених запитів відповідач порушив вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації" та гарантоване Конституцією України право на інформацію, з огляду на те, що відсутні підстави для відмови у задоволенні запитів.

13.11.2018 року відповідачем подано відзив на адміністративний позов, викладений у формі заперечення, в обґрунтування якого зазначається, що Чернівецький торговельно - економічний інститут Київського національного торговельно - економічного університету є структурним підрозділом Київського національного торговельно- економічного університету і не є юридичною особою.

Звертав увагу суду на те, що відповідно до роз'яснення Пленуму Вищого адміністративного суду України (Постанова від 29.09.2016 року № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації"), у випадку встановлення неналежності відповідача, нездатністю відповідача порушити права позивача, позов залишається без задоволення.

Заперечуючи проти позову наголошував, що наведені фактичні дані, а також письмові докази в повному обсязі спростовують позовні вимоги щодо ненадання відповідей на запити позивача та зобов'язання вчинити дії щодо ненадання публічної інформації.

31.10.2018 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.11.2018 року.

30.11.2018 року представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на доводи викладенні в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснивши при цьому, що позивачу надавались відповіді на запити, однак відповідач не може надати відповідних доказів про направлення відповідей. На час розгляду справи відповідач готовий повторно надати інформацію на запити позивача.

В ході промови учасників справи, судом ставилось на обговорення питання щодо примирення сторін, виходячи із позиції представника відповідача, однак представник позивача відмовилась від примирення.

Після вступної промови представниками сторін подано заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи статті 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши вступну промову учасників справи, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

10.09.2018 року позивач звернувся до відповідача із запитам про надання інформації, зі змісту якого встановлено (мовою оригіналу):

Відповідно до статті 34 Конституції України та Закону України "Про доступ до публічної інформації" прошу надати:

Штатний розпис кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ на 2018-2019 навчальний рік.

Документи (заяви, договори (контракти), накази про прийняття на роботу), які слугували підставою для прийняття на роботу викладачів кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ (штатних працівників та працівників, які працюють за сумісництвом зовнішнім та внутрішнім) на 2018-2019 навчальний рік.

Навчальне навантаження викладачів кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ на 2018-2019 навчальний рік.

Відповідь на запит на інформацію прошу надіслати за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.26)

24.09.2018 року відповідачем надано відповідь позивачу (лист від 24.09.2018 року № 641/01-02), зі змісту якого встановлено (мовою оригіналу):

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету - надає інформацію щодо навчального навантаження викладачів кафедри менеджменту і туризму на 2018-2019 навчальний рік станом на 27.08.2018 р. на Ваше прохання.

Штатні розписи кафедр в інституті не передбачені, а штатний розпис інституту на період звернення ще не затверджено вищестоящою - організацією.

Документи, що є підставою прийняття на роботу конкретних працівників, містять конфіденційну інформацію і не можуть бути надані без їх згоди стороннім особам. (а.с.28)

Судом досліджений додаток до листа Попередній розподіл ставок між викладачами кафедри менеджменту і туризму на 2018-2019 навчальний рік станом на 27.08.2018 року . (а.с.29)

03.10.2018 року позивач звернувся до відповідача (запит про надання інформації) відповідно до статті 34 Конституції України та Закону України "Про доступ до публічної інформації", з проханням надати:

1. Розрахункові листи ОСОБА_1 за січень - грудень 2017 та січень-червень, вересень 2018 р. із повним розрахунком нарахувань та відрахувань за їх видами по місяцям.

2. Розподіл ставок між викладачами кафедри менеджменту і туризму ЧТЕІ КНТЕУ із зазначенням прізвищ викладачів за 2017-2018 навчальний рік.

3. Діючий розподіл ставок між викладачами кафедри менеджменту і туризму ЧТЕІ КНТЕУ із зазначенням прізвищ викладачів на 2018-2019 навчальний рік.(а.с.30)

Згідно інформації з офіційного вебсайту Укрпошта, відповідачем отримано запит 10.10.2018 року. (а.с.31)

12.10.2018 року позивач звернувся до відповідача (запит про надання інформації) відповідно до статті 34 Конституції України та Закону України "Про доступ до публічної інформації", з проханням надати:

Копії документів, подані ОСОБА_2 на конкурс на заміщення посад науково-педагогічних працівників, що відбувся у Чернівецькому торговельно-економічному інституті Київського національного торговельного-економічного університету 29 серпня 2018 р., а саме:

1.Повний список опублікованих праць.

2.Перспективний Індивідуальний план роботи.

3.Анкету-резюме кандидата щодо обрання за конкурсом на посаду.

4.Звіт про виконання зобов'язань попереднього контракту (індивідуального плану).

5.Протокол відповідності посаді наявного вченого звання та наукового ступеню кандидата на посаду, на яку приймається науково-педагогічний працівник (ОСОБА_2.). (а.с.32)

Згідно інформації з офіційного вебсайту Укрпошта, відповідачем отримано запит 19.10.2018 року. (а.с.33)

16.10.2018 року позивач звернувся до відповідача (запит про надання інформації) відповідно до статті 34 Конституції України та Закону України "Про доступ до публічної інформації", з проханням надати: протокол засідання конкурсної комісії Чернівецького торговельно- економічного інституту КНТЕУ від 27.08.2018 р. (у повному обсязі). (а.с.34)

Згідно інформації з офіційного вебсайту Укрпошта, відповідачем отримано запит 22.10.2018 року. (а.с.35)

Відповідно до довідки серії АБ № 335664 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України встановлено, що Чернівецькій торговельно - економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету за організаційно-правовою формою за КОПФН - філія (інший відокремлений підрозділ). (а.с.45)

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства, та робить висновки по суті спору.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини регулюються Законом України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI від 13.01.2011 року (далі - Закон - №2939), який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 1 Закону №2939 визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 12 Закону №2939 суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до пункту 3 частити 1 статті 13 Закону № 2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.

Очевидним є те, що за змістом наведених норм законодавства та встановлених обставин справи, відповідач являється розпорядником запитуваної позивачем інформації в розумінні Закону №2939.

Положеннями пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно до частини 3 статті 23 Закону №2939 оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на наведене, відповідач є розпорядником інформації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та належним відповідачем у справі відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відтак судом відхиляються доводи відповідача з приводу неналежності його як сторони відповідача.

Слід також і погодитись з доводами позивача з посиланням на рішення Вищого адміністративного суду (К/800/47242/14 від 29.01.2015 року), зі змісту якого видно, що у згаданих правовідносинах аналогічна сторона відповідача є розпорядником інформації.

Відповідно до приписів статті 14 Закону №2939 визначено обов'язок розпорядників інформації надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

З огляду на наведені норми слід дійти висновку, що доступ до інформації забезпечується двома шляхами: шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами на інформацію.

Таким чином, нормами чинного законодавства прямо передбачено право витребування належним чином засвідчених копій документів - носіїв публічної інформації та зобов'язання відповідача як розпорядника інформації надавати публічну інформацію за такими запитами.

Положеннями статті 19 Закону №2939 передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

Судом встановлено, що запити позивача містять всі необхідні реквізити, визначені нормами статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Частиною 1 статті 20 Закону №2939 закріплено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до статті 21 Закону №2939 інформація на запит надається безкоштовно.

З аналізу положень Закону №2939 випливає, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами, з якими запитувач має право звернутися до розпорядника інформації, незалежно в якій формі поданий запит (усній або письмовій), а розпорядник інформації, в свою чергу, має надати відповідь не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Звертаючись до суду позивач також посилався на положення частини 1 статті 22 Закону №2939, якими передбачено підстави для відмови у задоволенні запиту.

Так, вказаними нормами визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту. При цьому, звертав увагу суду на те, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

З встановлених обставин справи вбачається, що в першому випадку (запит від 10.09.2018 року) відповідач не надав запитуваної інформації, пославшись окрім іншого і на те, що штатні розписи на період звернення ще не затверджені. На думку суду, вказаний аргумент в розумінні Закону №2939 є своєрідною відмовою, оскільки відповідач володіючи наявною інформацією її не надав, в той час коли запитом не витребовувались інформація виключно затверджена вищестоящою організацією.

В ході розгляду справи представник відповідача зазначав про те, що відповідачем як розпорядником інформації надавались відповіді на інформаційні запити позивача, однак направлялись простою кореспонденцією.

Згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд критично ставиться до вказаних посилань представника відповідача, оскільки будь-яких інших доказів, зокрема доказів здійснення направлення відповіді на запити, звіт щодо використання коштів на відправлення кореспонденції, до якого включено кошти на відправку такої кореспонденції, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, суду не надано, відтак суд не приймає такі доводи відповідача.

Враховуючи викладене у сукупності, та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними доказами надання та надіслання відповіді на запити позивача від 03.10.2018 року, 12.10.2018 року, 16.10.2018 року, за таких обставин, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненаданні позивачу відповіді на його запити, а тому вважає за необхідне зобов'язати відповідача надати відповідь на вказані запити відповідно до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації"

Як зазначалось вище позивач, окрім іншого просив визнати бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запит позивача про інформацію від 10.09.2018 року.

Судом встановлено, що 10.09.2018 року позивач звернувся до відповідача із запитам про надання інформації, в якому окрім іншого просив надати: документи (заяви, договори (контракти), накази про прийняття на роботу), які слугували підставою для прийняття на роботу викладачів кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ (штатних працівників та працівників, які працюють за сумісництвом зовнішнім та внутрішнім) на 2018-2019 навчальний рік.

24.09.2018 року відповідачем надано відповідь позивачу на інформаційний запит від 10.09.2018 року (лист від 24.09.2018 року № 641/01-02), зі змісту якого видно, що відповідачем повідомлено про те, що документи, які є підставою прийняття на роботу конкретних працівників, містять конфіденційну інформацію і не можуть бути надані без їх згоди стороннім особам.

Згідно зі статтею 3 Закону №2939 право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Частина 1 статті 6 Закону №2939 поділяє публічну інформацію з обмеженим доступом на конфіденційну інформацію, таємну інформацію та службову інформацію.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №2939 конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Частина 1 статті 8 даного закону дає визначення терміну таємна інформація, а саме - таємна інформація це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

У свою чергу до службової інформації згідно зі статтею 9 Закону №2939 може належати така інформація, 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Суд вважає за необхідне зазначити те, що частиною 2 статті 10 цього Закону визначено, що обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.

Згідно з частиною 3 статті 10-1 Закону №2939 публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України "Про захист персональних даних"; фізичні особи (суб'єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних"; надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

До такого ж висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні № 2-рп/2012 від 20.01.2012 року (справа № 1-9/2012), відповідно до якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, зазначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Наведене свідчить, що персональні данні про особу є конфіденційною інформацією та на них розповсюджується відповідний правовий режим.

З досліджених в судовому засіданні інформаційних запитів позивача вбачається, що останній звертався до відповідача за отриманням документів, які, в тому числі можуть містити персональні дані фізичних осіб - викладачів (працівників) кафедри менеджменту і туризму Чернівецького торговельно - економічного інституту КНТЕУ.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про захист персональних даних" передбачений механізм знеособлення персональних даних.

Якщо запитуваний документ містить персональний дані, що мають бути захищені, ці данні необхідно знеособити шляхом, визначеним законом - вилучити відомості, які дають можливість прямо чи опосередковано ідентифікувати особу. Знеособлення персональних даних у відповідності до положень зазначеної статті закону охоплюється терміном "обробка персональних даних" та є обов'язком відповідних суб'єктів цього закону.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач будучи розпорядником інформації зобов'язаний надати таку інформацію з дотриманням норм Закону України "Про захист персональних даних".

Як вбачається із встановлених обставин справи, позивач звертаючись з інформаційними запитами, навела значний перелік питань і документів, які бажала отримати від розпорядника інформації. Зазначений перелік вимог позивач також відобразила і в змісті позовних вимог. Однак, із встановлених обставин справи неможливо дійти категоричного висновку про те, чи є відповідач по кожному із перелічених в запиті питань - розпорядником інформації. Відтак, вимоги позивача в частині конкретного питання, які викладені в запитах на інформацію (щодо зобов'язання надати чітку інформацію), щодо кожного із переліку питань, задоволенню не підлягають, оскільки такі вимоги є передчасними.

Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що останнім не доведено.

Згідно частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вимог законодавства протиправно не надано відповіді на інформаційні запити позивача.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи наведене, слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 352,40 грн. (відповідно до частини задоволених вимог).

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати бездіяльність Київського національного торговельно - економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту щодо ненадання відповідей на запити ОСОБА_1 про інформацію від 10.09.2018 р., 03.10.2018 р., 12.10.2018 р., 16.10.2018р. протиправною.

3.Зобов'язати Київський національний торговельно-економічний університет в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту надати ОСОБА_1 відповіді на інформаційні запити від 10.09.2018 р., 03.10.2018 р., 12.10.2018 р., 16.10.2018р.

4.Стягнути з Київського національного торговельно-економічного університету в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір в сумі 352,40 грн.

5.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код РНОКПП: НОМЕР_1)

Відповідач - Київський національний торговельно-економічний університет в особі Чернівецького торговельно-економічного інституту (пл. Центральна, буд. 7, м.Чернівці, Чернівецька область, 58002, код ЄДРПОУ: 05476322)

Суддя Боднарюк О.В.