Постанова

від 11.12.2018 по справі 807/42/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2682/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, головуючий суддя - Микуляк П.П., ухвалене о 09 год. 20 хв. у м. Ужгороді, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання бездіяльності протиправною і зобов язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Закарпатської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо невнесення до його трудової книжки запису про зміну назви організації-роботодавця, а також посади, рангу (звання) у відповідності до нового штатного розпису Закарпатської митниці ДФС після реорганізації в органи Міністерства доходів і зборів України та зобов язати Закарпатську митницю ДФС внести до його трудової книжки у встановленому порядку записи про зміну назви організації-роботодавця, а також посади, рангу (звання) у відповідності до нового штатного розпису відповідача після реорганізації в органи Міністерства доходів і зборів України.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що в період між поновленням на роботі і звільненням відповідач був зобов язаний внести у трудову книжку запис щодо зміни назви організації-роботодавця (згідно з Указом Президента України від 24.12.2012 року відбулася реорганізація митних та податкових органів у органи Міністерства доходів і зборів, яке проіснувало до 01.03.2014 року), чого ним зроблено не було всупереч п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що поновлення позивача на роботі та його звільнення проводила Чопська митниця Міндоходів, відтак зазначає, що до його трудової книжки необхідно було внести записи щодо зміни назви установи внаслідок реорганізації, щодо зміни спеціального звання, та щодо зміни назви посади.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та протиправним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Державної митної служби України від 04.03.2011 оку №343-к за порушення Присяги державних службовців припинено 04.03.2011 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, начальника сектору митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 митного поста Чоп - залізничний Чопської митниці.

На виконання вказаного наказу Чопською митницею Державної митної служби України було видано наказ №304-к від 04.03.2011 про проведення розрахунку із позивачем.

В подальшому, позивачем було оскаржено вищезгадані накази до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року по справі № 2а-0770/1041/11, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2012 року, визнано протиправним та скасовано наказ ДМСУ від 04.03.2011 року №343-к та наказ Чопської митниці Державної митної служби України №304-к від 04.03.2011 року, а також поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення №2 митного поста Чоп-залізничний Чопської митниці днем 04.03.2011 року.

На підставі зазначених судових рішень, Державною митною службою України видано наказ від 01.06.2013 року № 923-к, яким скасовано наказ Державної митної служби України від 04.03.2011 року №343-к По особовому складу та поновлено позивача на посаді начальника сектору митного оформлення №2 митного поста Чоп - залізничний Чопської митниці з 04.03.2011р..

На виконання вказаного наказу Державної митної служби України від 01.06.2013 року, Чопською митницею Міндоходів був виданий наказ від 18.11.2013 року №413-к, яким встановлено вважати ОСОБА_1 поновленим на посаді начальника сектору митного оформлення №2 митного поста Чоп - залізничний Чопської митниці з 04.03.2011 року.

На підставі виданих наказів до вкладиша в трудову книжку позивача (БТ-І №5261950) внесено запис №31 наступного змісту: Запис за №30 недійсний. Поновлений на посаді начальника сектору митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 митного поста Чоп - залізничний Чопської митниці з 04.03.2011 року .

Наказом Чопської митниці Міндоходів від 04.12.2013 року №448-к позивача було звільнено з посади начальника сектору митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 митного поста Чоп-залізничний Чопської митниці, на підставі ст. 37 Закону України Про державну службу (в редакції чинній на відповідну дату) та ст. 38 КЗпП України, як такого, що у період перебування на державній службі визнаний інвалідом II групи.

Так, Указом Президента України Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади від 24 грудня 2012 року №726/2012, утворено Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України.

Відповідно до постанови КМУ від 20.03.2013 року №229 Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів , утворено, зокрема, як юридичну особу публічного права Чопську митницю Міндоходів та реорганізовано Чопську митницю Державної митної служби України шляхом приєднання до Чопської митниці Міндоходів. Пунктом 3 вказаної постанови КМУ від 20.03.2013 року №229, визначено, зокрема, Чопську митницю Міндоходів правонаступником Чопської митниці Державної митної служби України.

Відповідно до повідомлення державного реєстратора вихідний №57/06-6 від 20.08.2013р. до Єдиного державного реєстру 20.08.2013 року внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Чопської митниці, код 01861253.

Крім того, постановою КМУ від 01.03.2014 року №67 ліквідовано Міністерство доходів і зборів. Постановою КМУ від 21.05.2014 року №160 утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Постановою КМУ від 06.08.2014 року №311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України , зокрема утворено як юридичну особу публічного права Закарпатську митницю Державної фіскальної служби, яка визначена правонаступником Чопської митниці Міндоходів, яка реорганізована шляхом приєднання до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у трудових правовідносинах із Чопською митницею Міндоходів не перебував, відтак відсутні підстави для внесення змін до його трудової книжки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).

У відповідності до п. 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 2.2 Інструкції передбачено, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв язку з цим винагороди.

Пунктом 2.3 Інструкції встановлено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно із п. 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктом 2.10 Інструкції передбачено, що у розділі Відомості про роботу , Відомості про нагородження , Відомості про заохочення трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: Запис за N таким-то недійсний . Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі . При зміні формулювання причини звільнення пишеться: Запис за N таким-то є недійсним звільнений... і зазначається нове формулювання.

Як видно з матеріалів справи, позивач був поновлений на посаді начальника сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення №2 митного поста Чоп-залізничний Чопської митниці на підставі наказу від 18.11.2013 року №413-к, а також був звільнений з посади начальника сектору митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 митного поста Чоп-залізничний Чопської митниці на підставі наказу від 04.12.2013 року №448-к.

Таким чином, позивача не було переведено до Чопської митниці Міндоходів, як правонаступника Чопської митниці Державної митної служби України.

Відтак, позивач не перебував у трудових правовідносинах із Чопською митницею Міндоходів, тому колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для внесення змін до його трудової книжки, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі №807/42/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст постанови складено 14.12.2018 року.