Ухвала

від 14.12.2018 по справі 522/8386/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 522/8386/17

провадження № 61-46915 ск 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою її представником ОСОБА_5, на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрдобування , за участю третіх осіб - Приватного підприємства Таврія Плюс , Товариства з обмеженою відповідальністю Мікадо Груп про усунення перешкод у користуванні квартирою та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням суду, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

10 жовтня 2018 року Апеляційний суд Одеської області постановив ухвалу, якою закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4, поданою ОСОБА_5

Закриваючи апеляційне провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що після відкриття апеляційного провадження виявилося, що ОСОБА_5 не мала повноважень подавати апеляційну скаргу та підписувати її від імені ОСОБА_4, оскільки на момент подачі апеляційної скарги 7 лютого 2018 року не була адвокатом, а була лише помічником адвоката. Отже ці обставини відповідно до пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України є підставою для закриття провадження.

У поданій 5 листопада 2018 року касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати цю ухвалу та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що чинним процесуальним законодавством передбачено, що під час розгляду в суді справ, віднесених до категорії малозначних, представником в суді може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну дієздатність. Оскільки позивачем заявлено вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди в розмірі 111377,30 грн, заявниця вважає таку справу малозначною. Крім того, ОСОБА_5 зазначає, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду не допускається, а отже, позивач позбавлена на повторне звернення до суду з цього спору.

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржуване судове рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

За правилом частини п'ятої статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Аналіз змісту оскаржуваної постанови дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

Такий висновок суд зробив з огляду на таке.

Частиною третьою статті 131-2 Конституції України передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Пунктами 11 та 16-1 Перехідних положень Конституції України встановлено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 1 січня 2018 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Провадження у справі відкрито ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2017 року, тобто після 30 вересня 2016 року, у зв'язку з чим представництво сторін в апеляційному суді має здійснюватися адвокатами.

Частиною першою статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що документами, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи в загальному провадженні встановив, що апеляційну скаргу, подану до апеляційного суду 7 лютого 2018 року, підписано представником позивача за довіреністю ОСОБА_5, яка має свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю №003398, видане Радою адвокатів Одеської області 18 липня 2018 року.

Отже, правовий статус адвоката, тобто особи, яка відповідно до вимог чинного законодавства уповноважена здійснювати представництво в судах апеляційної інстанції, ОСОБА_5 набула через півроку після звернення до суду з апеляційною скаргою.

Згідно із частиною третьою статті 356 ЦПК України, апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_5 як представник за довіреністю має право подавати апеляційну скаргу, оскільки ця справа є малозначною в силу закону судом не приймаються, виходячи з такого.

Відповідно до статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.

Згідно із частиною шостою статті 19 цього Кодексу для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Відповідно до частин першої - третьої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З аналізу вищезазначених положень чинного законодавства в поєднанні зі змістом статей 274, 277 ЦПК України можна зробити висновок, що питання про віднесення справи до малозначної та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження вирішує суд.

Поряд з позовними вимогами про стягнення майнової та моральної шкоди в сумі 1113377,30 грн позивач просила суд усунути перешкоди в користуванні майном.

Вимоги про усунення перешкод у користуванні майном не відносяться апріорі в силу вимог закону до малозначних справ і питання про віднесення такої справи до категорії малозначних належить до компетенції виключно суду, а не позивача.

Як вбачається з ухвали суду апеляційної інстанції, суд розглядав справу в порядку загального позовного провадження, а тому посилання заявника на те, що справа відноситься до категорії малозначних не може бути прийнята до уваги.

Доводи касаційної скарги про те, що після закриття провадження у справі не допускається повторне звернення до суду є також безпідставними, оскільки апеляційний суд закрив не провадження у справі, а апеляційне провадження. При цьому чинне процесуальне законодавство передбачає лише один випадок, коли не допускається повторне оскарження рішення після закриття апеляційного провадження, а саме закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення (частина п'ята статті 364 ЦПК України).

Отже, після підписання апеляційної скарги уповноваженою особою, позивач вправі у передбачені законом спосіб та порядок звернутися повторно з апеляційною скаргою на оскаржуване судове рішення до суду.

Також є необґрунтованими аргументи заявниці щодо можливості повернення апеляційної скарги судом на стадії її прийняття, оскільки пунктом 2 частини першої статті 362 ЦПК України чітко передбачено, що у разі коли виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати після відкриття апеляційного провадження, суд закриває апеляційне провадження.

Таким чином, у разі виявлення, що скарга підписана не уповноваженою особою, суд зобов'язаний закрити апеляційне провадження. Ця норма закону має імперативний характер і розширеному тлумаченню не підлягає.

Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою її представником ОСОБА_5, на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Сімоненко

А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв