Рішення

від 06.12.2018 по справі 477/1092/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1092/18

Провадження №2/477/631/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року Жовтневий районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.

за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Михайло-Ларинської сільської ради Вітовського району Миколаївської області

про визнання права власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2018 року позивачі звернулися до суду із позовом в якому просять визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку по 1/3 частині за кожною, загальною площею 0,20 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в с. Михайло-Ларине Вітовського району Миколаївської області по вул. Гвардійській, 33, за договором міни укладеним між ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої від 28 квітня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в КП Миколаївське МБТІ від 31 травня 2000 року за №65. Крім цього, просили визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності по 1/6 частині за кожним зазначеної земельної ділянки, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 03 серпня 2006 року.

В обґрунтування позову позивачі вказували, що 28 квітня 2000 року був укладений договір міни між ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої сторони. За договором міни сторони обмінялися належним їм нерухомим майном, зокрема ОСОБА_5 обміняла належний їй житловий будинок, що розташований в с. Михайло-Ларине Вітовського району Миколаївської області по вул. Гвардійській, 33 на квартиру №8 по пр. Леніна (Центральному), 189 у м. Миколаєві, що належала ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_8. Договір посвідчений нотаріально та зареєстрований в КП ММБТІ 31 травня 2000 року за №65. Житловий будинок за договором міни розташований на земельній ділянці площею 0,20 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та належить на праві власності відповідачу ОСОБА_5 Обґрунтовуючи вимогу про визнання права власності на земельну ділянку позивачі вказали, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить і право власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення. Крім цього, зазначили, що ОСОБА_6 помер 03 серпня 2006 року та після його смерті позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 прийняли спадщину за законом. Оскільки предметом договору міни не було відчуження спірної земельної ділянки, а також у зв'язку з невизначеністю часток у спільній частковій власності, позивачі вимушені звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2018 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача - Михайло-Ларинську сільську раду Вітовського району Миколаївської області.

У судове засідання позивачі не з'явилися, від представника позивачів ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд справи по суті без участі позивачів та представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязіз підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомила, відзив не подала.

Відповідач - Михайло-Ларинська сільська рада Вітовського району Миколаївської області у судове засідання свого представника не направила, надіслала заяву про визнання позову та розгляд справи за відсутності представника, відзив не подала.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до Постанови Верховної ОСОБА_9 України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ Про перейменування окремих населених пунктів та районів Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.

28 квітня 2000 року між ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 укладний договір міни нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7, який зареєстрований у КП Миколаївське МБТІ 31 травня 2000 року за №65 (далі - договір міни нерухомого майна) (а.с.11,12).

За договором міни нерухомого майна ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8 набули право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в с. Михайло-Ларине Вітовського району Миколаївської області по вул. Гвардійській, 33.

Згідно пункту 1 договору міни нерухомого майна, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований на земельній ділянці загальною площею 0,20 га у відповідності до державного акту на право приватної власності на землю, виданого 20 грудня 1993 року Михайло-Ларинською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №162.

Державний акт на право приватної власності на землю, виданий 20 грудня 1993 року Михайло-Ларинською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області на ім'я ОСОБА_5 (а.с.26).

Відповідно до ОСОБА_7 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23 квітня 2018 року №НВ-4804650912018, спірна земельна ділянка має кадастровий номер - 4823383300:01:035:0023 та зареєстрована за відповідачем ОСОБА_5І (а.с.27-29).

Згідно статті 30 ЗК України 1990 року (в редакції, що діяла на час укладення договору міни нерухомого майна) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Судом встановлено, що договір міни нерухомого майна не містить жодних застережень щодо земельної ділянки, на якій розміщений житловий будинок.

Отже, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8 набули право власності на спірну земельну ділянку при переході права власності на житловий будинок, що розташований в с. Михайло-Ларине Вітовського району Миколаївської області по вул. Гвардійській, 33 за договором міни нерухомого майна, тобто з 28 квітня 2000 року.

Частиною 3 статті 152 ЗК України, передбачений один зі способів захисту прав громадян на земельну ділянку - визнання права.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (стаття 126 ЗК України).

За період з часу укладення спірного договору та до 1 січня 2013 року позивач не отримала на своє ім'я правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку, в свою чергу через зміну законодавства, видача державних актів на землю з 1 січня 2013 року не передбачена.

Згідно зі статтею 126 ЗК України ( в редакції від 1 січня 2013 року) право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

В пункті 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 27 цього Порядку, встановлено, що документами, які підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на земельну ділянку, що набута у власність до 01 січня 2013 року, можуть бути лише державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою або рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (підпунктів 9, 10).

03 серпня 2006 року помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03 серпня 2006 року, виданого Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції (а.с.19).

У відповідності до частини 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 ЦК України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач ОСОБА_4, згідно свідоцтва про народження від 23 квітня 1991 року серії ІV-ФП №297938 та свідоцтва про шлюб від 11 червня 2005 року серії І-ФП №000511 є донькою померлого ОСОБА_6 (а.с.59, 60).

Позивач ОСОБА_3, згідно свідоцтва про народження від 29 липня 2005 року серії І-ФП №010608 є сином померлого ОСОБА_6 (а.с.71).

Отже, позивачі є спадкоємцями померлого ОСОБА_6 першої черги за законом.

У відповідності до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається зі спадкової справи №460/2006 до майна померлого 03 серпня 2006 року ОСОБА_6, позивачі, як спадкоємці померлого, 23 листопада 2017 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що розташований в с. Михайло-Ларине Вітовського району Миколаївської області по вул. Гвардійській, 33 по 1/3 частки кожен (а.с.99, 101).

Заявою від 27 червня 2017 року позивач ОСОБА_10, як співвласник житлового будинку, набутого за договором міни нерухомого майна, дала згоду на виділення за померлим ОСОБА_6 1/3 частки (а.с.77).

До складу спадщини, у відповідності до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З урахуванням встановленої судом обставини набуття ОСОБА_6 при житті 1/3 частки спірної земельної ділянки при переході права власності на житловий будинок, що розташований в с. Михайло-Ларине Вітовського району Миколаївської області по вул. Гвардійській, 33 за договором міни нерухомого майна, вказана 1/3 частка спірної земельної ділянки включається до складу спадщини, яка залишилася після його смерті.

Згідно листа Вітовської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 22 травня 2018 року №572/02-14, позивачам ОСОБА_4 та ОСОБА_11 роз'яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку, відповідно до підпунктів 4.15 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у зв'язку з ненаданням всіх документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно (а.с.38).

Згідно звіту з експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки її оціночна (ринкова) вартість становить 46294,00 грн (а.с.39).

Згідно частини 1 статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку, переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, що відповідає способам судового захисту, передбаченого статтею 16 ЦК України.

Керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,20 га, кадастровий номер - 4823383300:01:035:0023, що розташована в с. Михайло-Ларине Вітовського району Миколаївської області по вул. Гвардійській, 33 та зареєстрована в Державному земельному кадастрі за ОСОБА_5:

- на 1/3 частку за ОСОБА_4 за договором міни від 28 квітня 2000 року, укладеним між ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в КП Миколаївське МБТІ 31 травня 2000 року за №65;

- на 1/6 частку за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 03 серпня 2006 року;

- на 1/3 частку за ОСОБА_2 за договором міни від 28 квітня 2000 року, укладеним між ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 Іванівноюз іншої, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в КП Миколаївське МБТІ 31 травня 2000 року за №65;

- на 1/6 частку за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 03 серпня 2006 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_2, 54055, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1;

позивач - ОСОБА_3, 54052, м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 340/1, кімната 915, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2;

позивач - ОСОБА_4, 54055, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3;

відповідач - ОСОБА_5, 54003, АДРЕСА_2.

співвідповідач - Михайло-Ларинська сільська рада Вітовського району Миколаївської області, 57222, с. Михайло-Ларине Вітовського району Миколаївської області вул. Шкільна, 29, код в ЄДРПОУ 23038365 .

Повний текст рішення складено 14 грудня 2018 року.

СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО