Рішення

від 06.12.2018 по справі 638/9602/15-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/9602/15-ц

Провадження № 2/638/976/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шестака О.І.,

при секретарі - Каліновій А.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

09.06.2015 ТОВ ОТП Факторинг Україна звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просив стягнути з відповідачів на користь позивача суму заборгованостi за кредитним договором №ML-702/1122/2008 від 28.08.2008 в розмірі 15077040,64 грн., а також судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.08.2008 між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк , яким на теперішній час змінено назву замість ЗАТ ОТП Банк на Публічне акціонерне товариство ОТП Банк , і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ML-702/1122/2008, згідно з яким остання отримала кредит в розмірі 136500, 00 доларів США строком до 26.08.2020 зі сплатою процентів в порядку і розмірах, встановлених в кредитному договорі.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором були укладені договори поруки №SR702/1122/2008 між банком і ОСОБА_2, а також між банком і ОСОБА_3, відповідно до яких, а також згідно норм цивільного законодавства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відповідають за допущене ОСОБА_1 порушення умов кредитного договору в солідарному порядку.

В порушення умов кредитного договору відповідачі не здійснюють погашення кредиту і сплату відсотків в строки і в розмірах, встановлених кредитним договором, в зв'язку з чим у відповідачів виникла заборгованість за кредитним договором.

Позивач вказує, що в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.2011, банк відступив ТОВ ОТП Факторинг Україна право вимоги за указаними кредитним договором і договорами поруки. В зв'язку з чим до позивача перейшли всі права банку щодо права вимоги до відповідачів за указаними договорами.

Таким чином, станом на 08.05.2015, заборгованість відповідачів перед позивачем, з урахуванням пені, з перерахуванням за курсом НБУ станом на дату складання розрахунку, становить 15077040,64 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.11.2015 зустрічний позов ОСОБА_3 до ТОВ ОТП Факторинг Україна , треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим залишений без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.12.2015 зустрічний позов ОСОБА_3 до ТОВ ОТП Факторинг Україна , треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим ухвалено вважати неподаним і повернутий позивачеві.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.02.2016 позовні вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 15077040,64 грн., а також стягнуто пропорційно в рівних частинах судовий збір в сумі 3654,00 грн. по 1218 грн. з кожного.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.10.2017 задоволена заява ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_1, про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.02.2016. Скасовано заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.02.2016 по справі за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

18.01.2018 ОСОБА_3 подав до суду заяву про застосування строків позовної давності, в якій просив в разі виявлення передбачених законом підстав застосувати позовну давність і відмовити в задоволенні вимог повністю або частково, в залежності від фактичних обставин справи.

11.06.2017 представник позивача подав до суду пояснення, відповідно до яких просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна борг за основною заборгованістю за за кредитним договором ML702/1122/2008 в сумі 2431025,97 грн.; стягнути з ОСОБА_3 за його солідарним обов'язком з ОСОБА_1 борг за основною заборгованістю за кредитним договором ML702/1122/2008 в сумі 1996109,83 грн.; стягнути з ОСОБА_2 за його солідарним обов'язком з ОСОБА_1 борг за основною заборгованістю за кредитним договором ML702/1122/2008 в сумі 1996109,83 грн.

В обгрунтування зазначених вимог щодо строків позовної давності по кредитному договору №ML702/1122/2008 від 28.08.2008 за вимогами до позичальника, посилаючись на положення ЦК України, вказав, що оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного з цих зобов'язань. Посилаючись на норми ст.ст. 261, 530, 631 ЦК України, представник позивача вказує, що в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов'язання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку перебіг позовної давності буде починатися в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Посилаючись на викладене, представник позивача вказує, що з урахуванням дати звернення ТОВ ОТП Факторинг Україна з позовом до суду - 09.06.2015, трирічна позовна давність для звернення за захистом своїх прав до суду обмежується 09.06.2012.

Представник позивача зазначає, що відповідно графіку погашення заборгованості до кредитного договору, позичальник зобов'язався здійснити 140 платежів за тілом кредиту, з них платіж №46 за графіком, повинен бути сплачений 26.06.2012, але сплачений не був. Відтак, у позичальника виникла заборгованість за кредитом в періоди, визначені з №46 по №140 графіку включно, а саме за період з 26.06.2012 по 26.08.2020 включно (з урахуванням суми, що стягується достроково). Всього за указаний період заборгованість позичальника складає 117313.92 доларів США, що станом на 08.05.2015 (1 дол. США = 20,7224) еквівалентно 2431025,97 грн.

Щодо строків позовної давності до поручителів представник позивача цитує правову позицію Верховного Суду України у справі №6-272цс16: в разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення прав вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань .

Посилаючись на викладене представник позивача вказує, що з урахуванням дати звернення ТОВ ОТП Факторинг Україна з позовом до суду - 09.06.2015, шестимісячний строк позовної давності для звернення за захистом своїх прав щодо поручителів обмежується 09.12.2014. Відповідно графіку погашення заборгованості до кредитного договору, позичальник зобов'язався здійснити 140 платежів за тілом кредиту, з них платіж №76 за графіком повинен був сплачуватись 26.12.2014, але сплачений не був. Відтак, у позичальника виникла заборгованість за кредитом в періоди, визначені №76 по №140 графіку включно, а саме за період з 26.12.2014 по 26.08.2020 включно (з урахуванням суми, що стягується достроково). Всього за вказаний період заборгованість позичальника складає 96326,19 доларів США, що станом на 08.05.2015 (1 дол. США = 20,7224) еквівалентно 1996109,83 грн.

На підтвердження наведених сум представник позивача подав до суду розрахунок заборгованості за кредитним договором ML702/1122/2008 від 28.08.2008 ОСОБА_1 (за період з 26.06.2012 по 26.08.2020), а також ОСОБА_3, ОСОБА_2 (за період з 26.12.2014 по 26.08.2020), станом на 08.05.2015.

12.09.2018 представник ОСОБА_1 подала до суду заяву, відповідно до якої, згідно поданих пояснень і розрахунку заборгованості від 11.06.2018, вони визнали суму заборгованості 2431025,97 грн., що еквівалентно 117313,92 доларів США, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ ОТП Факторінг Україна . Також підтримали пояснення ОСОБА_3 щодо пропуску строку пред'явлення позову як до поручителя, просила в цій частині відмовити.

Представник позивача ТОВ ОТП Факторінг Україна в судове засідання не з'явився. До суду подав заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1, а також її представник в судове засідання не з'явились, в поданій до суду заяві представник позивача просила провести засідання без її участі згідно приписів ст. 43 ЦПК України.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову в межах останніх вимог, з наступних підстав.

15.12.2017 р. набув чинності ЗУ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10. 2017 р., яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп. 9 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до кредитного договору №ML-702/1122/2008 від 28.08.2008, укладеного між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк ( Банк ) і ОСОБА_1 ( Позичальник ), Банк надав Позичальнику, а Позичальник прийняв кредит в розмірі 136500,00 доларів США строком до 26.08.2020.

Відповідно до п. 3 цього договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується плаваюча процентна ставка, яка розраховується за формулою: Фіксований відсоток + FIDR, де фіксований відсоток становить 7,49% річних; FIDR - процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб в валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIDR може змінюватися Банком (збільшуватися чи зменшуватися) в порядку, передбаченому цим Договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті Банку www/otpbank.com.ua, а також в приміщенні Банку (як в головному офісі, так і в інших установах Банку) на інформаційних стендах.

Відповідно до п. 4 кредитного договору, сума кредиту і нарахованих процентів щомісячно погашається рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1. частини 2 кредитного договору, Позичальник зобов'язався повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені в цьому договорі.

Згідно п. 1.9.1. кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або в визначеній банком частині в випадку невиконання позичальником і/або поручителем своїх боргових і/чи інших зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 4.1.1. частини 2 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами в визначені цим договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Відповідно до п. 4.1.2. частини 2 кредитного договору, за прострочення виконання боргових зобов'язань понад 15 календарних днів Позичальник, крім пені, передбаченої п. 4.1.1 цього договору, додатково сплачує на користь Банку штраф в розмірі 0,01% від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 25 грн.

Відповідно до п. 4.1.3. частини 2 кредитного договору, за прострочення виконання боргових зобов'язань понад 30 календарних днів Позичальник, крім пені і штрафу, передбачених п.п. 4.1.1, 4.1.2 цього договору, додатково сплачує на користь Банку штраф в розмірі 0,02% від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 50,00 грн.

Зазначений кредитний договір підписаний ОСОБА_1, чим вона засвідчила свою обізнаність умовами договору і погодилась з ними.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед ЗАТ ОТП Банк за кредитним договором №ML-702/1122/2008 від 28.08.2008 були укладені договори поруки №SR-702/1122/2008 між ЗАТ ОТП Банк (Кредитор) і ОСОБА_2 (Поручитель) від 28.08.2008 і №SR-702/1122/2008/1 між ЗАТ ОТП Банк (Банк) і ОСОБА_3 (Поручитель) від 28.02.2011.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2 зазначених договорів поруки, Пручителі зобов'язались відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 (Боржник) її боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань. Поручитель і Боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що Кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до обох одночасно.

Відповідно до п. 2.1. договорів поруки, порукою за цими договорами забезпечуються вимоги Кредитора щодо сплати Боржником кожного і всіх його Боргових зобов'язань за кредитним договором №ML-702/1122/2008 від 28.08.2008 в такому розмірі, в такій валюті, в такий строк і в такому порядку, як установлено в кредитному договорі.

Пунктом 2.2.1. указаних договорів поруки визначено, що в разі зміни, в тому числі збільшення розміру боргових зобов'язань і/чи інших зобов'язань Боржника за кредитним договором після укладення цього договору, такі зобов'язання забезпечуються порукою в їх повному розмірі без укладання будь-яких додаткових договорів до цього договору, а підписання Поручителями указаних договорів вважається попередньою згодою Поручителя на зміну умов кредитного договору.

Згідно п. 2.3.1 договорів поруки, Поручителі підтвердили, що вони ознайомлені з положеннями кредитного договору №ML-702/1122/2008 від 28.08.2008, цілком розуміють його зміст і згодні виступати поручителями за борговими зобов'язаннями. Будь-яке посилання в тексті цих договорів на положення кредитного договору є достатнім для виявлення волі кожної сторони щодо змісту такого посилання.

Відповідно до п. 3.1. договорів поруки, в випадку невиконання Боржником боргових зобов'язань перед Кредитором за кредитним договором, Кредитор має право звернутися до Поручителів з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

Зазначені договори поруки підписані ОСОБА_2 і ОСОБА_3, чим вони засвідчили свою обізнаність умовами договорів і погодились з ними.

Згідно Статуту Публічного акціонерного товариства ОТП Банк (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів, протокол №53 від 23.04.2009, погодженого Національним банком України, реєстраційний №273 від 18.06.2009, ПАТ ОТП Банк є правонаступником всіх прав і обов'язків Закритого акціонерного товариства ОТП Банк .

З витягу з додатку 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 20.07.2011, підписаного представником ТОВ ОТП Факторинг Україна , вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №ML-702/1122/2008 від 28.08.2008, забезпеченим договорами поруки №SR 702/1122/2008 від 28.08.2008 з ОСОБА_3 і №SR 702/1122/2008 від 28.08.2008 з ОСОБА_2

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З тексту рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2016 №910/14576/16 за позовом ПП Алекс-плюс до ТОВ ОТП Факторинг Україна , ПАТ ОТП Банк про визнання договору недійсним вбачається, що відповідно до матеріалів справи 29.04.2010 між ТОВ ОТП Факторинг Україна (фактор), ПАТ ОТП Банк (клієнт) укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1 якого в зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу кредитного портфелю №б/н від 29.04.2010 між фактором і клієнтом, за яким клієнт передав фактору право вимоги за кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1, укладеними між клієнтом і позичальниками клієнта, перелік яких міститься в Додатку №1 до даного договору, що забезпечений іпотекою/заставою за договорами іпотеки/договорами застави (надалі - договори забезпечення), укладеними між клієнтом (в договорах забезпечення іменується Іпотекодержатель чи Заставодержатель ) і боржниками/Третіми особами (в договорах забезпечення іменуються Іпотекодавець(ці) чи Заставодавець(ці) , сторони домовились про наступне: п. 1.1.1 клієнт передає і відступає фактору сукупність прав, належних клієнту за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставлене майно.

Відповідно до зазначеного рішення, з матеріалів справи вбачається, що указаний договір відступлення права вимоги від 29.04.2010 був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за №3895.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2018 по справі №910/14576/16 за апеляційною скаргою ПП Алекс-плюс на рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2016 за позовом ПП Алекс-плюс до ТОВ ОТП Факторинг Україна , ПАТ ОТП Банк про визнання договору недійсним апеляційна скарга ПП Алекс-плюс на рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2016 по справі №910/14576/16 залишена без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2016 по справі №910/14576/16 залишено без змін.

Крім того, з тексту постанови апеляційного суду Харківської області від 10.12.2017 по справі №641/6630/15-ц (провадження №22-ц/790/5464/17) за апеляційною скаргою на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.06.2017 вбачається, що 12.11.2010 між ПАТ ОТП Банк і ТОВ ОТП Факторинг України був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов якого ПАТ ОТП Банк продав (переуступив) ТОВ ОТП Факторинг України права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься в додатку 1 до Договору), а ТОВ ОТП Факторинг України прийняв такий кредитний портфель і зобов'язався сплатити на користь ПАТ ОТП Банк винагороду.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №ML-702/1122/2008 від 28.08.2008 , а також до поручителів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перейшло до ТОВ ОТП Факторинг Україна .

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори і інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми і дво- чи багатосторонніми (договори).

З матеріалів справи вбачається і відповідачами не оспорюєтся, що банком прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором були виконані в повному обсязі, ОСОБА_1 надані грошові кошти в визначеному кредитним договором розмірі.

Однак ОСОБА_1 прийняті на себе зобов'язання належним чином не виконуються, в зв'язку з чим виникла заборгованість, загальна сума якої станом на 08.05.2015, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №ML-702/1122/2008 від 28.08.2008 , наданого позивачем, складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 134929,57 доларів США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 21637,10 доларів США, пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 11834666,33 грн. Загальна сума заборгованості з перерахуванням за офіційним курсом НБУ станом на дату складання розрахунку (20,7224 грн. за долар США) становить 15077040,64 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повертати позикодавцеві позику в строк і в порядку, встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася і сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк їх виконання.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, ст.ст. 610, 611 ЦК України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення чи неналежного виконання зобов'язань, встановлених укладеним договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, виходячи з вимог договорів поруки і норм цивільного законодавства, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відповідають за допущенне ОСОБА_1 порушення умов кредитного договору в солідарному порядку.

Під час судового розгляду справи відповідачі звернулись до суду з заявами про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений місяцями, спливає в відповідне число останнього місяця строку.

Вiдповiдно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давнiсть встановлюється тривалiстю в три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно з загальною позовною давністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згiдно з ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебiг позовної давностi починається вiд дня, коли особа довiдалась або могла довiдатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила . За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебiг позовної давностi починається зi спливом строку виконання.

На підставі викладеного, враховуючи умови кредитного договору і договорів поруки, суд приходить до висновку, що в випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких, відповідно до умов кредитного договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача щодо того, що в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених кредитним договором, кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов'язання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, яка підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Перебіг позовної давності при цьому буде починатися в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Отже, з урахуванням дати звернення позивача до суду - 09.06.2015, трирічна позовна давність для звернення позивача до суду з позовними вимогами до боржника щодо захисту своїх прав обмежується 09.06.2012.

Згідно наданого позивачем 11.06.2018 розрахунку, з яким погодилась ОСОБА_1, заборгованість останньої перед ТОВ ОТП Факторинг Україна за період з 26.06.2012 по 26.08.2020 включно (з урахуванням суми, що стягується достроково) становить 117313,92 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.05.2015 (1 долар США = 20,7224 грн.) еквівалентно 2431025,97 грн.

Враховуючи наведене, а також визнання зазначеної суми ОСОБА_1, суд вважає її такою, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна .

Частиною 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. В разі якщо такий строк не встановлений, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи положення зазначених статей суд приходить до висновку, що в разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки умовами кредитного договору передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше визначеного числа кожного місяця, тому перебіг позовної давності для вимог до боржника і обрахування шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителів починається з часу несплати кожного з платежів.

В випадку пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. При цьому, відповідальність поручителів за зобов'язаннями ОСОБА_1 не припиняється в частині щодо невиконання ОСОБА_1 окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у справі №6-272цс16.

Отже, з урахуванням дати звернення позивача до суду - 09.06.2015, шестимісячний строк позовної давності для звернення позивача до суду за захистом своїх прав щодо поручителів обмежується 09.12.2014.

На підставі наданого позивачем 11.06.2018 розрахунку заборгованості за кредитним договором №ML702/1122/2008 від 28.08.2008 щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що з поручителів на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості, яка виникла у ОСОБА_1 за указаним кредитним договором, але лише в межах періоду з 26.12.2014 по 26.08.2020 включно (з урахуванням суми, що стягується достроково), що становить 96326,19 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.05.2015 (1 долар США = 20,7224 грн.) еквівалентно 1996109,83 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем надано до суду платіжне доручення №8235 від 28.10.2014 про сплату судового збору за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна в сумі 3654 грн.

Таким чином, стягненню з вiдповiдачів підлягає сплачена позивачем при зверненні до суду сума судового збору в розмірі 3654 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 254, 256, 257, 258, 261, 267, 509, 514, 525, 526, 530, 553, 554, 559, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054, 1077 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 18, 89, 133, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; паспорт серії МН №974381, виданий ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 31.03.2008; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3; паспорт серії МК №645514, виданий Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 15.10.1997; ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4; паспорт серії МК №647474, виданий Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 25.11.1997; ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна суму заборгованості за кредитним договором №ML702/1122/2008 від 28.08.2008 в розмірі 2431025 (два мільйони чотириста тридцять одна тисяча двадцять п'ять) грн. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; паспорт серії МН №974381, виданий ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 31.03.2008; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3; паспорт серії МК №645514, виданий Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 15.10.1997; ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4; паспорт серії МК №647474, виданий Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 25.11.1997; ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна судовий збір по 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий: