Ухвала

від 14.12.2018 по справі 522/21470/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2-з/522/647/18

Справа № 522/21470/18

УХВАЛА

про забезпечення позову

14 грудня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі судді Бондар В.Я., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЖК ОТРАДА - адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник 12.12.2018 року в особі представника ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду міста Одеси з заявою про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо подальшого будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Віце-Адмірала Азарова, 6-Б до вирішення спору.

Суддя отримав матеріали заяви 13.12.2018 року.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 попри всі порушення та заборони, продовжує незаконне будівництво свого будинку, чим порушує норма законодавства України та права і інтереси заявника як власника суміжної ділянки.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Подана позивачем заява про застосування заходів забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЖК ОТРАДА до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинення певних дії.

Предметом позову є зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні змельної діянки за адресою: м. Одеса, вул. Азарова Віце-Адмірала, 8 та зобов'язати ОСОБА_2 під час будівництва дотримуватися житлового будинку за адресою: м. Одеса. Вул. Віце-Адмірала Азарова, 6-Б.

Виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, а також оскільки в суду є всі підстави вважати, що невжиття цих заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Докази суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-7ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, співрозмірності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд дійшов висновку, що між сторонами є спір стосовно майна; тому вказані вимоги про забезпечення позову є співрозмірними позовним вимогам, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, для відновлення прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, а забезпечення позову навпаки виступають запорукою виконання можливого рішення суду, у зв'язку з чим, суд вважає, що заява ТОВ ЖК ОТРАДА про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом заборони вчиняти дії щодо будівництва.

Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Представник заявника просила не застосовувати заходи зустрічного забезпечення, враховуючи, що у позивача зареєстроване місце проживання та наявне на території України майно, в розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача.

Такі твердження підтверджується матеріалами справи, тож суд вважає за можливе не застосовувати заходи забезпечення позову.

При викладених обставинах та керуючись ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЖК ОТРАДА - адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 522/21470/18, шляхом заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 65012, АДРЕСА_1) вчиняти дії щодо подальшого будівництва житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Віце-Адмірала Азарова, 6-Б до ухвалення рішення суду.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України Про виконавче провадження :

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю ЖК ОТРАДА (код ЄДРПОУ 41699335, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул Віце-Адмірала Азарова, 8)

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 65012, АДРЕСА_1)

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області.

Повний текст ухвали складено 14 грудня 2018 року.

Суддя В.Я. Бондар