Рішення

від 03.12.2018 по справі 904/3025/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018м. ДніпроСправа № 904/3025/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Казарової А.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Ревякіна Н.М., представник за довіреністю №7/10-419 від 09.02.2018.

від відповідача: Шаровський С.А.,адвокат, посвідчення №1047 від 06.10.2017.

від третьої особи - Нікологорська В.О., представник за довіреністю №10/18-650 від 26.09.2018.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУКО", м. Дніпро; Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання договору укладеним

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулася до господарського суду з позовом, в якому просить визнати укладеним договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДУКО", м. Дніпро.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства, не взяв пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладання відповідного договору, та не підписав надісланий позивачем примірник вказаного договору. Наведене стало підставою для звернення міської ради до господарського суду із позовом про визнання укладеним договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра в редакції позивача.

Ухвалою господарського суду від 10.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.07.2018, цією ж ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро.

20.07.2018 до канцелярії суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, за змістом яких останній просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки до теперішнього часу Відповідачем договір не укладено, кошти пайової участі не сплачено. Згідно приписів Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник будівництва зобов'язаний прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а тому обов'язок звернутись до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту Законом покладено саме не замовника такого будівництва.

У судовому засіданні 20.07.2018 оголошувалась перерва до 30.08.2018.

01.08.2018 до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява про застосування строку позовної давності. В поданому відзиві Відповідач зазначив, що вважає не законними вимоги позивача щодо укладання договору пайової участі до відповідача, який здійснив реконструкцію об'єкту нерухомого майна у 2005, взяти участь у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту на підставі Закону, який набрав чинності після здійснення відповідних дій щодо реконструкції та реєстрації прав власності.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2018 продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 27.09.2018.

25.09.2018 до канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзиві, в якому позивач зазначив, що не погоджується з твердженнями відповідача, оскільки 13.02.2006 КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради здійснено реєстрацію права власності за ТОВ Дуко на підставі судового рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 25.05.2005. Дніпровська міська рада не була стороною по справі №2-2417/2005, отже не знала про реконструкцію ТОВ Дуко нежитлової будівлі по вул. Новокримській, 1Д у м.Дніпрі. Твердження відповідача щодо того, що на момент подання позову не є власником (забудовником) об'єкту нерухомого майна: споруди торгівельного призначення, оскільки даний об'єкт був проданий згідно договору купівлі - продажу від 18.01.2018, позивач спростовує тим, що оскільки сам ТОВ "Дуко" здійснив реконструкцію споруди торгівельного призначення, то саме він є забудовником , отже і договір пайової участі повинен бути укладеним саме з відповідачем (а.с. 98-129).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2018 відкладено підготовче засідання на 04.10.2018.

04.10.2018 до канцелярії суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, за змістом яких Дніпровська міська рада не погоджується з таким твердженням, оскільки відповідно до п.1.2 договору оренди землі від 31.07.2008 цільове використання земельної ділянки за договором є роздрібна торгівля та комерційні послуги, а не фактичне розміщення нежитлової будівлі торговельного призначення. Отже, є ще одним підтвердженням, того що Дніпровська міська рада взнала про реконструкцію нежитлової будівлі торговельного призначення по вул. Новокримській, 1Д лише з клопотання від 20.02.2017 (а.с. 136-137).

Ухвалою господарського суду від 04.10.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті 30.10.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 відкладено судове засідання на 20.11.2018.

20.11.2018 до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з відпусткою представника Дніпропетровської міської ради (а.с. 159).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 відкладено судове засідання на 27.11.2018.

27.11.2018 до канцелярії суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що Позивач, укладаючи даний договір оренди землі, здійснив повну перевірку усіх документів, стосовно земельної ділянки, а також споруди торгівельного призначення, яка була вже реконструйована, що також підтверджується актом приймання - передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:07:199:0088, який є невід'ємною частиною договору оренди землі від 31.07.2008. Згідно вказаного акту приймання-передачі земельної ділянки, Дніпропетровська обласна рада зазначила у рядку: наявність, чи відсутність на земельній ділянці будівель, інженерних мереж, споруд, зелених насаджень газонів та інше: частина земельної ділянки огороджена металевою огорожею; на земельній ділянці розташовано одноповерхову капітальну будівлю торгівельного призначення; до земельної ділянки проведено лінію електромережі. У проміжку часу з 2002 по 2008 жодним документом Дніпропетровської обласної ради не було зобов'язано ТОВ ДУКО укласти договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Дніпропетровська. Позивач же звернувся з позовом у 2018 до Відповідача, коли вже ані споруда, ані земельна ділянка не належала на праві власності чи користуванні, що також підтверджено документально та міститься у матеріалах даної господарської справи (а.с. 170-171).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2018 відкладено судове засідання на 03.12.2018.

03.12.2018 до канцелярії суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній зазначив, що Позивач у позові посилається на ст. 27-1 ЗУ Про планування і забудову територій , який втратив чинність на підставі Закону №3038-УІ (3038-17) від 17.02.2011, але дана стаття стосується Замовників, які мають намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті. Відповідачем було здійснено реконструкцію, що підтверджено рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.05.2005 у справі №2-2417/2005.

У судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 0312.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпровської міської ради від 21.03.2007 №6/11 Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська затверджений відповідний Порядок.

З прийняттям Закону України від 17.02.2011 №303 8-VI Про регулювання містобудівної діяльності , Закон України від 20.04.2000 №1699- III Про планування і забудови території втратив чинність.

У подальшому вищезазначений Порядок викладений в новій редакції згідно рішення Дніпровської міської ради від 29.07.2011 №5/14 та затверджений Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (зі змінами та доповненнями), (далі -Порядок, а.с. 20-23).

Згідно з вимогами ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закону) пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Замовник, який має намір щодо Забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч, 2, 3 ст. 40 Закону ).

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку Інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування, внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (ч. 5 ст. 40).

Статтею 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої Інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Права місцевого самоврядування захищаються у суді, зокрема орган місцевого самоврядування може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст.ст.4,18 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради листом від 14.05.2018 № 10/13-277 повідомив Дніпровську міську раду про надходження на візування проекту рішення міської ради Про припинення права користування земельними ділянками та дії договорів оренди землі .

Об'єкт нерухомого майна, споруда торгівельного призначення літ. А-1, загальною площею 25,5 кв.м., з ґанком літ. а, за адресою: вул. Новокримська, будинок 1Д, місто Дніпро, належав товариству з обмеженою відповідальністю ДУКО на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.05.2005.

Згідно з п. 2.6 Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська та Положення про департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту від імені міської ради укладає департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, в особі його керівника.

Позивач стверджує, що Відповідач ухиляється від укладання договору та сплати обов'язкового внеску пайової участі, що і стало підставою звернення до суду з позовною заявою.

Розглянувши надані матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Листом №10/15-58 від 07.02.2018 Позивач направив відповідачеві пропозицію про укладення договору про пайову участь з двома примірниками проекту договору, додатком якого є розрахунок розміру пайової участі та графік сплати. У вказаному листі позивач посилається на обов'язок відповідача взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору, що передбачено ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову території" від 20.04.2000 №1699-ІІІ. Проект договору підписаний позивачем та скріплений печаткою (докази направлення даної пропозиції про укладення договору містяться в матеріалах справи (а.с. 24-31).

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що загальний порядок укладання господарських договорів визначений у ст. 181 ГК України.

В свою чергу, примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України та ст. 649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов. При цьому можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Отже, необхідною підставою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідного переддоговірного спору між сторонами. При цьому, суди повинні виходити з вимог законодавства, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.

З наведених доказів вбачається, що відповідний переддоговірний спір між сторонами виник у лютому 2018, коли позивач відповідно до вимог ст. 181 ГК України направив відповідачу проект договору.

Як передбачено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (норми якого діяли на час виникнення спору, подання позову та його розгляду у даній справі), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Аналогічні вимоги закріплені в ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову території" від 20.04.2000 №1699-ІІІ

В свою чергу, в ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

На підставі ч.2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Позивач звернувся до відповідача із пропозицією укласти спірний договір про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра.

Суд вважає, що норма закону на яку посилається позивач стосується Замовників, які мають намір здійснювати будівництво об'єкта містобудуванню у населеному пункті.

Проте, судом встановлено, що Відповідач не здійснював будівництва на земельній ділянці за адресою: місто Дніпро, вулиця Новокримська, будинок 1Д, а здійснював лише реконструкцію у 2002.

Факт здіснення відповідачем саме реконструкції, а не забудови підтверджується також рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 25.05.2005 з якого свідчить, що 25.09.2002 ТОВ "Дуко" отримало розпорядження Дніпропетровської міської ради №853р для здіснення реконструкції споруди. Даним рішенням також визнано право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме споруду торгівельного призначення, загальною площею 25,5 кв.м., розташованого по вулиця Новокримська, будинок 1Д (а.с. 59).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі даного рішення 13.02.2006 Комунальним підприємством Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради здійснено реєстрацію права власності за ТОВ ДУКО на нерухоме майно, яке реконструйовано (а.с.60).

Крім того, суд звертає увагу, що Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 набрав чинності в той час, як реконструкція вже була здійснена.

Таким чином, вищезазначений закон "Про регулювання містобудівної діяльності" не може розповсюджувати свою дію на правовідносини, що виникли до набрання ним законної чинності.

Також, слід зазначити, що на час реєстрації за відповідачем права власності на майно, діяв Закон України Про планування і забудову територій , який встановлював правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів, і який на час реєстрації за позивачем права власності на майно, не передбачав обов'язок замовника будівництва брати участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо заяви представника відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності, відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Дніпровською міською радою подано до матеріалів справи заперечення на заяву про застосування строку позовної давності (вх. 43073/18 від 04.10.2018) в яких стверджує, що позивач дізнався про реконструкцію нежитлової будівлі по вул. Новокримській, 1Д у місті Дніпрі, яку здійснено ТОВ Дуко , лише з клопотання від 20.02.2017, до якого додано правовстановлюючі документи на нежитлові будівлі, а саме рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

В свою чергу матеріалами справи підтверджується, що між Дніпропетровською обласною радою та ТОВ "Дуко" 31.07.2008 укладено договір оренди землі, загальною площею 0,0104 га, яка розташована по вул. Новокримська, 1Д, м. Дніпропетровськ (а.с. 70-77). В п. 2.2. даного Договору зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в Акті приймання - передачі земельної ділянки.

Згідно Акту приймання - передачі земельної ділянки від 31.07.2008, Дніпропетровська обласна рада зазначила у рядку: наявність, чи відсутність на земельній ділянці будівель, інженерних мереж, споруд, зелених насаджень газонів та інше: частина земельної ділянки огороджена металевою огорожею; на земельній ділянці розташовано одноповерхову капітальну будівлю торгівельного призначення; до земельної ділянки проведено лінію електромережі (а.с.78).

Зокрема, це свідчить про те, що Позивачу у 2008 було відомо про реконструкцію нежитлової будівлі по вул. Новокримській, 1Д. Проте, Дніпровською міською радою подано позов 06.07.2018.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов надано з пропуском трирічного строку позовної давності.

Разом з тим, за змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

У п.п.2 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів роз'яснено, що, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це було зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки судом не встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Дуко" інтересу Дніпровської міської ради, у задоволенні позову має бути відмовлено саме з цих підстав.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75 код ЄДРПОУ 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУКО" (49000, місто Дніпро, вулиця Стартова, 26, код ЄДРПОУ 23374051), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75 код ЄДРПОУ 40506253) про визнання Договору укладеним - відмовити повністю.

Судовий збір залишається за Позивачем - Дніпровською міською радою.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 13.12.2018.

Суддя Ю.Ю. Первушин