Рішення від 14.12.2018 по справі 910/12576/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2018Справа № 910/12576/18

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діант", м. Київ

про стягнення 9 376,32 грн., -

Обставини справи:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діант" (відповідач) суми заборгованості за Договором № 171-НДУ-15 про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкта оренди та надання послуг орендарю від 29.05.2015р. в розмірі 9 376,32 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2018р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк та спосіб для усунення її недоліків.

08.10.2018р. до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви у встановлені судом строк та спосіб, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

При цьому, вказаною ухвалою суду, зокрема, відповідачу було запропоновано у строк до п'ятнадцяти днів з дня її вручення подати відзив на позовну заяву, надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази чого надати суду.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, 17.10.2018р. ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.10.2018р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02222, м. Київ, бул. В.Висоцького, буд. 11, кв. 65.

23.11.2018р. до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачеві разом з ухвалою суду від 16.10.2018р., яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв'язку не вручене під час доставки останньому та за закінченням встановленого строку зберігання повернуто до суду.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення за 22.11.2018р. (згідно відомостей з офіційного сайту підприємства поштового зв'язку) про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву не подав до суду, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2015р. між позивачем (балансоутримувач) та відповідачем (орендар) укладено Договір № 171-НДУ-15 про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкта оренди та надання послуг орендарю (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого балансоутримувач забезпечує обслуговування та утримання об'єкта оренди, а орендар (відповідач) відшкодовує балансоутримувачу понесені витрати на утримання об'єкта оренди, визначені у додатку 1 до договору, та сплачує послуги з утримання та обслуговування об'єкта оренди.

Згідно п. 1.2. Договору об'єкт оренди, що підлягає обслуговуванню та утриманню на умовах цього договору знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро "Університет" (вестибюль), загальна площа 13,10 кв м, перебуває у користуванні орендаря на підставі Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2012 № 513.

Копія Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2012 № 513, акту приймання-передачі нерухомого майна від 20.07.2012р. в оренду відповідачу містяться у матеріалах справи.

Як передбачено в п. п. 2.1., 2.2. Договору вартість послуг з обслуговування та утримання об'єкту оренди, що є предметом цього договору, встановлюється в національній валюті України - гривні, та визначена в узагальненому розрахунку вартості послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди (додаток 1 до договору про відшкодування витрат), затвердженому балансоутримувачем.

Вартість послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди визначається балансоутримувачем відповідно до узагальненого розрахунку вартості послуг з обслуговування та утримання об'єкту оренди.

У відповідності до п. 2.4. Договору орендар щомісячно здійснює оплату послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди, розраховану згідно з додатком 1 до договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок балансоутримувача у наступному порядку: авансовий платіж (передоплата) у розмірі 100% від вартості послуг за наступний місяць розрахований відповідно до додатку 1 до 20-го числа поточного місяця.

Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок балансоутримувача (п. 2.5. Договору).

Відповідно до п. 2.6. Договору розмір фактично понесених витрат та обсяги надання послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди визначаються балансоутримувачем в акті приймання-передачі послуг з обслуговування та утримання об'єкту оренди за відповідний місяць.

Відповідно до п. п. 2.7., 2.8. Договору щомісячно сторони повинні підписати акт приймання-передачі послуг з обслуговування та утримання об'єкту оренди. Для цього, балансоутримувач до 3 числа місяця наступного за звітним передає орендарю два примірники акта, підписані зі свого боку. Орендар зобов'язаний протягом 2-х робочих днів підписати акт і передати його балансоутримувачу. Інакше односторонній акт приймання-передачі послуг з обслуговування та утримання об'єкту оренди (без підпису орендаря) підтверджує факт надання послуг. Орендар для підтвердження підписання акту може направити його факсом або скан-копію з подальшим надання оригіналу акту не пізніше останнього робочого дня місяця.

У випадку здійснення орендарем неповного платежу за послуги з обслуговування та утримання об'єкта оренди орендар зобов'язується сплатити суму недоплати протягом 3-х банківських днів після отримання ним акту звіряння розрахунків.

Згідно з п. 2.9. Договору про відшкодування витрат звірка розрахунків за договором здійснюється сторонами станом на 30 листопада поточного року та/або на дату закінчення дії договору та складається акт звірки розрахунків. Звірка розрахунків здійснюватися у інший термін на вимогу балансоутримувача. Орендар протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання акту звірки розрахунків зобов'язаний підписати та повернути його балансоутримувачу. У випадку не підписання орендарем акту звірки розрахунків в установлені договором строки, звірка розрахунків у редакції балансоутримувача вважається підтвердженою орендарем.

Відповідно до п. 5.2. Договору відшкодування витрат орендар зобов'язався здійснювати оплату послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди у розмірах та в строки, передбачені цим договором; самостійно отримувати у балансоутримувача не пізніше 10-го числа поточного місяця рахунки для оплати послуг з обслуговування та утримання об'єкту оренди та здійснювати їх оплату відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 8.1. Договору про відшкодування витрат, договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.04.2015 по 31.12.2015 включно, в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань.

Згідно п. 8.6. Договору припинення його дії не звільняє орендаря від обов'язку повного розрахунку за наданні послуги.

На підтвердження наданих послуг за договором позивач надав до матеріалів справи належним чином засвідчені копії актів наданих послуг на загальну суму 11 948,58 грн., а саме:

- № РТУ00004413 від 31.05.2015р. на суму 831,88 грн.;

- № РТУ00005972 від 31.07.2015р. на суму 831,88 грн.;

- № 118 від 31.08.2015р. на суму 831,88 грн.;

- № 960 від 30.09.2015р. на суму 1 107,38 грн.;

- № 2820 від 30.11.2015р. на суму 1 345,01 грн.;

- № 1931 від 31.10.2015р. на суму 1 620,51 грн.;

- № 6514 від 31.12.2015р. на суму 1 345,01 грн.;

- № 632 від 31.01.2016р. на суму 1 345,01 грн.;

- № 1580 від 29.02.2016р. на суму 1 345,01 грн.;

- № 2317 від 31.01.2016р. на суму 1 345,01 грн.

Як вказує позивач, що також підтверджується матеріалами справи акти наданих послуг за липень, вересень, жовтень 2015р. та січень-березень 2016р. підписані та скріплені печаткою відповідача, решту актів відповідач не підписав та позивачеві не повернув.

Водночас судом встановлено, що у розрахунку заборгованості за договором, позивач вказує на те, що відповідачеві у червні 2015р. було нараховано суму витрат у розмірі 1 663,76 грн., проте матеріали справи не містять відповідного акту наданих послуг, у позовній заяві, як і в додатках до позовної заяви відсутні будь-які посилання позивача на вказаний акт.

Матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем часткових оплат з відшкодування витрат позивача на суму 4 236,02 грн.

У жовтні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідача з орендованого приміщення, приведення його у первісний стан та повернення за актом приймання-передачі, який було задоволено судом, судове рішення зі спору набрало законної сили з 24.02.2016р.

У зв'язку з тим, що відповідач повністю не відшкодував витрати позивача на обслуговування та утримання об'єкта оренди протягом спірного періоду, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором послуг.

Як передбачено ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

В силу положень ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем в період з травня 2015 року по березень 2016 року включно надано відповідачу послуги з обслуговування та утримання об'єкта оренди на загальну суму 11 948,58 грн., з яких відповідачем оплачено 4 236,02 грн., що останнім при розгляді даної справи не заперечується.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.4. Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем послуг повинно було виконуватись на умовах передоплати у розмірі 100% від вартості послуг за наступний місяць розрахований відповідно до додатку 1 до 20-го числа поточного місяця.

Договір послуг є оплатним, відтак одним із основних обов'язків замовника є оплата їх вартості. Ціна - грошове відображення вартості послуг.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки невиконання зобов'язання відповідача за договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, позовні вимоги визнаються обґрунтованими у частині стягнення з відповідача вартості витрат у розмірі 7 712,56 грн. з розрахунку 11 948,58 грн. (загальна вартість послуг) - 4 236,02 грн. (часткова оплата вартості послуг відповідачем).

Водночас судом встановлено, що у розрахунку заборгованості за договором, позивач вказує на те, що відповідачеві у червні 2015р. було нараховано суму витрат у розмірі 1 663,76 грн., проте матеріали справи не містять відповідного акту наданих послуг.

За відсутності будь-яких первинних документів на підтвердження надання відповідачеві послуг за договором у червні 2015р. на суму 1 663,76 грн., вимоги позивача у цій частині є недоведеними.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/12576/18 підлягають частковому задоволенню та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу в розмірі 7 712,56 грн.

Судовий збір у розмірі 1 449,35 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діант" (ідентифікаційний код 20023368, місцезнаходження: 02222, м. Київ, бул. В.Висоцького, буд. 11, кв. 65) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (ідентифікаційний код 03328913, місцезнаходження: 03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 35) 7 712,56 грн. (сім тисяч сімсот дванадцять гривень 56 коп.) суми основного боргу та 1 449,35 грн. (одну тисячу чотириста сорок дев'ять гривень 35 коп.) судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14.12.2018р.

Суддя С.М. Морозов