Рішення

від 07.12.2018 по справі 914/1756/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2018 Справа №914/1756/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД-Україна", м. Борислав, Львівська область

до відповідача: Приватного підприємства "Комфорт-Буд", с. Вовчухи, Городоцький район, Львівська область

про стягнення 448 184, 23 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: Полєтаєв І. О. - адвокат;

від відповідача: не з'явився.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД-Україна" до Приватного підприємства "Комфорт-Буд" про стягнення 448 184, 23 грн.

Ухвалою суду від 26.09.2018 було відкрито провадження у справі № 914/1756/18 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 17.10.2018. Крім того, вказаною ухвалою, за клопотанням позивача, суд витребував від ПП Комфорт-Буд рахунки-фактури на підставі яких позивач здійснював попередні оплати за товар.

Представник позивача у судове засідання 17.10.2018 з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 17.10.2018 не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав та витребуваних ухвалою суду документів не представив. Ухвалою суду від 17.10.2018 підготовче засідання відкладено на 12.11.2018.

У зв'язку із перебуванням судді Манюка П.Т. у відпустці, підготовче судове засідання 12.11.2018 не відбулося, внаслідок чого суд ухвалою від 16.11.2018 призначив судове засідання на 26.11.2018.

Представник позивача у судове засідання 26.11.2018 з'явився, надав пояснення по справі. Представник відповідача в судове засідання 26.11.2018 не з'явився. Ухвалою суду від 26.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 07.12.2018.

Представник позивача у судове засідання 07.12.2018 з'явився, позовні вимоги підтримав. Через канцелярію суду подав заяву, згідно якої просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати щодо оплати послуг з надання правової допомоги в розмірі 22 000, 00 грн та долучив додаткові докази понесених позивачем витрат.

Представник відповідача у судове засідання 07.12.2018 в черговий раз не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів не подав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи, Приватне підприємство "Комфорт-Буд" зареєстроване за адресою: 81507, Львівська область, Городоцький район, с. Вовчухи, вул. Зелена, буд. 206, куди і скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Ухвала від 26.09.2018 про відкриття провадження у справі та ухвала від 17.10.2018 про відкладення підготовчого засідання повернуті на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 07.12.2018 проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НТД-Україна" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Комфорт-Буд" (надалі - відповідач) про стягнення 448 184, 23 грн попередньої оплати за товар.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у період з травня 2012 року по травень 2016 року у нього були господарські відносини з відповідачем щодо купівлі товару. За вказаний період позивачем було перераховано на рахунок відповідача кошти в якості попередньої оплати за товар на загальну суму 1 257 293, 89 грн.

Однак, позивач отримав від відповідача лише частину оплаченого ним товару на загальну суму 809 109, 66 грн. Таким чином, відповідач не передав позивачу оплаченого ним товару на суму 448 184, 23 грн.

Уповноважений представник позивача звертався до відповідача з вимогою від 17.08.2018 про повернення сплачених позивачем коштів в розмірі 448 184, 23 грн, у зв'язку із довготривалим невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки товару. Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав та коштів не повернув, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 448 184, 23 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву, письмових обґрунтованих пояснень та доказів поставки товару чи повернення позивачу суми попередньої оплати до суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи уповноваженого представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи із таких мотивів.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не вказано законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Як встановлено судом, у період з травня 2012 року по травень 2016 року, позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в якості попередньої оплати за товар, а саме:

- у 2012 році на загальну суму 627 595, 88 грн;

- у 2013 році на загальну суму 178 913, 31 грн;

- у 2014 році на загальну суму 18 652, 02 грн;

- у 2015 році на загальну суму 361 198, 71 грн;

- у 2016 році на загальну суму 70 933, 97 грн.

Зазначене підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банку, копії яких долучені позивачем до позовної заяви. У вказаних документах в графі призначення платежу міститься посилання на рахунки, які за клопотанням представника позивача витребовувалися від відповідача ухвалою суду від 26.09.2018. Також, вказані рахунки витребовував у відповідача представник позивача - адвокат Полєтаєв І.О., згідно адвокатського запиту від 02.08.2018 № 39. Проте, відповідач ні на вимогу суду, ні на вимогу представника позивача вказаних рахунків не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що згідно п. 1.3. статуту ТзОВ НТД-Україна , товариство у період з 27.12.1997 по 26.01.2014 мало найменування Товариство з обмеженою відповідальністю Етол-Україна . Таким чином у платіжних дорученнях датованих до 26.01.2014 платником зазначалося ТзОВ Етол-Україна .

Відповідно до положення ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач не в повному обсязі передав позивачу оплачений ним товар, зокрема, у 2012 році передав товару на суму 600 954, 98 грн, у 2013 році - на суму 179 874, 08 грн, у 2014 році - на суму 3 834, 00 грн, у 2015 році - на суму 24 446, 60 грн. Так, оплаченого позивачем але не переданого йому відповідачем товару залишилося на суму 448 184, 23 грн, що підтверджується довідкою ТзОВ НТД-Україна від 02.08.2018 № 120 (копія якої міститься в матеріалах справи).

За умовами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

17.08.2018 представник позивача - адвокат Полєтаєв І.О. направив відповідачу вимогу № 40, згідно якої повідомив про відмову від купівлі товару, у зв'язку із довготривалим невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо його поставки, внаслідок чого вимагав повернення суми передоплати в розмірі 448 184, 23 грн (докази надіслання вимоги містяться в матеріалах справи). Однак, відповідач на вимогу позивача не відповів, коштів передоплати не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідачем позовні вимоги не спростовано, доказів належного виконання зобов'язання щодо передачі позивачу товару чи повернення коштів не представлено. Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 448 184, 23 грн передоплати за товар є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У позовній заяві позивачем було наведено попередній розрахунок судових витрат, який в подальшому було уточнено згідно заяви від 29.11.2018. Так, позивач просить стягнути з відповідача 22 000, 00 грн, з яких:

- 2 000, 00 грн за складання та направлення адвокатського запиту та вимоги до відповідача;

- 20 000, 00 грн за підготовку документів, складання позовної заяви, подання позову до суду та представництво позивача в судових засіданнях 17.10.2018, 26.11.2018 та 07.12.2018.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що відшкодування судових витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу при його зверненні до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості, представником позивача долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги, професійної правничої допомоги від 01.08.2018 №1-01/08/2018, укладеного із адвокатом Полєтаєвим Ігорем Олексійовичем та додаткового договору до нього від 27.11.2018, копії рахунків на оплату від 01.08.2018 № 3 на суму 2 000, 00 грн, від 04.09.2018 № 4 на суму 15 000, 00 грн, від 27.11.2018 № 7 на суму 5 000, 00 грн та копії платіжних доручень від 02.08.2018 № 786 на суму 2 000, 00 грн, від 07.09.2018 № 924 на суму 15 000, 00 грн, від 27.11.2018 № 1243 на суму 5 000, 00 грн.

З врахуванням зазначеного в ч. 4 статті 126 ГПК України щодо врахування співмірності витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, складністю справи та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, суд вважає підставними до відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 22 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПУ України, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 124, 126, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Комфорт-Буд" (81507, Львівська область, Городоцький район, с. Вовчухи, вул. Зелена, буд. 206, код ЄДРПОУ 35578022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД-Україна" (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Коваліва, буд. 46-Б, код ЄДРПОУ 25227710) суму в розмірі 476 907, 23 грн, з яких:

- 448 184, 23 грн попередньої оплати;

- 22 000, 00 грн витрат на надання професійної правничої допомоги;

- 6 723, 00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено 17.12.2018.

Суддя Манюк П.Т.