Рішення

від 02.08.2018 по справі 804/4132/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року Справа № 804/4132/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. при секретаріГончаровій В.Г. за участі: представника позивача представника відповідача Трегубової О. С. Немченко К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якому позивач просить суд:

- визнати протравним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004302200 від 23.05.2018 року;

- визнати протравним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001934615 від 28.02.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:

- Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, а саме його структурним підрозділом - Дніпропетровським управлінням була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ УКР МЕТ - за січень-грудень 2014 року, ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА МЕГА-МЕТ - за січень-грудень 2014 року, ТОВ ДНІПРО MET ІНВЕСТ - за січень-грудень 2014 року, ТОВ ВАЛКОС - за січень-грудень 2014 року, ТОВ ЕТАР - за січень 2014 року, ТОВ АКВАПЛАСТ - за січень 2014 року, ТОВ ДПЗ ПРОГРЕС - за травень 2014 року, ТОВ ТОНДО - за березень 2014 року, ТОВ НДІММ - за березень 2014 року, ПП ПРОМХИСНАБ - за лютий, березень 2014 року, ТОВ ТЕХНОЕКСПОРТ - за лютий 2014 року, ТОВ СМЗ - за січень 2014 року, за результатами якої Відповідачем було складено Акт від 21.02.2018 року №20/28-10-46-15/24432974;

- на підставі Акта перевірки Відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення № 0001924615 від 28.02.2018 р. та № 0001934615 від 28.02.2018 p., якими Позивачеві було: податковим повідомленням-рішенням № 0001924615 від 28.02.2018 р. - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 166 871 505, 00 гривень за податковим зобов'язанням та 83 435 752,50 гривень за штрафними санкціями; податковим повідомленням-рішенням №0001934615 від 28.02.2018 р. - зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 1 566 508,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 783 254,00 гривні;

- Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення у порядку адміністративного оскарження до Державної фіскальної служби України;

- листом від 06.04.2018 р. Державна фіскальна служба України повідомила Позивача про те, що нею було прийнято рішення про продовження строку розгляду його скарги до 18.05.2018 р., а 22.05.2018 р. Позивач отримав Рішення про результати розгляду його скарги від 18.05.2018 р. (копія додається), з якого вбачається, що скарга Позивача задоволена частково, а саме: скасовано податкове повідомленням-рішенням № 0001924615 від 28.02.2018 р. у частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за рахунок невизнання перевіркою взаємовідносин з ТОВ УКР-МЕТ , ТОВ ВКФ МЕГА-МЕТ , ТОВ ВАЛКОС ГРУП та у відповідній частині штрафу з вказаного податку, а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення № 0001934615 від 28.02.2018 р. залишене без змін;

- 29.05.2018 р. Позивач отримав нове, прийняте Відповідачем внаслідок вказаного Рішення про результати розгляду його скарги від 18.05.2018 p., податкове повідомлення-рішення №0004302200 від 23.05.2018, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 11 119 402,00 гривні за податковим зобов'язанням та на 5 559 701,00 гривню за штрафними санкціями;

- таким чином, на сьогоднішній день діючими (невідкликаними) є наступні, прийняті стосовно Позивача за результатами вищевказаної перевірки, податкові повідомлення-рішення (надалі - Оскаржувані податкові повідомлення-рішення ): податкове повідомлення-рішення №0004302200 від 23.05.2018 p., яким Позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 11 119 402,00 гривні за податковим зобов'язанням та на 5 559 701,00 гривню за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0001934615 від 28.02.2018 p., яким Позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 566 508,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 783 254,00 гривні;

- Позивач вважає, що висновки, викладені в Акті перевірки, на підставі яких Відповідачем були винесені вказані вище Оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є надуманими, безпідставними та необґрунтованими, вони були зроблені без урахування всіх фактичних обставин та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України;

- Позивач зазначає, що Відповідач вважає, що оскільки операції Позивача з його контрагентами не мали реального характеру, Позивач не мав права на формування податкового кредиту за такими операціями. Крім того, Відповідач робить висновок про те, що оскільки в результаті перевірки не підтверджено наявність поставок товарів від контрагентів, відповідно оціночна вартість отриманих матеріальних цінностей підприємством ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг від невстановлених осіб повинна бути врахована у складі доходу (з ПДВ), як безоплатно отриманий товар (сторінка 14 Акту перевірки). Таким чином, на думку Відповідача, Позивачем занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму безоплатно отриманих товарів;

- як слідує з Акта перевірки, свої висновки щодо нереального характеру господарських операцій між Позивачем і відповідними його контрагентами (і, відповідно, щодо неправомірності віднесення сум ПДВ за такими операціями до податкового кредиту Позивача, та в результаті до завищення суми бюджетного відшкодування, а також щодо завищення доходів та заниження зобов'язань з податку на прибуток) Відповідач обґрунтовує зауваженнями, які фактично зводяться до наступних: претензії Відповідача щодо ненадання Позивачем до перевірки ряду додаткових документів, які, на думку Відповідача, мали бути надані до перевірки (насправді, такі документи не є первинними та Позивач не має обов'язку щодо їх складання/отримання у контрагентів/зберігання/надання по перевірки тощо, що обґрунтовується Позивачем нижче); Відповідач має сумніви стосовно добросовісності окремих платників податків - контрагентів Позивача або інших осіб (контрагентів контрагентів) Позивача чи інших осіб по ланцюгам постачання, з якими Позивач взагалі не мав жодних відносин). Зокрема, Відповідач сумнівається, що ресурсів певних підприємств було достатньо для надання того чи іншого виду робіт/надання послуг Позивачеві або контрагентам Позивача по ланцюгу постачання, а також висловлює певні претензії щодо належності ведення податкового обліку контрагентами Позивача та невідомими Позивачеві особами;

- протягом періоду, що перевірявся, Позивач придбавав у своїх контрагентів, операції з якими були предметом перевірки, такі товари: брухт сталевий, чавунний, запчастини (ролики ввідні, втулки з різьбою, роликотримачі, плашки крипільні, рейки зубчасті, головки вивідні утримуючі, кожухи, шайби холостого руху, колодки, упори, кільця дистанційні, шайби, болти, кільця ексцентрикові, вісі ролика, вставки, планки упорні, пальці, кільця лабиринтні, кільця пружинні тарільчаті, штифти, обойми), пакет колосниковий (більш детально, щодо кожного контрагента, пояснення щодо виду товару, що постачався, викладено нижче);

- придбання Позивачем вказаних товарів у своїх контрагентів безпосередньо пов'язане із здійсненням його господарської діяльності. Позивач є одним із найбільших виробничих підприємств України, основними напрямками діяльності якого є коксохімічне виробництво, металургійне виробництво, добування і збагачення руди. Одночасно, Позивач є й одним з небагатьох в Україні металургійних підприємств повного циклу, що випускають одночасно чавун, сталь і прокат. Підприємство з повним металургійним циклом включає коксохімічне, гірничо-збагачувальне виробництва, шахтоуправління з підземного видобутку руди і металургійне виробництво, яке складається з аглодоменного, сталеплавильного і прокатного переділів, у зв'язку з чим очевидно, що вказані види діяльності Позивача потребують використання брухту металів (сталевого та чавунного) на постійній основі у виробничому процесі, а також обладнання та запчастин, які придбавав Позивач. Металургійне виробництво потребує використання великої кількості обладнання, запчастин, для обслуговування усіх виробничих дільниць. Тому, Позивач здійснював придбання відповідних товарів та здійснює їх придбання на постійній основі;

- операції Позивача з його контрагентами стосовно постачання Позивачеві товарів підтверджуються наданими позивачем до справи первинними та іншими документами;

- усі надані Позивачем в ході перевірки первинні документи, в тому числі податкові накладні, які складені за взаємовідносинами Позивача з його контрагентами, в своїй сукупності підтверджують факт постачання товарів, а також дозволяють ідентифікувати осіб, які приймали безпосередньо участь у господарських операціях, що перевірялися, та спростувати сумніви щодо їхньої реальності;

- отже, Відповідач безпідставно дійшов висновку про безтоварність оподатковуваних операцій та заниження Позивачем свого доходу у періодах, що перевірялися, через начебто отримання товарів/робіт/послуг безкоштовно від невстановлених осіб.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року адміністративний позов було залишено без руху у зв'язку з недотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

18 червня 2018 року позивачем на виконання вказаної ухвали усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні 16 липня 2018 року об 11:00 год.

Відповідач позов не визнав, 27 червня 2018 року надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке:

- Офісом великих платників податків ДФС проведено проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово -господарських операцій із ТОВ УКР MET за січень - грудень 2014 р., ТОВ ВКФ МЕГА-МЕТ за січень -грудень 2014 р., ТОВ ДНІПРО MET ІНВЕСТ за січень-грудень 2014 р., ТОВ ВАЛКОС ГРУП за січень-грудень 2014р., ТОВ ЕТАР за січень 2014р., ТОВ АКВАПЛАСТ за січень 2014р., ТОВ ДПЗ ПРОГРЕС за травень 2014р., ТОВ ТОНДО за березень 2014р., ТОВ НДІММ за березень 2014р., ГШ "ПРОМХИМСНАБ за лютий, березень 2014р., ТОВ ТЕХНОЕКСПОРТ за лютий 2014р., ТОВ СМЗ (надалі - Контрагенти) за січень 2014р., за результатами якої складено акт від 21.02.2018 № 20/28-10-46-15/24432974;

- за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ), в результаті чого завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму ПДВ 1 566 508 грн.; пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 ПКУ, в результаті чого занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (р. 01 та р. 03 відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2014р. на 927 063 917 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємства за 2014р. на 166 871 505 грн.;

- На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті та направлені податкові повідомлення-рішення від 28.02.2018 № 0001924615, яким донараховано суму з податку на прибуток на 166 871 505 грн. та застосовано штрафну санкцію на 83 435 752,50 грн., № 0001934615, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1 566 508 грн. та застосовано штрафну санкцію на 783 254 грн.;

- підставою для прийняття зазначених ППР стали висновки акту перевірки про нереальність здійснення господарських операцій позивача із Контрагентами та, відповідно, недостовірність показників податкового обліку з податку на прибуток та ПДВ, сформованих на підставі спірних господарських операцій;

- Так, у перевіреному періоді між позивачем та Контрагентами були укладені договори поставки/послуг, в обґрунтування нереальності здійснення господарської операції позивача із ТОВ "УКР MET", ТОВ "ВКФ "МЕГА-МЕТ", ТОВ "ДНІПРО MET ІНВЕСТ", ТОВ "ВАЛКОС ГРУП" в акті перевірки міститься посилання на те, що скаржником до перевірки не було надано сертифікатів якості на ТМЦ;

- поряд з цим, у наданих до перевірки актах приймання металів чорних (вторинних) по ф. №69, не вказано джерело походження металів чорних (вторинних), а саме: амортизаційний брухт, технологічні відходи, брухт, одержаний від утилізації військової техніки або переробки шлакових відвалів; де, коли і в якої юридичної особи утворилися метали чорні (вторинні). Таким чином, по актах наданих до перевірки встановити походження металобрухту (де, коли і в якої юридичної особи утворилися метали чорні (вторинні)), які були поставлені на адресу скаржника не можливо;

- окрім цього, перевіркою не підтверджено придбання ТМЦ по ланцюгу їх постачання у зв'язку із відсутність по ланцюгу постачання підприємств(а), які(е) б могло облікувати основні засоби в тій кількості, яка необхідна для подальшої реалізації на адресу позивача; стани контрагентів - постачальників відмінні від 0 ; наявність кримінальних проваджень по контрагентах ланцюга постачання сталевого металобрухту за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України; не достатня чисельність працівників для виконання значних обсягів постачання ТМЦ; відсутні дані про наявність основних засобів, подача декларації з 0 показниками сум по ПДВ за період взаємовідносин з покупцями (за окремі періоди), короткостроковий період здійснення фінансово - господарської діяльності, що свідчить про те, що підприємства були створені для штучного формування ланцюгу постачання та створення штучного документообігу без наявності підтвердження фізичного переміщення ТМЦ. У зв'язку з відсутністю технічних та трудових ресурсів, інформації в актах приймання металобрухту про джерело походження сталевого брухту, то перевіркою не можливо встановити юридичну особу - виробника в якої утворилися метали чорні (вторинні) та фактичного постачальника металобрухту відповідно. Відсутність у постачальників законних джерел походження ідентифікованого товару (активу) свідчить про недійсність формування відповідного активу та неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його подальшого постачання по всьому ланцюгу проходження товару до кінцевого споживача;

- відповідач звертає увагу, що ТОВ ДНІПРО MET ІНВЕСТ є фігурантом кримінального провадження за № 22014040000000169 від 24.10.2014, ч. 2 ст. 258-5 ККУ та за № 32014040000000158 від 28.11.2014 про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 205 ККУ;

- господарська діяльність Контагентів (по ланцюгу постачання/надання послуг) має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; недостатня кількість штатних працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою; відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні), відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; відсутність реального ланцюга постачання реалізованих ТМЦ;

- з огляду на вищевикладене, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність здійснення господарської операції за перевірений період між позивачем та Контрагентами.

16 липня 2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивачем зазначено, що доводи, викладені Відповідачем у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими та не спростовують підстав, якими Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Крім цього, представником позивача надані до суду додаткові пояснення щодо ненадання до перевірки окремих документів по взаємовідносинам з контрагентами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року позивачу повернуто судовий збір за подання адміністративного позову у справі №804/4132/18 в розмірі переплаченої суми.

З метою забезпечення права відповідача на подання заперечень у справі судом оголошена перерва у підготовчому судовому засіданні до 27.07.2018 року о 09:00 год.

27 липня 2018 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якій зазначено, що висновки стосовно фактів порушень ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг відповідають нормам чинного законодавства та є правомірними, а податкові повідомлення-рішення винесені правомірно та відповідно до норм діючого законодавства. Крім цього, представником відповідача надано клопотання про залучення податкової інформації щодо підприємств-контрагентів ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг у якості додаткових доказів у справі.

27 липня 2018 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. на лікарняному адміністративна справа №804/4132/18 знята з розгляду та призначена 02.08.2018 року о 08:30 год.

02 серпня 2018 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (уточнення).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та за письмовими згодами учасників справи розпочато судовий розгляд по суті в цей же день після закінчення підготовчого судового засідання.

У судовому засіданні 02 серпня 2018 року представники сторін підтримали раніше обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області у період з 19.02.2018 року по 20.02.2018 року було проведено документальну позапланову перевірки публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг (код ЄДРПОУ 24432974) з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із: ТОВ УКР МЕТ (код ЄДРПОУ 32757375) - січень-грудень 2014 року, ТОВ Виробничо-комерційна фірма МЕГА-МЕТ (код ЄДРПОУ32862111) - січень-грудень 2014 року, ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 37276702) - січень-грудень 2014 року, ТОВ ВАЛКОС ГРУП (код ЄДРПОУ 31271159) - січень-грудень 2014 року, ТОВ ЕТАР (код ЄДРПОУ 34544778) - січень 2014 року, ТОВ АКВАПЛАСТ (код ЄДРПОУ 32974593) - січень 2014 року, ТОВ ДПЗ ПРОГРЕС (код ЄДРПОУ 31929089) - травень 2014 року, ТОВ ТОНДО (код ЄДРПОУ 31736464) - березень 2014 року, ТОВ НДІММ (код ЄДРПОУ 31687847) - березень 2014 року, ПП ПРОМХИМСНАБ (код ЄДРПОУ 31385933) - лютий, березень 2014 року, ТОВ ТЕХНОЕКСПЕРТ (код ЄДРПОУ 30498372) - лютий 2014 року, ТОВ СМЗ (код ЄДРПОУ 30119170) - січень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було складено акт від 21.02.2018 року №20/28-10-46-15/24432974 (т.1; а.с.67-222), у висновках якого встановлено ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг порушення:

1) пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу в результаті чого встановлено суми податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму ПДВ у розмірі 1 566 508 грн., у тому числі в розрізі звітних (податкових) періодів: лютий 2014 - 1955 119 грн., березень 2014 - 916 755 грн., квітень 2014 - 361 214 грн., червень 2014 - 93 420 грн;

2) пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження доходів, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування (рядок 01 та 03 відповідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2014 рік на суму 927 063 917 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємства за 2014 рік у розмірі 166 871 505 грн.

28 лютого 2018 року на підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0001924615, яким публічному акціонерному товариству АрселорМіттал Кривий Ріг збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 250 307 257,50 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 166 871 505,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 83435 752,50 грн. (т.1, а.с.41);

- № 0001934615, яким публічному акціонерному товариству АрселорМіттал Кривий Ріг збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2 349 762,00 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 1 566 508,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 783 254,00 грн. (т.1, а.с.43).

Не погодившись із наведеними податковими повідомленнями-рішеннями, публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг звернулось до Державної фіскальної служби України із скаргою від 15.03.2018 року №851-12/23 (т.1, а.с.47-50).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 06 квітня 2018 року №12224/6/99-99-11-01-01-25 строк розгляду скарги продовжено до 18.05.2018 року (включно) (т.1, а.с.51).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 18 травня 2018 року №17247/6/99-99-11-01-01-25 скарга ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг задоволена частково, а саме: скасоване ППР Офісу ВПП ДФС від 28.02.2018 року №0001924615 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за рахунок невизнання перевіркою взаємовідносин з ТОВ УКР МЕТ , ТОВ ВКФ МЕГА-МЕТ , ТОВ ВАЛКОС ГРУП та у відповідній частині штрафну санкцію з вказаного податку, в іншій частині вказане ППР та ППР від 28.02.2018 №0001934615 - залишені без змін (т.1, а.с.52-66).

23 травня 2018 року на підставі акту №20/28-10-46-15/24432974 від 21.02.2018 року з урахуванням рішення про результати розгляду скарги від 18.05.2018 року №17247/6/99-99-11-01-01-25 Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0004302200, яким публічному акціонерному товариству АрселорМіттал Кривий Ріг збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 16 679 103,00 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 11 119 402,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 559 701,00 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг звернулось до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції на час здійснення господарських відносин між позивачем та контрагентами) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачнео, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

За приписами пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За положеннями підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

Згідно з пунктом 137.10 статі 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (тут і далі - в редакції на час здійснення господарських відносин між позивачем та контрагентами) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення публічним акціонерним товариством АрселорМіттал Кривий Ріг приписів податкового законодавства контролюючим органом зроблено з огляду на нереальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами та, відповідно, недостовірність показників податкового обліку з податку на прибуток та з податку на додану вартість, сформованих на підставі спірних господарських операцій.

Водночас, з наданих позивачем до матеріалів справи копій первинних документів судом встановлено, що між ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг було укладено договір №905 від 14.02.2014 р., відповідно до умов якого ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ постачало позивачеві брухт сталевий. У процесі виконання умов цього договору ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ виставлялися рахунки на оплату, які були оплачені Позивачем. Виконання умов договорів підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, актами прийому-передачі, актами виконання робіт, податковими накладними, копії яких було надано позивачем до матеріалів справи та досліджено судом під час розгляду справи. Операції з постачання металобрухту у вказаний період (до 1 січня 2015 року) були звільнені від оподаткування ПДВ на підставі пункту 23 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (у редакції до 1 січня 2015 року).

Стосовно операцій позивача з ТОВ Світловодський машинобудівний завод судом було встановлено, що між ТОВ Світловодський машинобудівний завод та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг було укладено договори №4600047664/3800 від 24.10.2013 р., №4600047543/3800 від 24.10.2013 р., №4600047544/3800 від 24.10.2013 р., №4600047715/3800 від 24.10.2013 р., відповідно до умов яких ТОВ Світловодський машинобудівний завод постачало позивачеві запчастини (ролики ввідні, втулки з різьбою, роликотримачі, плашкі крипільні, рейки зубчасті, головки вивідні утримуючі, кожухи, шайби холостого руху, колодки, упори, кільця дистанційні, шайби, болти, кільця ексцентрикові, вісі ролика, вставки, планки упорні, пальці, кільця лабиринтні, кільця пружинні тарільчаті, штифти, обойми). У процесі виконання умов цих договорів ТОВ Світловодський машинобудівний завод виставлялися рахунки-фактури на оплату, які були оплачені Позивачем. Виконання умов договорів підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, прибутковими ордери, податковими накладними, копії яких було надано позивачем до матеріалів справи та досліджено судом під час розгляду справи.

Стосовно операцій позивача з ТОВ Науково-дослідний інститут металургії і матеріалознавства судом було встановлено, що між позивачем та ТОВ Науково-дослідний інститут металургії і матеріалознавства було укладено договір №52 від 12.12.2013 р., відповідно до умов якого ТОВ Науково-дослідний інститут металургії і матеріалознавства постачало позивачеві товар (пакет колосниковий). Виконання умов договору підтверджується первинними та іншими документами рахунками на оплату, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордери, податковими накладними, копії яких було надано позивачем до матеріалів справи та досліджено судом під час розгляду справи.

Стосовно операцій позивача з ТОВ Дослідно-Промисловий завод Прогрес , судом було встановлено, що між ТОВ Дослідно-Промисловий завод Прогрес та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг було укладено договір №45 від 12.12.2013 р., відповідно до умов якого ТОВ Дослідно-Промисловий завод Прогрес постачало позивачеві запчастини (шпильки, ролики опорні, колеса зубчасті). Виконання умов договору підтверджується рахунками на оплату, видатковими накладні, прибутковими ордерами, податковими накладними, копії яких було надано позивачем до матеріалів справи та досліджено судом під час розгляду справи.

Стосовно операцій позивача з ТОВ Етар , судом було встановлено, що між ТОВ Етар та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг було укладено договори №1902 від 11.05.2012 р., №1021 від 18.03.2013 р., №1418 від 16.04.2013 р., №1619 від 03.05.2013 р., №3392 від 25.09.2013 р., відповідно до умов яких (з урахуванням укладених додаткових угод) ТОВ Етар надавало Позивачеві послуги з перевезення металопродукції, автотранспортні послуги екскаватора Е0511, Е04321В Драглайн , послуги навантажувача, послуги автогрейда, послуги перевезення вантажу у міському сполученні, розкривні гірничі роботи західного борту кар'єра Південний , перевезення руди в кар'єр Південний , виконання робіт бульдозером. Виконання умов договорів підтверджується рахунками на оплату, актами надання послуг, податковими накладними, розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, копії яких було надано позивачем до матеріалів справи та досліджено судом під час розгляду справи.

Стосовно операцій позивача з ТОВ Аквапласт , судом було встановлено, що між ТОВ Аквапласт та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг було укладено договори №635 від 30.01.2014 р., №670 від 30.01.2014 р., №460 від 17.01.2014 р., відповідно до умов яких ТОВ Аквапласт виконувало підрядні роботи (роботи з ремонту стану 1300 (електроосвітлення Стану 1300) Блюмінга-2). Виконання умов договорів підтверджується рахунками на оплату, податковими накладними, довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрати, актами приймання виконаних підрядних робіт, актами на використані при ремонті матеріали, актами на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей, копії яких було надано позивачем до матеріалів справи та досліджено судом під час розгляду справи.

Стосовно операцій позивача з ПП Промхімснаб , судом було встановлено, що між ПП Промхімснаб та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг було укладено договір №1101 від 28.02.2014 р., відповідно до умов якого договору ПП Промхімснаб надавало позивачеві послуги фронтального навантаження, послуги екскаватора Драглайн , послуги екскаватора гідравлічного, послуги по перевезенню металопродукції. Виконання умов договору підтверджується рахунками на оплату, актами наданих послуг, податковими накладними, копії яких було надано позивачем до матеріалів справи та досліджено судом під час розгляду справи.

Стосовно операцій позивача з ТОВ Техноекспорт , судом було встановлено, що між ТОВ Техноекспорт та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг було укладено договори №368 від 10.01.2014 р., №378 від 13.01.2014 р., №293 від 03.01.2014 р., №278 від 03.01.2014 р., відповідно до умов яких ТОВ Техноекспорт виконувало для позивача підрядні роботи (роботи по технічному обслуговуванню механічного обладнання ВПМ на УСХ ГД, технічному обслуговуванню механічного обладнання ВПМ на ДФ ГД, технічному обслуговуванню механічного обладнання ВПМ на РЗФ-2 ГД, технічному обслуговуванню механічного обладнання ВПМ на РУ ГД, технічному обслуговуванню механічного обладнання ВПМ на РЗФ-1 ГД, технічному обслуговуванню механічного обладнання ВПМ на РУ ДФ 3,4 ГД). Виконання умов договору підтверджується рахунками на оплату, довідками про вартість виконаних робіт/та витрати, актами приймання виконаних підрядних робіт, актами на використані при ремонті матеріали, актами на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей, відомості ресурсів, податковими накладними, копії яких було надано позивачем до матеріалів справи та досліджено судом під час розгляду справи.

Стосовно операцій позивача з ТОВ Тондо , судом було встановлено, що між ТОВ Тондо та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг було укладено договори №1065 від 27.03.2013 р., №1080 від 29.03.2013 р., відповідно до умов яких ТОВ Тондо виконувало для позивача підрядні роботи (поточний ремонт гідравлічного та змащувального обладнання СПЦ-1, поточний ремонт механічного обладнання ДРП системи змазки відкритих зубчатих передач міксерного крану № 3; розливного крану № 8; заливного крану № 2; мартенівського цеху, поточний ремонт гідравлічного та змащувального обладнання ПЦ-3, поточний ремонт гідравлічного та змащувального обладнання СПЦ - 2, поточний ремонт обладнання системи масловоздух. ПЦ-3, поточний ремонт механічного обладнання ДП № 8 ДЦ-1, ремонт обладнання агломераційного цеху № 1, поточний ремонт механічного обладнання ШПЦ, поточний ремонт механічного обладнання ДЦ-1 ДП-7, поточний ремонт механічного обладнання ДП № 9 ДЦ-2). Виконання умов договорів підтверджується рахунками на оплату, довідками про вартість виконаних робіт/та витрати, актами приймання виконаних підрядних робіт, актами на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей, актами на використані при ремонті матеріали та повернення залишків, податковими накладними, копії яких було надано позивачем до матеріалів справи та досліджено судом під час розгляду справи.

Матеріалами справи підтверджується, що будь-яких претензій стосовно неналежного складання податкових накладних та/або нездійснення Позивачем оплати за товар на користь вказаних контрагентів позивача в акті перевірки не вказано.

На підставі дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що усі господарські операції позивача з його контрагентами з постачання позивачеві товарів, виконання робіт, надання послуг позивачеві безпосереднього пов'язані з потребами господарської діяльності позивача та підтверджуються належним чином оформленими первинними та іншими документами, є реальними.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Суд зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

При цьому ,суд звертає увагу на те, що жодних реальних доказів того, що позивач дійсно не отримував товарів, робіт/послуг від своїх контрагентів і що, відповідно, господарські операції з ними слід вважати безтоварними (фіктивними), так само як і жодних доказів того, що позивач сам, своїми діями допустив порушення податкового законодавства, відповідач в акті перевірки не наводить.

Так само, відповідач, стверджуючи про отримання позивачем товарів, робіт, послуг безоплатно від невстановлених осіб та визнаючи у зв'язку з цим їх вартість доходом позивача, не надав суду жодних доказів безоплатного отримання позивачем таких товарів, робіт, послуг з будь-яких інших джерел, ніж від контрагентів позивача.

В акті перевірки відсутні також будь-які посилання на дефекти форми, змісту або походження первинних і розрахункових документів, які, в силу статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З огляду на вище досліджені первинні бухгалтерські документи, суд приходить до висновку, що первинні бухгалтерські документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вищенаведеними контрагентами відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а отже висновок податкового органу про юридичну дефектність оформлених документів суперечить вимогам податкового законодавства та фактичним обставинам справи.

Суд вважає неправомірними доводи податкового органу в акті перевірки на відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності, зокрема, відсутність основних засобів, трудових ресурсів, як на підставі непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.04.2018 року у справі №820/475/17, від 26.06.2018 року у справі №805/5048/15-а.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності .

Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява № 803/02), в якому зокрема зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Таким чином, як Верховний Суд, так і Європейський суд з прав людини неодноразово звертали увагу на те, що у разі, якщо платник податків є добросовісним платником податків, жодним чином не причетний до можливих зловживань його контрагентів та належним чином виконує свої законодавчо визначені обов'язки із здійснення господарських операцій, їх документального оформлення та відображення в податковому та бухгалтерському обліку, то на такого платника податків не можуть бути покладені негативні наслідки невиконання його контрагентами своїх податкових або інших зобов'язань.

Суд також відхиляє посилання контролюючого органу на аналіз інформації баз даних ДФС, яким встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками, оскільки товар реалізований позивачу підприємствами не придбавався, з огляду на те, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача з його безпосередніми контрагентами.

Наведена правова позиція узгоджується з викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 року у справі №2а/0470/4526/12.

Щодо посилань податкового органу на наявність кримінальних проваджень ланцюгам постачання металобрухту, суд звертає увагу на те, що доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно зазначених контрагентів позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом до суду не надано, а, отже, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №808/2360/17 (адміністративне провадження №К/9901/47560/18).

За положеннями частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що зазначені господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції ТОВ УКР МЕТ , ТОВ Виробничо-комерційна фірма МЕГА-МЕТ , ТОВ ДНІПРО МЕТ ІНВЕСТ , ТОВ ВАЛКОС ГРУП , ТОВ ЕТАР , ТОВ АКВАПЛАСТ , ТОВ ДПЗ ПРОГРЕС , ТОВ ТОНДО , ТОВ НДІММ , ПП ПРОМХИМСНАБ , ТОВ ТЕХНОЕКСПЕРТ , ТОВ СМЗ , суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо донарахування позивачеві податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій по господарським операціям із зазначеними контрагентами.

Крім цього, суд звертає увагу, що положеннями пункту 102.1 статті102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

У підпункті 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній в період подання Позивачем до контролюючого органу декларації з податку на прибуток за 2014 рік) визначено граничний строк для подання такої декларації - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Таким чином, граничний термін, коли податковий орган мав право самостійно визначити суму податкових зобов'язань з податку на прибуток Позивача та повідомити про це Позивача - до 01.03.2018 року включно (60 днів з що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року).

Акт перевірки, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, було складено 21.02.2018 року. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001924615 від 28.02.2018 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, було винесено 28.02.2018 року.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Глави ІІІ Наказу Міністерства фінансів України 28.12.2015 року №1204 Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою Ф ) не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків.

Як вбачається з тексту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вони підписані 28.02.2018 р., а відтак, мали бути направлені Позивачеві не пізніше 01.03.2018 р.

Проте, як свідчать надані позивачем до матеріалів справи докази (роздруківка з сайту ДП Укрпошта та копія конверту, у якому Позивачеві надійшли податкові повідомлення-рішення - номер поштового відправлення 4910107220535), оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені Позивачеві лише 06.03.2017 року, тобто, з пропуском встановлених законодавством строків.

Таким чином, очевидно, що Відповідач належним чином не визначив протягом встановленого законодавством строку суму грошових зобов'язань Позивача, у зв'язку з чим, виходячи з норми пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України Позивач вважається вільним від такого грошового зобов'язання.

Вищевикладене є окремою та самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001924615 від 28.02.2018 р., яким Позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 285 432,98 грн., сплачений публічним акціонерним товариством АрселорМіттал Кривий Ріг при поданні адміністративного позову до суду відповідно до платіжного доручення від 22.05.2018 року №600018612 (з урахуванням суми повернутого судового збору на підставі ухвали від 16.07.2018 року), підлягає стягненню з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг (місцезнаходження: 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе (Криворіжсталі), буд.1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 24432974) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28 лютого 2018 року №0001934615 та від 23 травня 2018 року №0004302200.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг судові витрати у розмірі 285 432,98 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч чотириста тридцять дві гривні дев'яносто вісім копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення згідно з вимогами частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складений 13 серпня 2018 року.

Суддя І.В. Юхно