Ухвала

від 05.11.2019 по справі 804/4132/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 листопада 2019 року

Київ

справа №804/4132/18

адміністративне провадження №К/9901/29714/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі №804/4132/18 за позовом Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офіс ВПП ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2018.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019 апеляційну скаргу Офісу ВПП ДФС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 02.08.2018 подано 31.07.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору, а в подальшому - повернута заявникові у зв`язку з невиконанням вимог ухвали у встановлений судом строк. Звертаючись з апеляційною скаргою вдруге Офіс ВПП ДФС надав платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що не подання апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення. Судовий збір сплачено при першій можливості (надходження фінансування), тобто повторне звернення з апеляційною скаргою відбулось без зайвих зволікань.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені Офісом ВПП ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 05.09.2019 Офіс ВПП ДФС подав клопотання, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження. Клопотання обґрунтоване тим, що вперше апеляційна скарга була подана в межах процесуального строку встановленого КАС України, проте ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.02.2019 повернута у зв`язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги. Отже, строк на апеляційне оскарження пропущено через відсутність достатнього фінансування для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Тому вважає, що зазначене є поважними підстави для поновлення такого строку.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Проте обставини, на які посилається відповідач є суб`єктивними та пов`язані з неналежною організацією роботи суб`єкта владних повноважень. Звернення з повторною апеляційною скаргою до суду 31.07.2019, більш як через п`ять місяців після повернення первісної апеляційної скарги, свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо наступного звернення до суду вже з оформленою апеляційною скаргою.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є поважними, а судом не враховано, що Офіс ВПП ДФС не мав можливості сплатити судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою вперше. Судовий збір сплачено при першій можливості (надходження фінансування), тобто повторне звернення з апеляційною скаргою відбулось без зайвих зволікань.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі № 804/4132/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.І. Бившева

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду