Рішення

від 12.12.2018 по справі 500/2065/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2065/18

12 грудня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баб'юка П.М.

за участю:

секретаря судового засідання Косюк О.П.

представника позивача Кузіва П.Г.

представника відповідача Доскоч О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лам" до Управління Держпраці у Тернопільській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Лам" (далі - позивач, ТОВ "Євро-Лам") із позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області (далі - відповідач, Управління Держпраці в Тернопільській області) в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову №ТР 1126/414/АВ 3П-ФС від 05.09.2018 Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу;

стягнути на користь ТОВ "Євро-Лам" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Тернопільській області суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20-21 серпня 2018 року в ТОВ "Євро-Лам" службовою особою Управління Держпраці у Тернопільській області проведено інспекційне відвідування з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю України, в ході якого виявлено ознаки порушення окремих вимог чинного трудового законодавства України, про що складено акт інспекційного відвідування від 21 серпня 2018 року. 05 вересня 2018 року за результатами розгляду справи на підставі акта про виявлення ознак порушення законодавства про працю уповноваженою особою - заступником начальника Управління Держпраці у Тернопільській області на ТОВ "Євро-Лам" накладено штраф в розмірі 11169,00 грн. згідно з абзацом третім частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, про що складено постанову за № ТР 1126/414/АВ ЗП-ФС.

Позивач вважає прийняте рішення уповноваженої особи Держпраці протиправним та таким, що підлягає до скасування, у зв'язку із тим позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 12.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з (викликом) сторін.

Відповідач 31.10.2018 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (аркуші справи 28-31).

В обґрунтування зазначив, що, в порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата працівникам ТОВ "Євро-Лам" в окремих випадках виплачувалась один раз на місяць. Порушення строків виплати заробітної плати мало місце як в червні, так і в липні, що є більше як за один місяць.

Крім того, вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України на час інспекційного відвідування звільненим працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зв'язку із затримкою виплати їм остаточного розрахунку при звільненні не нарахований та не виплачений їх середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні відносяться до інших виплат, передбачених законодавством про працю, а відтак мають виплачуватись у встановлені законодавством строки.

Відповідач вважає, що наведене дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Відповідач вважає, що він, як орган державної влади, діяв лише в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.

Від позивача 12.12.2018 на адресу суду надійшла заява, в якій він надає додаткові пояснення, вважає, що у відповідача не було законних підстав для застосування фінансових (штрафних) санкцій щодо позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, заяві, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені в відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС в Тернопільській області 02.07.2018 надіслано на адресу Управління Держпраці у Тернопільській області лист №5456/10/19-00-13-01-30/13340, який містив інформацію щодо підприємств, які нараховували середньомісячну заробітну плату у розмірах менше або на рівні законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати (аркуш справи 56).

Управлінням Держпраці в Тернопільській області 16.08.2018 видано наказ №535 про проведення інспекційних відвідувань у ТОВ Євро-Лам (аркуш справи 55) та направлення на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) від 16.08.2018 №ТР 1126/414 (аркуш справи 55).

20-21 серпня 2018 року в ТОВ Євро- Лам службовою особою Управління Держпраці у Тернопільській області проведено інспекційне відвідування з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю України.

За результатами складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ТР 1126/414/АВ від 21.08.2018 (аркуші справи 8-12).

В ході інспекційного відвідування виявлено ознаки порушення окремих вимог чинного трудового законодавства України, а саме:

в порушення вимог ст. 100 КЗпП України у зв'язку з не проведенням у товаристві атестації робочого місця рамника, дев'яти працівникам товариства, що працювали на посаді рамника, не встановлена підвищена оплата праці шляхом визначення за результатами атестації розміру доплати за роботу у несприятливих умовах праці;

в порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата працівникам товариства в окремих випадках виплачувалась один раз на місяць, так, наприклад, заробітна плата за першу половину липня 2018 року (аванс) у товаристві не виплачувалась, також з порушенням строків виплати виплачена заробітна плата за другу половину червня, термін виплати якої до 07.07.2018 фактично була виплачена лише 24.07.2018;

в порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України остаточний розрахунок зі звільненими працівниками товариства в окремих випадках у день звільнення не проводиться, а проводиться із затримками. Так, звільненим 14.06.2018 сортувальникам матеріалів та виробів із деревини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належало виплатити у день звільнення 14.06.2018 остаточний розрахунок у сумах відповідно 2610,29 грн та 2457,34 грн, які фактично були виплачені лише 22.06.2018, термін затримки виплати розрахунку при звільненні 8 календарних днів. Порушення строків виплати остаточного розрахунку мало місце і при звільненні 07.07.2018 сортувальника ОСОБА_6, остаточний розрахунок якому у сумі 387, 30 грн, що мав бути виплачений в день звільнення, фактично виплачений лише 01.08.2018 - термін затримки розрахунку при звільненні - 23 календарні дні;

в порушення вимог ч.1 ст. 117 КЗпП України на час інспекційного відвідування звільненим працівникам товариства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у зв'язку із затримкою виплати їм остаточного розрахунку при звільненні не нарахований та не виплачений їх середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

ТОВ Євро-Лам 28.08.2018 подано в Управління Держпраці в Тернопільській області зауваження щодо акту №ТР 1126/414/АВ від 21.08.2018 (аркуш справи 43). Зазначено, що порушення чинного трудового законодавства були допущені з об'єктивних причин, зокрема, несвоєчасна виплата розрахункових коштів викликана відсутністю коштів на банківському рахунку та значною заборгованістю.

За результатами розгляду справи на підставі акта №ТР 1126/414/АВ від 21.08.2018 відповідачем винесено постанову №ТР 1126/414/АВ/ЗП-ФС від 05.09.2018 уповноваженою особою - заступником начальника Управління Держпраці у Тернопільській області, відповідно до якої на ТОВ Євро-Лам накладено штраф в розмірі 11169,00 грн згідно з абзацом третім частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (аркуш справи 13).

Зазначену постанову відповідно до супровідного листа №3036/01-05-12.3/18 направлено на адресу позивача 05.09.2018 (аркуш справи 37).

Не погоджуючись із постановою №ТР 1126/414/АВ/ЗП-ФС від 05.09.2018 про накладення штрафу, вважаючи її протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю , затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі Порядок №295).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (пп.3 п.5 Порядку №295).

Згідно п.п.8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Відповідно до п.19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Таким чином, на підставі наказу №535 від 16.08.2018, направлення на проведення перевірки (інспекційного відвідування) від 16.08.2018 №ТР 1126/414 було проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якої складено акт №ТР 1126/414/АВ від 21.08.2018.

Згідно з частинами першою, другою статті 265 Кодексу законів про працю України (далі за текстом - КЗпП України) посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз.3 ч.2 ст.265 КЗпП України); порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати (абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України).

Як випливає із акту інспекційного відвідування, порушення строків виплати заробітної плати мало місце в червні та липні 2018 року, що, на думку відповідача, є більше як за один місяць. Тобто, в розумінні відповідача термін більш як за один місяць вказує на наявність згаданого вище роду порушення в більш ніж одному місяці (два і більше місяців).

Однак, проаналізувавши норми ст.265 КЗпП України суд приходить до висновку, що роботодавці у разі порушення строків виплати заробітної плати не більше як за один місяць несуть відповідальність у вигляді штрафу відповідно до абзацу 8 частини другої ст.265 КЗпП України, незважаючи на періодичність (1-2 чи більше разів на рік) вчинення такого порушення.

Така позиція узгоджується з позицією центрального органу Держпраці, що викладена в листі Щодо надання роз'яснення з питань застосування абзацу 3 та 8 частини другої статті КЗпП від 26.07.2018 №58920/4/4.3-ДП-18.

Актом інспекційного відвідування від 21.08.2018 зафіксовано порушення строку виплати заробітної плати за другу половину червня 2018 року (слід було виплатити - 06.07.2018, фактично виплачено 24.07.2018, тобто, прострочено на 19 днів), та невиплату заробітної плати за першу половину липня (належалося виплатити - 23.07.2018, фактично виплачено - 01.08.2018, тобто із затримкою в 10 днів).

Також, в акті зазначено, що двом працівникам підприємства остаточний розрахунок при звільненні було виплачено 22 червня, в той час як їх було звільнено 14 червня, тобто затримка у виплаті склала 8 днів. Ще одному працівнику розрахункові були виплачені з затримкою в 23 днів (звільнений - 07 липня, розрахункові виплачено - 01 серпня).

Таким чином, у всіх вище випадках порушення строків виплати заробітної плати склало не більше як один місяць, хоча мали вони місце в періоді більш як за один місяць (червень-липень 2018 року). А, відтак, для позивача, наступила відповідальність згідно з абзацом 8 частини другої ст. 265 КЗпП України у вигляді штрафу у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (хоча і за кожне порушення), а не трьох мінімальних заробітних плат, як це було застосовано територіальним відділенням Держпраці.

Суд погоджується з твердженням представника відповідача щодо того, що у випадку затримки розрахунку при звільненні працівника для підприємства наступає відповідальність згідно з ст. 117 КЗпП України у вигляді сплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Однак, на думку суду, якщо середній заробіток звільненому за час затримки остаточного розрахунку так і не був нарахований і виплачений, тобто відповідальність роботодавця не наступила, то до нього (роботодавця) слід застосувати фінансову санкцію згідно з абзацом 8 частини другої ст. 265 КЗпП України як за порушення інших вимог трудового законодавства, оскільки середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку працівника при звільненні не передбачений серед гарантій та компенсацій для працівників в Законі Про оплату праці та КЗпП України, а є лише мірилом відповідальності роботодавця за затримку розрахунку працівнику при звільненні. За таких обставин такого роду виплата не є іншою виплатою в розумінні ст.12 Закону про оплату праці, а тому застосування фінансової санкції згідно з абзацом 3 частини другої ст. 265 КЗпП України є безпідставним.

За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 3524,00 грн. Це підтверджується платіжним дорученням №335 від 04.10.2018 року, що міститься в матеріалах справи (аркуш справи 4).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлені за подання до адміністративного суду немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачу за подання позовної заяви слід було сплатити 1762,00 грн судового збору. Отже, стягненню підлягає на користь ТОВ "Євро-Лам" з Управління Держпраці в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань 1762,00 грн.

Згідно із п. 1 ч.1. ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи те, що позивачем судовий збір сплачений в більшому розмірі, суд роз'яснює, що позивач має право подати клопотання про повернення судового збору в розмірі, сплаченому надміру.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лам" (місцезнаходження: вул. Богуна, 7, смт. Козова, Тернопільська область, 47600, код ЄДРПОУ 41556284) до Управління Держпраці у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Шпитальна, 7, м. Тернопіль, 46006, код ЄДРПОУ39777822) про скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову Управління Держпраці у Тернопільській області від 05.09.2018 №ТР 1126/414/АВ/ЗП-ФС про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Лам".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Тернопільській області в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Лам" судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.