Рішення

від 10.12.2018 по справі 520/9205/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 грудня 2018 р. № 520/9205/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

за участю:

позивача - ФО-П ОСОБА_1,

представника відповідача - Саєнко Л.І. (довіреність від 19.12.2017р. №15051/9/20-40-10-06-02)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61146, код ЄДРПОУНОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська буд. 46,Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00011121315 від 28.08.2018 року; стягнути судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп. з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення №00011121315 від 28.08.2018 року Головного управління ДФУ у Харківській області є незаконним та необґрунтованим, а тому, підлягає скасуванню, оскільки при перевірці позивача, за наслідками якої було винесено зазначене рішення, контролюючий орган дійшов помилкових висновків про нікчемність господарських операцій з контрагентом позивача - ТОВ "Прем'єр Папір", що призвело в подальшому до неправомірного нарахування позивачу сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача - Саєнко Л.І. (довіреність від 19.12.2017р. №15051/9/20-40-10-06-02), проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на доводи наданих суду у письмовому відзиві в контексті того, що встановлені порушення позивачем норм законодавства належним чином зафіксовані в акті перевірки №3187/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 від 06.08.2018 року, а отже, оскаржуване в рамках даної справи податкове повідомлення-рішення №00011121315 від 28.08.2018 року, є законним та обґрунтованим. При цьому відповідач вказав, що в ході податкових перевірок контрагента позивача ТОВ "Прем'єр Папір" було виявлено низку порушень податкового законодавства, а також неможливість здійснення даною юридичною особою господарської діяльності, що в сукупності з дослідженими документами, наданими позивачем до податкової перевірки, свідчить про нереальність здійснення позивачем господарських операцій з даним контрагентом, що, в свою чергу, призвело до неправомірного неврахування сум податків, які підлягають сплаті.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

З матеріалів справи встановлено, що 06.08.2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС України в Харківській області ОСОБА_3, проведена документальна позапланова перевірка самозайнятої особи ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), з питань визначення сум податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях за грудень 2015 - серпень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ "Прем'єр Папір" (податковий номер 32932642), а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 06.08.2018р. №3187/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 (а.с. 23-32), згідно висновків якого встановлено з боку позивача порушення п.44.1, ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями , в результаті чого було занижено податок на додану вартість за грудень 2015 - серпень 2016 року на загальну суму 17276,88 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач на дав відповідачу свої заперечення, однак рішенням ГУ ДФС у Харківській області №8574/ФОП/20-40-13-15-14 від 22.08.2018 року "Про розгляд заперечень до акту від 06.08.2018 р. №3187/20-40-13-15-07/НОМЕР_1" (а.с.36-39) висновки акту від 06.08.2018 р. №3187/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 в частині порушень та донарахованих сум залишено без змін.

За результатами акту перевірки №3187/20-40-13-15-07/НОМЕР_1 від 06.08.2018 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №00011121315 від 28.08.2018 року, відповідно до якого позивачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 21596,10 грн., в тому числі за основним платежем - 172676,88 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4319,22 грн (а.с.40).

Позивач не погодився з винесеними рішеннями податкового органу та звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що контролюючий орган, доходячи висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які відображено в акті податкової перевірки від 06.08.2018р. №3187/20-40-13-15-07/НОМЕР_1, виходив з того, що позивач у перевіреному періоді з грудня 2015 р. по се6рпень 2016р. здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування. До витратної частини податкової декларації про майновий стан і доходи позивач включив витрати, пов'язані з придбанням товарів у ТОВ "Прем'єр Папір" (код ЄДРПОУ 32932642).

При проведенні перевірки контролюючим органом було взято до уваги інформацію, надану ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.04.2017р. № 10/08-01-14-09/32932642 з питань проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Траго" (код ЄДРПОУ 39554204) за липень 2015 - серпень 2016 року, відповідно до якої вказано про неправомірне визначення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "Прем'єр Папір" без реального здійснення господарських операцій в подальшому по ланцюгу постачання товарів, робіт (послуг).

Також контролюючий орган взяв до уваги інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних відповідно до якої ТОВ "Прем'єр Папір" не є орендарем складських приміщень за адресою: АДРЕСА_3, а отже, відвантаження товару з такого складу не є можливим, що в свою чергу свідчить про безпідставне документальне оформлення нереальної операції з ФО-П ОСОБА_1

Враховуючи викладені доводи, контролюючий орган дійшов висновку, що надані позивачем до перевірки документи щодо придбання товару складено з порушенням вимог законодавства, яке визначає порядок бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Підсумовуючи зібрані дані відповідач дійшов висновку, що оскільки реальність вчинення між позивачем та його контрагентом у перевіреному періоді господарських операцій відсутня, а наслідком податкового обліку має бути лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних господарських операцій.

Проте суд з такими висновками контролюючого органу не погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ "Прем'єр Папір" (податковий номер 32932642), а саме, ТОВ "Прем'єр Папір" постачав ФО-П ОСОБА_1 папір офсетний та крейдований, різноманітний картон, самоклеючий папір.

Фактичне виконання поставок вказаного вище товару підтверджується наданими позивачем до суду доказами, а саме: копіями рахунків-фактур (зв. бік а.с.48, 49, а.с.52, 53, зв. бік а.с.55-57, 60, 61, 63-67, а.с.71, зв. бік а.с.72, , а.с.75, 76, зв. бік а.с.76-78), видаткових накладних на товар (а.с. 50, зв. бік а.с. 50, 53, а.с. 54, зв. бік а.с. 54, а.с. 58-59, зв. бік а.с.58-59, а.с.62, зв. бік а.с. 62, а.с.68, -70, зв. бік а.с.68-70, а.с.73-74, зв. бік а.с.73-74, 78, а.с.79, 80, зв. бік а.с. 79-80), виписки з банківських рахунків позивача (а.с .48-49, 51, зв. бік а.с.51,52, а.с.55 -57, а.с.60-61, 63-67, зв. бік а.с.70, а.с.72, 74-75, а.с.77).

Також судом встановлено, що в зв'язку з наявними між сторонами господарськими операціями ТОВ "Прем'єр Папір" на адресу позивача було виписано податкові накладні: №2000685 від 28.12.2015 р. на суму 5026,16 грн. (у т.ч. ПДВ 837,67 грн.), №2000686 від 29.12.2015 р. на суму 9651,96 грн. (у т.ч. ПДВ 1608,66 грн.), №2000013 від 14.01.2016 р. на суму 4021,66 грн. (у т.ч. ПДВ 670,28 грн.), №2000023 від 21.01.2016 р. на суму 540,17 грн. (у т.ч. ПДВ 90,03 грн.), №2000036 від 29.01.2016 р. на суму 5157,60 грн. (у т.ч. ПДВ 859,60 грн.), №2000047 від 03.02.2016 р. на суму 2224,80 грн. (у т.ч. ПДВ 370,80 грн.), №2000057 від 09.02.2016 р. на суму 2611,99 грн. (у т.ч. ПДВ 435,33 грн.), №2000066 від 15.02.2016 р. на суму 2710,90 грн. (у т.ч. ПДВ 451,82 грн.), №2000145 від 06.04.2016 р. на суму 1545,60 грн. (у т.ч. ПДВ 257,60 грн.), №2000217 від 31.05.2016 р. на суму 4363,20 грн. (у т.ч. ПДВ 727,20 грн.), №2000237 від 08.06.2016 р. на суму 2196,00 грн. (у т.ч. ПДВ 366,00 грн.), №2000239 від 09.06.2016 р. на суму 4392,00 грн. (у т.ч. ПДВ 732,00 грн.), №2000251 від 16.06.2016 р. на суму 16670,40 грн. (у т.ч. ПДВ 2778,40 грн.), №2000253 від 22.06.2016 р. на суму 7320,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1220,00 грн.), №2000265 від 29.06.2016 р. на суму 2880,00 грн. (у т.ч. ПДВ 480,00 грн.), №2000267 від 06.07.2016 року на суму 10800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1800,00 грн.), №2000274 від 08.07.2016 р. на суму 5006,40 грн. (у т.ч. ПДВ 834,40 грн.), №2000305 від 22.07.2016 р. на суму 11366,40 грн. (у т.ч. ПДВ 1894,40 грн.), №2000326 від 05.08.2016 р. на суму 1430,40 грн. (у т.ч. ПДВ 238,40 грн.), №2000333 від 09.08.2016 р. на суму 715,20 грн. (у т.ч. ПДВ 119,20 грн.), №2000337 від 11.08.2016 р. на суму 1440,00 грн. (у т.ч. ПДВ 240,00 грн.), №2000367 від 19.08.2016 р. на суму 848,81 грн. (у т.ч. ПДВ 141,47 грн.), №2000368 від 19.08.2016 р. на суму 741,60 грн. ( у т.ч. ПДВ 123,60 грн.)(а.с.189-211).

Транспортування товарно-матеріальних цінностей здійснювалось фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 власним автомобілем ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Фактична наявність господарських відносин, а також наявність виписаних на адресу позивача податкових накладних, які також складені відповідно до чинних нормативних вимог контролюючим органом не заперечується.

З пояснень ФО-П ОСОБА_1, наданих до ГУ ДФС у Харківській області від 26.12.2017 р. встановлено, що придбана у ТОВ "Прем'єр Папір" сировина та матеріали за допомогою друкарської машинки МАN Roland 104, способом плоского офсетного друку перетворюється у кінцевий продукт. Фактичні затрати сировини та матеріалів, послуг сторонніх організацій на виробництво того чи іншого замовлення відображаються у зведеній калькуляції витрат по кожному замовленню при визначенні отриманого доходу, що складається щомісяця та додається до книги обліку доходів та витрат. Так вищевказане обладнання дозволяє отримати повністю готову продукцію таку як інформаційні буклети, листівки, візитки, календарі, етикетки. Потужність обладнання складає приблизно 10000-30000 відбитків (400-1000 кг). Таким чином, обсяги замовлень не завжди дозволяють завантажити друкарське обладнання протягом цілого робочого дня (а.с.6).

Відповідачем в акті перевірки позивача зазначено, що ФО-П ОСОБА_1 має необхідне обладнання та приміщення для здійснення підприємницької діяльності в сфері надання поліграфічних послуг, а характер придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Прем'єр Папір" (папір крейдований та папір самоклеючий) повністю відповідає основному виду діяльності ФО-П ОСОБА_1 та підтверджується документами щодо подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей основними покупцями, вироблених із застосуванням обладнання та матеріалів, придбаних у ТОВ "Прем'єр Папір".

В даній справі судом встановлено, що відповідач, не визнаючи реальний характер господарських операцій між позивачем та його контрагентом у перевіреному періоді, наводить доводи щодо ознак нереальності здійснення господарської діяльності контрагента відповідача - ТОВ "Прем'єр Папір".

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив, адже добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Відносно викладених в податковій інформації №10/08-01-14-09/32932642 від 06.04.2017р. обставин господарської діяльності контрагента позивача -ТОВ "Прем'єр Папір" з питань проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Траго" (код ЄДРПОУ 39554204) за липень 2015 - серпень 2016 р., суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м.Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Окремо суд, зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, з аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням Закону, а підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження ним сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

З урахуванням наведених вище норм доводів суд вважає, що позивачем було правомірно сформовано податковий кредит в даній справі на підставі належних господарських операцій, які було оформлено відповідним чином.

Відтак, суд вважає спростованими твердження контролюючого органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту та, відповідно, заниження сум податку на додану вартість у перевіреному періоді, наведені в акті податкової перевірки від 06.08.2018р. №3187/20-40-13-15-07/НОМЕР_1.

В зв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, позов в цій слід задовольнити.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог частини 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00011121315 від 28.08.2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань (вул. Пушкінська, буд. 46,м.Харків, 61057, код 39599198), на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 у ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль" м.Київ, МФО 380805) суму сплаченого судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот сітдесят дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 17 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Панченко