Ухвала

від 17.12.2018 по справі 916/1384/15-г

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1384/15-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Кушніра І. В., Пількова К. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка А. А.

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.08.2018 (головуючий - Погребна К. Ф., Смелянець Г. Є., суддя Лічман Л.В) і постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 (головуючий - Ярош А. І., Савицький Я. Ф., Колоколов С. І.,) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут"

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.08.2018, залишеною без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню за вх.№ 2-3449/18 від 09.07.2018.

Визнано наказ Господарського суду Одеської області від 21.08.2015 у справі № 916/1384/15-г про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" заборгованості за кредитом у розмірі - 150 000 000 грн, заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі - 13 237 201,97 грн та пені за прострочення платежів по кредитному договору у сумі - 14 865 120,72 грн, - таким, що не підлягає виконанню.

Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка А. А., не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, 11.12.2018 звернулося до Касаційного господарського суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовити.

У поданій касаційній скарзі скаржник звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 18/1544-10, зазначаючи про можливість оскарження у касаційному порядку рішення про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки саме таким чином останній зможе захистити своє порушене право у суді.

12.12.2018 зазначена касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 916/1384/15-г, зазначаючи про таке.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Тобто вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечення сталості судової практики, а не можливості проведення "розгляду заради розгляду".

За змістом частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.

У пункті 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу.

Ухвала суду першої інстанції про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт 23 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу.

Посилання заявника на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 18/1544-10, якою, на думку заявника, передбачено можливість касаційного оскарження рішення щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є безпідставними. Так, проаналізувавши цю постанову, суд касаційної інстанції зазначає, що висновки стосовно можливості оскарження як ухвали про зміну способу або порядку виконання рішення суду, так і про відмову в зміні способу та порядку виконання рішення із посиланням на положення статті 331 Господарського процесуального кодексу України стосуються саме суду апеляційної інстанції, оскільки предметом перегляду в суді касаційної інстанції у справі № 18/1544-10 була ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу суду першої інстанції про відмову у зміні способу виконання рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка А.А. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.08.2018 і постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у справі № 916/1384/15-г.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка А.А. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.08.2018 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у справі № 916/1384/15-г.

2. Матеріали касаційної скарги на 29 (двадцяти дев'яти) аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення від 10.10.2018 № 3/708 (#1948915401), повернути Публічному акціонерному товариству "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка А. А.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді: І. В. Кушнір

К. М. Пільков