Постанова

від 13.12.2018 по справі 752/3125/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 752/3125/17

провадження № 61-32285св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С. , Пророка В. В. ,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю МАСТЕР ФІТНЕС Україна , фізична особа-підприємець ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2017 року в складі судді Шкірай М. І. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Кравець В. А., Невідомої Т. О., Кирилюк Г. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МАСТЕР ФІТНЕС Україна (далі - ТОВ МАСТЕР ФІТНЕС Україна ), фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5) про захист прав споживачів та повернення сплачених коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 24 березня 2014 року між ТОВ Мастер фітнес Україна , ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах своєї матері ОСОБА_6 укладено договори про надання спортивних послуг. Відповідно до умов договору ТОВ Мастер Фітнес Україна зобов'язувався надати позивачу та її матері комплекс фізкультурно-спортивних послуг, зокрема, з користування басейном в фізкультурно-оздоровчому комплексі, розташованому на вул. Білоруській, 36а у м. Києві, а позивач зобов'язувалась оплатити дані послуги. 24 березня 2014 року позивач сплатила на виконання умов договору 6 000 грн, проте відповідачі не виконали належним чином свої зобов'язання, тому вона має право на стягнення сплачених коштів, пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ТОВ Мастер фітнес Україна та ФОП ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 3 000 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі порушили свої зобов'язання за договором шляхом їх невиконання, у зв'язку з чим сплачені позивачем кошти на виконання умов договору підлягають поверненню. Зобов'язання відповідачів не є грошовими, а виникли з обов'язку надати послуги.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що оскільки такої події як відкриття спортивного клубу не відбулося, як і події активізації картки не може відбутися у зв'язку з відсутністю цього клубу, позивач не має можливості реалізувати своє право на отримання послуг за укладеним договором, що порушує її права. Доводи ОСОБА_4 про стягнення коштів на користь ОСОБА_6 не заслуговують на увагу, оскільки остання за захистом порушеного права не зверталася до суду та не уповноважувала на таке звернення свою дочку (позивача по даній справі).

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що між сторонами договір укладено також в інтересах ОСОБА_6, тому позивач має право звертатися до суду з метою захисту її прав. Оскільки відповідачі прострочили виконання зобов'язання, тому позивач має право на стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

У грудні 2017 року ТОВ Мастер Фітнес Україна подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що позивач не має повноважень заявляти вимоги в суді в інтересах ОСОБА_6, тому суди правильно відмовили в позові в цій частині. Також суди правильно відмовили у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

30 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди встановили, що 24 березня 2014 року між ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ТОВ Мастер фітнес Україна , в інтересах якого діяла ФОП ОСОБА_5, укладено окремі договори про надання спортивних послуг.

Відповідно до умов цих договорів ТОВ Мастер Фітнес Україна зобов'язувався надати позивачу та її матері ОСОБА_6 комплекс фізкультурно-спортивних послуг, зокрема, з користування басейном в фізкультурно-оздоровчому комплексі, розташованому на вул. Білоруській, 36а у м. Києві.

ОСОБА_4 на виконання умов договору від 24 березня 2014 року сплатила на користь ФОП ОСОБА_5 по 3 000 грн за кожний договір.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Суди встановили, що відповідачі не виконали свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором, оскільки позивач не має змоги користуватися оплаченою послугою в зв'язку з невідкриттям басейну.

На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що оскільки відповідачі порушили свої зобов'язання за договором, тому сплачені позивачем кошти на виконання умов договору підлягають поверненню.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Помилкове зазначення в рішенні судів про відсутність виникнення грошового зобов'язання не випливає на результат розгляду справи, оскільки позивачем не доведено, що сторони розірвали вказаний вище договір.

Отже, відсутні правові підстави вважати про прострочення виконання відповідачами грошового зобов'язання.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги щодо стягнення коштів на користь ОСОБА_6, оскільки вона до суду з вказаними вимогами не зверталася та не уповноважувала ОСОБА_4 на представництво в суді її інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька В. В. Пророк