Ухвала

від 14.11.2018 по справі 530/1661/18

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1661/18

Номер провадження 2/530/1035/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2018 року Зіньківськоий районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Должко С.Р., секретаря Стрілець Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків Полтавської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області із заявою про забезпечення позову.

Суд розглянувши заяву та вивчивши наявні матеріали, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути спів мірними із заявленими позивачами вимогами.

Реалізуючи положення ст. 149 ЦП К України ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду із даною заявою про забезпечення позову, так як негайне невжиття відповідних заходів може унеможливити виконання рішення суду, що потягне за собою порушення його законних прав.

Необхідність забезпечення позову підтверджується наступним:

ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в сумі 288404,50 гривень.

9 червня 2018 року позивач, поштовим відправленням, а саме кур"єрською поштою, надіслав ОСОБА_2 вимогу про повернення позики та нарахованих процентів за користування коштами. Поштове відправлення повернуто з позначкою "по закінченню терміну зберігання". На телефонні дзвінки за відомим позивачу номером ОСОБА_2 не відповідає.

ОСОБА_2 є непрацездатною особою, отримує пенсію та орендну плату в розмірі 8830,52 грн. за рік оренди за земельну ділянку площею 4,9593 га (кадастровий номер 5321382700:00:023:0003), що розташована на території Кирило-Ганнівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Речове право - право оренди цієї земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3, строком дії до 05.12.2063 року під номером запису про інше речове право:801077. У ОСОБА_2 також є садовий будинок, який розташований в місті Полтава, садове товариство "Калинка" будинок 118 і належить їй на праві особистої власності згідно договору дарування від 26.01.2010р., посвідченого нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Про інше майно наявне у ОСОБА_2 та про інші доходи, на які може бути звернено стягнення і за рахунок якого може бути повернуто позику відомостей не має.

Згідно з частиною 1 статті 150 Цивільного кодексу України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову - розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи - не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги - інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Особам, які беруть участь у справі - має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України , як чинний міжнародний договір, згода на обов язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р .; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 р.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" ).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Одним із видів забезпечення позову, відповідно до ст.150 ЦПК України є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб .

Керуючись ст.ст. 151,155 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволити .

Накласти арешт на земельну ділянку площею 4,9593 га (кадастровий номер 5321382700:00:023:0003), що розташована на території Кирило-Ганнівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, цільове призначення (використання) якої "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" яка належить на праві приватної особистої власності ОСОБА_2, номер облікової картки платника податків1763303083.

Накласти арешт на садовий будинок, розташований в місті Полтава, садове товариство "Калинка" будинок 118, який належить ОСОБА_2, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на праві приватної особистої власності, відповідно до договору дарування від 26.01.2010 р., посвідченого нотаріусом ОСОБА_4 Полтавського нотаріального округу.

Накласти арешт на грошові кошти належні до виплат ОСОБА_2, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, податковий номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 за оренду земельної ділянки площею 4,9593 га, кадастровий номер 5321382700:00:023:0003, що розташована на території Кирило-Ганнівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, згідно умов договору оренди землі від 05 грудня 2014 року.

Ухвала може бути оскаржена на протязі п"ятнадцяти діб з дня її проголошення.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області ОСОБА_5

секретар: Л.Г.Стрілець