Ухвала

від 11.12.2018 по справі 808/1022/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А 11 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 808/1022/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді (доповідач) Іванова С.М.,                                суддів:  Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,      перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружний адміністративний суду від 15 травня 2018 року у справі № 808/1022/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового  повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:           Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового  повідомлення-рішення задоволено.           Не погодившись з рішенням суду, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу.           Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду                                           від 28 серпня 2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружний адміністративний суду від              15 травня 2018 року повернуто заявнику з огляду на невиконання вимог ухвали суду від                08 серпня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху з підстав несплати судового збору. 17 вересня 2018 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повторно подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції (а.с.54-56). Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня                2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружний адміністративний суду від 15 травня 2018 року у справі № 808/1022/18 повернуто без розгляду, у зв'язку із порушенням правил подачі апеляційної скарги. 02 жовтня 2018 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції окружного адміністративного суду, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повторно звернувся з апеляційною скаргою. Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружний адміністративний суду від 15 травня 2018 року у справі № 808/1022/18 залишено без руху з наданням десятиденного строку з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом звернення з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення, якщо такі є. Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року направлена на адресу відповідача та отримана останнім 20 листопада 2018 року. У встановлений судом строк, на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, подане на усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до якого останній зазначає, що пропуск строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року був пов'язаний із відсутністю коштів на сплату судового збору та тривалістю процедури проведення таких виплат. Просить задовольнити клопотання та поновити строк апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року як пропущений з поважних підстав, які не залежали від скаржника. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, з огляду на наступне. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення). У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ                           (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002        № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання. Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу». У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини                                    «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи  покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…». Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і органи фіскальної служби зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).   З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів апеляційного суду вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку із чим в задоволенні клопотання слід відмовити. При цьому, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зауважити, що оскаржуване рішення суду першої інстанції на момент повторної подачі апеляційної скарги набрало законної сили, у зв'язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами). З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку про відсутність поважних  підстав для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. За таких підстав, керуючись ст. 299 КАС України, суд, - УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2018 року у справі  № 808/1022/18, зазначені Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби в поданому клопотанні від 29.11.2018 року. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружний адміністративний суду від 15 травня 2018 року у справі № 808/1022/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового  повідомлення-рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України. Ухвала підписана складом суду 11 грудня 2018 року. Головуючий - суддя                                                                      С.М. Іванов                                суддя                                                                      О.М. Панченко                                суддя                                                                      В.Є. Чередниченко