Постанова

від 17.12.2018 по справі 815/767/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/767/18

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "СТЕП" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "СТЕП" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

22.02.2018 приватне підприємство "СТЕП" звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.02.2018 № 0004761415, № 0004831415, якими позивачу визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи ДПІ про нереальність господарських операцій по поставці товарів будівельної, сантехнічної, господарської, побутово-хімічної групи, електротоварів від ТОВ "Атлас флайт", ТОВ "Оптима-експерт", ТОВ "Укрекспопро", ТОВ "Укрексполайн", ТОВ "Алвар груп"/ ТОВ "Амега трейд пром", ТОВ "Демін", ТОВ "Білтмор" є необґрунтованими, оскільки позивач отримав товар та використав його у своїй господарській діяльності шляхом подальшого продажу КП "ЖКС "Фонтанський", КП "ЖКС "Портофранківський", в/ч № 1489 та іншим контрагентам-покупцям.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що в ході проведення перевірки встановлена недостатність трудових ресурсів у контрагентів позивача для здійснення господарських операцій, порушення ними податкової дисципліни, незнаходження за податковою адресою, внаслідок чого податковий орган обґрунтовано прийшов до висновку про непідтвердження реальності операцій позивача із зазначеними контрагентами. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про задоволення позову в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що судом не надано належної оцінки тим обставинам, що відсутність товарно-транспортних накладних не спростовує доводи щодо реальності господарський операцій позивача з ТОВ "Атлас флайт", ТОВ "Оптима-експерт", ТОВ "Укрекспопро", ТОВ "Укрексполайн", ТОВ "Алвар груп"/ ТОВ "Амега трейд пром", ТОВ "Демін", ТОВ "Білтмор". Позивач має підтвердження отримання товару від постачальників та облікує його належно у бухгалтерському обліку. Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, якій він продав своїм контрагентам-покупцям.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

В ході проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "СТЕП" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої 19.12.2017 складений акт № 810/15-32-14-15/23989120, встановлені порушення:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.1, п.2.4, п.2.8, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Мінюсті 05.06.1995 за № 168/704, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Мінюсті України 14.12.1999 за № 860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 366 448 грн.,

- п.198.1 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ за 2016 рік на загальну суму 407 164 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій по поставці позивачу товарів будівельної, сантехнічної, господарської, побутово-хімічної групи, електротоварів, будівельних інструментів від ТОВ "Атлас флайт", ТОВ "Оптима-експерт", ТОВ "Укрекспопро", ТОВ "Укрексполайн", ТОВ "Алвар груп"/ ТОВ "Амега трейд пром", ТОВ "Демін", ТОВ "Білтмор".

На підставі акту перевірки 02.02.2018 ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0004831415 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 458 060, в т.ч. за основним платежем на суму 388 448 грн. та штрафними санкціями 91 612 грн.,

- № 0004761415 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 508 955 грн., в т.ч. за основним платежем на 407 164 грн. та штрафними санкціями - 101 791 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності фактичного здійснення господарських операцій, та як наслідок, правомірності та законності податкових повідомлень-рішень.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Порядок формування податкового кредиту у періоді, що перевірявся, врегульований ст.198 ПК України, відповідно до п.198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пункт 44.1 ст.44 ПК України передбачає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З акту перевірки вбачається, що позивач протягом 2016 року уклав договори на поставку товарів будівельної, сантехнічної, господарської, побутово-хімічної групи, електротоварів, будівельних інструментів з контрагентами-постачальниками: ТОВ "Атлас флайт", ТОВ "Оптима-експерт", ТОВ "Укрекспопро", ТОВ "Укрексполайн", ТОВ "Алвар груп"/ ТОВ "Амега трейд пром", ТОВ "Демін", ТОВ "Білтмор".

На підтвердження виконання умов договорів позивачем надані видаткові, податкові накладні, банківські виписки, що підтверджують факт повної оплати поставки товару (стор.6 акту перевірки та додаток № 1.1 до акту).

Перевіркою також встановлено, що ПП "СТЕП" згідно даних регістрів бухгалтерського обліку оприбуткувало на баланс підприємства (ДТ 281 Кт 631) товарно-матеріальні цінності, які отримало від ТОВ "Атлас флайт", ТОВ "Оптима-експерт", ТОВ "Укрекспопро", ТОВ "Укрексполайн", ТОВ "Алвар груп"/ ТОВ "Амега трейд пром", ТОВ "Демін", ТОВ "Білтмор" (стор.5 акту перевірки). Вказані обставини, на думку судової колегії, підтверджують рух активів платника податків.

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних та інших первинних документів, виписаних зазначеними контрагентами , а також не заперечує проти того факту, що вказані контрагенти на момент проведення операцій із позивачем мали право на виписку податкових накладних, оскільки були зареєстровані, як платники податку на додану вартість.

Підставою для висновків про непідтвердження операцій ПП "СТЕП" з ТОВ "Атлас флайт", ТОВ "Оптима-експерт", ТОВ "Укрекспопро", ТОВ "Укрексполайн", ТОВ "Алвар груп"/ ТОВ "Амега трейд пром", ТОВ "Демін", ТОВ "Білтмор" стала відсутність товарно-транспортних накладних на перевозку ТМЦ, відсутність документів, що посвідчують якість та комплектність товару, відсутність у видаткових накладних підпису матеріально-підзвітної особи ПП "СТЕП", що засвідчує факт прийняття товару, не визначення в договорах купівлі-продажу місця та конкретних умов поставки (стор.8 акту).

Суд першої інстанції, погоджуючись з доводами податкового органу, не врахував, що видаткові накладні містять підпис директора ПП "СТЕП" ОСОБА_2 та запис про дату довіреності на отримання товару (т.1 а.с.114-192).

Щодо недоліків при складанні договорів купівлі-продажу товарів, судова колегія зазначає, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного зазначені господарські операція пов'язані не з фактом підписання договорів, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вірними є доводи позивача, що відсутність ТТН на поставку товару, рівно як і відсутність сертифікатів якості товару, не є безумовною підставою для висновку про не підтвердження здійснення господарської операції та наявності складу податкового правопорушення.

Пунктом 3.2. кожного з договорів купівлі-продажу встановлено, що постачання товару здійснюється постачальником не пізніше 10 календарних днів з дати оплати. На підставі викладеного, та з урахуванням аналізу бухгалтерської звітності, проведеної в ході планової перевірки, вбачається, що позивач не ніс витрати на транспортування товару, в зв'язку з чим наявність в нього ТТН не є обов'язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту по вказаним господарським операціям.

Неподання контрагентами-постачальниками позивача податкової звітності з податку на прибуток, відсутність достатньої чисельності для здійснення господарської операції, про що зазначено в акті перевірки, на думку судової колегії, не можу бути покладено у вину позивачу та бути достатніми підставами для висновку про непідтвердженість тієї чи іншої операції.

Крім того, судова колегія зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ДПІ під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

За даними перевірки основна діяльність ТОВ "Атлас флайт", ТОВ "Оптима-експерт", ТОВ "Укрекспопро", ТОВ "Укрексполайн", ТОВ "Алвар груп"/ ТОВ "Амега трейд пром", ТОВ "Демін", ТОВ "Білтмор" є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90), яка передбачає посередницьку діяльність у такій торгівлі.

Посередництво у торгівлі не потребує наявності у контрагентів-постачальників спеціального штату, основних засобів та виробничих потужностей. Тому доводи податкового органу, що відсутність у контрагентів-постачальників товару умов для ведення господарської діяльності, в т.ч. трудових ресурсів, впливає на спроможність контрагента позивача виконати умови договору поставки, судова колегія вважає непідтвердженими.

На підтвердження руху активів позивач надав докази використання придбаного товару у власній господарській діяльності шляхом продажу протягом 2016-2017 років суб'єктам господарської діяльності: КП "ЖСК "Фонтанський", КП "ЖКС "Портофранковський", військовій частині № 1489, ТОВ "Пріста Ойл-Україна", КП Електричних мереж зовнішнього освітлення "Одесміськсвітло", КУ "Одеський академічний театр музичної комедії ім.М.Водяного", ДП "Куліндоровський комбінат хлібопродуктів" та інші.

Вказані обставини не враховані податковим органом при проведені перевірки та їм не надана оцінка судом першої інстанції.

Тому в разі не підтвердження операцій позивача з контрагентами-постачальниками, ДПІ мала відкоригувати податкову звітність через не підтвердження операцій позивача з контрагентами-покупцями. Але цього податковим органом зроблено не було.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, судова колегія вважає, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту та валових витрат по взаєморозрахунках з ТОВ "Атлас флайт", ТОВ "Оптима-експерт", ТОВ "Укрекспопро", ТОВ "Укрексполайн", ТОВ "Алвар груп"/ ТОВ "Амега трейд пром", ТОВ "Демін", ТОВ "Білтмор" за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками товарів, в зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позову.

Вирішуючи питання по розподіл понесених судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, судова колегія вважає, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору при подачі позову та апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань в розмірі 36 263,08 грн. (14 505,23 + 21 757,85) (т.1 а.с.5, т.8 а.с.175).

Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,329 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "СТЕП" - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року - скасувати з прийняттям постанови про задоволення адміністративного позову приватного підприємства "СТЕП" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 02.02.2018 № 0004761415, № 0004831415.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь приватного підприємства "СТЕП" (код ЄДРПОУ 23989120) витрати на сплату судового збору за подачу позову та апеляційної скарги всього в розмірі 36 263,08 (тридцять шість тисяч двісті шістдесят три) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 17 грудня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко