Постанова

від 11.12.2018 по справі 817/1389/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2183/18

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Старунського Д.М.

за участі секретаря судового засідання Смидюк Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року (суддя - Комшелюк Т.О., м. Рівне, повний текст судового рішення складено 13 вересня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 22.05.2018 звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, у якому просив: визнати протиправними дії Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради по відмові у прийнятті 14.05.2018 заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з додатками; зобов'язати Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради прийняти до розгляду за описом (у відповідності до чинного законодавства) заяву ОСОБА_1 від 14.05.2018 з доданими документами (протоколом загальних борів учасників ТОВ-ТВП Летра №3 від 10.05.2018, актом про вручення примірника протоколу №3 від 10.05.2018 ОСОБА_3 - представнику учасника ОСОБА_2, актом про неприбуття секретаря загальних зборів учасників ТОВ-ТВП Летра ОСОБА_4 для підписання протоколу та новою редакцією статуту ТзОВ-ТВП Летра .

В обґрунтування доводів адміністративного позову вказує, що 14.05.2018 позивачем було подано до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (Форма 3, затверджена наказом Міністерства юстиції України №3268/5 від 18.11.2016). До заяви було додано оригінал протоколу №3 від 10.05.2018 з нотаріально засвідченими підписами учасників, оригінал статуту (нової редакції), підписаного учасниками та нотаріально засвідченими підписами, Акт про вручення примірника протоколу ОСОБА_3 - представнику учасника ОСОБА_2 та Акт про неприбуття секретаря зборів ОСОБА_4 для підписання протоколу, посвідку на постійне місце проживання ОСОБА_1 номер ІН НОМЕР_1, видану 17.11.2015. Однак, відповідачем було відмовлено в прийнятті зазначених документів з начебто підстав зупинення розгляду документів (на 15 календарних днів), поданих для державної реєстрації іншими особами. У зв'язку з цим 14.05.2018 позивачем було подано відповідачу заяву з проханням надати інформацію про те, за чиєю заяву та з яких підстав було зупинено розгляд документів по ТОВ-ТВП Летра . Відповідно до відповіді Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради за №Б105/01-19 від 15.05.2018 йому було повідомлено, що 12.05.2018 державним реєстратором отримано від директора ТОВ-ТВП Летра ОСОБА_2 документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, які не пов'язані зі змінами в установчих документах та відповідно до п.1. п.6 ч.1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі - Закон №755-IV), розгляд таких документів зупинено на 15 календарних днів. Таким чином, на думку позивача, відповідачем без жодних передбачених законом підстав було відмовлено у прийнятті для розгляду поданих вищезазначених документів. Крім цього, наголошує, що чинне законодавство не містить жодної норми, яка б дозволяла відповідачу відмовити заявнику в прийнятті документів, що подаються ним для державної реєстрації.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року у справі №817/1389/18 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на обставини, викладені у позовній заяві, яким суд першої інстанції не надав належної правової оцінки. Зазначає, що судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки такому доказу, як заява ОСОБА_1 від 14.05.2018, яку ним було подано відповідачу в день відмови державного реєстратора у прийомі документів з проханням надати інформацію про те, за чиєю заявою та з яких підстав було зупинено розгляд документів по ТОВ-ТВП Лепра . Вважає, що відповідь Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради від 15.05.2018 №Б105/01-19 на заяву ОСОБА_1 від 14.05.2018, фактично підтверджує, що позивач 14.05.2018 звертався до державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради із відповідною заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ-ТВП Летра .

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання дій протиправними, при цьому доказів, які підтверджували б обставини, за яких відбулося порушення його прав, свобод та інтересів, суду не надав. Під час розгляду справи не встановлено жодних даних на підтвердження обставин, на які посилається позивач, що свідчили б про порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в їх задоволенні в повному обсязі.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань регулюються Законом №755-IV та Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.02.2016 за №200/28330 (далі - Порядок №359/5).

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи (п.7 ч.1 ст.1 Закону №755-IV).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №755-IV державна реєстрація базується на таких основних принципах: 1) обов'язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; 2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; 3) врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; 4) державної реєстрації за заявницьким принципом; 6) єдності методології державної реєстрації; 7) об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; 8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; 9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Згідно із ч.1 ст.9 Закону №755-IV відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Частиною 1 та 2 статті 14 Закону №755-IV визначено, що документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. Якщо документи подаються особисто, заявник пред'являє свій паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне або тимчасове проживання. Документи в паперовій формі приймаються за описом, примірник якого в день їх надходження видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу в той спосіб, відповідно до якого були подані документи (ч.4 ст.14 Закону №755-IV).

Відповідно до ч.4, 5 ст.17 Закону №755-IV для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою; 3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об'єднання, політичні партії; 4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування; 5) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів; 6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи; 7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; 8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; 9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов'язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа; 10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи; 11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування; 12) звіт про результати емісії акцій у випадку, передбаченому абзацами третім і четвертим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону; 13) звіт про оцінку майна у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону. Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зупиненням (припиненням) членства у громадському формуванні члена керівного органу (крім керівника) така особа подає копію заяви про зупинення (припинення) нею членства до відповідних статутних органів громадського формування з відміткою про її прийняття. Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій регламентований статтею 25 Закону №755-IV.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.25 Закону №755-IV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

Частиною 2 статті 25 Закону №755-IV передбачено, що порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі). Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку №359/5, державний реєстратор, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації приймають заяву та документи в паперовій формі за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, примірник якого в день надходження заяви та документів у спосіб, відповідно до якого були подані документи, видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу до результатів розгляду документів через портал електронних сервісів.За бажанням заявника державний реєстратор, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формують та роздруковують заяву про державну реєстрацію, на якій заявник проставляє власний підпис за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній. Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у Єдиному державному реєстрі.

Із викладеного слідує, що заява про державну реєстрацію та документи в паперовій формі приймаються державним реєстратором за описом. Такий опис формується за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, примірник якого в день надходження заяви та документів у спосіб, відповідно до якого були подані документи, видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу до результатів розгляду документів через портал електронних сервісів, і свідчить про прийняття державним реєстратором заяви та документів в опрацювання.

Згідно із п.8 Порядку №359/5 державний реєстратор у строки, визначені законом, здійснює перевірку зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі документів на наявність підстав для зупинення їх розгляду та на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.

Статтею 27 Закону №755-IV визначено, що підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є: 1) подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі; 2) невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону; 3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 4) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 5) невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до статті 13 цього Закону; 6) несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі; 7) подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання. Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення (ч.3 ст.27 Закону №755-IV).

Статтею 28 Закону №755-IV визначено, що підставами для відмови у державній реєстрації є: 1) документи подано особою, яка не має на це повноважень; 2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії; 3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи; 4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку; 5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України; 6) документи суперечать статуту громадського формування; 7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи; 8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону; 9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані: раніше строку, встановленого цим Законом; щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду; в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу; щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій; щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів; щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи; щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування; щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження; щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.

На підставі системного аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що за результатами розгляду документів, що подаються заявником для державної реєстрації, державний реєстратор може прийняти одне з таких рішень: рішення про зупинення розгляду документів; рішення про відмову в державній реєстрації; проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру. При цьому, ні Законом №755-IV, ні Порядком №359/5 не передбачено вчинення державним реєстратором такої дії, як відмова у прийнятті заяви про державну реєстрацію , не передбачено вищенаведеними нормами законодавства й підстав для вчинення такої.

Доводи позивача щодо протиправності дій відповідача, які полягають у відмові у прийнятті для розгляду заяви про державну реєстрацію із документами, суд першої інстанції цілком обґрунтовано визнав неприйнятними з огляду на наступне.

Із досліджених матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю - Торгівельно-виробничого підприємства Летра судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.05.2018 державним реєстратором сформований опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах за заявою ОСОБА_2, відповідно до якого розгляд документів зупинено на 15 календарних днів відповідно до п.1, п.6 ст.27 Закону №755-IV (відсутній протокол зборів учасників, квитанція про оплату). Надалі, 29.05.2018 державним реєстратором прийнято рішення про відмову у проведенні державної реєстрації за заявою ОСОБА_2 Будь-якого іншого опису щодо прийняття заяви та документів у паперовій формі від ОСОБА_1, вказана реєстраційна справа не містить. Також вказана реєстраційна справа не містить будь-якого рішення щодо відмови ОСОБА_1 у прийнятті заяви про державну реєстрацію.

Разом з тим, відповідач не заперечує і не стверджує той факт, що позивач міг звертатися 14.05.2018, як уповноважений ТОВ-ТВП Летра із заявою про державну реєстрацію, однак стверджує, що відмови у прийнятті такої заяви не приймав, так як Законом №755-IV не передбачено вчинення державним реєстратором такої реєстраційної дії. Суд уважає такі твердження відповідача прийнятними, так як вони підтверджуються належними та допустимими доказами, зокрема копією реєстраційної справи. Доказів, які б підтверджували відмову Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради у прийнятті 14.05.2018 заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з додатками, позивачем не надано, а судом не здобуто.

Суд першої інстанції цілком обґрунтовано зазначив, що в разі отримання позивачем усної відмови відповідача у прийнятті заяви про державну реєстрацію, останній не був позбавлений права у відповідності до вимог ст.14 Закону №755-IV направити документи поштовим відправленням. Крім того, позивач також не був позбавлений права подати вказані документи через відділ канцелярії відповідача, отримавши відмітку про реєстрацію поданих документів. Однак, вказаних дій, як встановлено в ході судового розгляду, позивач не вчиняв, відповідних доказів суду не надав. Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.05.2018, долучена позивачем до адміністративного позову, жодних відміток про реєстрацію такої у відповідача не містить.

У поданій апеляційній скарзі, позивач наголошує, що відповідь Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради від 15.05.2018 №Б105/01-19 на заяву ОСОБА_1 від 14.05.2018, фактично підтверджує, що позивач 14.05.2018 звертався до державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради із відповідною заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ-ТВП Летра . Суд апеляційної інстанції критично оцінює такі доводи скаржника, оскільки така відповідь не підтверджує факту звернення позивача до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ-ТВП Летра та факту відмови позивачу у прийнятті заяви про державну реєстрацію, натомість така містить лише відомості про те, що розгляд документів ТОВ-ТВП Летра зупинено на 15 календарних днів відповідно до п.1, 6 ч.1 ст.27 Закону №755-IV.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Таким чином, здійснюючи передбачене ст.55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до положень статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У цьому контексті, колегія суддів зазначає, що право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього. Водночас, суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. У свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи. Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права або виникнення додаткового обов'язку.

Таким чином, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Тож, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір. Натомість, позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання дій протиправними, при цьому доказів, які підтверджували б обставини, за яких відбулося порушення його прав, свобод та інтересів, суду не надав, жодних пояснень в чому полягає його порушене право не зазначив.

Як в своєму адміністративному позові так і в апеляційній скарзі позивач просить визнати протиправними дії Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради по відмові у прийнятті 14.05.2018 заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак жодних доказів на підтвердження існування таких обставин суду не надає. З врахуванням викладеного, судом не встановлено жодних даних на підтвердження обставин, на які посилається позивач, що свідчили б про порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача. Як наслідок, позивачем не наведено, а судом не встановлено, порушеного права позивача. Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, відповідачем доведено в порядку статті 77 КАС України безпідставність позовних вимог, в зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 316, 321, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. Б. Заверуха Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 17 грудня 2018 року.