Ухвала

від 11.12.2018 по справі 903/825/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"11" грудня 2018 р. Справа № 903/825/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Павлюк І.Ю.

судді Демидюк О.О.

судді Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від скаржника: Григориця В.О. - адвокат, представник за довіреністю від 20.08.2018р. №008152/18

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглядаючи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк", м.Київ

на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 12.11.18р. суддею Дем'як В.М. у м.Луцьку, повний текст складено 12.11.18р.

у справі № 903/825/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс", м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп", м.Луцьк

про стягнення 460 026 710, 66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. у справі №903/825/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про стягнення 460 026 710,66грн. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" від 09.11.2018р. про забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп", а саме:

1) обладнання автозаправочного комплексу та приміщення і споруди автозаправочного комплексу, загальною площею 189,7кв.м., розташовані за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., П'ятихатський район, селище Зоря, вулиця Молодіжна, 55; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 9709512245;

2) обладнання АЗС та будівля АЗС з магазином супутніх товарів, загальною площею 63,5 кв.м., розташовані за адресою: Україна, Житомирська обл., Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівський майдан, будинок 8; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -11935918220;

3) обладнання стаціонарної АЗС та стаціонарна АЗС середньої потужності категорії "А", траса Київ-Чоп (зліва) 765+400км загальною площею 156,3кв.м., розташовані за адресою: Україна, Закарпатська обл., Мукачівський р., смт. Чинадійово, вулиця Садова, будинок 94в; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -10233221227;

4) обладнання АЗС та будівля операторської у складі АЗС /літер А/, загальною площею 134,2кв.м., розташовані за адресою: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Дослідна станція, будинок 2в; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 9581923101;

5) обладнання автозаправочного комплексу та автозаправочний комплекс /літер А-1/, загальною площею 153,4кв.м., розташовані за адресою: Україна, Харківська обл., Красноградський р-н., с. Піщанка, вулиця Енгельса, будинок 144,146; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -12438863233 та земельну ділянку площею 0,5га, розташованої за адресою: Україна, Харківська обл., Красноградський р., с.Піщанка, вулиця Енгельса, земельна ділянка 144, 146, кадастровий номер земельної ділянки: 6323385501:02:002:0012; цільове призначення: роздрібної торгівлі та комерційних послуг (для будівництва АЗС та СТО автомобільного транспорту); реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 12843663233;

6) обладнання будівля автозаправочної станції та нежитлове приміщення, будівля автозаправочної станції №5 /А-1/, загальною площею 40,5кв.м., розташовані за адресою: Україна, Хмельницька обл., Білогірський р., смт. Білогір'я, вулиця Шевченка, будинок 78б; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -12278068203 та земельну ділянку площею 0,0335 га, розташованої за адресою: Україна, Хмельницька обл., Білогірський р., смт. Білогір'я, вулиця Шевченка, земельна ділянка 78б, кадастровий номер земельної ділянки: 6820355100:01:003:0208; цільове призначення: для виробничих потреб; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 12608068203 та земельну ділянку площею 0,0252 га, розташованої за адресою: Україна, Хмельницька обл., Білогірський р., смт. Білогір'я, кадастровий номер земельної ділянки: 6820355100:01:003:0209; цільове призначення: для виробничих потреб; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 12581568203;

7) обладнання комплексу автозаправної станції та комплекс автозаправної станції, загальною площею 148,9кв.м., розташовані за адресою: Україна, Донецька обл., м. Донецьк, вулиця Петровського, будинок 186в; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49335414101;

8) обладнання операторської /літера Б/ та будівля операторської /літера Б/, загальною площею 153,5кв.м., розташовані за адресою: Україна, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок 64а; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49482523101;

9) обладнання АЗС, АГЗП та АЗС, АГЗП з об'єктами сервісного обслуговування водіїв та транспортних засобів, загальною площею 217,3кв.м., розташовані за адресою: Україна, Харківська обл., Харківський р., смт. Пісочин, автодорога Київ-Харків- Довжанський, 464км + 850м; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49398263251;

10) обладнання АЗК та нежитлова будівля, АЗК з будівництвом АЗС та об'єктів сервісного обслуговування водіїв та транспортних засобів - за межами населеного пункту, загальною площею 259,3кв.м., розташовані за адресою: Україна, Харківська обл., Дергачівський р., с.Черкаська Лозова, провулок Променевий, будинок 29; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49986663220;

11) обладнання сервісного комплексу по обслуговуванню населення та транспортних засобів міста Херсона та інших областей та будівлі і споруди сервісного комплексу по обслуговуванню населення та транспортних засобів міста Херсона та інших областей (перша черга АЗС), загальною площею 298,2 кв.м., розташовані за адресою: Україна, Херсонська обл., м. Херсон, сщ/рада Антонівська, автодорога Одеса-Мелітополь- Новоазовськ (на Таганрог), 221км + 600м; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49903965101.

Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. акредитованим суб'єктам, нотаріусам та будь-яким іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вищезазначеного майна, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності на зазначене майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо зазначених об'єктів майна до вирішення справи по суті.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно та заборону реєстраційних дій - відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;

- зауважує, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо рухомого та не рухомого майна, яке перебуває в заставі АТ "Альфа-Банк";

- зазначає, що відповідно до договорів застави рухомого та нерухомого майна, банк набуває право звернення стягнення на предмети застави у випадку невиконання основного зобов'язання (кредитного договору) та звернення стягнення на предмети застави може бути здійснено заставодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог заставодержателя;

- додає, що крім того, п.6.3 вищезазначених договорів передбачено, що дані пункти договорів є застереженням про задоволення вимог заставодержателя (банку), визнається сторонами та відповідно до ст.36 Закону України "Про іпотеку" вважається договорами про задоволення вимог заставодержателя, що надає право заставодержателю в порядку позасудового врегулювання звернути стягнення на нерухоме майно, що входить до складу предмету застави, на підставі цих договорів. В свою чергу п.6.3.1 та п.6.3.2 передбачають, що звернення стягнення на нерухоме майно, що входить до складу предмету, у порядку позасудового врегулювання може здійснюватися шляхом передачі заставодержателю права власності на нерухоме майно, що входить до складу - предмету застави, в рахунок виконання відповідно основного зобов'язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України "Про іпотеку" або звернення стягнення на нерухоме майно, у порядку позасудового врегулювання може здійснюватися шляхом продажу заставодержателем від свого імені нерухомого майна, що входить до складу предмету застави, будь-якій особі на підставі договору купівлі - продажу у порядку, встановленому до ст.38 Закону України "Про іпотеку". Також, вказує, що порядок та процедури позасудового звернення стягнення на майно регулюються Законами України "Про іпотеку" та "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень";

- зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013р., Акціонерне товариство "Альфа-Банк" 11.10.2018р. направило на адресу ТОВ "Вест Ойл Груп" повідомлення про порушення зобов'язання №90556-11-6/6 з вимогою сплатити заборгованість, яка станом на становила 09.10.2018р. (включно) становила: 7612483,45 доларів США та 57515540,78грн. та складається з: заборгованості за кредитом - 7152236,36 доларів США, заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 55706051,64грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 460247,09 доларів США; заборгованості по пені за прострочення сплати процентів - 1809489,14грн.;

- констатує, що Акціонерне Товариство "Альфа-Банк" має намір в позасудовому порядку звернути стягнення на нерухоме майно та рухоме майно у відповідності до Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" про що свідчить направлене повідомлення про порушення зобов'язання та зареєстроване звернення стягнення на рухоме майно в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;

- посилаючись на те, що у АТ "Альфа Банк" виникло право звернення стягнення на забезпечувальне майно та те, що іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами (ч.6 ст.3 Закону України "Про іпотеку"), а обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження (ч.2 ст.14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"), вважає, що ухвала Господарського суду Волинської області про накладення арешту та заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна, перешкоджає здійсненню позасудової процедури звернення стягнення;

- стверджує, що вищезазначеною ухвалою суду АТ "Альфа Банк" позбавлено можливості звернутись до нотаріуса, який є державним реєстратором у відповідності до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за захистом своїх порушених прав, оскільки при посвідченні правочинів про відчуження або заставу нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту майна шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.2.1 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012р. №296/5);

- крім того, додає, що АТ "Альфа Банк" позбавлено можливості звернутись до інших державних реєстраторів, оскільки у разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованого рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій або заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього самого майна державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав зупиняє державну реєстрацію прав з обов'язковим посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву власника об'єкта нерухомого майна (ч.2 п.17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127);

- вважає, що з аналізу зазначених норм вбачається, що арешт на майно може бути накладений з метою його подальшої реалізації та задоволення вимог позивача у виконавчому провадженні. Проте, Господарським судом Волинської області не було враховано те, що арештоване майно перебуває в іпотеці та заставі АТ "Альфа Банк", та право першочергового звернення стягнення на нього належить останньому (Закон України "Про іпотеку" та Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень");

- стверджує, що вищезазначені обставини дають підстави вважати, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про стягнення заборгованості та заява про забезпечення позову подані до суду з метою уникнення відповідальності за невиконання умов договору про відкриття кредитної лінії №12-В/13 від 13.05.2013р..

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. у справі №903/825/18 та призначено справу №903/825/18 до розгляду на 11.12.2018р. об 16:00год..

10.12.2018р. на електронну адресу та 10.12.2018р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" надійшов письмовий відзив від 06.12.2018р. на апеляційну скаргу, в якому останнє просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" закрити.

10.12.2018р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" надійшов лист від 07.12.2018р. №778, в якому останнє підтверджує наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 460026710,66грн., яка виникла на підставі договору безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі №01/12/16П від 01.12.2016р.. Також повідомляє, що відповідач не може забезпечити явку представника у розгляді справи через його участь в іншому судовому засіданні, а тому просить розглядати справи за його відсутності.

В судове засідання Північно - західного апеляційного господарського суду 11.12.2018р. від скаржника з'явився представник - адвокат Григориця В.О., а від позивача представник - ОСОБА_4.

В судовому засіданні 11.12.2018р. представник скаржника заявив усне клопотання про не допуск представника позивача - ОСОБА_4 до участі в судовому засідання та просить не брати до уваги подані ним письмові відзиви на апеляційну скаргу, оскільки ним до матеріалів справи в порушення вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не додано договору про надання правової допомоги.

В судовому засіданні 11.12.2018р. представник позивача надав пояснення стосовно клопотання скаржника, зокрема, зазначив що до письмового відзиву на апеляційну скаргу було додано засвідчену копію довіреності від 14.09.2018р. на представництво інтересів ТОВ "Нафтотрейд Ресурс" та копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч.4 ст.60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За вимогами ч.3 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

При цьому підписання та/або подання відзиву на апеляційну скаргу є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва (ст.263 ГПК України).

Судом встановлено, що з доданої до матеріалів справи довіреності від 14.09.2018р. не вбачається укладення договору про надання правової допомоги між ТОВ "Нафтотрейд Ресурс" та адвокатом ОСОБА_4, що також було підтверджено останнім на запитання суду.

В судовому засіданні 11.12.2018р., з огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції ухвалила не допускати до участі в судовому засіданні прибувшого представника позивача - ОСОБА_4 та не брати подані ним письмові відзиви на апеляційну скаргу до уваги.

Вказана правова позиція узгоджена за позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018р. у справі №910/10948/17.

Представник скаржника в судовому засіданні 11.12.2018р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. у справі №903/825/18 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно та заборону реєстраційних дій - відмовити. Також зазначив, що до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про вступ у справу в якості третьої особи та про скасування заходів забезпечення позову АТ "Альфа Банк" не зверталося. Крім того, вказав, що на даний час АТ "Альфа Банк" із зверненням стягнення на нерухоме майно та рухоме майно ТОВ "Вест Ойл Груп" в позасудовому порядку не зверталося.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, сторони наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, дійшла до висновку про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. у справі №903/825/18 підлягає закриттю з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом від 09.11.2018р. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" про стягнення 460 026 710,66грн..

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору за №01/12/16-П від 01.12.2016р., а саме щодо неповернення суми позики безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. відкрито провадження у справі №903/825/18.

09.11.2018р. на адресу Господарського суду Волинської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належне на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп", а саме :

1) обладнання автозаправочного комплексу та приміщення і споруди автозаправочного комплексу, загальною площею 189,7 кв.м., розташовані за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., П'ятихатський район, селище Зоря, вулиця Молодіжна, 55; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 9709512245;

2) обладнання АЗС та будівля АЗС з магазином супутніх товарів, загальною площею 63,5 кв.м., розташовані за адресою: Україна, Житомирська обл., Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівський майдан, будинок 8; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -11935918220;

3) обладнання стаціонарної АЗС та стаціонарна АЗС середньої потужності категорії "А", траса Київ-Чоп (зліва) 765+400км загальною площею 156,3 кв.м., розташовані за адресою: Україна, Закарпатська обл., Мукачівський р., смт. Чинадійово, вулиця Садова, будинок 94в; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -10233221227;

4) обладнання АЗС та будівля операторської у складі АЗС /літер А/, загальною площею 134,2кв.м., розташовані за адресою: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Дослідна станція, будинок 2в; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -9581923101;

5) обладнання автозаправочного комплексу та автозаправочний комплекс /літер А-1/, загальною площею 153,4 кв.м., розташовані за адресою: Україна, Харківська обл., Красноградський р-н., с. Піщанка, вулиця Енгельса, будинок 144,146; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -12438863233 та земельну ділянку площею 0,5 га, розташованої за адресою: Україна, Харківська обл., Красноградський р., с. Піщанка, вулиця Енгельса, земельна ділянка 144,146, кадастровий номер земельної ділянки: 6323385501:02:002:0012; цільове призначення: роздрібної торгівлі та комерційних послуг (для будівництва АЗС та СТО автомобільного транспорту); реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 12843663233;

6) обладнання будівля автозаправочної станції та нежитлове приміщення, будівля автозаправочної станції №5 /А-1/, загальною площею 40,5 кв.м., розташовані за адресою: Україна, Хмельницька обл., Білогірський р., смт. Білогір'я, вулиця Шевченка, будинок 78б; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -12278068203 та земельну ділянку площею 0,0335 га, розташованої за адресою: Україна, Хмельницька обл., Білогірський р., смт.Білогір'я, вулиця Шевченка, земельна ділянка 78б, кадастровий номер земельної ділянки: 6820355100:01:003:0208; цільове призначення: для виробничих потреб; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 12608068203 та земельну ділянку площею 0,0252га, розташованої за адресою: Україна, Хмельницька обл., Білогірський р., смт. Білогір'я, кадастровий номер земельної ділянки: 6820355100:01:003:0209; цільове призначення: для виробничих потреб; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 12581568203;

7) обладнання комплексу автозаправної станції та комплекс автозаправної станції, загальною площею 148,9кв.м., розташовані за адресою: Україна, Донецька обл., м.Донецьк, вулиця Петровського, будинок 186в; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49335414101;

8) обладнання операторської /літера Б/ та будівля операторської /літера Б/, загальною площею 153,5кв.м., розташовані за адресою: Україна, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок 64а; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49482523101;

9) обладнання АЗС, АГЗП та АЗС, АГЗП з об'єктами сервісного обслуговування водіїв та транспортних засобів, загальною площею 217,3кв.м., розташовані за адресою: Україна, Харківська обл., Харківський р., смт.Пісочин, автодорога Київ - Харків - Довжанський, 464км + 850м; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49398263251;

10) обладнання АЗК та нежитлова будівля, АЗК з будівництвом АЗС та об'єктів сервісного обслуговування водіїв та транспортних засобів - за межами населеного пункту, загальною площею 259,3 кв.м., розташовані за адресою: Україна, Харківська обл., Дергачівський р., с.Черкаська Лозова, провулок Променевий, будинок 29; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49986663220;

11)обладнання сервісного комплексу по обслуговуванню населення та транспортних засобів міста Херсона та інших областей та будівлі і споруди сервісного комплексу по обслуговуванню населення та транспортних засобів міста Херсона та інших областей (перша черга АЗС), загальною площею 298,2кв.м., розташовані за адресою: Україна, Херсонська обл., м.Херсон, сщ/рада Антонівська, автодорога Одеса-Мелітополь- Новоазовськ (на Таганрог), 221км + 600м; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 49903965101.

- та просить суд заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам державної реєстрації прав (в т.ч. акредитованим суб'єктам, нотаріусам та будь-яким іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вищезазначеного майна, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності на зазначене майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо зазначених об'єктів майна до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач покликається на те, що сума позову є значною, відповідач уникає виконання грошового зобов'язання, та як слідує із довідки банку залишок коштів на його рахунку становить 25042,25грн.. Разом з тим, боржник ТОВ "Вест Ойл Груп" невиконання зобов'язання за договором позики пояснює важким фінансовим станом у зв'язку з чим має намір погасити заборгованість за рахунок майна. Між тим, як доводить заявник, йому стало відомо, що нерухоме майно зазначене у відзиві на претензію №85 від 24.09.2018р. згідно витягів з державних обтяжень рухомого майна від 02.11.2018р. обтяжене заставою та іпотекою перед іншими кредиторами. За таких обставин вважає, що існує реальна загроза вибуття майна з власності відповідача, яке в подальшому може бути відчужене у власника та реалізоване шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яке як наслідок призведе до невиконання рішення суду у даній справі в майбутньому.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст.137 ГПК України).

У відповідності до ч.1 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. у справі №903/825/18 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотрейд Ресурс" від 09.11.2018р. про забезпечення позову - задоволено.

Відповідно до ч.1 ст.3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (дали - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Приписами ст.129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 ст.124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.17 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Як було вже зазначено вище, виходячи зі змісту апеляційної скарги АТ "Альфа-Банк", 13.05.2013р. скаржником укладено договір про відкриття кредитної лінії №12-В/13 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп". З метою забезпечення виконання зобов'язань за яким було укладено ряд договорів застави рухомого та нерухомого майна. Також, скаржник вказує, що оскаржуваною ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. накладено арешт та заборонено вчиняти реєстраційні дії щодо рухомого та нерухомого майна, яке перебуває в заставі скаржника. Відповідно до договорів застави скаржник набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку невиконання основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет застави може бути здійснено заставодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису, нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог заставодержателя. Крім того, скаржник вказує, що має намір в позасудовому порядку звернути стягнення на нерухоме майно та рухоме майно у відповідності до Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", тощо.

Відповідно до ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто, ч.1 ст.254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

При цьому, слід звернути увагу на те, що якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Водночас, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст.254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.

Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Крім того, у вирішенні цього питання суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1ст.264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Вказана правова позиція узгоджена за позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018р. у справі №5023/4734/12.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 у справі №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Конституційний Суд України у своєму рішенні чітко не розмежував способи захисту суб`єктивного права від способів захисту інтересу, який існує поза конкретним суб`єктивним правом. Прагнення особи користуватися благом на підставі законного інтересу, але поза суб`єктивним правом, відрізняється від того ж самого прагнення, але в межах наявного у особи суб`єктивного права. Тобто, в першому випадку законний інтерес не передбачає певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки, в іншому випадку - при суб`єктивному праві - інтерес задовольняється шляхом покладення на певних осіб відповідного суб`єктивному праву обов`язку. Тому способів захисту інтересу об`єктивно буде значно менше, адже менше буде реальних життєвих випадків, коли цей інтерес дійсно буде підлягати захисту з боку закону та права. Конституційний Суд України зазначив, що охорона приватного інтересу законом надає носію цього інтересу право на захист. Висновок про те, що захист охоронюваного законом інтересу реалізується правом на захист, логічно слідує із норм цивільного законодавства.

Законодавець у ст.16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, які не є обмеженими. Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Таким чином, в розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Зміст зазначених у ст.15 ЦК України підстав для захисту не розкривається, але він відображений у відповідних нормах статей, що регулюють ту чи іншу категорію правовідносин.

Саме здійсненням права на захист запускається механізм захисту безпосередньо інтересів. Механізм захисту охоронюваних законом інтересів - це підтримувана державним примусом система взаємообумовлених правових засобів, реалізація яких направлена на відновлення можливостей здійснення порушених легітимних інтересів. Елементами даного механізму захисту є: 1) об`єкт захисту - конкретизований легітимний інтерес; 2) суб`єкт захисту - уповноважена особа, інтерес якої порушений, компетентні державні органи та представники виконавчої влади, суспільні інституції, нотаріус, суд; 3) виникнення права на захист охоронюваного законом інтересу; 4) застосування форм і способів захисту.

За приписами ч.1 ст.145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Тобто, системний аналіз чинного законодавства дає можливість дійти висновку, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутися лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору.

Як встановлено судом, предметом та підставою позову ТОВ "Нафтотрейд Ресурс" до ТОВ "Вест Ойл Груп" є правовідносини сторін за двостороннім договором №01/12/16-П від 01.12.2016р. у зв'язку із неповерненням відповідачем суми безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі на користь позивача.

Водночас, слід зазначити, що АТ "Альфа-Банк" (скаржник) не є учасником у зазначених правовідносинах за двостороннім договором між позивачем та відповідачем у справі №903/825/18, яка розглядається Господарським судом Волинської області.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, ні його мотивувальна частина, ні його резолютивна частина не містять жодних висновків щодо АТ "Альфа-Банк", про зобов`язання його вчинити будь-які юридично значимі дії або утримання від їх вчинення щодо жодної із сторін, предмета спору. Також, матеріали оскарження ухвали суду не містять й інших документів, які б свідчили про порушення прав скаржника, а також те, що учасником спірних правовідносин АТ "Альфа-Банк" також не є.

Аналізуючи зібрані по справі відповідні матеріали та документи слід відмітити, що в даному випадку об`єктом захисту (конкретизованим легітимним інтересом) є право скаржника на отримання грошових коштів від ТОВ "Вест Ойл Груп" (відповідача) за договором про відкриття кредитної лінії №12-В/13 та відповідно на забезпечення виконання зобов'язань якого було укладено відповідні договори застави нерухомого та рухомого майна.

Вказані договори, які було долучено скаржником до матеріалів апеляційної скарги укладені між скаржником АТ "Альфа -Банк" та ТОВ "Вест Ойл Груп" (відповідач).

При цьому, жодного відношення (ні суб`єктивного, ні об`єктивного) АТ "Альфа -Банк" до предмета спору у цій справі (стягнення заборгованості в сумі 460026710,66грн. за порушення відповідачем умов договору за №01/12/16-П від 01.12.2016р.) не має, а оскаржуваним судовим рішенням питань про права, обов`язки й інтереси АТ "Альфа -Банк" щодо предмета позову не приймалось.

Крім того, скаржником, в свою чергу, при зверненні з апеляційною скаргою також не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною ухвалою місцевого суду вирішено питання про права та обов'язки останнього.

Водночас, доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для накладення арешту на майно, оскільки це майно знаходиться у заставі АТ "Альфа-Банк" і на нього вже накладено обтяження та заборона відчуження, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги, оскільки чинним законодавством не передбачено, що знаходження майна у заставі є перешкодою для накладення на нього арешту.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що не набувши статусу учасника провадження у справі та не довівши порушення прав та обов'язків оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" позбавлено права на апеляційне оскарження останньої.

В силу п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Згідно ч.2 наведеної статті про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі №903/825/18, а права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені та судового рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, відповідно він не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження прийнятого у даній справі процесуального документу, зокрема на оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. у справі №903/825/18, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. у справі №903/825/18 підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.129, 234, п.3 ч.1 ст.264, ст.281 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк", м.Київ на ухвалу Господарського суду Волинської області від 12.11.2018р. у справі №903/825/18 закрити.

2. Матеріали оскарження ухвали у справі №903/825/18 повернути до Господарського суду Волинської області.

3. Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено "17" грудня 2018 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.