Постанова

від 12.12.2018 по справі 604/1159/17

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/1159/17 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О.К. Провадження № 22-ц/802/245/18 Категорія: 25 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О.І.,

секретар Галицька І.П.,

з участю:відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу та за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА страхування до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування за апеляційною скаргою позивача Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 вересня 2018 року,-

встановив:

У грудні 2017 року позивач ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія (наділі - ПрАТ УПСК ) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу.

Позов обґрунтовано тим, що між ПрАТ УПСК та ОСОБА_5 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4658926 від 21 грудня 2014 року (далі - Поліс). У відповідності до умов вказаного Полісу страхування ПрАТ УПСК взяло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки Аudi , д.р.н. НОМЕР_3 , сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.

26 травня 2015 року в м. Луцьку по вул. Ківерцівській, мала місце дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Аudi , д.р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ЗАЗ Ланос д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля Volkswagen д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 Внаслідок ДТП транспортним засобам ЗАЗ Ланос та Volkswagen було завдано механічних ушкоджень, а власникам вказаних автомобілів - матеріального збитку. Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 липня 2015 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Страховик пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля ЗАЗ Ланос (ПрАТ СК АХА Страхування ) - звернулося до ПрАТ УПСК з заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом № АІ/4658926. На підставі страхового акту № 5 від 28.01.2016 року, ПрАТ УПСК було сплачено ПрАТ СК АХА Страхування страхове відшкодування в розмірі: 50 000 грн. 00 коп.

Відповідачем не було повідомлено письмово ПрАТ УПСК про вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду чим допущено порушення умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/4658926 та Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . З огляду на вищезазначене у відповідача з'явилось зобов'язання відшкодувати ПрАТ УПСК завдані збитки в порядку регресу у розмірі сплаченого останнім страхового відшкодування за Полісом № АІ/4658926, а тому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ УПСК завданні збитки в порядку регресу в розмірі: 50 000 грн. 00 коп.

У січні 2018 року ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у розмірі 15 228 грн. 92 коп.

Позовні вимоги мотивує тим, що 26.05.2015 року о 18 год. 20 хв. по вул. Ківерцівській м. Луцьк, сталася ДТП за участю транспортних засобів: Ауді-80 , д.р.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1, автомобіля ЗАЗ Ланос , д.н.р. НОМЕР_1 власником якого є ПрАТ Волинська Фондова Компанія . Між ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування та ПрАТ Волинська Фондова Компанія було укладений договір добровільного страхування від 04.03.2015 року № 0001-а/156 за яким ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування застрахував майнові інтереси ПрАТ Волинська Фондова Компанія , пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля ЗАЗ Ланос , д.н.р. НОМЕР_1. Внаслідок ДТП автомобіль ЗАЗ Ланос отримав механічні пошкодження. Ківерцівським районним судом Волинської області Відповідача визнали винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На основі Рахунку № ПП-181 від 15.06.2015 року було складено розрахунок страхового відшкодування, страховий акт та сплачено ПрАТ Волинська Фондова Компанія суму страхового відшкодування в розмірі 65 228 грн. 92 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 183 967 від 07.07.2015 року. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ УПСК за полісом № АІ 4658926. В межах ліміту страховою компанією ПрАТ УПСК на користь ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування було здійснено виплату у розмірі 50 000 грн. 00 коп. Вважає, що сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити відповідач на користь ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування складає 15 228 грн. 92 коп. (65 228 грн. 92 коп. - 50 000, 00 =15228,92 грн.)

Просив суд стягнути з відповідача на користь ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування страхове відшкодування в розмірі 15 228 грн. 92 коп.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2018 року об'єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ПрАТ УПСК до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу та цивільну справу за позовом ПАТ Страхова компанія АХА страхування до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 вересня 2018 року позов ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування - задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування 15 228 грн. 92 коп. страхового відшкодування та 1600 грн. сплаченого судового збору.

У задоволенні позову ПрАТ УПСК відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач ПрАТ УПСК подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ УПСК .

В апеляційній скарзі позивач вказує про невідповідність висновків суду вимогам статтей 33, 38 Закону України Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_8 зазначає про відсутність доказів, що унаслідок несвоєчасного письмового повідомлення відповідачем про настання ДТП у ПрАТ УПСК виникли необґрунтовані виплати. Вказує, що 17.06.2015 року ОСОБА_1 подано ПрАТ УПСК заяву-повідомлення про настання ДТП, також ним було подано пояснення у якому він вказав, що про факт ДТП повідомив страховика по телефону..

ПрАТ "УПСК" оскаржило рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, тому відповідно до положень статті 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами, відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності. Позивач ПрАТ УПСК його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування. Відповідно, сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для стягнення сплаченого страхового відшкодування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21 грудня 2014 року між Приватним акціонерним товариством Українська пожежно-страхова компанія та ОСОБА_5 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4658926.

Відповідно до умов вказаного Полісу страхування ПрАТ УПСК взяло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки Аudi , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.

Між ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування та ПрАТ Волинська Фондова Компанія було укладений договір добровільного страхування від 04.03.2015 року № 0001 -а/156 за яким ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування застрахував майнові інтереси ПрАТ Волинська Фондова Компанія , пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля ЗАЗ Ланос , державний номер НОМЕР_1.

26.05.2015 року о 18 год. 20 хв. в м. Луцьку по вул. Ківерцівській, мала місце дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Аudi , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ЗАЗ Ланос державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ПрАТ Волинська Фондова Компанія , під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля Volkswagen державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7.

Внаслідок ДТП автомобіль ЗАЗ Ланос отримав механічні пошкодження.

На підставі рахунку № ПП-181 від 15.06.2015 року було складено розрахунок страхового відшкодування, страховий акт.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся 17 червня 2015 року до Волинського ОУ ПрАТ УПСК із заявою-повідомленням про ДТП, яка мала місце 26 травня 2015 року.

З платіжного доручення № 183 967 від 07 липня 2015 року вбачається, що ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування було сплачено на користь ПрАТ Волинська Фондова Компанія суму страхового відшкодування в розмірі 65 228 грн. 92 коп.

Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 липня 2015 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

У зв'язку з виплатою на користь ПрАТ Волинська Фондова Компанія суми страхового відшкодування в розмірі 65 228 грн. 92 коп., ПрАТ СК АХА Страхування звернулося до ПрАТ УПСК із заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом № АІ/4658926.

На підставі страхового акту № 5 від 28.01.2016 року, ПрАТ УПСК було сплачено на користь ПрАТ СК АХА Страхування страхове відшкодування у межах страхового ліміту в розмірі: 50 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначені обов'язки учасників дорожньо-транспортної пригоди (ст.33), а також підстави для звернення страховика з регресним позовом до страхувальника (ст.38).

Відповідно до підпункту ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування внесено зміни у статтю 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , зокрема розширено перелік обов'язків учасників ДТП, у зв'язку із чим обов'язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика про настання ДТП був викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Проте вказані зміни щодо нумерації зазначеного підпункту до підпункту ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 цього Закону щодо строків та умов обов'язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - Моторне (транспортне) страхове бюро України), повідомлення про ДТП установленого Моторним (транспортним) страховим бюро України зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Однак, зазначені норми вказують на право страховика щодо подання регресного позову, а не необхідність безумовного стягнення сум у порядку регресу.

У разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов'язань повинні вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-284цс15 та від 22 березня 2017 року у справі № 6-2011цс16.

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об'єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції встановивши, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами, відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності, сама страхова компанія відповідача його визнала, добровільно сплативши страхове відшкодування, дійшов правильного висновку про те, що неповідомлення у встановлений строк страховика про настання страхового випадку не є підставою для задоволення регресного позову.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи про те, що відповідач, не повідомивши протягом трьох робочих днів з дня настання ДТП страховика про настання страхового випадку, порушив вимоги закону, не можуть слугувати підставою для задоволення регресного позову у зв"язку з таким.

Положеннями ст. 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП, проте такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Необґрунтована виплата страхового відшкодування має місце у разі, коли страховика не було повідомлено про страховий випадок жодним з учасників ДТП, що призвело до неможливості страховика встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Ураховуючи викладене, посилання позивача ПрАТ УПСК на вимоги статей 33, 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , як на підставу для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу є помилковими.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія залишити без задоволення.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 вересня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту даної постанови.

Головуючий

Судді:/