Постанова

від 17.12.2018 по справі 352/1156/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 352/1156/18

Провадження № 22-ц/4808/244/18

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М. М.

Суддя-доповідач Мелінишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого (суддя-доповідач) Мелінишин Г.П.

суддів: Томин О.О., Ясеновенко Л.В.

за участю секретаря: Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центр еміграції на ухвалу Тисменицького районного суду в складі судді Хоминець М.М., постановлену 19 вересня 2018 року в м. Івано-Франківську, повний текст якої виготовлено 24 вересня 2018 року, у справі за поданням головного державного виконавця Тисменицького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Гаєвського Віталія Вікторовича про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,

встановив:

В червні 2018 року головний державний виконавець Тисменицького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Гаєвський В.В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування вимог зазначав, що на виконанні у Тисменицькому РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області знаходиться виконавчий лист, виданий 10.02.2016 року Тисменицьким районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ Центр еміграції боргу в розмірі 338 213,10 грн. В ході виконавчого провадження заборгованість по рішенню суду не сплачена, нерухоме майно у боржника відсутнє, на виклики державного виконавця для надання пояснень вона не з'являється. Єдиним зареєстрованим доходом, з якого проводиться стягнення боргу, є пенсія в розмірі 1384, 41 грн, з якої на виконання рішення суду утримано тільки 1 231,28 грн. Попри це, боржник неодноразово перетинала державний кордон України, в її власності знаходяться автомобілі, які постановою від 27.02.2018 року оголошено в розшук. Вважав, що наявність в ОСОБА_2 зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, від виконання яких вона свідомо ухиляється, є підставою для обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Тисменицького районного суду від 19 вересня 2018 року в задоволенні подання про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовлено.

Постановлюючи ухвалу, суд першої інстанції вважав, що в матеріалах подання державного виконавця відсутні об'єктивні та беззаперечні докази на підтвердження того, що боржник ухиляється від виконання грошового зобов'язання.

Не погодившись з ухвалою суду, вважаючи її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а подання державного виконавця - задоволенню, представник ТОВ Центр еміграції подав апеляційну скаргу.

Апелянт вказує, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання рішення суду. Постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана на її адресу, зазначену у виконавчому документі. А відтак, вона вважається повідомленою про початок примусового виконання рішення суду. Про даний факт також свідчить і те, що представник боржника ОСОБА_3 був присутнім при розгляді в суді першої інстанції як справи по суті, так і подання державного виконавця. Разом з тим, сума відрахування пенсії на погашення заборгованості є недостатньою для покриття боргу перед позивачем. В ході проведення виконавчих дій також встановлено, що у власності боржника перебуває декілька транспортних засобів. Проте, всупереч ст. 19 ЗУ Про виконавче провадження вона не подала державному виконавцю декларацію про доходи та майно, жодного разу не з'являлась на виклики державного виконавця, не виконала інших обов'язків, передбачених вказаною нормою закону.

Відзиву на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подано.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта - адвокат ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Державний виконавець Тисменицького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Гаєвський В.В. в судове засідання не з'явився повторно будучи належним чином повідомленим про дату,час і місце розгляду справи.

ОСОБА_2 неодноразово викликалася в судові засідання за вказаною судом у рішенні, а також її представником ОСОБА_3 адресою. Здійснювалися судом заходи по встановленню її місця проживання (реєстрації) і за іншою адресою, що відображено в довіреності від 22.09.2015 року (а.с.60). Зокрема, в зв'язку із неявкою в судове засідання ОСОБА_2, щодо якої була відсутня інформація про вручення судової повістки, 19 листопада 2018 року розгляд справи відкладено на 6 грудня 2018 року. Також судом направлено запит до органу міграційної служби про витребування даних щодо зареєстрованого місця проживання останньої, оскільки відомості в матеріалах справи щодо цього відрізняються.

Згідно ухвали апеляційного суду від 6 грудня 2018 року за клопотанням представника апелянта строк розгляду справи було продовжено в межах, визначених ч.2 ст.371 ЦПК України.

Відтак,враховуючи вищенаведене, необхідність дотримання судом строків розгляду справи, добросовісне користування сторонами своїми правами, що передбачає обов'язок цікавитися рухом справи тощо, апеляційний суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України не вбачає перешкод розглядові справи у відсутності ОСОБА_2 та державного виконавця.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом ч.ч.1, 2 та 5 ст.263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам ухвала суду не відповідає.

Частиною третьою ст. 441 ЦПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 6 ЗУ Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України одним із заходів забезпечення виконання рішення може бути тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливо на підставі судового рішення за поданням державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

За змістом п.19 ч.3 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавцю надано право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, поновлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясовувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Встановлено, що в провадженні Тисменицького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області перебуває виконавче провадження №50530473 з виконання виконавчого листа №352/1442/15-ц, виданного 10.02.2016 року Тисменицьким районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ Центр еміграції 338 213,10 грн.

З пояснень та наданих державним виконавцем матеріалів вбачається, що рішення суду боржником добровільно не виконується.

Згідно ч. 4 ст. 19 ЗУ Про виконавче провадження боржник зобов'язаний невідкладно, не пізніше наступного робочого дня письмово повідомити виконавцю зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження. Відповідно до ч.5 цієї ж статті:- 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виконання ОСОБА_2 обов'язків, передбачених нормами ЗУ Про виконавче провадження , що є підтвердженням свідомого невиконання рішення суду та, відповідно, підставою для тимчасового обмеження у праві виїду за межі України.

Так, державним виконавцем виклики та копії постанов направлялись боржнику за адресою, яка вказана у виконавчих листах. Цю ж адресу представник боржника зазначає і у клопотанні про розгляд справи у відсутності ОСОБА_2 та її представника, та у відзиві на подання (а.с. 121, 122). Як зазначив державний виконавець, на виклики боржник не з'являлась, про причини неявки не повідомляла.

Разом з тим, відповідно до листа Старолисецької сільської ради від 01.03.2018 року ОСОБА_2 в АДРЕСА_1) Тисменицького району не зареєстрована і не проживає (а.с. 105). Про зміну адреси проживання чи інші засоби зв`язку (телефони, електронні адреси тощо) боржник виконавця не повідомляла.

Під час виконання виконавчого листа державним виконавцем вживалися заходи до примусового виконання, зокрема щодо з'ясування наявності у боржника грошових коштів і майна, на які можна було б звернути стягнення. Зокрема, з метою забезпечення виконання судового рішення державним виконавцем 23.03.2016 року накладено арешт на належне боржнику майно (а.с. 90). При цьому встановлено, що нерухоме майно відсутнє, що підтверджується відповідями на запити Державної податкової служби України, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 86,87,103).

Крім того, відповідно до постанови державного виконавця від 27.02.2018 року оголошено в розшук майно боржника, а саме автомобілі ГАЗ 24 1986 р.в., днз НОМЕР_2, автомобіль Оpel Ascona 1986 р.в., днз НОМЕР_3, автомобіль Оpel Ascona 1986 р.в., днз НОМЕР_4.

Як вбачається з відповіді Пенсійного фонду України на запит виконавця ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Тисменицькому районі та розмір її пенсії складає 1384,41 грн (а.с. 104). Відтак, постановою державного виконавця від 01.08.2016 року звернуто стягнення на пенсію боржника, на підставі якої проводиться щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належать до виплати боржнику, після відрахування податків до погашення заборгованості в розмірі 20% (а.с. 102).

Разом з тим, примусове здійснення щомісячного відрахування цієї суми, яке в будь-якому разі не є достатнім для задоволення вимог про стягнення заборгованості у розмірі 338 213,10 грн., не може вважатись належним виконанням рішення суду.

На запит виконавця Державною прикордонною службою України листом від 10.05.2018 року повідомлено про те, що ОСОБА_2 неодноразово перетинала кордон України.

А отже, колегія суддів вважає, що державним виконавцем здійснені всі передбачені законом заходи для стягнення заборгованості, проте це не призвело до належного виконання рішення суду.

Зважаючи на наявність у ОСОБА_2 незадекларованого в передбаченому порядку рухомого майна, та можливості здійснювати подорожі закордон, остання не надала будь - яких доказів про те, що вона з об`єктивних причин не може виконати рішення суду про стягнення боргу.

Наведені обставини, на думку суду, дають підстави вважати, що ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання рішення суду про стягнення грошових коштів на погашення заборгованості.

Всіх цих обставин суд перщої інстанції до уваги не прийняв та як вбачається зі змісту оскарженої ухвали всупереч вимог ст. 265 ЦПК України у мотивувальній її частині взагалі не вказав мотиви відхилення доказів заявника, мотивованої оцінки кожного аргументу, наданого учасниками справи тощо.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.

У рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40, зазначається, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Так, у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) (заява № 40450/04, рішення від 15 жовтня 2009 року), Європейський суд з прав людини констатував порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу та вказав, що зазначені вище порушення є наслідком несумісної з положеннями Конвенції практики, яка полягає в систематичному невиконанні державою-відповідачем рішень національних судів, за виконання яких вона несе відповідальність і у зв'язку з якими сторони, права яких порушені, не мають ефективних засобів юридичного захисту.

З огляду на встановлені обставини справи, виходячи з принципу обов'язковості виконання рішень суду, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду - до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення подання головного державного виконавця Тисменицького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов'язань згідно виконавчого листа №352/1442/15-ц.

Згідно із положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв'язку з цим із ОСОБА_2 на користь ТОВ Центр еміграції підлягає стягненню 1762 грн на відшкодування судового збору, сплаченого ним за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центр еміграції задовольнити.

Ухвалу Тисменицького районного суду від 19 вересня 2018 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити подання головного державного виконавця Тисменицького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Гаєвського Віталія Вікторовича.

Обмежити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта до повного виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим листом №352/1442/15-ц, виданим 10.02.2016 року про стягнення на користь ТОВ Центр еміграції боргу в розмірі 338 213,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр еміграції (код ЄДРПОУ 33163462, місцезнаходження: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського,13/6) 1762 грн на відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.П. Мелінишин

Судді: О.О. Томин

Л.В. Ясеновенко