Постанова

від 10.12.2018 по справі 926/2154/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. Справа №926/2154/16

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів: Плотніцького Б.Д

Хабіб М.І.

Секретар судового засідання Михайлишин С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Чернівці вих. №071-02/587 від 25.07.2018 (вх. № ЗАГС 01-05/204/18 від 17.10.2018)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.07.2018 (повне рішення складено 02.07.2018)

у справі № 926/2154/16 (суддя Байталюк В.Д.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДВЕСТ ЛТД", м. Чернівці

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Чернівці, м. Чернівці

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛС ЛТД", смт. Глибока, Чернівецька обл.

про визнання поруки припиненою

За участю представників:

від позивача - Коваленко А.В. - представник;

від відповідача - Родіонов О.П. - представник;

від третьої особи- не з'явився;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 926/2154/16 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Орищин Г.В., суддів Хабіб М.І. та Данко Л.С.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Чернівці на рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.07.2018 у справі №926/2154/16, призначено розгляд справи на 10.09.2018.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 розгляд справи № 926/2154/16 відкладено на 04.10.2018.

Разом з тим, Указом Президента України від 29.12.2017 №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.

Указом Президента України від 28.09.2018 №295/2018 суддів Львівського апеляційного господарського суду переведено на роботу на посади суддів Західного апеляційного господарського суду.

В газеті "Голос України" №185 (6940) від 03.10.2018, відповідно до вимог статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", опубліковано оголошення голови новоствореного суду про початок роботи Західного апеляційного господарського суду з 03 жовтня 2018 року.

Згідно з ч.6 ст.147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов'язані зі здійсненням таким судом повноважень, судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

Відповідно до частин 5, 7 ст.31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Справа №926/2154/16 передана Львівським апеляційним господарським судом до Західного апеляційного господарського суду та автоматизованим розподілом справу №926/2154/16 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Хабіб М.І. та Плотніцького Б.Д., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи від 17.10.2018.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 справу №926/2154/16 прийнято до провадження Західного апеляційного господарського суду, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 12.11.2018.

В судовому засіданні 12.11.2018 оголошено перерву до 10.12.2018.

28 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНДВЕСТ ЛТД" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою про визнання припиненою поруки, яка виникла з договору поруки №71115Р4 від 03.06.2015, укладеного між ТОВ "ГРАНДВЕСТ ЛТД" та ПАТ Укрексімбанк .

Позовна заява мотивована тим, що відповідач 29.12.2015 звернувся з вимогою про дострокове погашення кредиту протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї вимоги, змінивши строк виконання основного зобов'язання на 15.01.2016, однак протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимогу до поручителя, що є підставою для припинення поруки відповідно до положень частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України .

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.05.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі №926/2154/16, позов задоволено. Визнано припиненою поруку за договором №71115Р4 від 03.06.2015, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРАНДВЕСТ ЛТД та Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України в особі Філії публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі Філії Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНДВЕСТ ЛТД судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

Приймаючи вказані рішення у справі, місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції виходили з того, що ПАТ Укрексімбанк , направивши ТОВ ГАЛС ЛТД 29.12.2015 вимогу про дострокове повернення кредиту, змінив строк виконання основного зобов'язання з 07 квітня 2018 року на 15 січня 2016 року (вимога отримана боржником 05 січня 2016 року), а тому 10-денний строк, протягом якого боржник має погасити заборгованість спливає 14 січня 2016 року (протягом 10 днів з дня отримання вимоги поручитель мав строк на виконання основного зобов'язання в повному обсязі), а у кредитора, після настання строку виконання основного зобов'язання поручителем, розпочинається шестимісячний строк, протягом якого кредитор мав право пред'явити вимогу до поручителя, однак з позовом до суду банк звернувся лише 19 липня 2016 року, а строк пред'явлення вимоги до поручителя закінчився 14 липня 2016 року. З огляду на викладене, суди дійшли до висновку, що зобов'язання ТОВ ГРАНДВЕСТ ЛТД за договором поруки припинились.

Постановою Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №926/2154/16 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в м. Чернівці задоволено частково. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.05.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі № 926/2154/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції .

Приймаючи вказану постанову, суд касаційної інстанції зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору не надали належної правової оцінки доводам відповідача щодо застосування до спірних відносин п.4.1.3. Договору поруки та виходили виключно з обставин звернення банку з вимогою про дострокове погашення заборгованості до Позичальника та Поручителя відповідно до пункту 6.3.2 Генеральної кредитної угоди. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій не обґрунтували наявність правових підстав для залишення поза увагою зазначеної умови Договору поруки при вирішенні даного спору. Зокрема, суди не надали правової оцінки положенням пункту 4.1.3 Договору поруки з урахуванням умов Генеральної кредитної угоди щодо дострокового повернення кредиту, а також складу сторін Договору поруки та наявності у них повноважень щодо погодження певних умов щодо зміни строку виконання основного зобов'язання.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.07.2018 у справі №926/2154/16 позовні вимоги задоволено. Визнано припиненою поруку за договором поруки №71115Р4 від 03.06.2015, укладеним між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛС ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНДВЕСТ ЛТД", стягнуто з відповідача на користь позивача 1378, 00 грн. судового збору.

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що ПАТ Укрексімбанк , направивши ТОВ ГАЛС ЛТД 29.12.2015 вимогу про дострокове повернення кредиту, змінив строк виконання основного зобов'язання на 15 січня 2016 року й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців від дати порушення позичальником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

При цьому, суд не прийняв до уваги встановлення банком для позичальника у пункті 6.3.2 кредитної угоди № 71113N2 та для поручителя у пункті 4.1.3 договору поруки №71115Р2 різних строків виконання одного і того ж основного зобов'язання, оскільки строком (терміном) виконання основного зобов'язання є строк (термін), у який воно повинно бути виконано його сторонами, а основним є зобов'язання, яке існує саме між кредитором і позичальником.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Чернівці звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.07.2018 у справі №926/2154/16 скасувати з підстав порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, відповідач покликається на те, що п.4.1.3. Договору поруки сторони передбачили право кредитора вимагати дострокового виконання основного зобов'язання як Поручителем, так і Позичальником у випадку якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання Поручителем письмового повідомлення Кредитора про факт невиконання та/або неналежного виконання Боржником зобов'язань за кредитною угодою та/ або Поручителем за цим Договором, вони не будуть виконані. Відтак, скаржник вважає, що строк виконання Поручителем у повному обсязі всіх грошових вимог, що випливають з Генеральної угоди настав після 20 днів з моменту отримання ним повідомлення Банку про факт невиконання Позичальником зобов'язань по Генеральній угоді - 01.02.2016.

Враховуючи наведене, скаржник вважає, що перебіг визначеного ст.559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення Банком вимоги до Поручителя розпочався 01.02.2016 та закінчився 01.08.2016. З огляду на те, що позови про стягнення заборгованості солідарно з Позичальника та Поручителя подані Банком протягом шести місяців з дня, встановленого кредитором в договорі Поруки для дострокового повернення кредиту Поручителем - до 01.08.2016, скаржник вважає, що підстави для задоволення позову про визнання поруки припиненою відсутні.

27 серпня 2018 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДВЕСТ ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, якому позивач просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.07.2018 у справі №926/2154/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На думку позивача, суд першої інстанції вірно відхилив посилання Банку на визначений у пункті 4.1.3 Договору поруки 20-денний строк, оскільки за змістом ч.4 ст.559 ЦК України перебіг 6-місячного строку починається з дня настання строку основного (кредитного) зобов'ання.

12 листопада 2018 року до суду від апелянта поступили доповнення на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.07.2018 (повне рішення складено 02.07.2018) у справі №926/2154/16, з врахуванням вимог ст.256 ГПК України, закінчився 23.07.2018 та був поновлений ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у даній справі.

Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відтак, колегія суддів дійшла до висновку, що доповнення до апеляційної скарги підлягають залишенню без розгляду.

В судове засідання прибули представники сторін.

Третя особа участі уповноваженого представника в судовому засіданні повторно не забезпечила.

В матеріалах справи відсутні відомості про отримання третьою особою ухвал суду, надісланих на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛС ЛТД" ( Чернівецька область, смт. Глибока, вул. Першотравнева, 60А, відповідно до відомостей, що містяться в матеріалах справи та у ЄДРЮОФОПГФ). Згідно пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Укрпошти, відправлення за номером 7901010007502 (ухвала суду від 12.11.2018) відправлено 14.11.2018 року та з 16.11.2018 знаходиться у точці видачі/доставки.

Відповідно до ч.7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційних скаргах та у відзивах на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 08.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЛС ЛТД (далі - Позичальник) та Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України в особі філії Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України ( далі - Банк або Кредитор) укладено Генеральну кредитну угоду № 71113N2, відповідно до умов якої Банк здійснює із Позичальником кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5.1 цієї угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, які укладаються за домовленістю сторін відповідно до положень цієї Генеральної угоди (п. 4.1).

Відповідно до п. 4.5.1 Генеральної кредитної угоди, в редакції Додаткового договору №71113N2-5 від 25.06.2014, ліміт Генеральної кредитної угоди становить 9525000,00 грн. Ліміт Генеральної кредитної угоди поширюється на Кредитні договори, які укладені в рамках цієї Генеральної кредитної угоди.

Строк користування кредитом за цією Генеральною кредитної угодою: до 07 квітня 2018 року (п. 4.3).

В межах Генеральної кредитної угоди № 71113N2 від 08.04.2013 укладено дев'ять Кредитних договорів: № 71113К4 від 08.04.2013, № 71113К5 від 08.04.2013, № 71113К6 від 11.04.2013, № 71113К7 від 21.05.2013, № 71113К12 від 13.09.2013, № 71113К15 від 26.12.2013, № 71114К8 від 27.06.2014, № 71114К9 від 01.07.2014 та № 71114К10 від 15.09.2014, згідно з якими Банк надав кредит, а Позичальник прийняв його та мав сплатити відсотки за його користування на умовах визначених Кредитним договором.

В забезпечення виконання Генеральної кредитної угоди № 71113N2 від 03.06.2015 між ПАТ Державний експортно-імпортний банк України та ТОВ ГРАНДВЕСТ ЛТД укладено Договір поруки № 71115Р4 від 03.06.2015 (далі - Договір поруки).

Згідно з п. 3.1 Договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання.

Судом встановлено, що позичальником були порушені умови вищевказаних Кредитних договорів в частині сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, а саме:

- 03.06.2015 проведено реструктуризацію заборгованості, шляхом підписання додаткових договорів. За період проведення реструктуризації з 03.06.2015 по 05.10.2015 позичальником не проводилось погашення тіла кредиту, а лише сплачено відтерміновані відсотки в сумі 200,00 грн.

- 06.10.2015 проведено другу реструктуризацію заборгованості, шляхом підписання додаткових договорів. За період з 06.10.2015 по 13.07.2016 ТОВ ГАЛС ЛТД погашено відтерміновані відсотки в сумі 200,00 грн.

На підставі п. 4.1.2 Договору поруки, Банком здійснено договірне списання грошових коштів з поточного рахунку ТОВ ГРАНДВЕСТ ЛТД відкритого в ПАТ Державний експортно-імпортний банк України для сплати прострочених платежів за кредитами ТОВ ГАЛС ЛТД на користь ПАТ Державний експортно-імпортний банк України 30.11.2015 в розмірі 171686,55 грн. та направлено на погашення за наступними кредитними договорами:

№ 71113К4 від 08.04.2013 (погашено відсотки в сумі 24474,76 грн. та тіло кредиту в сумі 200,00 грн.);

№ 71113К15 від 26.12.2013 (погашено відсотки в сумі 4300,00 грн. та тіло кредиту в сумі 200,00 грн.);

№ 71114К8 від 27.06.2014 (погашено відсотки в сумі 3701,74 грн. та тіло кредиту в сумі 200,00 грн.);

№ 71114К9 від 01.07.2014 (погашено відсотки в сумі 19305,87 грн. та тіло кредиту в сумі 200,00 грн.);

№ 71114К10 від 15.09.2014 (погашено відсотки в сумі 118904,18 грн. та тіло кредиту в сумі 200,00 грн.).

17.12.2015 з рахунку ТОВ ГРАНДВЕСТ ЛТД , з метою погашення заборгованості Позичальника за Кредитними договорами, списано суму в розмірі 50575,50 грн. та направлено на погашення відсотків за користування кредитними коштами по кредитних договорах:

№ 71113К4 від 08.04.2013, погашено відсотки в сумі 21143.18 грн.;

№ 71113К15 від 26.12.2013, погашено відсотки в сумі 4300,00 грн.;

№ 71114К8 від 27.06.2014, погашено відсотки в сумі 4253,07 грн.;

№ 71114К9 від 01.07.2014, погашено відсотки в сумі 18779,07 грн.;

№ 71114К10 від 15.09.2014, погашено відсотки в сумі 2100,18 грн.

11.01.2016 з рахунку ТОВ ГРАНДВЕСТ ЛТД , з метою погашення заборгованості Позичальника за кредитним договором № 71113К15 від 26.12.2013, списано суму в розмірі 1819,09 дол. США та направлено на погашення відсотків за користування кредитними коштами в сумі 1358,57 дол. США, та тіла кредиту в сумі 460,52 дол. США.

12.01.2016 з рахунку ТОВ ГРАНДВЕСТ ЛТД , з метою погашення заборгованості Позичальника за кредитним договором № 71114К10 від 15.09.2014 списано суму 105665,96 грн. та направлено на погашення відсотків за користування кредитними коштами в сумі 105665,96 грн.

Відповідно до п. 6.3.2 Генеральної кредитної угоди у випадку невиконання Позичальником основного зобов'язання (або його частини) Кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя та/або Позичальника, як у солідарних боржників.

Відтак, Банк звернувся до ТОВ ГАЛС ЛТД з вимогою № 071-18 від 29.12.2015 (в порядку п. 6.3.2 Генеральної кредитної угоди) про дострокове погашення всієї заборгованості в сумі 9893496,55 грн. та 70683,58 дол. США за Генеральною кредитною угодою протягом 10 календарних днів з дня отримання даної вимоги. Вимога Банку отримана Позичальником 05.01.2016, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

Окрім того, Банк звернувся до ТОВ ГРАНДВЕСТ ЛТД ( в порядку п.п.3.2. Договору поруки) з вимогою № 071-18 від 29.12.2015 про дострокове погашення всієї заборгованості в сумі 9893496,55 грн. та 70683,58 дол. США за Генеральною кредитною угодою протягом 20 днів з дня отримання даної вимоги. Вимога Банку отримана Поручителем 31.12.2015, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення).

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитними договорами № 71113К4 від 08.04.2013, № 71114К8 від 27.06.2014, № 71114К9 від 01.07.2014, № 71114К10 від 15.09.2014, Банк у липні 2016 року звернувся до господарського суду з позовами про солідарне стягнення з ТОВ ГАЛС ЛТД , ПП Еко-Сад і ТОВ ГРАНДВЕСТ ЛТД суми заборгованості за вище переліченими кредитними договорами.

28 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНДВЕСТ ЛТД" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою про визнання припиненою поруки, яка виникла з договору поруки №71115Р4 від 03.06.2015, з посиланням на статті 16 , 559 Цивільного кодексу України і на те, що з огляду на прострочення позичальником - ТОВ ГАЛС ЛТД , виконання зобов'язань за кредитними угодами відповідач повинен був звернутись з вимогою про стягнення заборгованості до нього, як поручителя, протягом 6 місяців з моменту зміни кредитором строку основного зобов'язання, тобто - до 15.07.2016, однак перший позов до суду про солідарне стягнення заборгованості був поданий лише 19.07.2016.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України , зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України ).

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України ).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України ).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора

Договором поруки № 71115Р2 не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки пунктом 7.4. цього договору встановлено, що він діє до повного виконання основного зобов'язання.

Проте, умова договору поруки про його дію до повного припинення усіх зобов'язань боржника за основним договором не вважається встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки це суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 Цивільного кодексу України , тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України формулювання … якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Це не позбавляє кредитора можливості пред'явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов'язання за договором поруки слід пред'явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України , або з дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем (наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі № 6-691цс16, від 06.09.2017 у справі № 6-623цс17, від 01.11.2017 у справі № 6-2615цс16 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 910/1408/15-г).

Як зазначалось вище, вимога Банку № 071-18 від 29.12.2015 (в порядку п. 6.3.2 Генеральної кредитної угоди) про дострокове погашення всієї заборгованості в сумі 9893496,55 грн. та 70683,58 дол. США за Генеральною кредитною угодою протягом 10 календарних днів з дня отримання даної вимоги отримана Позичальником - ТОВ ГАЛС ЛТД 05 січня 2016 року , що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення з вимогою.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України ).

Відповідно до ч.1 ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відтак, з врахуванням змісту вказаної вимоги та пункту 6.3.2 Генеральної кредитної угоди № 71113N2, яким визначено 10-денний строк для обов'язкового дострокового погашення кредиту та процентів з дня отримання боржником відповідної письмової вимоги банку, колегія суддів вважає, що Банком, на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України , було змінено строк виконання основного зобов'язання з 07 квітня 2018 року на 15 січня 2016 року .

Відтак, з урахуванням приписів частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України , перебіг 6-місячного строку для звернення банку з вимогою до поручителя розпочався з 16.01.2016 та закінчився 15.07.2016, тоді як кредитор звернувся з позовом до поручителя лише 19.07.2016, тобто поза межами зазначеного присічного строку.

При цьому, з огляду на наведені вище положення чинного законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішення помилково зазначено, що перебіг 6-місячного строку для звернення банку з вимогою до поручителя розпочався з 15.01.2016 та закінчився 14.07.2016.

Однак, вказане не призвело до прийняття неправильного по суті судового рішення, оскільки судом встановлено, що кредитор звернувся з позовом до поручителя поза межами визначеного ст.559 ЦК України присічного строку

Однак, відповідач у апеляційній скарзі покликається на те, що п.4.1.3. Договору поруки сторони передбачили право кредитора вимагати дострокового виконання основного зобов'язання як Поручителем, так і Позичальником у випадку якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання Поручителем письмового повідомлення Кредитора про факт невиконання та/або неналежного виконання Боржником зобов'язань за кредитною угодою та/ або Поручителем за цим Договором, вони не будуть виконані. Відтак, скаржник вважає, що строк виконання Поручителем у повному обсязі всіх грошових вимог, що випливають з Генеральної угоди настав після 20 днів з моменту отримання ним повідомлення Банку про факт невиконання Позичальником зобов'язань по Генеральній угоді - 01.02.2016.

Враховуючи наведене, скаржник вважає, що перебіг визначеного ст.559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення Банком вимоги до Поручителя розпочався 01.02.2016 та закінчився 01.08.2016. З огляду на те, що позови про стягнення заборгованості солідарно з Позичальника та Поручителя подані Банком протягом шести місяців з дня, встановленого кредитором в договорі Поруки для дострокового повернення кредиту Поручителем - до 01.08.2016, скаржник вважає, що підстави для задоволення позову про визнання поруки припиненою відсутні.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з положеннями статей 546 , 553 Цивільного кодексу України у їх системному взаємозв'язку порука має складну теоретичну природу, оскільки водночас є способом забезпечення виконання зобов'язань, а також і сама має зобов'язальний, договірний характер, тому на правовідносини поруки поширюються загальні положення Цивільного кодексу України про зобов'язання та договори.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 у даній справі, у правовідносинах за участю поручителя по суті існує два зобов'язання: основне, сторонами якого є кредитор і боржник, та забезпечувальне, сторонами якого є кредитор і поручитель. При цьому забезпечувальне зобов'язання є акцесорним по відношенню до основного зобов'язання, а його зміст в залежності від умов відповідного договору може не збігатися зі змістом основного зобов'язання.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що хоч договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків і є обов'язковим для виконання сторонами, однак договором поруки не може бути змінено строків виконання основного зобов'язання, адже строком (терміном) виконання основного зобов'язання є строк (термін), у який воно повинно бути виконано його сторонами, а основним є зобов'язання, яке існує саме між кредитором і позичальником на підставі Генеральної угоди.

Відтак, суд не може прийняти до уваги встановлення банком для позичальника у пункті 6.3.2 кредитної угоди № 71113N2 та для поручителя у пункті 4.1.3 договору поруки № 71115Р2 різних строків виконання одного і того ж основного зобов'язання, адже строком (терміном) виконання основного зобов'язання є строк (термін), у який воно повинно бути виконано його сторонами, а основним є зобов'язання, яке існує саме між кредитором і позичальником. Більше того, у частині четвертій статті 559 Цивільного кодексу України початок перебігу шестимісячного строку для пред'явлення кредитором вимоги до поручителя пов'язаний саме з днем настання строку виконання основного, а не забезпечувального зобов'язання (аналогічна позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №926/2153/16).

Відтак, з урахуванням приписів частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України , пункту 6.3.2 Генеральної кредитної угоди № 71113N2, яким визначено 10-денний строк для обов'язкового дострокового погашення кредиту та процентів з дня отримання відповідної письмової вимоги банку, та на підставі належної правової оцінки листів-вимог № 071-18 від 29.12.2015 про дострокове погашення кредиту, надісланих позичальнику (ТОВ ГАЛС ЛТД ) та поручителю (ТОВ ГРАНДВЕСТ ЛТД ) як солідарним боржникам і отриманих ними 05.01.2016 та 31.12.2015 відповідно, колегія суддів вважає, що перебіг 6-місячного строку для звернення банку з вимогою до поручителя розпочався з 16.01.2016 та закінчився 15.07.2016, тоді як кредитор звернувся з позовом до поручителя лише 19.07.2016, тобто поза межами зазначеного присічного строку.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову та вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.07.2018 у справі №926/2154/16 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.07.2018 у справі №926/2154/16 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Чернівці - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Хабіб М.І.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.12.2018