Рішення

від 30.11.2018 по справі 910/13180/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2018Справа № 910/13180/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКЕР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія Фаворит

про визнання права власності та зняття арешту з майна

Суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники:

від позивача - Семешко Р.О. - керівник

від відповідача - не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАКЕР" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" про визнання права власності та зняття арешту з майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКЕР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" про визнання права власності та зняття арешту з майна залишено без руху.

02.11.2018 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про усунення недоліків позовної заяви .

Позовні вимоги обґрунтовано неналежною поведінкою відповідача за лізинговими договорами ( договір: ФЛТ №33 від 02.04.2014; ФЛТ №34 від 02.04.2014; ФЛТ №35 від 02.04.2014; ФЛТ №36 від 02.04.2014; ФЛТ № 337 від 02.04.2014) та порушення умов останніх у вигляді не підписання актів про перехід права власності предмету лізингу , що призвело до неможливості реалізації права власності позивача на майно відповідно до законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 відкрито провадження у справі №910/13180/18 та призначено підготовче засідання на 30.11.2018.

15.11.2018 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано заяву про визнання позову.

21.11.2018 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано заяву про визнання позову.

В судове засідання 30.11.2018 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд в зв'язку із визнанням позову відповідачем ухвалити рішення.

Відповідач в судове засідання 30.11.2018 не з'явився.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.11.2018 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.

02.04.2018 між позивачем, як лізингоодержувачем та відповідачем, як лізингодавцем було укладено договори лізингу: договір фінансового лізингу ФЛТ № 33 від 02 квітня 2014 року; договір фінансового лізингу ФЛТ № 34 від 02 квітня 2014 року; договір фінансового лізингу ФЛТ № 35 від 02 квітня 2014 року; договір фінансового лізингу ФЛТ № 36 від 02 квітня 2014 року; договір фінансового лізингу ФЛТ № 37 від 02 квітня 2014 року (далі - договори лізингу).

Відповідно до п. 1.1 Договорів лізингодавець зобов'язується набути у власність предмет лізингу (індивідуальні ознаки визначені сторонами в акті приймання-передачі предмета лізингу) у ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ДИНАТ ГРУП , відповідно до встановленої лізингоодержувачем у замовленні специфікації та передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату визначену в Додатку 2 до договору.

На виконання умов договорів лізингу ТОВ Лізингова компанія Фаворит передло позивачу у користування транспортні засоби:

- Автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9338 ОН - 1 шт (договір фінансового лізингу ФЛТ № 33 від 02 квітня 2014 року);

- Автобус ATAMAN А-092Н4, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 0826 МК- 1 шт (договір фінансового лізингу ФЛТ № 34 від 02 квітня 2014 року);

- Автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9321 ОН - 1 шт;

- Автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9330 ОН - 1 шт;

- Автобус ATAMAN А-092Н04, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 1740 КТ - 1 шт.

Відповідно до п. 16.2. договорів лізингу по закінченню строку лізингу або за згодою сторін раніше закінчення строку лізингу, за умови належного виконання лізингоодержувачем свої зобов'язань за цим договором, право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача якщо інше не передбачено договором.

Позивач зазначив, що відповідно до затвердженого сторонами додатку №2 до договорів здійснив дострокову оплату у повному обсязі, що підтверджується додатковими угодами до Договорів лізингу №3 від 02 квітня 2014 року.

Згідно додаткової угоди № 3 до договору фінансового лізингу ФЛТ № 33 від 02 квітня 2014 року, додаткової угоди № 3 до договору фінансового лізингу ФЛТ № 34 від 02 квітня 2014 року, додаткової угоди № 3 до договору фінансового лізингу ФЛТ № 35 від 02 квітня 2014 року, і:маткової угоди № 3 до договору фінансового лізингу ФЛТ № 36 від 02 квітня 2014 року,

додаткової угоди № 3 до договору фінансового лізингу ФЛТ № 37 від 02 квітня 2014 року у зв'язку із виконання сторонами в повному обсязі зобов'язань за договором фінансового лізингу сторони вирішили припинити дію договору з 01.02.2017.

Відповідно до п. 16.3. договору лізингу датою переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача є дата підписання сторонами Акту про перехід права власності. Акт про перехід права власності предмету лізингу підписується Сторонами в день закінчення Договору за умовою сплати лізингоодержувачем лізингодавцю всіх платежів відповідно до умов договору.

Два транспортні засоби, а саме: Автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9338 ОН - 1 шт (договір фінансового лізингу ФЛТ № 33 від 02 квітня 2014 року); Автобус ATAMAN А-092Н4, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 0826 МК- 1 шт (договір фінансового лізингу ФЛТ № 34 від 02 квітня 2014 року); були вилучені Солом'янським районним відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Солом'янський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві) у ТОВ ТРАКЕР . Солом'янським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження (№ АСВП 5600163) та накладено арешт на майно боржника, яким являється ТОВ Лізингова компанія Фаворит .

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що у зв'язку із недобросовісною поведінкою контрагента по лізингових договорах та порушення ним умов коментованих договорів у вигляді не підписання актів про перехід права власності предмету лізингу що зумовило неможливість проведення переєстрації транспортних засобів у відповідності до постанови Кабінету міністрів України Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів №1388 від 07.09.1998 року зі змінами та доповненнями (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 p. N 1371.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 1 Протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України п. 2 ч.1 ст. 3 , ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Враховуючи, що згідно зі ст.92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню. Аналогічну правову позицію наведено у п.1 Постанови №5 від 07.02.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (п.5 Постанови №5 від 07.02.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав ).

За приписами ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм закону випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою.

- Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов, позивач посилався на те, що відповідно до лізингових договорів до нього перейшло право власності: автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9338 ОН - 1 шт (договір фінансового лізингу ФЛТ № 33 від 02 квітня 2014 року); автобус ATAMAN А-092Н4, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 0826 МК- 1 шт (договір фінансового лізингу ФЛТ № 34 від 02 квітня 2014 року); автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9321 ОН - 1 шт; автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9330 ОН - 1 шт; автобус ATAMAN А-092Н04, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 1740 КТ - 1 шт.

За приписами ст. 2 Закону України Про фінансовий лізинг , відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються дим Законом.

Статтею 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами позивачем виконано взяті зобов'язання за договорами лізингу в повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання права власності на автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9338 ОН; автобус ATAMAN А-092Н4, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 0826 МК; автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9321 ОН; автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9330 ОН; автобус ATAMAN А-092Н04, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 1740 КТ підлягають задоволенню.

За приписами ст.59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону , письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Тобто, з наведеного вбачається що фактично арешт накладено на майно позивача яка належить йому на праві власності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76 , 77-79 , 86 , 91 , 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги повністю.

2. Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАКЕР (04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 2-Б, ЄДРПОУ: 30554740) на транспортні засоби: автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9338 ОН; автобус ATAMAN А-092Н4, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 0826 МК; автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9321 ОН; автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9330 ОН; автобус ATAMAN А-092Н04, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 1740 КТ.

3. Зняти всі арешти та розшук транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАКЕР (04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 2-Б, ЄДРПОУ: 30554740), що накладені Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на транспортні засоби: автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9338 ОН; автобус ATAMAN А-092Н4, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 0826 МК; автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9321 ОН; автобус ATAMAN А-09204, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 9330 ОН; автобус ATAMAN А-092Н04, 5193, 2013 року випуску, жовтий ДНЗ АА 1740 КТ.

4. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Фаворит (03151, м. Київ, вул. волинська, 10А, офіс №296, код ЄДРПОУ 34349201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАКЕР (04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 2-Б, код ЄДРПОУ 30554740) судовий збір в розмірі 58129 (п'ятдесят вісім тисяч сто двадцять дев'ять) грн.

5. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України ).

Повне рішення складено 07.12.2018.

Суддя В.І. Мельник