Рішення

від 06.12.2018 по справі 0540/5456/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 р. Справа№0540/5456/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В,

при секретарі судового засідання - Заїченко Я.В.,

за участю:

представника позивача - Філь А.О., за довір.,

представника відповідача - Тернинко С.М. за довір.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0020834303, № 0020824303 від 29 березня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В :

10 липня 2018 року Товариство з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської (далі позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2018 року № 0020834303, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податковим зобов'язання на суму 38 520 грн. та за штрафними санкціями на суму 9 630 грн.; податкове повідомлення - рішення від 29 березня 2018 року № 0020824303, яким визначена завищена сума від'ємного значення з ПДВ на суму 26 318 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що після отримання Акту камеральної перевірки від 07 березня 2017 року, позивачем виявлено, що у зв'язку з технічним збоєм у декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року були допущені технічні помилки у датах складання податкових накладних по контрагентам ТОВ ТПК ЛІДЕР та ФО-П Ценцура В.І. В зв'язку з чим, у той же день, 16 березня 2018 року позивачем подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок, що підтверджується відповідними квитанціями № 2. Зазначає, що відповідно до п. 50.1 статті 50 Податкового Кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах виявлені помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Вважає, що уточнюючі розрахунки, які були прийняті Костянтинівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області 16 березня 2018 року, на результат поданої декларації податку на додану вартість за грудень 2017 року не вплинули.

Зазначив, що усі податкові накладні, які включені позивачем до декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того позивач зазначив, що у разі складеної технічної помилки у датах складання податкових накладних, відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного Кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язань, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, окрім того, відповідно до частини 2 статті 28 Господарського кодексу України, у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що неналежне виконання зобов'язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. На підтвердження цієї обставини, позивач надає Сертифікат (висновок) № 858 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчено у порядку встановленого чинним законодавством України настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року. На підставі чого, позивач просить задовольнити позовні вимоги та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 березня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий термін для сплати судового збору у розмірі 1 762,00 грн. (арк. справи 49).

06 серпня 2018 року позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви та сплачений судовій збір у відповідному розмірі ( арк. справи 51-55).

Ухвалою суду від 10 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначене у підготовче судове засідання на 04 вересня 2018 року (арк. справи 1-2).

04 вересня 2018 року відповідачем поданий відзив на адміністративній позов, в якому відповідач не визнав позовні вимоги позивача та зазначив, що податковим органом проведена камеральна перевірки податкової звітності позивача з ПДВ за грудень 2017 року та складено акт від 07 березня 2018 року № 120/05-99-43-03/361182252, на підставі чого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 березня 2018 року № 0020824303, яким визначену завищену суму від'ємного значення з ПДВ на суму 26318 грн. та № 0020834303, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням на 38520 грн. та за штрафними санкціями на 9630 грн. Вказав, що на момент перевірки податковим органом платника податку, суми податку, які попередньо включені до складу податкового кредиту, залишались не підтвердженими документами, а тому платник податку несе за це відповідальність. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Зазначає, що посилання позивача на Сертифікат Торгово-промислової палати України щодо засвідчення настання обставин непереборної сили, безпідставні, оскільки розповсюджується на реалізацію пунктів 100.4-100-5 статті 100 Податкового кодексу України, яка в свою чергу, передбачає процедуру розстрочення та відстрочення сплати грошових зобов'язань, а не процедуру звільнення від такої сплати, або для не нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

Щодо неврахування контролюючим органом при прийнятті рішення показників уточнюючого розрахунку, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового Кодексу України, у разі якщо в майбутніх податкових періодах, платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Акт камеральної перевірки від 07 березня 2018 року № 120/05-99-43-03/36182252 було отримано підприємством 15 березня 2018 року, уточнюючий розрахунок за грудень 2017 року з виправленими показниками було подано ним 16 березня 2018 року, тобто після отримання акту перевірки. В зв'язку з чим вважає, що виправлення були здійснені позивачем не самостійно, а тому посилання позивача на статтю 50 Податкового Кодексу України, у даному випадку вважає безпідставним. З урахуванням чого просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі (арк. справи 58-60).

04 вересня 2018 року у підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 09 жовтня 2018 року.

09 жовтня 2018 року у підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 06 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 06 листопада 2018 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду на 13 листопада 2018 року (арк. справи 82).

13 листопада 2018 року по справі оголошена перерва у судовому засідання на 04 грудня 2018 року.

04 грудня 2018 року по справі оголошена перерва до 06 грудня 2018 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, та у відповіді на відзив відповідача, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, встановив наступне.

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської , зареєстроване та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 36182252, місцезнаходження позивача: Донецька обл., місто Торецьк, вул. Фестивальна, буд. 1 (арк. справи 45-46).

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю,повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Відповідачем було здійснено камеральну перевірку позивача з питань перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2017 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт камеральної перевірки від 07 березня 2018 року №120/05-99-43-03/36182252 (далі - Акт перевірки), в якому встановлені порушення позивача:

п. 198.6 статті 198 ПК України позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2017 року на загальну суму ПДВ у розмірі 64 838 грн.;

п. 200.1 статті 200 ПК України, позивачем завищено суму від'ємного значення ПДВ поточного звітного (податкового) періоду, суму від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2017 року на суму 26 318 грн. та занижено позитивне значення ПДВ, яке сплачується до державного бюджету за грудень 2017 року на суму 38 520 грн. (арк. справи 11 - 13).

Відповідачем на підставі Акту перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 березня 2015 року:

- форми Р № 0020824303, яким у зв'язку із порушенням ст. 198, 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 38 520 грн. та штрафними санкціями у сумі 9 630 грн.;

- форми В4 № 0020824303, яким у зв'язку із порушенням ст. 198, 201 ПК України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26 318 грн.(арк. справи 9,10).

Не погодившись із рішенням податкового органу, позивач звернувся зі скаргою на податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 29 березня 2018 року № 0020824303, № 0020834303 до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 270 червня 2018 року за № 21105/6/99-99-11-0-02-25 скарга залишена без задоволення, а спірні податкові - повідомлення рішення без змін (арк. справи 14-16).

Не погоджуючись з такими рішеннями та діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 54.1. Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, між іншим, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках ( п.п. 54.3.2, п.54.3 ст.54).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

П.п.75.1.1. п.75.1 ст. 75 камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку, на підставі баз даних інформації Державної фіскальної служби України: дані з Єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок .

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У пункті 198.6. статті 198 ПК України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вже зазначалось, відповідачем під час проведення камеральної перевірки було встановлено, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних, чим порушено абз. 1 п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2017 року на загальну суму ПДВ 15 586, 14 грн.:

ОСОБА_5 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 на суму ПДВ 13 323,74 грн.

ТОВ ТПК Лідер код ЄДРПОУ 39354394 на суму ПДВ 2262,4 грн.

- по податковій накладній/розрахунку коригування до таких податкових накладних із терміном складання понад 1095 календарних днів з дати складання податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, чим порушено абз. 4 п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2017 року на суму ПДВ 49 251,92 грн.

ТОВ ТПК Лідер код ЄДРПОУ 39354394 на суму ПДВ 49 251,92 грн.

Позивач, визнає, що встановлене під час перевірки порушення дійсно мало місце не відповідність даних заявлених в декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року та даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо зазначених податкових накладних, але зазначає що це була технічна помилка, на підтвердження позивачем надано податкові накладні від 21 грудня 2017 року №67 видану ТОВ ТПК Лідер код ЄДРПОУ 39354394 на суму ПДВ 49 251,92 грн., від 10 серпня 2017 року видана ОСОБА_6 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 на суму ПДВ 13 323,74 грн. від 01 листопада 2017 року видану ТОВ ТПК Лідер код ЄДРПОУ 39354394 на суму ПДВ 2262,4 грн. (а.с. 32, 35, 44). Позивач зазначає, що це була помилка в декларації було зазначено не вірну дату податкових накладних.

Судом встановлено, що після проведення камеральної перевірки, позивачем на наступний день, 16 березня 2018 року були подані уточнюючі розрахунки (арк. справи 22, 26).

Втім, позивач надав уточнюючі розрахунки за грудень 2017 року з виправленими показниками за результатами проведення камеральної перевірки. Окрім того, при подачі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, позивачем не подавались будь які пояснення з цього приводу.

Вказані обставини визнаються сторонами.

Позивач вважає, що подання уточнюючого розрахунку, є підставою для незастосування до нього санкцій, оскільки вказане порушення не впливає на результат поданої декларації.

У судовому засіданні було з'ясовано, що заперечень до акту позивач не надавав, письмові пояснення щодо підстав виникнення помилок позивач відповідачу також не надавав, вважає що відповідач після отримання уточнюючого розрахунку повинен був прийняти розрахунок до уваги та не застосовувати штрафні санкції.

Суд зазначає, що подання позивачем уточнюючого розрахунку, після проведення перевірки та усунення встановлених відповідачем порушень не є підставою, яка позбавляє позивача відповідальності.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством.

Суд не приймає довід позивача що відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося в наслідок випадку або непереборної сили, у зв'язку з чим позивач посилається на сертифікат ТПП № 858 від 13 жовтня 2014 року, як на підставу звільнення від відповідальності.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на викладене, позивачем не надані суду належні та допустимі докази, які обумовлюють неправомірне винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень по справі правомірність прийняття спірних рішень доведена, а позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської (місцезнаходження: Донецька обл., місто Торецьк, вул. Фестивальна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36182252) до Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 березня 2018 року № 0020834303, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням на суму 38 520 грн. та за штрафними санкціями на суму 9 630 грн.; податкового повідомлення - рішення від 29 березня 2018 року № 0020824303, яким визначена завищена сума від'ємного значення з ПДВ на суму 26 318 грн., - відмовити у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошено у судовому засіданні 06 грудня 2018 року.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 17 грудня 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Шинкарьова І.В.