Рішення

від 05.12.2018 по справі 160/8044/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року Справа № 160/8044/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі Дубовик Г.Е.

за участю:

представника позивача Гусак А.І.

представника позивача Казанцева С.В.

представника відповідача Борисової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Трейд до Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Ніко Трейд (надалі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області (надалі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області №0013541422 від 04.06.2018 р., яким встановлено порушення п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, а саме збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із виготовлених в Україні товарів робіт, послуг) на 79802,50 грн.;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області №0013551422 від 04.06.2018 р., яким встановлено порушення п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60628,00 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа 160/8044/18 передана судді Віхровій В.С.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що не погоджується з висновками, за результатами перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки вони є необґрунтованими. З ТОВ Київдомбуд , ТОВ Маріот Компані за спірний період було вчинено низку господарських операцій, які підтверджуються укладеними договорами, підписаними видатковими накладними, актами прийому-передачі виконаних робіт, рахунками на оплату, виписками по рахунку. Під час перевірки податковим органом було досліджено документи, які утворюють ланцюг походження робіт, товарів та послуг, які були використані у господарських операціях з контрагентами, та подальшу їх реалізацію іншим контрагентам, але відповідачем безпідставно не було взято до уваги вищенаведені документи. З наданих документів чітко прослідковується походження усіх ТМЦ, мета вчинення господарських операцій, економічне обґрунтування та реальність таких операцій, що спростовує висновки податкового органу. Всі суми, віднесені до податкового кредиту ґрунтуються на податкових накладних контрагентів, зареєстрованих в ЄРПН, що є єдиною підставою віднесення сум до податкового кредиту. Посилання податкового органу у Акті перевірки на аналіз ланцюгів походження ТМЦ та результатів виконаних робіт/наданих послуг, придбаних позивачем у своїх контрагентів, відсутність у них необхідних ресурсів без надання належної оцінки первинним документам, є незаконними.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 р. відкрито спрощене провадження з викликом сторін у судове засідання 26.11.2018 р. о 11:50 год.

У судове засідання 26.11.2018 р. прибули уповноважені представники сторін. Представником відповідача був наданий відзив на позовну заяву, згідно якого податковий орган підтверджує висновки Акту перевірки, яким обґрунтовуються підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. У зв'язку із необхідністю надання відповіді на відзив на позовну заяву, у справі оголошено перерву до 11:40 год. 05.12.2018 р.

03.12.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

У судове засідання 05.12.2018 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позовні вимоги задовольнити з мотивів, викладених в матеріалах справи.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази наявні у суду, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №1955 від 02.04.2018 р., наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області №1739-п від 26.03.2018 р. з 10.04.2018 р. по 16.04.2018 р. було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Трейд (код ЄДРПОУ 36254619) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Київдомбуд (код ЄДРПОУ 40109312) за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р., з ТОВ Маріот Компані (код ЄДРПОУ 40385174) за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р. та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ Київдомбуд (код ЄДРПОУ 40109312) період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р., у ТОВ Маріот Компані (код ЄДРПОУ 40385174) за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р.

За результатами перевірки складено Акт №20328/04-36-14-22/36254619 від 23.04.2018 р. (надалі - Акт перевірки), відповідно до змісту якого перевіркою встановлені порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 63842,00 грн., в т.ч.: квітень 2016 р. - 33861,00 грн., січень 2017 р. - 29981,00 грн. та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 60628,00 грн., в т.ч.: квітень 2016 р. - 26246,00 грн., січень 2017 р. - 34382,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

-від 04.06.2018 р. №0013541422, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму у розмірі 79802,50 грн. (в т.ч. за податковим зобов'язанням у сумі 63842,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 15960,50 грн.);

-від 04.06.2018 р. №0013551422, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60628,00 грн. (в т.ч. за квітень 2016 р. - 26246,00 грн., за січень 2017 р. - 34382,00 грн.).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано скаргу до ДФС України (вх.№47927/6 від 23.07.2018 р.), за результатами розгляду якої оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарга без задоволення (Рішення про результати розгляду скарги ДФС України від 18.09.2018 року №30242/6/99-99-11-01-02-25).

Висновки Акту перевірки, які стали підставами для винесення контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на наступних обставинах.

З контрагентом ТОВ Київдомбуд (код ЄДРПОУ 40109312) за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р.

До перевірки надано Договір про надання послуг №120416 від 12 квітня 2016 р., Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). В наданих актах виконаних робіт зазначено наступне: ми, що нижче підписалися, представники Замовника Товариство з обмеженою відповідальністю Ніко Трейд ОСОБА_5, з одного боку, і представник Виконавця Товариство з обмеженою відповідальністю Київдомбуд ОСОБА_6, з іншого боку, склали дійсний акт про те, що на підставі договору надання послуг №120416 від 12.04.2016 р. виконавцем були проведені наступні роботи… .

Місце надання послуг не зазначено ні в договорі, ні в актах виконаних робіт.

В наданих для проведення документальної перевірки паперових носіях з написом Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не зазначено належні обсяги та одиницю виміру робіт (людино-години), яку начебто було виконано контрагентом.

Згідно ЄРПН Архів електронної звітності та ІС Податковий блок підрозділ Аналітична система встановлено, що ТОВ Ніко Трейд включило до складу податкового кредиту три податкові накладні на суму ПДВ 60106,82 грн. від постачальника ТОВ Київдомбуд у податковій декларації з ПДВ за квітень 2016 року (№9078551139 від 16.05.2016 р.), що складає 16,2% від суми ПДВ задекларованої в рядку 10.1 (колонка Б) Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою .

Згідно АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів декларацій з ПДВ за перевіряємий період між TOB Ніко Трейд (код ЄДРПОУ 36254619) та ТОВ Київдомбуд (код ЄДРПОУ 40109312) розбіжності відсутні.

Перевіркою не підтверджено операції з реальності отримання ТОВ Ніко Трейд послуг від ТОВ Київдомбуд (код ЄДРПОУ 40109312) з огляду на наступне.

Згідно АІС Система співставлення податкового зобов'язання та податкового кредит на рівні ДПА України встановлено, що ТОВ Київдомбуд (код 40109312, стан 0, 582.МАРІУПОЛЬСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ДОН.ОБЛ. (КАЛЬМІУСЬКЕ ВІД-НЯ), вид діяльності 41.20-Будівництво житлових і нежитлових будівель, дата взяття на облік 09.11.2015 р., дата реєстрації платником ПДВ 01.12.2015 р. Свідоцтво ПДВ анульовано 13.09.2017 р., причина анулювання - неподання декларацій протягом року.

За 2016 рік ТОВ Київдомбуд контролюючому органу за місцем податкової реєстрації не подавало податкову декларацію з податку на прибуток, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, баланс, звіти щодо нарахування та сплати місцевих податків. З липня 2016 р. підприємство не звітує взагалі.

Інформація про власні основні засоби відсутня.

В ході перевірки керівнику ТОВ Ніко Трейд було вручено запит перевіряючого №1 від 13.04.2017 р. щодо надання до перевірки пояснень та письмових підтверджень щодо місця здійснення послуг згідно Договору з ТОВ Київдомбуд про надання послуг №120416 від 12 квітня 2016 року з механічного торцювання труб і нарізки фаски 42 градуси на трубу, а саме: документи, які підтверджують транспортування труб до місця надання послуг і назад, дозволи на виконання робіт (послуг), документи які підтверджують професійну кваліфікацію робітників, які надавали послуги; якщо послуги надавалися на території ТОВ Ніко Трейд додатково надати копії з журналу проведення інструктажу по техніці безпеки, копію з журналу щодо пропускного режиму на територію підприємства людей, транспорту та необхідного обладнання, інші наявні документи.

На вказаний запит було отримано письмову відповідь, згідно листа підприємства №91 від 16.04.2018 р., в якому зазначено: ТОВ Київдомбуд згідно договору №120416 від 12.04.2016 р. надавало послуги щодо механічного торцювання труб і нарізки фаски 42 градуси на труби, транспортування труб до місця здійснення послуг виконував власним транспортом та на території яка не належить ТОВ Ніко Трейд . Відповідно ТОВ Ніко Трейд не може надати копії журналу проведення інструктажу по техніці безпеки та копію журналу щодо пропускного режиму. Тобто, ніяких додаткових документів чи їх копій до перевірки надано не було, в тому числі неможливо встановити скільки працівників здійснювало надання послуг, які саме працівники, чи мають вони відповідну кваліфікацію та спеціальність, а також дозволи на проведення (надання) робіт та послуг; на якому обладнанні та яким чином воно потрапило на територію ТОВ Ніко Трейд .

Згідно п. 1.1 Договору про надання послуг №120416 від 12 квітня 2016 року зазначено, що виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

При цьому до перевірки не надано жодного документу, замовлення, листа чи іншої інформації, яка б свідчила про домовленість між сторонами, щодо дати та місця надання послуг, що також спростовує факт реальності надання таких послуг.

За 2016 р. ТОВ Київдомбуд за місцем податкової реєстрації не подавало податкову декларацію з податку на прибуток, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства, баланс, звіти щодо нарахування та сплати місцевих податків. З липня 2016 р. підприємство не звітує взагалі.

Також, підприємство ТОВ Київдомбуд (код ЄДРПОУ 40109312) є фігурантом в кримінальних провадженнях за ознаками кримінальних порушень передбачених ч.1 с.205, ч.2 ст. 205, ч.3 ст.212 КК України, обставини яких наведені в акті перевірки (№1201500000000474, №120104000000098, №32017100090000035, №32016100090000038, №32018160020000002).

З контрагентом ТОВ Маріот Компані (код ЄДРПОУ 40385174) за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р.

До перевірки надано Договір поставки №281216 від 28 грудня 2016 р., згідно п. 4.2 якого зазначено, що виготовлення і постачання товару за договором робиться партіями в асортименті і кількості згідно заявок покупця.

При цьому до перевірки не надано жодного документу, заявки, замовлення, листа чи іншої інформації, яка б свідчила про домовленість між сторонами, щодо постачання товару та обумовлення його транспортування, що також спростовує факт реальності їх придбання.

Податковий орган зазначив, що Договором поставки № 281216 від 28 грудня 2016 р. взагалі не зазначені умови поставки.

До перевірки надано Договір №30112016 на виконання субпідрядних робіт від 30 листопада 2016 р., Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р. за формою №КБ-2в.

В примітці до акту зазначено: вартість ресурсів визначена за нормами, прийнятими в кошторисах; заробітна плата, яка наведена у складі прямих витрат, є заробітна плата робочих, не зайнятих обслуговуванням машин.

Загальне значення кошторисної заробітної плати дорівнює 120722,17 грн., у тому числі заробітна плата робочих, не зайнятих обслуговуванням машин: 118165,43 грн.; зарплата в експлуатації машин: 170,06 грн.; зарплата у складі загальновиробничих затрат: 2386,68 грн.

Сторони претензій один до одного не мають.

Акт завірений печатками та підписами директорів сторін.

Якщо перерахувати кількість витрат праці робітників-будівельників в людино- годинах, які зазначені в Акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 р., за формою №КБ-2в, то кількість робітників повинна складати 42 особи, а саме 7458,68 люд/год/8-годинний робочий день/22 - кількість робочих днів у грудні 2016 р.

Наданий до перевірки вищевказаний первинний документ спростовує реальність здійснення господарської операції, оскільки ТОВ Маріот Компані не має власних працівників та не залучало третіх осіб для виконання робіт.

Згідно п.3.1.5 Договору №30112016 від 30 листопада 2016 року на виконання субпідрядних робіт вказано: інформувати Генпідрядника про укладення договору підряду із субпідрядниками по мірі їх укладення. В інформації повинно зазначатися предмет договору, найменування й адреса субпідрядника.

При цьому до перевірки не надано жодної інформації та її документального підтвердження щодо залучення ТОВ Маріот Компані для виконання робіт третіх осіб. Аналізом бази даних ЄРПН також не встановлено залучення контрагентом з цією метою третіх осіб, та відповідно понесенням витрат, пов'язаних із таким залученням.

Згідно п. 14.1 для укладання цього договору Субпідрядник зобов'язаний надати ліцензію на право здійснення будівельної діяльності і проведення будівельно-монтажних робіт.

До перевірки не було надано ліцензію, як це передбачено умовами договору. Дозволи на виконання робіт також не надано.

Податкова звітність, щодо кількості працюючих осіб на підприємстві жодного разу не подавалась. За 2016 р. не здано баланс, фінансовий звіт, та декларацію по податку на прибуток.

Інформація про власні основні засоби відсутня.

В ході перевірки керівнику ТОВ Ніко Трейд було вручено запит перевіряючого №1 від 13.04.2017 р. щодо надання до перевірки документів та письмових пояснень щодо транспортування труби придбаної у ТОВ Маріот Компані в грудні 2016 р.; по договору №30112016 від 30.11.2016 р. на виконання субпідрядних робіт надати: розрахунок №1 Заробітна плата на суму 118165,43 грн. (зазначений в Акті, Договірній ціні та примітці до акту виконаних робіт за грудень 2016 р. по виконаним роботам з ТОВ Маріот Компані ; табелі робочого часу у розрізі прізвищ на суми нарахованої заробітної плати зазначеної в Акті виконаних робіт та примітці до нього за грудень 2016 р. від ТОВ Ніко Трейд на ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб ; письмові пояснення та підтверджуючі документи, яким чином здійснювалися роботи на території ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб як працівників ТОВ Ніко Трейд так і працівників ТОВ Маріот Компані (заявки на працівників, оформлення пропусків, проведення інструктажу по техніці безпеки, дозвільні документи тощо) .

На вказаний запит було отримано письмову відповідь від 16.04.2018 р. №91, в якому позивач зазначив: TOB Маріот Компані укладено договір №30112016 від 30.11.2016 р. на виконання субпідрядних робіт. Згідно договору субпідрядник зобов'язується виконати всі роботи власними силами та власними засобами. Матеріали, метизи а також витратні матеріали надаються Генпідрядником (ТОВ Ніко Трейд ) у повному обсязі. Виходячи з вищевказаного ТОВ Ніко Трейд не може надати розрахунок №1 заробітна плата , табель робочого часу працівників які виконували роботи та інші дозвільні документи, так як дані документи є власністю ТОВ Маріот Компані .

Тобто, ніяких додаткових документів чи їх копій до перевірки надано не було, в тому числі неможливо встановити яким транспортом здійснювалось транспортування труб, коли проводилися навантажувально-розвантажувальні роботи, тощо.

Щодо проведення субпідрядних робіт, також, неможливо підтвердити їх виконання саме ТОВ Маріот Компані , оскільки на підприємстві рахується одна особа (а саме директор та головний бухгалтер в одній особі - жінка), для здійснення підрядних робіт не залучалися сторонні організації. До перевірки не надано інформацію скільки працівників здійснювало надання послуг, які саме працівники, чи мають вони відповідну кваліфікацію та спеціальність, а також дозволи на проведення (надання) робіт та послуг, яким чином було оформлено документи, щодо пропускного режиму на підприємство для виконання робіт.

Враховуючи звичаї фінансово-господарської діяльності та зобов'язання підрядника перед замовником вчасного та якісного виконання підрядних робіт вибору субпідрядної організації повинно було передувати аналіз ринку будівельно-монтажних робіт, листування ТОВ Ніко Трейд та/або інша ділова переписка (контакти) із контрагентом, дослідження досвіду субпідрядної організації у виконанні подібних робіт, його ділова репутація, наявність об'єктивних та суб'єктивних можливостей виконати доручені роботи (отримання доказів та відомостей наявності у субпідрядної організації фізичних, технічних, фінансових та інших можливостей виконувати доручені підприємством роботи (власних та/або залучених основних фондів (транспортних та спеціальних транспортних засобів, будівельних машин та механізмів, спеціального інвентарю тощо), трудових ресурсів відповідної кваліфікації, дозволів на право виконання будівельно-монтажних робіт, ліцензій тощо).

Згідно з даними Державної архітектурно-будівельної інспекції України ліцензія на право здійснення будівельної діяльності ТОВ Маріот Компані не видавалася, що свідчить про неможливість виконання робіт власними силами.

З даних акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за грудень 2016 р. встановлено, що переважна більшість із зазначених у них робіт є фізично важкими потребують чоловічої сили, а саме: Рихтування підкранових балок в прольоті А-Б і Б-В .

У перевіряємому періоді рахується лише одна особа - директор (головний бухгалтер ОСОБА_8 (код НОМЕР_1).

Для виконання вищезазначених робіт не могли бути прийняті на роботу жінки та використана праця саме жінок. Вищезазначені обставини та дані здійсненого в ході перевірки аналізу наявної у контролюючого органу податкової інформації в сукупності вказують на неможливість виконання ТОВ Маріот Компані в одній особі, в т.ч. жінки - ОСОБА_9 (складом оформлених працівників зазначених в акті КБ-2в робіт через невідповідність чисельності, гендерного складу та віку працівників, невизначеної кваліфікації та здібностей, а також віддаленості місць реєстрації таких осіб від місця податкової реєстрації роботодавця та об'єктів виконання будівельно- монтажних робіт). До того ж податкова звітність щодо нарахування та виплатою зарплати за грудень 2016 р. підприємством не подана взагалі.

Таким чином, ТОВ Маріот Компані у грудні 2016 р. не могло виконати зазначені у актах роботи ані власними силами, ані із залученням інших суб'єктів, оскільки не мало для цього трудових, матеріальних та інших ресурсів, а також не здійснювало придбання товарів (робіт, послуг), необхідних для цього.

Відповідно до п.3.1.5 укладеного із ТОВ Маріот Компані договору підряду хоча і передбачене право контрагента залучати до виконання робіт інші субпідрядні організації, однак докази погодження із ТОВ Ніко Трейд залучення з боку ТОВ Маріот Компані до виконання будівельно-монтажних робіт інших юридичних осіб та перевірки у таких осіб спеціальної правосуб'єктності (які мають ліцензії на право виконання будівельних робіт) в ході проведення перевірки не надані. З цього слідує, що передбачивши у договорі підряду право ТОВ Маріот Компані залучати субпідрядні організації, ТОВ Ніко Трейд взагалі не передбачило право контролю наявності у можливого виконавця у випадку залучення третіх осіб на умовах субпідряду необхідних для виконання робіт ліцензій та інших дозвільних документів, які очевидно повинні були бути передумовою для якісного та своєчасного виконання будівельно-монтажних робіт та виконання власних зобов'язань ТОВ Ніко Трейд як Генерального підрядника перед ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб .

Із наданих для проведення документальної перевірки документів слідує, що фактичним замовником та кінцевим отримувачем вищезазначених робіт є ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб , TOB Ніко Трейд є підрядником (або генпідрядником), а ТОВ Маріот Компані - субпідрядником. В ході проведення документальної перевірки будь-які документальні та інші докази узгодження ТОВ Ніко Трейд із ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб в письмовій формі залучення до виконання будівельних робіт субпідрядника - ТОВ Маріот Компані , так само як й інших третіх осіб - не надані.

Субпідрядний договір, як і основний договір, є договором підрядного типу. Його правова регламентація здійснюється загальними нормами ЦК про правочин, цивільно-правовий договір, про підряд, а також Положенням про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затвердженим науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування і архітектури (протокол від 14.12.94 р. №4), а в капітальному будівництві між господарюючими суб'єктами - і главою 33 Господарського кодексу України та Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року №668 (із змінами і доповненнями). Умови субпідрядного договору повинні бути узгоджені з положеннями договору генерального підряду, зокрема щодо предмету, змісту, строків виконання, як окремих станів, видів робіт, так і строків виконання договорів. Однак, наданий ТОВ Ніко Трейд для проведення перевірки договір підряду, укладений із ТОВ Маріот Компані , взагалі не визначає конкретний предмет договору (які роботи, на якому саме об'єкті, за яким місцезнаходженням та яким чином повинні бути виконані ТОВ ТОВ Маріот Компані ) та строки виконання робіт.

До перевірки надано сертифікати якості (копії) на труби поліетиленові для подачі холодної води, згідно яких зазначено назва підприємства виготовлювача; ТОВ НТП Зелений світ (код ЄДРПОУ 31488742, адреса 73034, Миколаївське шосе, 5км. м. Херсон). Вони не взяті до уваги, оскільки, як відзначив відповідач, надані до перевірки сертифікати відповідності від ТОВ НТП Зелений світ не можна вважати сертифікатом відповідності на придбаний товар (труби) у підприємства ТОВ Маріот Компані , тому що ТОВ Маріот Компані не придбавав вищезазначений товар по ланцюгу походження ТМЦ від ТОВ НТП Зелений світ .

Також, відповідно даних єдиного державного реєстру судових рішень наявні кримінальні провадження де фігурує підприємство ТОВ Маріот Компані , обставини яких наводиться в Акті перевірки (№32016160000000140, №3201616100090000038, №32018160020000002).

За таких висновків, відповідач дійшов висновку про не підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства свідчить, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) -податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 р. зазначено, що задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків.

Позивачем до суду надані наступні первинні документи:

-по контрагенту ТОВ КИЇВДОМБУД : копія договору про надання послуг № 120416 від 12.04.2016 р., копія акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0415/07 від 15.04.2016 р., копія рахунку-фактури № 15/04 від 15.04.2016 р., копія акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0418/03 від 18.04.2016 р., копія рахунку-фактури № 18/04 від 18.04.2016 р., копія акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № б/н від 28.04.2016 р., копія рахунку-фактури № 28/04 від 28.04.2016 р., копія договору поставки № 004 від 07.04.2015 р., копія видаткової накладної № РН-0000022 від 19.04.2016 р., копія товарно-транспортної накладної № 314 від 19.04.2016 р., копія довіреності № 248 від 14.04.2016 р., копія видаткової накладної № РН-0000025 від 28.04.2016 р., копія довіреності № 281 від 25.04.2016 р., копія товарно-транспортної накладної № 315 від 28.04.2016 р., копія виписки по рахунку ТОВ НІКО ТРЕЙД у період з 04.05.2016 р. по 04.05.2016 р., копія виписки по рахунку ТОВ НІКО ТРЕЙД у період з 11.05.2016 р. по 11.05.2016 р.

-по контрагенту ТОВ МАРІОТ КОМПАНІ : копія договору на виконання субпідрядних робіт №30112016 від 30.11.2016 р., копія акта прийому-передачі матеріалів для виконання робіт, згідно договору субпідряду № 30112016 від 30.11.2016 року за грудень 2016 р., копія рахунку-фактури № 30/12 від 30.12.2016 р., копія довідки про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року за формою КБ-3 (договір № 30112016 від 30.11.2016 року), копія акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року за формою КБ-2в (договір № 30112016 від 30.11.2016 року), копія договірної ціни, копія договору підряду № 20160416 від 29.06.2016 р., копія рахунку-фактури № 101 від 29.12.2016 р., копія довідки про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року за формою КБ-3 (договір № 20160416 від 29.06.2016 року), копія акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року за формою КБ-2в (договір № 20160416 від 29.06.2016 року), копія підсумкової відомості ресурсів, копія договору про відступлення права вимоги № 03/0217 від 03.02.2017 р., копії виписок по рахунку TOB НІКО ТРЕЙД у період з 03.02.2017 р. по 03.02.2017 р., копія договору поставки № 281216 від 28.12.2016 року, копія видаткової накладної № РН-1230/19 від 30.12.2016 року, копія сертифікату якості на труби поліетиленові для подачі холодної води №31/03 від 19.03.2015 р., копія сертифікату якості на труби поліетиленові для подачі холодної води №35/03 від 19.03.2015 р., копія сертифікату якості на труби поліетиленові для подачі холодної води № 112/12 від 23.12.2016 р., копія договору оренди № 03 від 01.01.2016 р., копія договору оренди № 05/16 від 01.01.2016 року (з додатковою угодою), копія договору оренди № 05/16 від 01.06.2016 р., копія договору оренди № 04/16 від 01.08.2016 р., копія договору оренди № 02/17 від 01.01.2017 року (з додатковими угодами), копія договору оренди № 04/17 від 01.01.2017 року (з додатковою угодою).

Дослідивши первинні документи, надані до суду, зміст Акту перевірки, суд дійшов наступних висновків.

У періоді, який перевірявся, ТОВ Ніко Трейд мав взаємовідносини з наступними контрагентами:

-ТОВ Київдомбуд (код ЄДРПОУ 40109312) згідно договору про надання послуг №120416 від 12.04.2016 р.

Відповідно до умов договору позивачу надавалися послуги з механічного торцювання труб та нарізання фаски на трубах різного асортименту; вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в актах виконаних робіт.

Надані до суду акти виконаних робіт не містять відомостей про обсяги та одиницю виміру робіт (людиногодини). Таких відомостей не зазначено і у договорі.

Не надано підтвердження місця виконання робіт, транспортування товару (труб) до позивача, кількість працівників необхідної кваліфікації, залучених до виконання умов договору, наявності дозволів на проведення (надання) обумовлених договором робіт/послуг.

Оскільки у відповідності до п.1.1 договору, послуги мають надаватися за завданням замовника, такі завдання мають бути відображені в первинній документації підприємства, проте жодних документів на виконання п.1.1 договору та/або які підтвердили б домовленість між сторонами на виконання робіт, дати та місця їх виконання тощо до суду не надано.

Таким чином, у суду відсутня інформація за допомогою кого, яким чином позивачу надавалися послуги, щодо місцезнаходження виконання послуг, транспортування готової продукції до замовника (ТОВ Ніко Трейд ) та щодо необхідної дозвільної документації підприємства на виконання даного виду робіт у виконавця.

-ТОВ Маріот Компані (код ЄДРПОУ 40385174) згідно договору поставки №281216 від 28.12.2016 р.

Відповідно до умов договору продавець зобов'язується відвантажити, а покупець прийняти і оплатити товар: асортимент, кількість, ціна і сума вказуються у специфікаціях (додатках) до цього договору, що є його невід'ємною частиною; якість повинна підтверджуватись сертифікатом заводу-виробника; умови оплати оговорюються на кожну партію товару і вказуються у специфікаціях до договору; термін відвантаження обумовлюється додатково специфікаціями

В договорі не визначено місце складання договору.

Згідно п.4.2 договору виготовлення та поставка товару робиться партіями в асортименті і кількості згідно заявок покупця.

Умови поставки договором не визначені, в специфікаціях не відображені.

Заявки покупця, визначені п.4.2 договору, відсутні, інших документів, які підтвердили б домовленість між сторонами, обумовлену предметом договору, транспортування товару, також, до суду не надано.

Таким чином, у суду відсутня інформація яким чином позивач придбав товар у ТОВ Маріот Компані та доставив на свою адресу.

Крім того, з ТОВ Маріот Компані (код ЄДРПОУ 40385174) був укладений договір на виконання субпідрядних робіт №30112016 від 30.11.2016 р.

Згідно умов договору субпідрядник (ТОВ Маріот Компані ) зобов'язується за дорученням генпідрядника (ТОВ Ніко Трейд ) і за його рахунок виконати на об'єкті замовника за основним договором підряду №20160416 від 29.06.2016 р. ТОВ Інтерпайп Ніко Тьюб , розташованому за адресою: Дніпропетровська обл., м.Нікополь, пр.Трубників, 56, роботи по рихтуванню підкранових балок в прольоті А-Б і Б-В ТПЦ-2, зазначені у п.1.2 цього Договору, а генпідрядник зобов'язується у встановленому порядку прийняти зазначені роботи й оплатити субпідряднику їх вартість; субпідрядник зобов'язується виконати роботи власними силами, з урахуванням можливих змін обсягу робіт Матеріали (металопрокат), метизи, а також витратні матеріали (пропан, кисень, електроди та шліфкруги) надаються генпідрядником у повному обсязі.

Не надано підтвердження залучення третіх осіб для виконання умов договору з огляду на відсутність власних працівників у виконавця.

Всупереч обов'язку субпідрядника, визначеному в п.14.1 договору, надати ліцензію на право здійснення будівельної діяльності і проведення будівельно-монтажних робіт, така ліцензія відсутня.

Зі змісту договору та доданої документації, в т.ч. договору генерального підряду не вбачається конкретизації предмета договору (надання послуг субпідряду), а саме: переліку (видів) наданих/отриманих робіт, умови їх виконання, місцезнаходження об'єктів, на яких вони здійснювалися, тощо.

Таким чином, у суду відсутня інформація ким і коли, у який строк виконувалися роботи, яким чином надавалися/отримувалися роботи/послуги та наявність дозвільної документації у вигляді ліцензії та дозволів на виконання обумовлених договором робіт.

Укладений Договір відступлення права вимоги за договором на виконання субпідрядних робіт №30112016 від 30.11.2016 р. не містив печатки та підпису нового кредитора - ТОВ Патек груп ЄДРПОУ 39518255 (перейменованого в ТОВ Транзит захід ).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Системний аналіз вказаної норми свідчить, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно ст. 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою: створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Частиною 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

В ст.4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні вказано, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи)визначений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88.

Згідно п. 2.6 вказаного Положення фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договорів) при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 180 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договорів) було визначено істотні умови господарського договору.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Місце виконання господарського зобов'язання було визначено ст. 197 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договорів).

Господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов'язання.

У разі якщо місце виконання зобов'язання не визначено, зобов'язання повинно бути виконано:

за зобов'язаннями, змістом яких є передача прав на будівлю або земельну ділянку, іншого нерухомого майна - за місцезнаходженням будівлі чи земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

за грошовими зобов'язаннями - за місцезнаходженням (місцем проживання) управненої сторони на момент виникнення зобов'язання, або за її новим місцезнаходженням (місцем проживання) за умови, що управнена сторона своєчасно повідомила про нього зобов'язану сторону;

за іншими зобов'язаннями - за місцезнаходженням (місцем проживання) зобов'язаної сторони, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 1 ст. 532 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договорів) місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.

Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:

1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна;

2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;

5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договорів) договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 319 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договорів) підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Договір підряду на виконання робіт з монтажу устаткування замовник може укладати з генеральним підрядником або з постачальником устаткування. За згодою генерального підрядника договори на виконання монтажних та інших спеціальних робіт можуть укладатися замовником з відповідними спеціалізованими підприємствами.

Стаття 203 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладання договорів) було встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статті 627, 628, 629 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договорів) було визначено наступне.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимогами законодавства, чинного на момент укладення правочинів визначено форму, умови до змісту, обов'язкові реквізити до спірних договорів.

Умовами права платника податків на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів, робіт, послуг з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердження цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Законом встановлено, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального отримання послуг від контрагентів, об'єктивної необхідності залучення ресурсів контрагентів для отримання послуг або виконання послуг власними силами.

Разом з тим, позивачем під час розгляду справи не спростовано доводів податкового органу стосовно відсутності у контрагентів необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників та з огляду на специфіку укладених договорів.

Відносно доводів позивача стосовно того, що він не має нести відповідальність за свого контрагента слід зазначити, що позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору зі спірним постачальником.

Адже, за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, ТОВ Ніко Трейд , повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 77 КАС України, обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Сам факт наявності у позивача податкових, чи видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостатність та/або недостовірність інформації в цих документах.

Суд звертає увагу, що висновки Акту перевірки ґрунтуються не лише на інформації щодо порушень податкового законодавства контрагентами позивача та їх фігурації у ряді кримінальних проваджень за спірний період.

Разом з тим, жодних спростувань наведених обставин щодо не звітування до податкових органів контрагентами, відсутність працівників та основних фондів у підприємств-контрагентів, відсутність дозвільної документації, необхідної на виконання умов договорів у спірний період, суду не наведено.

Крім того, суд акцентує увагу, що усі доводи позивача з приводу встановлених порушень під час перевірки гуртуються на тому, що усі необхідні первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ Київдомбуд та ТОВ Маріот Компані були надані до перевірки, документи містять усі необхідні реквізити.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що надані документи та їх зміст не свідчать про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів/послуг, оскільки зазначеної інформації у наданих первинних документах недостатньо для підтвердження реальності виконання умов договорів.

Письмові пояснення позивача про відсутність запитуваної документації з огляду на їх находження у володінні контрагента не свідчать про фактичне отримання товарів/послуг.

Доводи позивача щодо наявності у договорі №281216 від 28.12.2016 р. та специфікації до нього умов поставки, спростовується змістом договору, оскільки така інформація в ньому відсутня. В договорі міститься загальна типова інформація.

Інформаційний лист ВАСУ №1936/11/13-11 Щодо підтвердження даних податкового обліку , на який посилається позивач, вказує, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарських операцій, яка відображена в податковому обліку, повинні здійснюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому, як вказано у даному листі, сама собою наявність або відсутність окремих документів, так сама помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З даного приводу, суд зазначає, що спірні господарські операції згідно умов договорів мали на меті придбання позивачем товарів/послуг. На підтвердження їх виконання не надано інформації щодо умов перевезення, виконання, транспортування, зберігання товарів, змісту послуг, інших даних, з яких би вбачався фактичний рух активів або змін у капіталі чи зобов'язаннях платника податків.

Відносно доводів позивача про відсутність в договорі №120416 від 12.04.2016 р. обов'язку письмово домовлятися із контрагентом про дату та місце надання послуг, а також про те, що сторони вільні в укладанні договору і визначенні його умов, сам договір є завданням замовника , визначає домовленість сторін, а форми заявок договором не передбачені і тому можуть вчинятися в усній формі, суд зазначає, що в ході проведення перевірки та судового розгляду справи постало питання щодо відсутності підтвердження виконання умов договорів, заявок (замовлень) від покупця на отримання товару/послуг, або інших документів на підтвердження домовленості між сторонами щодо предмету договору, дати, місця його фактичного виконання. Обов'язок надання товарів/послуг покупцю за замовленням/заявкою прямо передбачений умовами договорів. Умови та обов'язкові реквізити договорів визначені законодавством. Суд, в даному випадку, досліджує зміст правочинів для встановлення обсягу документації та інформації, яка може підтвердити реальність вчинення господарських операцій при виконанні сторонами умов договорів. За відсутності підтвердження виконання договорів за умовами, які ними визначені, відсутні і підстави формування валових витрат та податкового кредиту з огляду на положення податкового законодавства.

Використання придбаного позивачем товару у господарській діяльності не підтверджено. Наявність необхідних видів діяльності за КВЕД не підтверджує використання придбаних матеріалів і готової продукції у своїй господарській діяльності та/або фактичного находження на складі підприємства.

Доказів наявності робочого штату та/або залучених до виконання робіт працівників, не надано.

За таких обставин, в ході судового розгляду справи підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень підтверджені, а отже скасуванню не підлягають.

Решта доводів позивача висновків суду по суті справи не спростовують.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, правомірність податкових повідомлень-рішень підтверджена.

При цьому судом враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України, за результатами розгляду даної справи, не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Трейд до Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 грудня 2018 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 10.12.18 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун