Постанова

від 04.04.2019 по справі 160/8044/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 160/8044/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Ніко Трейд"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року

у справі №160/8044/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Ніко Трейд"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

"29" жовтня 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю " Ніко Трейд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області в якому просило

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області №0013541422 від 04.06.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із виготовлених в Україні товарів робіт, послуг) на 79802,50 грн.;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області №0013551422 від 04.06.2018 р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60628,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та необґрунтованістю висновків контролюючого органу щодо нікчемності укладених угод, оскільки реальний характер здійснюваних господарських операцій підтверджено належним чином оформленою первинною документацією.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 р. у справі № 160/8044/18 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Трейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини з ТОВ Київдомбуд , ТОВ Маріот Компані з приводу придбання товарів та послуг. За результатами податкової перевірки контролюючим органом зроблено висновок про відсутність доказів реального характеру здійснення даних господарських операцій через непідтвердження їх товарності по ланцюгу постачання. Наведені обставини слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. На підставі дослідження наданих сторонами документів, а також з врахування приписів чинного законодавства суд дійшов висновку, що надано позивачем первинна документація не підтверджує належним чином реальний характер укладених угод, оскільки акти виконаних робіт не містять конкретизації наданих послуг, не містять зазначення обсягів та одиницю виміру отриманих послуг; відсутні документи, що підтверджують використання придбаних послуг у власній господарській діяльності, тощо. Крім того судом зазначено, що зареєстровані працівники контрагента позивача не мали можливості фізично виконати замовлений та придбаний позивачем обсяг робіт. Вищевикладене в сукупності з податковою інформацію про сумнівність контрагентів позивача, слугувало підставою для висновку суду про те, що надані документи та їх зміст не свідчать про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів/послуг, оскільки зазначеної інформації у наданих первинних документах недостатньо для підтвердження реальності виконання умов договорів.

Наведене обумовило прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Товариством з обмеженою відповідальністю " Ніко Трейд" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 р. у справі № 160/8044/18, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не дослідив належним чином фактично господарські взаємовідносини позивача, з вказаними контрагентами, ґрунтуючи висновки лише інформації щодо сумнівності контрагентів позивача.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з`явились представники позивача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез`явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 10.04.2018 р. по 16.04.2018 р. було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко Трейд з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Київдомбуд за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р., з ТОВ Маріот Компані за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р. та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ Київдомбуд період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р., у ТОВ Маріот Компані за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р.

Відповідачем за результатами перевірки складено Акт №20328/04-36-14-22/36254619 від 23.04.2018 р., яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення вимог податкового законодавства, а саме порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 63842,00 грн., в т.ч.: квітень 2016 р. - 33861,00 грн., січень 2017 р. - 29981,00 грн. та завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 60628,00 грн., в т.ч.: квітень 2016 р. - 26246,00 грн., січень 2017 р. - 34382,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 04.06.2018 р. №0013541422, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму у розмірі 79802,50 грн. (в т.ч. за податковим зобов`язанням у сумі 63842,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 15960,50 грн.);

- від 04.06.2018 р. №0013551422, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60628,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, відповідно до Рішення про результати розгляду скарги ДФС України від 18.09.2018 року №30242/6/99-99-11-01-02-25 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарга без задоволення.

Не погодившись з позицією податкового органу, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надана первинна документація не підтверджує реальний характер здійснюваних господарських операцій та правомірність відображення їх результатів в податковому обліку Товариства.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Так, згідно до матеріалів справи, 12.04.2016 року між ТОВ Київдомбуд (виконавець) та ТОВ Ніко Трейд (Замовник) укладено договір про надання послуг №120416, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги механічного торцювання труб та нарізання фаски на трубах різного асортименту.

Відповідно до актів виконаних робіт, позивачем придбано послуг на суму 360640,92 грн, у т.ч. ПДВ 60 106,82 грн.

На підтвердження реального характеру виконання укладеної угоди, Товариством до перевірки надано копію договору про надання послуг № 120416 від 12.04.2016 р., копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0415/07 від 15.04.2016 р., копію рахунку-фактури № 15/04 від 15.04.2016 р., копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0418/03 від 18.04.2016 р., копію рахунку-фактури № 18/04 від 18.04.2016 р., копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № б/н від 28.04.2016 р., копія рахунку-фактури № 28/04 від 28.04.2016 р., копію договору поставки № 004 від 07.04.2015 р., копію видаткової накладної № РН-0000022 від 19.04.2016 р., копія товарно-транспортної накладної № 314 від 19.04.2016 р., копію довіреності № 248 від 14.04.2016 р., копію видаткової накладної № РН-0000025 від 28.04.2016 р., копія довіреності № 281 від 25.04.2016 р., копію товарно-транспортної накладної № 315 від 28.04.2016 р., копію виписки по рахунку ТОВ НІКО ТРЕЙД у період з 04.05.2016 р. по 04.05.2016 р., копію виписки по рахунку ТОВ НІКО ТРЕЙД у період з 11.05.2016 р. по 11.05.2016 р.

30.11.2016 року між ТОВ Ніко Трейд (Генеральний підрядник) та ТОВ Маріот Компані (Субпідрядник) укладено договір на виконання субпідрядних робіт №30112016, відповідно до умов якого Субпідрядник зобов`язується за дорученням Генпідрядника виконати на об`єкті замовника за основним договором підряду №2013416 від 29.06.2016 року з ТОВ Інтертайп Ніко Тьюб , роботи по рихтуванню підкранових балок в прольоті А-Б і Б-В , ТПЦ-2 на об`єкті, розташованому за адресою : Дніпропетровська область, м . Нікополь , вул . Трубніков, 56.

Відповідно до акту виконаних робіт позивачем придбано послуг на загальну суму 207216 грн., у т.ч. ПДВ 34 536 грн.

На підтвердження реального характеру виконання укладеної угоди, Товариством до перевірки надано договір на виконання субпідрядних робіт №30112016 від 30.11.2016 р., копію акта прийому-передачі матеріалів для виконання робіт, згідно договору субпідряду № 30112016 від 30.11.2016 року за грудень 2016 р., копію рахунку-фактури № 30/12 від 30.12.2016 р., копію довідки про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року за формою КБ-3 (договір № 30112016 від 30.11.2016 року), копію акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року за формою КБ-2в (договір № 30112016 від 30.11.2016 року), копію договірної ціни, копію договору підряду № 20160416 від 29.06.2016 р., копію рахунку-фактури № 101 від 29.12.2016 р., копію довідки про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року за формою КБ-3 (договір № 20160416 від 29.06.2016 року), копію акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року за формою КБ-2в (договір № 20160416 від 29.06.2016 року), копію підсумкової відомості ресурсів, копію договору про відступлення права вимоги № 03/0217 від 03.02.2017 р., копії виписок по рахунку TOB НІКО ТРЕЙД у період з 03.02.2017 р. по 03.02.2017 р.

Крім того, 28.12.2016 року між ТОВ Маріот Компані (Продавець) та ТОВ Ніко Трейд (Покупець) укладено договір поставки №2812216, згідно до умов якого продавець зобов`язується відвантажити, а покупець прийняти та оплатити визнаний умовами угоди товар (труби ПЕ в асортименті).

За даною угодою позивачем придбано товару на суму 178 963,20 грн., у т.ч. ПДВ 29 827,20 грн.

На підтвердження реального характеру виконання укладеної угоди, Товариством до перевірки надано копія договору поставки № 281216 від 28.12.2016 року, копія видаткової накладної № РН-1230/19 від 30.12.2016 року, копію сертифікату якості на труби поліетиленові для подачі холодної води №31/03 від 19.03.2015 р., копію сертифікату якості на труби поліетиленові для подачі холодної води №35/03 від 19.03.2015 р., копію сертифікату якості на труби поліетиленові для подачі холодної води № 112/12 від 23.12.2016 р., копію договору оренди № 03 від 01.01.2016 р., копію договору оренди № 05/16 від 01.01.2016 року (з додатковою угодою), копію договору оренди № 05/16 від 01.06.2016 р., копію договору оренди № 04/16 від 01.08.2016 р., копію договору оренди № 02/17 від 01.01.2017 року (з додатковими угодами), копію договору оренди № 04/17 від 01.01.2017 року (з додатковою угодою).

За результатами перевірки встановлено, що підприємства-контрагенти фігурують в декількох кримінальних провадженнях, як задіяні в злочинних схемах по конвертації грошових коштів та ухиленню від сплати податків, не підтверджено походження придбаного товару по ланцюгу постачання, до перевірки не надано дозвільних документів на виконання вище наведених послуг, контрагенти не мають достатнього рівня матеріально-технічного оснащення та трудових ресурсів для виконання придбаних робіт тощо. За висновком податкового органу, зазначене свідчить про безтоварність , коли створюється видимість придбання реально не наданих послуг з безпідставним віднесенням їх вартості на витрати. За таких обставин, контролюючий орган визначив відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за даними відносинами.

Наведене слугувало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про донарахування грошового зобов`язання.

Колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками контролюючого органу з наступних підстав.

У відповідності до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків витрат та податкового кредиту вимагає наявності реального надання (отримання) послуг та безпосереднього зв`язку витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб`єктом, що зменшує об`єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

У постанові від 8 вересня 2009 року (додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 р. № 568/11/13-10) Верховний Суд України зазначив, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину. При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов`язання).

Однак, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, реалізація господарських операцій суб`єктами господарської діяльності має підтверджуватись первинними документи. І первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Тобто будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

У періоді, який перевірявся, ТОВ Ніко Трейд мав взаємовідносини з наступними контрагентами:

-ТОВ Київдомбуд (код ЄДРПОУ 40109312) згідно договору про надання послуг №120416 від 12.04.2016 р.

Відповідно до умов договору позивачу надавалися послуги з механічного торцювання труб та нарізання фаски на трубах різного асортименту; вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в актах виконаних робіт.

Надані акти виконаних робіт не містять відомостей про обсяги та одиницю виміру робіт (людиногодини). Таких відомостей не зазначено і у договорі. Не надано підтвердження місця виконання робіт, транспортування товару (труб) до позивача, кількість працівників необхідної кваліфікації, залучених до виконання умов договору, наявності дозволів на проведення (надання) обумовлених договором робіт/послуг.

-ТОВ Маріот Компані (код ЄДРПОУ 40385174) згідно договору поставки №281216 від 28.12.2016 р.

Відповідно до умов договору продавець зобов`язується відвантажити, а покупець прийняти і оплатити товар: асортимент, кількість, ціна і сума вказуються у специфікаціях (додатках) до цього договору, що є його невід`ємною частиною; якість повинна підтверджуватись сертифікатом заводу-виробника; умови оплати оговорюються на кожну партію товару і вказуються у специфікаціях до договору; термін відвантаження обумовлюється додатково специфікаціями. В договорі не визначено місце складання договору.

Згідно п.4.2 договору виготовлення та поставка товару робиться партіями в асортименті і кількості згідно заявок покупця. Умови поставки договором не визначені, в специфікаціях не відображені.

Заявки покупця, визначені п.4.2 договору, відсутні, інших документів, які підтвердили б домовленість між сторонами, обумовлену предметом договору, транспортування товару, також, до суду не надано.

Таким чином, у суду відсутня інформація яким чином позивач придбав товар у ТОВ Маріот Компані та доставив на свою адресу.

Крім того, з ТОВ Маріот Компані (код ЄДРПОУ 40385174) укладено договір на виконання субпідрядних робіт №30112016 від 30.11.2016 р.

Позивачем не надано підтвердження залучення третіх осіб для виконання умов договору з огляду на відсутність власних працівників у виконавця. Всупереч обов`язку субпідрядника, визначеному в п.14.1 договору, надати ліцензію на право здійснення будівельної діяльності і проведення будівельно-монтажних робіт, така ліцензія відсутня.

Зі змісту договору та доданої документації, в т.ч. договору генерального підряду не вбачається конкретизації предмета договору (надання послуг субпідряду), а саме: переліку (видів) наданих/отриманих робіт, умови їх виконання, місцезнаходження об`єктів, на яких вони здійснювалися, тощо.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відсутності інформації стосовно того, ким і коли, у який строк виконувалися роботи, яким чином надавалися/отримувалися роботи/послуги та наявність дозвільної документації у вигляді ліцензії та дозволів на виконання обумовлених договором робіт.

Таким чином, акти надання послуг, носять загальний характер, не відображають зміст та обсяг певних господарських операцій, що б давало можливість встановити факт надання таких послуг.

Виходячи з визначеного у вказаних вище договорах предмету, умов цих договорів, апеляційний суд вважає вірним висновок контролюючого органу, з чим погодився суд першої інстанції, що подані позивачем до перевірки первинні документи (акти виконаних робіт) не є достатніми для підтвердження виконання вказаних вище договорів.

Незважаючи на те, що форма актів приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) законодавчо не затверджена, це не позбавляє платників податків обов`язку щодо зазначення у таких актах, як первинних документах, обов`язкових реквізитів, які б засвідчували факти здійснення відповідних господарських операцій.

Оскільки подані позивачем акти не містять визначених Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні обов`язкових реквізитів, вони не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійснених господарських операцій, тобто не є документами, які можуть бути підставою для відображення таких операцій в податковому обліку.

Стосовно доводів скаржника щодо того, що він не має нести відповідальність за свого контрагента колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору з сумнівним постачальником. Адже, за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що надані документи та їх зміст не свідчать про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів/послуг, оскільки зазначеної інформації у наданих первинних документах недостатньо для підтвердження реальності виконання умов договорів.

Доводи апеляційної скарги повністю повторюють обґрунтування заявлених позовних вимог, що повністю розглянуті та спростовані судом першої інстанції, свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи не знайшли.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Ніко Трейд" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 р. у справі № 160/8044/18 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 р. у справі № 160/8044/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко