Рішення

від 17.12.2018 по справі 1640/3130/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1640/3130/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання - Шопіній А.М.,

за участю:

представника позивача: не прибув,

представника відповідача - Ікешової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Центр" до Головного управління ДФС у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю СТС-Центр (далі - ТОВ СТС-Центр , позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області, відповідач), в якому просить суд: --

-зобов'язати Головне управління ДФС у Луганській області вчинити дії із виключення з інтегрованої картки платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Центр" від'ємного сальдо - авансового внеску податку на прибуток підприємства "11021000 30 Державний бюджет (00) Податок на прибуток підприємств" у сумі 73854,51 грн. та пеню у сумі 4,71 грн., як такий що не передбачений нормами Податкового кодексу України та не підлягає сплаті;

-зобов'язати Головне управління ДФС у Луганській області вчинити дії із визнання авансового внеску податку на прибуток підприємства "11021000 30 Державний бюджет (00) Податок на прибуток підприємств" у сумі 73854,51 грн. та пеню у сумі 4,71 грн. безнадійним на підставі статті 102, 101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 №577 безнадійним з підстав настання строків давності, дії обставин непереборної сили, та списати авансовий внесок податку на прибуток підприємства "11021000 30 Державний бюджет (00) Податок на прибуток підприємств" у сумі 73854,51 грн. та пеню у сумі 4,71 грн. як безнадійний.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у липні 2014 року у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, ТОВ СТС-Центр припинено ведення господарської діяльності, усі документи первинної та бухгалтерської документації залишено за місцезнаходженням підприємства, а саме за адресою: м. Луганськ, вул. Годуванцева, 7, кв. У зв'язку із зазначеними обставинами позивачем не подавалася звітність за період: 01.07.2014 по 12.06.2018. Також позивачем отримано сертифікат торгово-промислової палати від 31.05.2018 № 8146, яким встановлено форс-мажорні обставини для ТОВ СТС-Центр (обставини непереборної сили) з 20.06.2014.

Після подачі звітності, на підставі заяви позивача відповідачем 19.04.2018 надано акти звірення розрахунків з податкових зобов'язань та повідомлено про від'ємне сальдо в інтегрованій картці платника податків та заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 73 854, 51 грн., пеня 4,71 грн.

Відповідно наданих актів податку збору та платежу 11021000 30 Державний бюджет (00) податок на прибуток підприємств від 19.04.2018 № 111-12 за період: 01.01.2015 - 31.12.2015; № 125-12 за період: 01.01.2016 - 31.12.2016; № 158-12 за період: 01.01.2017 - 31.12.2017; № 207-12 за період: 01.01.2018 - 02.04.2018 від'ємним сальдо розрахунків з бюджетом (без врахування пені) зазначено суму - 73854, 51, пеня - 4,71 грн.

Також зазначає, що з 01.01.2016 щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються відповідно до роз'яснень, наданих ДФС України від 11.04.2016 № 7958/6/99-99-19-02-02-15.

Із посиланням на вимоги статей 4, 37 Податкового кодексу України зазначає, що 01.01.2016 щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються, та у зв'язку із припиненням ведення господарської діяльності, що підтверджується сертифікатом ТПП від 31.05.2018 № 8146, звільняється від сплати вказаного податку з 01.01.2016, а у відповідності до вимог статей 101, 102 Податкового кодексу України з дати вимушеного припинення виробничої та господарської діяльності, вимушеного виїзду працівників та адміністрації товариства з місця постійного проживання минули строки для визначення податковим органом суми грошового зобов'язання платнику податків, тому самостійно визначена позивачем сума податку у податковій декларації, поданої у лютому 2014 році, підлягає списанню як безнадійний податковий борг.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. 11.12.2018 до відділу діловодства та обліку звернення громадян суду подав заяву про розгляд справи за його відсутністю (арк. спр. 154).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 105-109).

Ухвалою суду від 16.10.2018 залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк протягом десяти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви (арк. спр. 75).

Ухвалою суду від 02.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (арк. спр. 94-95).

Ухвалою суду від 05.12.2018 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (арк. спр. 147).

Ухвалою суду від 17.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк. спр. 156).

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вимоги частини 9 статті 205 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ТОВ СТС-Центр є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.02.2006 за № 1 382 102 0000 007754, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від

25 лютого 2014 року позивачем подано декларацію за 2013 рік з податку на прибуток підприємств, в якій самостійно визначено суму авансового платежу податку на прибуток у розмірі 73 854, 51 грн. (арк. спр. 110).

У червні 2014 року позивачем фактично припинено ведення господарської діяльності у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, що підтверджується наказом від 20.06.2014 № 12 (арк. спр. 42).

Починаючи з липня 2014 року ТОВ СТС-Центр звітність до податкового органу не подавалась, та лише 15.06.2018 позивачем до ГУ ДФС у Луганській області направлено податкову звітність за період: з 01.07.2014 по 31.05.2018 разом із документами в підтвердження обставин настання для ТОВ СТВ-Центр непереборної сили, зупинення ведення господарської діяльності та відсутності прибутку, заяву про вчинення дій із виключення з інтегрованої картки платника податків (арк. спр. 110-119). Вказану звітність та документи прийняті відповідачем, що у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні представником позивача не заперечувалося.

Також судом встановлено, що 02.04.2018 за вих. № 02 позивачем на адресу відповідача направлено лист, в якому просили надати акт взаємозвірки ТОВ СТС-Центр за податковими платежами та іншими податками (податок на прибуток, податок на додану вартість, єдиний соціальний внесок) товариства станом на 21.06.2018, та окремо акт взаємозвірки за період з 21.06.2014 по 02.04.2018 (арк. спр. 10).

19 квітня 208 року на вказаний вище лист позивача відповідачем надано затребувану інформацію, а саме: акти звірки; копії останніх поданих декларацій за червень 2014 року та 2 квартал 2014 року; повідомлено, що за підприємством станом на 02.04.2018 обліковується заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 73859,22 грн. (арк. спр. 11).

24 квітня 2018 року відповідачем додатково на лист позивача від 02.04.2018 повідомлено, що станом на 23.04.2018 за даними ІТС Податковий блок податковий борг складає 73859,22 грн. по податку на прибуток (арк. спр. 12).

14 червня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив прийняти податкові декларації з податку на прибуток за період: 01.07.2014-12.06.2018; декларації з податку на додану вартість за період: 01.07.2014-12.06.2018; виключити з інтегрованої картки платника податків ТОВ СТС-Центр (код ЄДРПОУ 34202011) заборгованість зі сплати авансового внеску податку на прибуток в сумі 73 854,51 грн, пеню у сумі 4,71 грн., як такий, що не передбачений нормами Податкового кодексу України та не підлягає сплаті; визнати авансовий внесок податку на прибуток підприємств 1101100030 Державний бюджет (00) податок на прибуток приватних підприємств в сумі 73 854,51 грн, пеню у сумі 4,71 грн. безнадійним з підстав настання строків давності, дії обставин непереборної сили, списати його як безнадійний; на дату внесення змін до інтегрованої картки платника податків ТОВ СТС-Центр (код ЄДРПОУ 34202011) та списання заборгованості зі сплати авансового внеску податку на прибуток підприємств 1101100030 Державний бюджет (00) податок на прибуток приватних підприємств в сумі 73 854,51 грн, пеню у сумі 4,71 грн. надати довідку про відсутність заборгованості (арк. спр. 14).

04 липня 2018 року позивачем повторно подано відповідачу заяву аналогічного змісту, як і заяву від 14.06.2018 (арк. спр. 31).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати від 31.05.2018 № 8146 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) акти тероризму на території міста Луганська Луганської області щодо обов'язку (зобов'язання) ТОВ СТС-Центр сплати податку на прибуток підприємств за період: 2014 рік- 2018 рік станом на 20.06.2014 (арк. спр. 40).

Із вказаними сертифікатами позивач звернувся до ГУ ДФС у Луганській області з проханням визнати безнадійною та списати недоїмку, що виникла за спірний період.

Як встановлено судом, відповідно наданих відповідачем актів податку збору та платежу 11021000 30 Державний бюджет (00) податок на прибуток підприємств від 19.04.2018 № 111-12 за період: 01.01.2015 - 31.12.2015; № 125-12 за період: 01.01.2016 - 31.12.2016; № 158-12 за період: 01.01.2017 - 31.12.2017; № 207-12 за період: 01.01.2018 - 02.04.2018 від'ємним сальдо розрахунків з бюджетом (без врахування пені) зазначено суму - 73854, 51, пеня - 4,71 грн.

При цьому про період нарахування заборгованості, про підстави нарахування штрафних санкцій та про визначення суми не повідомлено, рішень про застосування штрафних санкцій, вимог про наявність заборгованості позивач не отримувала.

Предметом спору в межах цієї справи є не стягнення податкового боргу, а оскарження відмови податкового органу щодо визнання безнадійним та списання суми облікованого в інтегрованій картці платника податкового боргу (недоїмки), оскільки позивач вважає, що має право на визнання боргу безнадійним, а відмовою відповідача його право фактично порушується, що і стало підставою для звернення до суду із вищевказаними позовними вимогами.

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин, позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому приписи ПК України необхідно застосовувати з урахуванням норм Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 р. Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669).

В свою чергу, податковий борг з авансового внеску податку на прибуток підприємства, що виник у платника податку, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Порядок виникнення та списання безнадійного податкового боргу регламентується п. 14. 1.11 п. 14.1 ст. 14, ст. 101 ПК України, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577 Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 р. № 1844/24376 (далі - Порядок № 577).

У відповідності до п. 14.1.11 ч. 14.1 ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном безнадійний розуміється, зокрема:

101.2.3 податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

101.2.4 податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

Згідно з підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II Порядку № 577 під терміном безнадійний податковий борг слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується:

Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від ,повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років;

рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом;

висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини;

Таким чином, згідно діючого законодавства факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України (п.п.4 п. 2.1 розділу II Порядку).

Розділом IV Порядку № 577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформлюється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Судовим розглядом встановлено, що позивач у червні та липні 2018 року звернувся до контролюючого органу із сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати щодо віднесення антитерористичної операції на території м. Луганськ Луганської області до форс-мажорних обставин, якими засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): акти тероризму на території міста Луганська Луганської області щодо обов'язку (зобов'язання) сплати податку на прибуток підприємства за 2014-2018 роки, станом на 20.06.2014 і впродовж до поточної дати місто Луганськ Луганської області перебуває під контролем незаконних формувань, які унеможливили його виконання у зазначений термін (арк.спр. 40) та просив визнати безнадійним і списати борг, що виник у ТОВ СТС-Центр в період з 2014 - 2015 роки зі сплати авансового внеску податку на прибуток в сумі 73854,51 грн., також списати його з особового рахунку позивача; виключити нараховану заборгованість з вказаного податку з обліку по особовому рахунку ТОВ СТС-Центр , надати довідку про відсутність заборгованості.

Згідно зі ст. 141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Суд зазначає, що Полтавська торгово-промислова палата є структурним підрозділом Торгово-промислової палати України, а отже в силу положень ст. 141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні уповноважена на видачу сертифікатів та висновків в спірних правовідносинах.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Крім того, факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції є загальновідомим.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КАС України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

З аналізу наведеного слідує, що надання особою сертифікату торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є достатньою підставою для визнання безнадійними та списання податкового боргу ТОВ СТВ-Центр , а тому відмова контролюючого органу щодо визнання безнадійним та списання суми облікованого в інтегрованій картці платника податкового боргу (недоїмки) є неправомірною.

Посилання представника відповідача на те, що відлік строку давності, визначений статтею 102 Податкового кодексу України, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому пункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу, оскільки позивачем станом на 01.01.2017 не змінено місцезнаходження із території, що була тимчасово окупована та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, на іншу територію України, судом визнаються незмістовними з огляду на таке.

Як вже зазначалося судом раніше, позивачем 25.02.2014 подано декларацію зі сплати авансового внеску податку на прибуток у сумі 73854,51 грн.

Статею 101 Податкового кодексу України визначено поняття безнадійного богу.

Статтею 102 цього Кодексу визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.п. 38.2 п.10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

З аналізу наведеної норми слідує, що на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження, відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

Таким чином, даною нормою чітко визначено, що відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

Тобто, відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, у разі не застосування заходів стягнення, передбачених статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

Оскільки предметом спору в межах цієї справи є не стягнення податкового боргу, а саме оскарження відмови податкового органу щодо визнання безнадійним та списання суми облікованого в інтегрованій картці платника податкового боргу (недоїмки), тому положення статті 102 Податкового кодексу України розповсюджуються на дані правовідносини, та враховуючи те, що контролюючим органом протягом 1095 днів не визначено суми грошового зобов'язання до платника податків з дати самостійно визначеної позивачем у декларації суми податку, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про визнання авансового внеску податку на прибуток підприємства "11021000 30 Державний бюджет (00) Податок на прибуток підприємств" у сумі 73854,51 грн. та пеню у сумі 4,71 грн. є безнадійним на підставі статті 101, 102 Податкового кодексу України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобовязань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) платники податків на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу визначено, що податкове законодавство України грунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку - в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 № 651 Про затвердження змін до бюджетної класифікації у частині виключення кодів, передбачених для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток підприємств, Державною казначейською службою України 06.10.2015 здійснено закриття рахунків з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків з податку на прибуток підприємства, і 06.10.2015 на виконання цього наказу здійснено злиття карток по ККДБ 11021000 (податок на прибуток підприємств) та ККДБ 11024000 (авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств), в результаті чого сальдо по авансовим внескам в сумі 73854,51 грн в автоматичному режимі було зараховано на ІКП з податку на прибуток, і станом на 31.12.2015 заборгованість платника по ККДБ 11020201 (податок на прибуток підприємств) склала 73859,22 грн.

Тобто, з 31.12.2015 внаслідок злиття ІКП заборгованість з авансових внесків стала заборгованістю з податку на прибуток.

Зазначені обставини підтверджуються даними, що містяться в ІКП з податку на прибуток підприємств (арк.спр. 120-126).

Відповідно до п. 9 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України у січні-грудні 2015 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України ( у редакції, що діяла до 01.01.2015). Починаючи з січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.

Таким чином, починаючи з січня 2016 року у платників податків відсутній обов'язок зі сплати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представником відповідача не заперечувалося факту відсутності вказаного обов'язку у платників податків, починаючи з січня 2016 року.

Оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем у лютому 2014 року, подано декларацію за 2013 рік з податку на прибуток підприємств, в якій самостійно визначено суму авансового платежу податку на прибуток у розмірі 73 854, 51 грн, проте у червні 2014 року підприємством фактично припинено ведення господарської діяльності у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, що підтверджується наказом від 20.06.2014 № 12, та сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати від 31.05.2018 № 8146, яким засвідчено форс-мажорні обставини ТОВ СТС-Центр , починаючи з 20.06.2014, відтак авансовий платіж податку на прибуток у розмірі 73 854, 51 грн визнається безнадійним боргом у відповідності до вимог статтей 101, 102 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 №577.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

-визнання дій субєкта владних повноважень протиправними та зобовязання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, встановлені за наслідками розгляду справи, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій Головного управління ДФС у Луганській області щодо відмови у визнанні авансового платежу податку на прибуток у розмірі 73 854, 51 грн у відповідності до вимог статтей 101, 102 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 №577, суд дійшов висновку про необхідність обрання належного способу захисту порушених прав позивача шляхом визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Луганській області щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу з авансового внеску податку на прибуток підприємства "11021000 30 Державний бюджет (00) Податок на прибуток підприємств" у сумі 73854,51 грн. та пеню у сумі 4,71 грн та зобов'язання Головного управління ДФС у Луганській області прийняти рішення про визнання авансового внеску податку на прибуток підприємства "11021000 30 Державний бюджет (00) Податок на прибуток підприємств" у сумі 73854,51 грн. та пеню у сумі 4,71 грн. безнадійним на підставі статті 101, 102 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 №577 безнадійним з підстав настання строків давності, дії обставин непереборної сили, та списати авансовий внесок податку на прибуток підприємства "11021000 30 Державний бюджет (00) Податок на прибуток підприємств" у сумі 73854,51 грн. та пеню у сумі 4,71 грн. як безнадійний.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДФС у Луганській області вчинити дії із виключення з інтегрованої картки платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Центр" від'ємного сальдо - авансового внеску податку на прибуток підприємства "11021000 30 Державний бюджет (00) Податок на прибуток підприємств" у сумі 73854,51 грн. та пеню у сумі 4,71 грн., як такий що не передбачений нормами Податкового кодексу України та не підлягає сплаті, суд зазначає що у постанові від 13.02.2018 у справі № 816/2042/16 Верховний Суд наведено про наявність у платника податків матеріально правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобовязань платника податків.

В даному випадку суд вважає за необхідне задовольнити зазначену позовну вимогу з коригуванням обраного позивачем способу захисту, та зобов'язати Головне управління ДФС у Луганській області внести коригування до інтегрованої картки платника податку на прибуток ТОВ СТС-Центр шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Центр" від'ємного сальдо - авансового внеску податку на прибуток підприємства "11021000 30 Державний бюджет (00) Податок на прибуток підприємств" у сумі 73854,51 грн. та пеню у сумі 4,71 грн., як такий що не передбачений нормами Податкового кодексу України та не підлягає сплаті.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1762,00 грн згідно з квитанцією від 06.09.2018 № 0.0.1126179326.1 (арк.спр. 3).

Зважаючи на задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Центр" до Головного управління ДФС у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Луганській області щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу з авансового внеску податку на прибуток підприємства "11021000 30 Державний бюджет (00) Податок на прибуток підприємств" у сумі 73854,51 грн. та пеню у сумі 4,71 грн.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Луганській області прийняти рішення про визнання авансового внеску податку на прибуток підприємства "11021000 30 Державний бюджет (00) Податок на прибуток підприємств" у сумі 73854,51 грн. та пеню у сумі 4,71 грн. безнадійним на підставі статті 101, 102 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 №577 безнадійним з підстав настання строків давності, дії обставин непереборної сили, та списати авансовий внесок податку на прибуток підприємства "11021000 30 Державний бюджет (00) Податок на прибуток підприємств" у сумі 73854,51 грн. та пеню у сумі 4,71 грн. як безнадійний.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Луганській області внести коригування до інтегрованої картки платника податку на прибуток ТОВ СТС-Центр шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків від'ємного сальдо - авансового внеску податку на прибуток підприємства "11021000 30 Державний бюджет (00) Податок на прибуток підприємств" у сумі 73854,51 грн. та пеню у сумі 4,71 грн., як такий що не передбачений нормами Податкового кодексу України та не підлягає сплаті.

Стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області (Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків,72, код ЄДРПОУ 39591445) судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Центр" (м.Луганськ, вул. Годуванцева, 7, кв. 2, код ЄДРПОУ 34202011).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 17 грудня 2018 року.

Суддя Є.О. Кисельова