Рішення

від 18.12.2018 по справі 1540/4347/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4347/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Горовець Л.І. (представник за довіреністю)

відповідач: Кунаренко О.О. (представник за довіреністю)

треті особи: не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат" до Головного управління ДФС в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0031261404 від 24.07.2018р., -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 грудня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат" до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0031261404 від 24.07.2018 р. в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства, складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо наявності нерухомого майна у ТОВ "Агрофірма 'Шаболат" у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Позивач вважає, що відповідач безпідставно вимагає сплатити плату за земельну ділянку, яка не належить позивачу та не використовується ним в господарських цілях, що призведе до подвійного оподаткування, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було передано у приватну власність комплекс будівель та споруд №79, які розташовані на земельній ділянці площею 19,3575 га, та останніми сплачено плату за землю. Враховуючи наведене, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач в обґрунтування правової позиції зазначив, що в ході перевірки було встановлено, що у період 2016, 2017 р.р. ТОВ Агрофірма Шаболат мало в користуванні земельні ділянки загальною площею 46,9572 га на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Так, ТОВ Агрофірма Шаболат у податковій звітності за період 2016 рік та 2017 рік, не було визначено річну суму орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 05.11.2012 року № б/н (реєстраційний номер у ДРЗ 512080004002108 від 29.12.2012 року). Крім того, зазначено, що позивач листом від 31.01.2018 року № б/н (вх. № 1403/10/15-32 від 02.02.2018 року) повідомив про розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.11.2012 року № б/н у судовому порядку із наданням відповідного рішення господарського суду Одеської області від 29.11.2017 р. у справі № 916/1985/17. Разом з тим, не було надано документів, що підтверджують правомірність підстав щодо не нарахування податкового зобов'язання з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 05.11.2012 року № б/н, у податковій звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за періоди 2016-2017 роки.

Ухвалою від 11.09.2018р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено судове засідання по справі на 04.10.2018 р. о 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання 04.10.2018 р., у судовому засіданні оголошено перерву до 11.10.2018 р. 15 год. 30 хв.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання 11.10.2018 р., у судовому засіданні оголошено перерву до 06.11.2018 р. 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання 06.11.2018 р., залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 06.11.2018р. призначено проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи; встановлено третім особам, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, п'ятиденний строк з дня отримання позову/відзиву для подання письмових пояснень щодо позову або відзиву; встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено підготовче засідання по справі на 03.12.2018 р. о 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 03.12.2018 р. підготовче провадження в адміністративній справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.12.2018 р. о 09 год. 00 хв.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та завчасно.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС в Одеській області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 4334 від 15.06.2018р., направлень №№ 4898/14-04, 4899/14-04 від 18.06.2018 р., відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Агрофірма Шаболат з питань повноти обчислення та сплати плати за землю за 2016-2017 роки.

За наслідками перевірки складено акт №000531/15-32-14-04/3768767 від 03.07.2018 р. (а.с. 12-15), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п. 288.1, п. 288.2, п. 288.3, п. 288.4, п. 288.7, ст. 288 ПК України, в наслідок чого занижено податкові зобов'язання з орендної плати у сумі 371 087,51 грн., в т.ч. по періодах: 2016 рік в сумі 127347,41 грн., 2017 рік в сумі 243740,10 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0031261404 від 24.07.2018р., яким ТОВ Агрофірма Шаболат збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 556631,27 грн., з яких 371087,51 грн. - за податковими зобов'язаннями, 185543,76 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно акта перевірки, копію наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 4334 від 15.06.2018р. вручено особисто головному бухгалтеру ТОВ Агрофірма Шаболат ОСОБА_5 19.06.2018 р.

З направленням на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 19.06.2018р. головного бухгалтера ТОВ Агрофірма Шаболат ОСОБА_5.

Перевірку проведено з відома керівника ТОВ Агрофірма Шаболат ОСОБА_6 та в присутності головного бухгалтера ТОВ Агрофірма Шаболат ОСОБА_5.

Посилання позивача на порушення процедури проведення перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, перевіркою, проведеною за період 2016-2017 роки встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ Агрофірма Шаболат , у відповідності до ст. 269, п. 288.2 ст. 288 ПК України, було платником плати за землю, а саме: орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (а.с. 13).

Відповідно до ст. 269 ПК України платниками податку (плати) за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно до ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Судом встановлено, що 05.11.2012 р. між сільськогосподарським кооперативом Шаболат ( орендар ) та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області ( орендодавець ) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди, земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 19,3575 га, в тому числі 19,3575 га під господарськими будівлями і дворами, за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, комплекс будівель та споруд №79, для обслуговування будівель та споруд молочно-товарної ферми № 79 (за межами населеного пункту) кадастровий номер 5120887700:01:002:0724 (а.с. 17-21).

Згідно п. 8 вказаного договору, останній укладено на 25 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 9 договору орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 1,0% нормативно грошової оцінки, що складає: 142302,09 грн. за кожен рік оренди, що складає 3557552,25 грн. за весь строк оренди у строки визначені чинним законодавством.

Згідно п. 10 договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених згідно законодавства.

Згідно п. 20 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.

Згідно п. 35 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 05.11.2012 р., Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області передала, а сільськогосподарський кооператив Шаболат прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, із земель площею 19,3575 га, в тому числі 19,3575 га під господарськими будівлями та дворами, із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, комплекс будівель і споруд № 79, за межами населеного пункту, для обслуговування будівель і споруд молочно-товарної ферми № 79 (а.с. 22).

Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПК України). Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 ПК України).

Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобовязана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Частина 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі визначає, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобовязаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки (ч. 2 ст. 34 Закону України Про оренду землі ).

Згідно із п. е ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Частиною 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Як, зокрема, зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у постанові від 12.09.2017р. по справі №2а-10596/12/2670, якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічна правова позиція викладена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 08.06.2016 (справа №21-804а16). У постанові Верховного суду у справі №21-3078а16 зазначено, що після відчуження частини обєкта нерухомості та його реєстрації в БТІ за іншими особами позивач не повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої не є.

При вирішенні справи суд враховує, що платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), відповідно з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об'єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 822/2696/17 (№ К/9901/44579/18), яка з урахуванням приписів ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні даної справи.

Таким чином, до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок плати за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно.

Із матеріалів справи вбачається, що право користування земельною ділянкою за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, сільська рада Шабівська, комплекс будівель та споруд № 79, перейшло до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зв'язку з набуттям ними спільного у рівних частках права власності на зазначений комплекс будівель та споруд, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Згідно довідки Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, станом на 05.10.2017 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було сплачено податок на нерухоме майна за 2016 рік в сумі 34575,74 грн., а також земельний податок за 2017 рік в сумі 14382,62 грн. за 193575 кв.м, згідно витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земель, розташованих на території Шабівської сільської ради за межами населеного пункту, цільове призначення земельної ділянки: для обслуговування будівель та споруд молочної-товарної ферми № 79 (а.с. 25-28, 72). В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії квитанцій №1232А61985 від 03.10.2017р., №12262D1948 від від 03.10.2017р., що підтверджують факт сплати вищевказаними особами земельного податку (а.с. 214).

Крім того, довідкою Чорноморської об'єднаної державної інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 19.10.2017 р. (вих. № 4790/15-05) підтверджується відсутність податкового боргу по сплаті за землю за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за земельну ділянку (в минулому була в оренді ТОВ Агрофірма Шаболат ), яка розташована у Білгород-Дністровському районі, с. Шабо, Шабівська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 79, кадастровий № 5120887700:01:002:0724. Зазначена ділянка з 05.04.2016р. використовується фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та за даними Білгород-Дністровського відділення Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області податкового боргу по сплаті за землю немає, податок сплачено у повному обсязі станом на 19.10.2017 р. (а.с. 71)

Згідно листа Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 13.10.2017 р. (вих. № 4748/1505) ТОВ Агрофірма Шаболат (код ЄДРПОУ 03768767) станом на 01.10.2017р. згідно даних КОР не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів (а.с. 73).

Зазначена обставина також підтверджується ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2017 р. по справі № 815/3088/17 за позовом Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області до ТОВ Агрофірма Шаболат про стягнення заборгованості у сумі 63021,36 грн., якою за клопотанням представника контролюючого органу позовну заяву було залишено без розгляду, у зв'язку з відсутністю у ТОВ Агрофірма Шаболат заборгованості (а.с. 78).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово направляв листи на адресу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (вих. № 6 від 19.01.2015р., вих. № 99 від 18.07.2016р., вих. № 117 від 13.09.2016р.) з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.11.2012р., однак відповіді отримано не було (а.с. 36-38).

За таких обставин, через бездіяльність Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо розірвання зазначеного договору оренди земельної ділянки від 05.11.2012р., позивач звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом про припинення договору оренди земельної ділянки. Так, Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 р. по справі № 916/1958/17 було достроково припинено договір оренди земельної ділянки від 05.11.2012 р., укладений між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області та Сільськогосподарським кооперативом Шаболат (а.с. 32-33).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації. Відтак набуття права власності відповідно до ЦК України пов'язано з державною реєстрацією права на нерухоме майно.

Отже, з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно за іншою особою у попереднього власника не виникає обов'язку зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований відповідний об'єкт нерухомості, який відчужено.

Суд звертає увагу, що відповідачем не враховано факт переходу до інших осіб права власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, та здійснення останніми оплати земельного податку з фізичних осіб.

Суд вважає безпідставним неврахування відповідачем обставини щодо розірвання договору оренди землі та продовження останнім обов'язку позивача по сплаті орендної плати за таку ділянку протягом 2016-2017 років, оскільки, як було встановлено судом, позивачем вчинялись усі дії щодо доведення до контролюючих органів інформації, що вплинула на нарахування податкового зобов'язання з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 05.11.2012 р.

Правова позиція відповідача не ґрунтується на приписах чинного законодавства та суперечить визначеним ПК України засадам оподаткування, оскільки збільшення ТОВ Агрофірма Шаболат суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб фактично призводить до подвійного оподаткування одного й того ж самого об'єкта оподаткування (земельної ділянки).

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, суд, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0031261404 від 24.07.2018р. прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, висновки контролюючого органу про порушення позивачем п. 288.1, п. 288.2, п. 288.3, п.288.4, п. 288.7, ст. 288 ПК України, в наслідок чого занижено податкові зобов'язання з орендної плати у сумі 371 087,51 грн. не знайшли підтвердження під час судового розгляду справи по суті, відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0031261404 від 24.07.2018р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За приписами ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог судом встановлено наявність підстав для стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат" судового збору у розмірі 8 349,47 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат" (67770, Одеська область, Білгород-Дністровський, с. Шабо, вул. Центральна, буд.120-Б; код ЄДРПОУ 03768767) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), ОСОБА_4 (65113, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0031261404 від 24.07.2018р.,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0031261404 від 24.07.2018р.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат" (67770, Одеська область, Білгород-Дністровський, с. Шабо, вул. Центральна, буд.120-Б; код ЄДРПОУ 03768767) судовий збір у розмірі 8 349,47 грн. (вісім тисяч триста сорок дев'ять гривень 47 коп.).

Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.12.2018 р.

Суддя Г.П. Самойлюк

.