Рішення

від 18.12.2018 по справі 826/10915/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2018 року № 826/10915/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судових засідань Ксендзові А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до ДПІ в Оболонському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31 січня 2017 р. № 0000411306 та № 0000401306,- за участі представників:

від позивача: ОСОБА_3,

від відповідача: не прибув

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 грудня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2017 р. № 0000411306 та № 0000401306.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі у порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при донарахуванні йому податку на доходи фізичних осіб та військового збору не враховано витрати, понесені ним для отримання інвестиційного прибутку. Ненадання податковому органу документів, що підтверджують зазначені витрати, стало можливим через тривале перебування позивача на лікуванні. Крім того, позивач вважає, що він звільнений від обов'язку щодо нарахування та сплати податку з інвестиційного прибутку та військового збору, оскільки законом такий обов'язок покладено на податкового агента, яким у даному випадку є професійний торговець (ТОВ Арчі Капітал ), за участю якого позивач купував та продавав цінні папери.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем надано суду письмовий відзив на позов, у якому зазначено, що позивачем отримано дохід від реалізації інвестиційного активу. Зазначений дохід позивачем не задекларовано, а документальне підтвердження понесених на його придбання витрат не надано. На неодноразові письмові звернення відповідача до ОСОБА_2 останній не реагував. Банківські виписки в якості підтвердження витрат відповідачем до уваги не приймаються. У зв'язку з чим податковим органом було донараховано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір і застосовано штрафні (фінансові) санкції.

З огляду на вищевикладене відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 6 ст. 250 КАС України в судовому засіданні 18 грудня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.

ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків-фізичною особою ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. та складено акт від 23.12.2016 р. № 361-26-54-13-06-17-3148711231 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення пп.164.2.8 п.164.2 ст164, пп.170.2.1, пп.170.2.2, пп.170.2.6 п.170.2 ст.170, п.176.1 ст.176, п.179.7 ст.179, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Зважаючи на висновки Акту перевірки, 31.01.2017 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000401306, яким збільшено суму грошового зобов?язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 2 863 016,00 грн. та застосовано 715 924,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000411306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 214 726,20 грн. та застосовано 53 681,55 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд враховує наступне.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до пп.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Згідно з пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Пп.170.2.6 п.170.2 ст.170 ПК України встановлено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником податку. При цьому платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (далі - Депонент) та ТОВ Аффінаж (ЄДРПОУ 37036252) (далі - Депозитарна установа) укладено договір про обслуговування рахунку у цінних паперах № 302113/Д від 02.06.2015 року. Предметом зазначеного договору згідно з пп.1.1 є послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах Депонента, проведення депозитарних операцій за рахунком у цінних паперах Депонента на підставі розпоряджень Депонента, а також надання інших послуг у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності.

На виконання договору № 302113/Д від 02.06.2015 р. між позивачем (Покупець) та ТОВ ЛІМ-СЕРВІС (ЄДРПОУ 39481091) (Продавець), в інтересах якого діє ТОВ АРЧІ КАПІТАЛ (код ЄДРПОУ 38993145), укладено договір № БВ4-3-1/61 купівлі-продажу цінних паперів від 08.06.2015 р., відповідно до якого Продавець зобов?язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов?язується прийняти і оплатити цінні папери: Товариства з обмеженою відповідальністю КУА Холдинг Груп ЗНПІФ ЛАЙФ САЙЕНС номінальною вартістю одного цінного папера 100 грн. у кількості 2917 штук, ПАТ ЗНВКІФ Контроль Фінанс номінальною вартістю 1000 грн. у кількості 3487 штук, ПАТ ЗНФКІФ Портфельні інвестиції номінальною вартістю 1000 грн. за один цінний папір у кількості 685 штук, ПАТ ЗНВКІФ Максимум Фінанс номінальною вартістю 1000 грн. за один цінний папір у кількості 3317 штук.

Сторонами підписано акт виконаних робіт від 30.11.2015 р. про виконання договору № БВ4-3-1/61 у повному обсязі. .

Загальна сума операцій з придбання цінних паперів за Договором № БВ4-3-1/61 становить 15 787 547 грн. 95 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордеру ТОВ ЛІМ СЕРВІС , відповідно до яких останнім прийнято від позивача кошти у вказаній сумі.

У подальшому зазначені вище цінні папери продано позивачем ТОВ Арчі Капітал (код ЄДРПОУ 38993145) на підставі наступних договорів:

1. від 09 червня 2015 р. № БВ6-14/6, про що складено акт виконаних робіт від 02 липня 2015 р. на загальну суму 1 190 240,00 грн.;

2. від 24 червня 2015 р. № БВ6-26/4, про що складено акт виконаних робіт від 06 липня 2015 р. на загальну суму 1 178 200,00 грн.;

3. від 01 липня 2015 року № БВ7-3/4, про що складено акт виконаних робіт від 13 липня 2015 р. на загальну суму 1 463 720,00 грн.;

4. від 08 липня 2015 року № БВ7-7/11, про що складено акт виконаних робіт від 04 серпня 2015 р. на загальну суму 1 454 000,00 грн.;

5. від 03 серпня 2015 року № БВ8-2/12, про що складено акт виконаних робіт від 07 вересня 2015 р. на суму 1 394 920,00 грн.;

6. від 18 серпня 2015 року № БВ8-30/4, про що складено акт виконаних робіт від 15 вересня 2015 р. на загальну суму 1 463 000,00 грн.;

7. від 14 вересня 2015 року № БВ9-22/7, про що складено акт виконаних робіт від 30 вересня 2015 р. на загальну суму 2 846 600,00 грн.

8.від 01 жовтня 2015 року № БВ10-2/15, про що складено акт виконаних робіт від 26 жовтня 2015 р. на загальну суму 4 807 400,00 грн.

Загальна сума операцій з продажу цінних паперів за договорами №№ БВ6-14/6, БВ6-26/4, БВ7-3/4, БВ7-7/11, БВ8-2/12, БВ8-30/4, БВ9-22/7, БВ10-2/15 становить 15 798 080 грн.

Таким чином, позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами складає 10 532,05 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПК України.

Згідно з п. 44.3. ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи

Частиною першою статті 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів в електронному або паперовому вигляді.

Пунктом 1.2 Постанови правління Національного банку України від 12.12.2004 р. №637 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення № 637, у редакції на момент вчинення спірних правовідносин) визначено, що готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємства (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції та іншого майна.

При цьому, до касових документів, за допомогою яких, відповідно до законодавства України, оформляються касові операції, тобто, операції підприємств між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу, належать, зокрема, касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, інші прибуткові та видаткові касові документи. У свою чергу розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до п. 1.4 Постанови правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб, коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях в електронному вигляді.

Водночас, згідно з п. 1.35 ст. 1 Закону України від 05.04.2001 р. № 2346-111 Про платіжні системи та переказ коштів в Україні розрахунковий документ - це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (платіжне доручення, розрахунковий чек тощо).

Враховуючи наведене, документами, що підтверджують фактично понесені витрати на придбання цінних таперів фізичною особою - платником податку, в тому числі нерезидентом, є договори купівлі-продажу цінних таперів, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.

Разом з тим, відповідно до пп.170.2.9 п.170.2 ст.170 ПК України податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу). Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.

При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього пункту.

Системне тлумачення вказаних норм дозволяє дійти висновку, що професійний торговець цінними паперами при здійсненні операцій з інвестиційними активами (крім операцій з цінними паперами, визначеними у пп. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПК України) є податковим агентом. Саме професійний торговець визначає розмір інвестиційного прибутку платника податків та враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів. При цьому на платника податків покладається лише обов'язок задекларувати у річній податковій декларації отриманий дохід.

Під час розгляду справи судом установлено, що всі операції з купівлі-продажу цінних паперів здійснювалися позивачем за участю професійного торговця цінними паперами, брокера - Товариства з обмеженою відповідальністю "Арчі Капітал" (ліцензія НКЦПФР серія АЕ № 294743 від 18 лютого 2015 року). Декларація про майновий стан та доходи за 2015 рік позивачем не подавалася.

Таким чином, обов'язок нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за операціями з продажу цінних паперів за участю позивача покладено на ТОВ Арчі Капітал .

Однак, в силу пп.170.2.1, 170.2.9 п.170.2 ст.170 ПК України вказаний факт не звільняє позивача від обов'язку подати річну податкову декларацію, в якій буде відображено загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом звітного року, а отже донарахування податковим органом штрафної (фінансової) санкції в цій частині є правомірним.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

До того ж, згідно пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 pозділу XХ ПK України платниками військового збору є "осoби, визначені пунктoм 162.1 стaтті 162" ПК України, тобто:

01) фізичні особи - резиденти, якi отримують дохoди як з джерела їx походження в Україні, тaк i іноземні доходи;

02) фізичні особи - нерезиденти, якi отримують доходи з джерeла їx походження в Україні;

03) податкові агенти.

Таким чином, обов'язок зі сплати військового збору лежить на ТОВ Арчі Капітал .

Враховуючи викладене вище, доводи позивача стосовно безпідставності нарахувань податку з доходів фізичних осіб та військового збору, викладені в позовній заяві, є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із частковим задоволенням позову підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242, 243, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення ДПІ в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 31.01.2017 р. № 0000401306.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 31.01.2017 р. № 0000411306 в частині донарахування 2 863 016,00 грн. податку з доходів фізичних осіб та 715 754,00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 8 810,00 (вісім тисяч вісімсот десять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко