Ухвала

від 12.06.2019 по справі 826/10915/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 червня 2019 року

Київ

справа №826/10915/18

адміністративне провадження №К/9901/16017/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2019 у справі № 826/10915/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції у цій справі.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2018 у цій справі залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, в тому числі, для повідомлення інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2019 клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення так як заявником не наведено жодної причини пропуску строку для звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалене 18.12.2018 у відкритому судовому засіданні та його копію скаржником отримано 21.12.2018, тому, останнім днем звернення до суду з апеляційною скаргою було 21.01.2019. Проте, апеляційну скаргу подано до суду лише 22.03.2019, що свідчить про звернення до суду з цією скаргою поза межами строку встановленого статтею 295 КАС України.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2019 апелянт направив до суду заяву відповідно до якої просив продовжити строк для усунення недоліків та поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що вперше подану ним апеляційну скаргу у цій справі йому було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору за її подання. Скаржник вважає, що ним не було допущено недобросовісного ставлення до своїх процесуальних прав та обов`язків, оскільки вчасно сплатити судовий збір він не міг.

Розглянувши зазначене клопотання апеляційний суд дійшов висновку, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою повторно. Існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/201 ).

Крім цього, апеляційний суд відхилив посилання апелянта на сумлінне виконання ним своїх процесуальних обов`язків, оскільки апелянтом докази сплати судового збору суду так і не надано, у той час як він мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов рішення про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне провадження, оскільки несвоєчасне усунення недоліків попередньо поданої апеляційної скарги, а також відсутність видатків на оплату судового збору суб`єкта владних повноважень не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є поважними, зокрема ті обставини, що у зв`язку з відсутністю необхідних коштів для сплати судового збору вчасно подану ним попередню апеляційну скаргу судом повернуто.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі, оскільки відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, як склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статті 8 Закону № 3674-VI, статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2019 у справі № 826/10915/18.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду