Рішення
від 17.12.2018 по справі 826/9750/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2018 року № 826/9750/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк"

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Києво-Святошинської районної

державної адміністрації Ткаченко Дар'ї Володимирівни

треті особи 1. ОСОБА_3

2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк" (далі також Позивач, ПАТ УПБ ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Києво-Святошинської районної державної адміністрації Ткаченко Дар'ї Володимирівни, треті особи, як не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. В поданому позові позивач просить суд визнати протиправним рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 41538749 від 11.06.2018р. та зобов'язати державного реєстратора здійснити реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк" (ідентифікаційний код 19019775) на земельну ділянку, загальною площею 0,250 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Іпотечного договору, посвідченого 07.03.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л. Л. за реєстровим № 1845.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні з повідомленням учасників справи та запропоновано відповідачам у 15 денний строк з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву та всі докази на підтвердження, які наявні у відповідачів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що при поданні заяви про державну реєстрацію права власності позивачем було подано усі визначені законом документи, що необхідні для проведення такої державної реєстрації, а відмова відповідача у державній реєстрації прав та їх обтяжень є незаконною.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на те, що ним було відмовлено у державній реєстрації у зв'язку з відсутністю підпису отримувача в графі Розписка в одержанні поштового відправлення, а отже іпотекодержатель не може набути право власності на предмет іпотеки відповідно до ст. 36 Закону України Про іпотеку .

Також на виконання вимоги ухвали суду від 01.11.2018р. відповідачем було подано документи (а.с. 81-102), що були подані 05.06.2018р. за заявою № 28527725 Гончаренком Є.В. (що діяв на підставі довіреності ПАТ "Український професійний банк") для державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована: АДРЕСА_1

11.12.2018р. в судовому засіданні позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні 11.12.2018р. сторонами також було подано клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до ст. 194 КАС України.

За результатами розгляду поданих клопотань суд їх задовольнив, вирішив здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що 05.06.2018р. Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк" звернулося до Центру надання адміністративних послуг при Києво - Святошинській районній державній адміністрації Київської області з листом № 01-10/472 від 04.06.2018р. (а.с. 13) та відповідним пакетом документів, в якому просило здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, загальною площею 0,250 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі Іпотечного договору, посвідченого 07.03.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко JI. JI. за реєстровим № 1845.

Однак, 11.06.2018 р. за наслідком розгляду заяви ПАТ УПБ , державним реєстратором прав на нерухоме майно Києво - Святошинської державної районної адміністрації Київської області Ткаченко Дар'єю Володимирівною було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 41538749 (а.с. 12) з підстав неподання заявником (ПАТ УПБ ) документів, передбачених статтею 33 Закону України Про іпотеку , зокрема: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку № 898-IV від 05.06.2003р. (далі - Закон № 898-IV) звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У частині першій статті 36 Закону № 898-IV зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з положеннями частини третьої цієї статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку ; надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до частини першої ст. 37 Закон № 898-IV правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Отже, аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку , статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавець визначив три способи захисту на задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових - на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2007р. між ПАТ УПБ та ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір № 3116 (а.с. 15-17)

Відповідно до п.2 Іпотечного договору за цим іпотечним договором іпотекою забезпечується виконання власних зобов'язань Іпотекодавця згідно з Кредитним договором № 153 від 07.03.2007р., відповідно до якого Іпотекодержателем надано Іпотекодавцю кредит у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії на споживчі цілі в сумі 250 000,00 доларів США терміном до 10.02.2017р. зі сплатою 14,5% річних.

Перелік майна, що надається в забезпечення виконання за Кредитним договором наведений у пункті 6 іпотечного договору, де зокрема в п. 6.2 зазначена земельна ділянка загальною площею 0,250 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 16.8.1. Іпотечного договору, Іпотекодержатель (Банк) має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання строків виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених Кредитним договором вони не будуть виконані.

Згідно з ч.1 ст. 35 Закону № 898-IV у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Судом встановлено, що факт порушення ОСОБА_3 грошового зобов'язання встановлено рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.12.2014p. у цивільній справі № 369/12383/14-ц за позовом ПАТ УПБ до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень та набрало законної сили.

20.03.2017р. ПАТ УПБ направило на адресу ОСОБА_3 вимогу про усунення порушень № 01-10/366/1 від 17.03.2017p. (а.с. 18-19), яка була отримана останньою 24.03.2017р.. що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103320004911 та фіскальним чеком № 8739 від 20.03.2017р. (а.с. 19 оборот, а.с. 41).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004р. (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

Згідно ст. 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Приписами ч.1 ст. 18 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Положення статті 27 Закону № 1952-IV визначають, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Отже, для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, окрім встановлення факту щодо переходу такого права до іпотекодержателя, з'ясуванню підлягають обставини, що підтверджують: 1) факт надсилання іпотекодержателем іпотекодавцеві вимоги про усунення порушень, 2) факт отримання іпотекодавцем вказаної вимоги, а також 3) докази того, що завершився 30-денний строк з моменту отримання іпотекодавцем зазначеної вимоги.

Згідно з картою прийому заяви № 126322746 (а.с. 14) ПАТ УПБ одночасно із заявою про державну реєстрацію права власності було подано відповідачу, у тому числі:

- Іпотечний договір, посвідчений 07.03.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим № 1845;

- Вимогу про усунення порушень № 01-10/366/1 від 17.03.2017 р. з документами, що підтверджують її відправлення та отримання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при поданні заяви про державну реєстрацію права власності, позивачем було подано усі визначені законом документи, що необхідні для проведення такої державної реєстрації.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у відзиві на те, що ним було відмовлено у державній реєстрації у зв'язку з відсутністю підпису отримувача в графі Розписка в одержанні поштового відправлення, оскільки оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 41538749 від 11.06.2018р. не містить такої підстави відмови.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення (а.с. 12), його прийнято з підстав неподання заявником (ПАТ УПБ ) документів, передбачених статтею 33 Закону України Про іпотеку , а саме: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

У той же час, пунктом 16.8.1. Іпотечного договору прямо передбачено, що Іпотекодержатель (Банк) має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання строків виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених Кредитним договором вони не будуть виконані. Тобто, іпотечний договір містить відповідне застереження, що передбачає право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ УПБ було направлено ОСОБА_3 повідомлення про усунення порушень зобов'язання від 17.03.2017 , яке отримано останнім 24.03.2017, що підтверджується копію повідомлення про вручення поштового відправлення адресату (а.с.19).

Зі змісту оскарженого рішення вбачається, що представник ПАТ УПБ звернувся до відповідача з заявою про проведення державної реєстрації права власності на зазначене вище майно 05.06.2018, тобто у строк, що перевищує 30 днів з дня отримання боржником вимог.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Частиною п'ятою даної статті передбачено, що відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем всупереч норм Закону № 1952-IV та Порядку№ 1127, оскільки представником ПАТ УПБ було подано всі визначені згадуваними нормативно-правовими актами документи необхідні для проведення державної реєстрації права власності останнього.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм та з урахуванням матеріалів справи, суд приходить до висновку, що рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Києво-Святошинської районної державної адміністрації Ткаченко Дар'ї Володимирівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 41538749 від 11.06.2018р. є протиправним та підлягає скасуванню.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Києво - Святошинської державної районної адміністрації Київської області Ткаченко Дар'ї Володимирівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 41538749 від 11.06.2018р.

3. Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Києво - Святошинської державної районної адміністрації Київської області Ткаченко Дар'ю Володимирівну здійснити реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк" (ідентифікаційний код 19019775) на земельну ділянку, загальною площею 0,250 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Іпотечного договору, посвідченого 07.03.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л. Л. за реєстровим № 1845.

4. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" (ідентифікаційний код 19019775) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 коп. з Державного реєстратора прав на нерухоме майно Києво - Святошинської державної районної адміністрації Київської області Ткаченко Дар'ї Володимирівни (03115, м. Київ, просп. Перемоги 126, ідентифікаційний код 23570148).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення17.12.2018
Оприлюднено19.12.2018
Номер документу78617988
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/9750/18

Рішення від 17.12.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Патратій О.В.

Ухвала від 01.11.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Патратій О.В.

Ухвала від 30.07.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Патратій О.В.

Ухвала від 27.06.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Патратій О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні