Постанова

від 17.12.2018 по справі 826/14309/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14309/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Будінжиніринг на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Будінжиніринг (представник Грабовська Ю.С., ордер серії КВ №744173 від 20.11.2018 року) до Головного управління ДФС у м. Києві (представник Аблішев В.А., довіреність №801/26-15-10-02-17 від 23.06.2018 року) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю УБК Будінжиніринг звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.05.2018 № 2242615147 та № 2232615147.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року позовну заяву залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Підставою для залишення позовної заяви без розгляду послугував той факт, що в порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України позивач повторно не прибув у підготовче засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки.

Втім, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого засідання на 23.10.2018.

Копія означеної ухвали направлена на адресу представника позивача та вручена представнику позивача ОСОБА_5 05.10.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2., а.с. 68).

Відповідно до ч. 10 ст. 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

В подальшому, 24.10.2018 між адвокатом ОСОБА_5 та позивачем було укладено додаткову угоду №1 до договору про юридичне обслуговування №109 від 25.09.2017 року, за змістом якої сторони дійшли згоди припинити надання правової допомоги, юридичного супроводу, представництво прав та захисту інтересів замовника у адміністративній справі №826/14309/18.

У підготовче засідання призначене на 23.10.2018 представник позивача не прибув, у зв'язку з чим, проведення підготовчого засідання призначено на 07.11.2018.

26.10.2018 ОСОБА_5 було вручено повістку, втім станом на 26.10.2018 остання не була представником позивача у даній справі.

Крім того, як вбачається з листа ОСОБА_5 №03-109-2509/18 від 20 листопада 2018 року, остання повідомила, що у зв'язку з тривалими виїздами за кордон та неможливістю належного представництва позивача, була укладена додаткова угода №1 до договору про юридичне обслуговування №109 від 25.09.2017 року про припинення надання правової допомоги.

Судову повістку з викликом до суду у справі №826/14309/18 на 07.11.2018 року отримала 26.10.2018, але колишнього клієнта не повідомляла про дату та час вказаного судового засідання, адже правову допомогу у даній справі більше не надавала.

За наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку вручення судової повістки в порядку ч. 10 ст. 126 КАСУ не може вважатись належним доказом повідомлення позивача про дату, час та місце судового розгляду судової справи.

Доказів отримання судової повістки за юридичною адресою позивача матеріали справи не містять.

За наведеного, висновки суду першої інстанції про повторну неявку позивача у судове засідання без поважних причин є передчасними.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частинами першою, другою статті 8 Кодексу передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі Делькур проти Бельгії висловлена позиція, що в демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 р. по справі Беллет проти Франції , в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватись таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням до суду першої інстанції, оскільки ухвала про повернення позовної заяви постановлена за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись статтями 310, 312, 320, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Будінжиніринг - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку