Рішення

від 10.12.2018 по справі 921/355/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 грудня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/355/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловській О.А.

розглянув справу

за позовом Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" (с Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47734)

до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Тернопільській області (вул Грушевського, 8, м Тернопіль, 46021)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Козівська районна державна адміністрація (вул Грушевського, 38, смт Козова, Козівський район, Тернопільська область, 47600)

про визнання поновленим на той самий строк та на таких самих умовах договору оренди земельної ділянки

За участю від:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

третя особа - не з'явився

Суть справи.

Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання поновленим на той самий строк та на таких самих умовах договору оренди, укладеного 29.01.2006 між Приватним агропромисловим підприємством "Агропродсервіс" та Козівською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Козівському районному відділі Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" за №04.07.650.00132 щодо земельної ділянки площею 52,3841 га, кадастровий номер 6123081400:01:001:0569, яка знаходиться на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.01.2006 між позивачем (орендарем) та Козівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) був укладений договір оренди землі, строком на 10 років. Договір оренди зареєстровано у Козівському районному відділі Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.01.2007 за №04.07.650.00132. Таким чином, з врахуванням п 36 договору строк дії договору оренди складав з 30.01.2007 по 30.01.2017. Умови договору передбачали, що після закінчення його строку орендар має переважне право поновлення договору на новий строк, шляхом не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З врахуванням п 3 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), п "а" ч 1 ст 13, ч 4 ст 122 ЗК України, Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 за №15) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) безпосередньо або через свої територіальні органи наділена повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, в межах визначених ЗК України.

Позивач як добросовісний орендар діючи добросовісно по відношенню до орендодавця, маючи намір скористатись правом на поновлення договору на новий строк, скерував на адресу відповідача листи повідомлення від 08.12.2016 №1683/1 (до закінчення терміну дії договору) та від 15.02.2017 №251 з долученими до них відповідних проектів додаткових угод. Відповідачем не надано відповіді на лист від 08.12.2016 №1683/1, а за наслідками розгляду листа від 15.02.2017 №251 відмовлено ПАП "Агропродсервіс" у продовженні договору оренди, посилаючись на відсутність всього переліку необхідних документів (лист від 21.03.2017 №28-661/0-501/6-17).

В подальшому, 28.04.2017 листом №375 на адресу відповідача було направлено належним чином завіренні копії необхідних документів, які останній зазначив в листі від 21.03.2017, окрім витягу із технічної документації з нормативно - грошової оцінки земельної ділянки, оскільки надання такої документації не передбачено діючим законодавством України, зокрема і Законом України "Про оренду землі". Позивачем, на дату подання зазначеної позовної заяви, жодної відповіді від відповідача не було отримано.

Станом на момент звернення з позовом до суду ПАП "Агропродсервіс" продовжує фактично користуватись вказаною земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.

Враховуючи положення ст 777 ЦК України, ст 33 Законом України "Про оренду землі", така пасивна поведінка відповідача, була сприйнята позивачем як визнання орендодавцем за ним переважного права на поновлення договору оренди та його згоди на продовження між сторонами договірних відносин щодо оренди земельної ділянки.

А відтак просить задоволити позов, посилаючись на наявність для цього підстав, передбачених ч ч 1-5 та ч 6 ст 33 Законом України "Про оренду землі".

Ухвалою суду від 14.09.2018 відкрито провадження у справі №921/355/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у даній справі призначено на 11.10.2018. Також, в порядку ст 50 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Козівську районну державну адміністрацію.

В підготовчому судовому засіданні 11.10.2018 оголошувалась перерва до 08.11.2018.

В ході розгляду справи позивачем до матеріалів справи долучено: супровідний лист №875 від 18.09.2018 (вх. № 17470 від 20.09.2018), з додатком; відповідь на відзив від 10.10.2018 № 982 (вх №18747 від 11.10.2018), з додатком.

В свою чергу, відповідачем до матеріалів справи подано: відзив на позовну заяву від 04.10.2018 за №9-19-0.93-5753/2-18 (вх № 18518 від 08.10.2018), з додатком; клопотання від 11.10.2018 за №9-19-0.93-5893/2-18 (вх №19017 від 17.10.2018), з додатком; заперечення на відповідь на відзив від 02.11.2018 за №9-19-0.93-6280/2-18 (вх № 20178 від 06.11.2018); клопотання від 29.11.2018 за №9-19-0.91-6736/2-18 (вх №21974 від 29.11.2018) про відкладення розгляду справи.

У поданому відзиві та запереченнях Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області зазначає про відсутність підстав для задоволення позову. З цього приводу ним зазначено:

- відповідач не отримував листа-повідомлення ПАП "Агропродсервіс" від 08.12.2016 за №1683/1 про намір продовжити дію договору оренди землі від 29.01.2006 (ще до закінчення його строку);

- подальше користування земельною ділянкою, сплата податків, які на думку позивача вказують про автоматичне продовження договору оренди не означають факту продовження дії спірного договору. Адже, як в порядку чч 1-5 ст 33, так і в порядку ч 6 ст 33 Закону України "Про оренду землі" необхідною умовою для цього є укладення між сторонами додаткової угоди до договору оренди землі;

- після закінчення дії договору, ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Тернопільській отримано лист ПАП "Агропродсервіс" від 15.02.2017 за №251 про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 29.01.2006 на новий строк. У відповідь на це звернення, відповідач листом від 21.03.2017 за №28-661/0-501/6-17 повідомив позивача свої пропозиції у випадку поновлення договору оренди і земельної ділянки від 29.01.2006. У ньому, звертаючи увагу на ч 1 ст 123 та ст 122 ЗК України запропоновано для прийняття відповідного рішення щодо задоволення клопотання долучити перелік необхідних документів;

- ПАП "Агропродсервіс" разом з листом від 28.04.2017 за №375 надано ОСОБА_1 управлінню Держгеокадастру у Тернопільській документи згідно зазначеного переліку, окрім витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відомостей щодо державної реєстрації речового права на вищезгадану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- листом від 09.06.2017 за № 28-19-0.93-4897/2-17 відповідачем було повідомлено позивача про неможливість поновлення договору оренди землі відповідно до вимог ст 33 Закону України "Про оренду землі";

- долучена до листа від 15.02.2017 за №251 додаткова угода містила умову щодо продовження дії договору терміном на 20 років. А це не відповідає змісту позовної вимоги про продовження терміну дії договору на той самий строк і на тих самих умовах;

- не вчинення позивачем дій щодо виготовлення нормативно-грошової оцінки землі, на підставі якої обчислюється розмір орендної плати, яка в свою чергу є істотною умовою договору оренди землі, свідчить про недосягнення сторонами домовленостей з усіх істотних умов договору. Дана обставина відповідно до ст 33 Закону України "Про оренду землі" припиняє переважне право орендаря на укладення договору оренди.

Ухвалою суду від 08.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/355/18 до розгляду по суті на 29.11.2018, в якому оголошувалась перерва до 10.12.2018.

Представником позивача в судовому засіданні 10.12.2018 підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позові та на підставі доказів, які ним подані в ході підготовчого провадження у справі.

Представником відповідача в судовому засіданні 10.12.2018 заперечено проти позову, з підстав наведених у поданих ними відзиві та запереченнях.

Представник третьої особи в судове засідання 10.12.2018 не з'явився. Козівською районною державною адміністрацією у встановлений в ухвалі від 14.09.2018 строк письмових пояснень суду не надано, хоча про час, місце та дати призначених у справі судових засідань вона повідомлялась належним чином.

Судом також враховано, що у силу вимог ч 1 ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч 1 ст 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З урахуванням наведеного, поданих суду матеріалів та пояснень учасників справи щодо відсутності у них інших доказів та обставин, які можуть повідомити, суд прийшов до висновку про можливість закінчення розгляду справи.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер NJ 20 UG 21 D 8070505 A 2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне:

На підставі розпорядження голови Козівської районної державної адміністрації від 23.10.2006 за № 581 "Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ПАП "Агропродсервіс" в користування на умовах оренди із земель резервного фонду Вівсянської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", між Козівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ПАП "Агропродсервіс" (орендарем) 29.01.2006 укладено договір оренди землі.

Згідно з п 2 правочину в оренду передається земельна ділянка загальною площею 52,38 га, в тому числі рілля - 52,38 га.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 518312,42 грн. На земельній ділянці об'єктів нерухомого майна немає (п 2, п 5 договору).

Відповідно до п 6 правочину договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктами 12, 13 договору зазначено, що земельна ділянка передасться в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

Передача земельної ділянки орендодавцем орендарю здійснюється за актом її приймання-передачі (п 17 правочину).

Згідно п 29 договору зміна його умов здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п 30 договору, його дія припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

У п 36 правочину зазначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Із змісту договору вбачається, що його зареєстровано у Козівському районному відділі Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.01.2007 за №04.07.650.00132.

За даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6103464972017 від 12.04.2017, земельна ділянка площею 52,3841 га, кадастровий №6123081400:01:001:0569 за адресою: Вівсянська сільська рада, Козівський район, Тернопільська область; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; форма власності: державна; орендар: ПАП "Агропродсервіс"; дата державної реєстрації речового права: 29.01.2007.

У тексті позовної заяви ПАП "Агропродсервіс" (орендодавцем) зазначається, що ним скеровувався на адресу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Тернопільській області лист №1683/1 від 08.12.2016 (більш як за 30 днів до закінчення строку дії договору), з повідомленням про намір продовжити на новий строк договір оренди землі. Додатком до вказаного звернення слугувала додаткова угода від 08.12.2016 про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29.01.2006 (державна реєстрація від 29.01.2017 №04.07.650.00132) та внесення змін до нього (копія листа з додатковою угодою містяться в матеріалах справи).

В ході розгляду справи представником позивача як усно, так і у листі №875 від 18.09.2018 зазначено, що лист №1683/1 від 08.12.2006 направлявся на адресу відповідача простою кореспонденцією, оскільки ст 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачає направлення такого повідомлення рекомендованим чи цінним листом.

При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи копію журналу вихідної кореспонденції Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" (розпочатого 01.08.2016, закінченого 04.07.2017), в якому за 08.12.2016 під порядковим вихідним номером 1683/1 міститься інформація про лист-повідомлення відправлений ОСОБА_1 управлінню Держгеокадастру.

Як у відзиві, запереченнях ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області, так і його представником в судових засіданнях заперечується факт отримання листа-повідомлення №1683/1 від 08.12.2016 про намір позивачем продовжити термін дії спірного договору.

В обґрунтування цьому представником відповідача зроблено посилання на вимоги Наказу №129 від 10.04.2014 Державного агентства земельних ресурсів України "Про деякі питання реєстрації документів в автоматизованій системі діловодства", відповідно до якого в системі органів Держземагенства України з метою автоматизації процесів створення, відправлення, передавання, одержання, оброблення, використання, зберігання документів та контролю за їх виконанням здійснюється реєстрація усіх видів документів у системі електронного документообігу "ДОК ПРОФ Степ 2.0" з обов'язковим нанесенням штрих-коду, який включає реєстраційний індекс і дату документа та розташовується на кожній сторінці документа в спеціально відведеному місці.

Окрім того, відповідач звернув увагу на номер вихідної кореспонденції, який присвоєно листу - повідомленню від 08.12.2016, а саме - 1683/1. При цьому, попереднім і наступним номерами є - 1683 та 1684.

З врахуванням вищенаведеного, представником відповідача зазначено, що якби відповідач отримував лист від 08.12.2016 №1683/1, то такий в обов'язковому порядку був би зареєстрований в електронній системі документообігу відповідача.

Згодом, ПАП "Агропродсервіс" направлено ОСОБА_1 управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області лист №251 від 15.02.2017. У ньому позивачем зазначено, що враховуючи те що ПАП "Агропродсервіс" належним чином виконувало всі умови зазначеного договору оренди землі від 29.01.2006, продовжує використовувати земельну ділянку згідно її цільового призначення та належним чином сплачує орендну плату, користуючись своїм переважним правом на продовження договору оренди повторно повідомляє про намір продовжити договір оренди земельної ділянки від 29.01.2006(зареєстрований в Державному реєстрі земель 29.01.2007 за №04.07.650.00132) на новий строк, з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативно грошової оцінки даної земельної ділянки. Проект додаткової угоди від 08.12.2016 про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29.01.2006 та внесення змін до нього було додано до листа від 15.02.2017 за №251.

З доданої позивачем до матеріалів справи нечіткої копії фіскального чеку ТД УДПП Укрпошта ПН 215600426655 неможливо побачити дату надіслання звернення ПАП "Агропродсервіс" на адресу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Як вже зазначалось, додатками до листів №1683/1 від 08.12.2016 та №251 від 15.02.2017 був проект додаткової угоди від 08.12.2016. У її п 1 позивачем запропоновано відповідачу поновити термін дії договору оренди землі від 29.01.2006 на 10 років. А також внести зміни до договору, згідно яких орендодавцем зазначити Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, а строк дії договору оренди зазначити терміном на 20 років (п 2 проектів додаткових угод).

Із змісту адресованого Приватному агропромисловому підприємству "Агропродсервіс" листа - відповіді №28-661/0-501/6-17 від 21.03.2017 на лист №251 від 15.02.2017 ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Тернопільській області, останнім зазначено, що для прийняття відповідного рішення щодо задоволення клопотання позивача необхідно долучити ряд документів, а саме:

- договір оренди земельної ділянки або належним чином завірену копію;

- витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (на виконання вимог Закону України "Про оренду землі");

- копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- відомості щодо державної реєстрації речового права на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- відомості з територіального відділення Державної фіскальної служби України щодо наявності (відсутності) заборгованості з орендної плати згідно договору оренди землі від 29.01.2006.

Наявна в матеріалах справи копія листа відповідача №28-661/0-501/6-17 від 21.03.2017 вказує на те, що позивачем його отримано 24.03.2017, згідно штампу за вх № 98.

Наступним мало місце звернення позивача з листом №375 від 28.04.2017 до відповідача, яким ним надано останньому документи згідно переліку (зазначеного у листі № 28-661/0-501/6-17 від 21.03.2017), окрім відомостей щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З цього приводу ПАП "Агропродсервіс" у листі зазначено: позивачем замовлено виготовлення відповідної технічної документації з нормативної грошової оцінки; після її виготовлення та затвердження Козівською районною радою вона буде представлена відповідачу; ст 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено виключний перелік документів, який необхідний для поновлення договору оренди на новий строк, в переліку яких відсутній жоден документ, з запитуваних відповідачем у листі від 21.03.2017 за №28-661/0-501/6-17.

ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області разом з відзивом додано до матеріалів справи лист №28-19-0.93-4897/2-17 від 09.06.2017 про відмову Приватному агропромисловому підприємству "Агропродсервіс" у продовженні дії договору оренди землі від 29.01.2006, оскільки даний договір відповідно до ст 31 Закону України "Про оренду землі" припинив свою дію по закінченню строку, на який його було укладено та відсутність письмового повідомлення орендаря про намір продовжити дію договору в порядку п 6 договору.

В ході підготовчого провадження у справі №921/355/18 відповідачем також подано до матеріалів справи ряд документів, оформлених ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області на підставі Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та Кодексу України про адміністративні правопорушення, на предмет дотримання Приватним агропромисловим підприємством "Агропродсервіс" вимог земельного законодавства. Серед них містяться:

- Акт від 25.09.2014 за №700-ДК/0248/АО/10/01/-18 обстеження земельної ділянки площею 52,3841 га з кадастровим номером 6123081400:01:001:0569 за адресою: с Вівся, Козівський район, Тернопільська область. Наявна у ньому інформація вказує на самовільне (без правовстановлюючих документів) зайняття ПАП "Агропродсервіс" згаданої земельної ділянки;

- Акт від 25.09.2018 за №700-ДК/0978/АП/09/01/-18 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки. З його змісту вбачається, що ПАП "Агропродсервіс" самовільно займає земельну ділянку площею 52,3841 га з кадастровим номером 6123081400:01:001:0569 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державної форми власності, яка знаходиться на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області, що є порушенням вимог ст ст 125, 126 ЗК України;

- Припис від 25.09.2018 за №700-ДК/0668/ПР/03/01/-18, яким встановлено ПАП "Агропродсервіс" обов'язок усунути вказане порушення у тридцяти денний термін;

- Протокол про адміністративне правопорушення від 25.09.2018 за №700-ДК/0251/П/07/01/-18, згідно якого директора відділення ПАП "Агропродсервіс" - ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст 53-1 КУпАП та п "б" ч 1 ст 211 ЗК України;

- Постанову від 25.09.2018 за №700-ДК/0246/ПО/08/01/-18, згідно якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні вищевказаних правопорушень, внаслідок якого земельним ресурсам завдано матеріальну шкоду на суму 77070,47 грн, а на винну накладено штраф у розмірі 850 грн.

ОСОБА_4 сплачено суму штрафу в розмірі 850 грн, що підтверджується копією квитанції банку №0.0.1145037672.1 від 27.09.2018.

Представником позивача в ході розгляду справи зазначено, що вказані матеріали перевірки підтверджують факт використання позивачем земельної ділянки площею 52,3841 га з кадастровим номером 6123081400:01:001:0569 без правовстановлюючих документів, а отже і без договору.

В свою чергу представником позивача зауважено, що вказана перевірка відповідачем проведена вже станом на час коли відповідачем відмовлено у продовженні дії спірного договору та перебування спору у суді.

Згідно з ст 124 Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст 20 ГПК України, постановами пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011, №6 від 17.05.2011, даний спір підвідомчий господарським судам.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до змісту п 3 ч 2 ст 129 Конституції України, ст 13, ч 1 ст 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст 14, ч 4 ст 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч 1 ст 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч 1 ст 77 ГПК України).

Згідно зі ст 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до змісту ст ст 46, 162 ГПК України право визначати підстави і предмет позову належить виключно позивачу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Однак, поданими позивачем доказами не доведено обґрунтованості заявленої ним вимоги з визначених ним же підстав.

Відповідно до змісту ч 2 ст 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вже зазначалось, на матеріально-правову підставу позову про поновлення дії договору оренди землі позивач посилається як на ч ч 1-5, так і на ч 6 ст 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи зміст договору оренди землі від 29.01.2006, зокрема п 36 строк дії договору складав з 30.01.2007 по 30.01.2017.

Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким чином, відповідно до вимог статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Отже, майнові відносини, що виникають із договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються також актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі: перший наведено у ч 1 - ч 5 вказаної статті, другий - у ч 6 ст 33 Закону України "Про оренду землі".

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч 2 ст 33 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" до листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Як встановлено частиною 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі", при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі, передбачена частинами 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

Так, для визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі відповідно до названих частин статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендареві про наявність заперечень та своє рішення.

Із змісту спірного договору оренди землі від 29.01.2006 вбачається, що він укладений між Приватним агропромисловим підприємством "Агропродсервіс" (орендарем/позивачем) та Козівською районною державною адміністрацією (орендодавцем/третьою особою). Саме остання, відповідно до ст ст 122-124 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент укладення договору), була уповноважена на передачу земельної ділянки державної форми власності в оренду.

Однак, на протязі дії цього договору, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI (чинний з 01.01.2013), внесено зміни, зокрема до Земельного кодексу України.

Так, вказаним Законом України від 06.09.2012 №5245-VI викладено в новій редакції ст 122, внаслідок чого повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності передано до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 (надалі - Положення), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Підпунктом 31 пункту 4 Положення визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Термін дії спірного договору оренди сплинув 30.01.2017.

Таким чином станом на час закінчення терміну дії договору від 29.01.2006 органом який відповідно Закону уповноважений на розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 52,38 га, кадастровий номер 6123081400:01:001:0569, яка знаходиться на території Вівсянської сільської ради Козівського району є відповідач у справі - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Відповідно до ст ст 2,13,15 Закону України "Про оренду землі" права і обов'язки орендаря і орендодавця визначаються в т ч і договором оренди.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ч 2 ст 14 цього Закону).

Відповідно до п 8 Типового договору оренди землі (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 та п 6 укладеного між ПАП "Агропродсервіс" та Козівською РДА) договору оренди землі, про поновлення якого на тих самих умовах йдеться в позові зазначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

ПАП "Агропродсервіс" стверджує, що він в порядку ч ч 1-5 ст 33 Закону України "Про оренду землі" та п 6 договору, листом від 08.12.2016 №1683/1 повідомляв Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про намір продовження його на новий строк. В порядку ч 3 ст 33 Закону України "Про оренду землі", до вказаного листа-повідомлення орендарем було додано проект додаткової угоди від 08.12.2016. Дана додаткова угода стосувалася не лише продовження терміну дії договору оренди землі від 29.01.2006, а також внесення змін до нього, які б стосувались сторони договору - орендодавця (Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області) та строку дії договору, який запропоновано обумовити - 20 років.

На підтвердження надіслання на адресу орендодавця листа від 08.12.2016 №1683/1 з примірником додаткової угоди відповідачем подано витяг з журналу вихідної кореспонденції ПАП "Агропродсервіс" за 08.12.2016.

Відповідачем категорично заперечується факт такого повідомлення його листом від 08.12.2016.

Відповідно до ст 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши подані докази в сукупності суд критично оцінює наданий позивачем витяг за 08.12.2016 з журналу вихідної кореспонденції ПАП "Агропродсервіс" на підтвердження надіслання на адресу відповідача листа від 08.12.2016 №1683/1.

Оскільки, по відношенню до одержання відповідачем кореспонденції законодавством (Наказом №129 від 10.04.2014 Державного агентства земельних ресурсів України "Про деякі питання реєстрації документів в автоматизованій системі діловодства") встановлений безумовний (незалежний від відповідача) електронний режим реєстрації документів.

Відповідно до Витягу з системи електронного документообігу "ДОК ПРОФ Степ 2.0" лист від 08.12.2016 №1683/1 з проектом додаткової угоди на його адресу не надходив взагалі.

Про це відповідач повідомив суд при поданні першої заяви по суті справи (відзиві на позов).

За наслідками існуючої між сторонами у справі довготривалої переписки, листом від 09.06.2017 №28-19-0.93-4897/2-17 відповідачем відмовлено позивачу у продовженні дії договору від 29.01.2006, обґрунтовуючи це в тому числі припиненням договору своєї дії (відповідно до ст 31 Закону України "Про оренду землі") та відсутністю доказів надіслання письмового повідомлення про намір продовжити дію договору та проекту додаткової угоди у строки встановлені ч 2 ст 33 Закону України "Про оренду землі" та п 6 договору від 29.01.2006.

Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що позивачем не було дотримано процедури реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, в порядку ч ч 1-5 ст 33 Закону України "Про оренду землі", а відтак і підстав для задоволення позовних вимог, обґрунтованих ч ч 1-5 ст 33 Закону України "Про оренду землі".

Разом з цим, частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (на яку позивач також посилається у позові, як на підставу задоволення позовних вимог) передбачено іншу підставу поновлення договору оренди: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому разі закон також вимагає обов'язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (ч 8 ст 33 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч 6 - ч 7 ст 33 Закону України "Про оренду землі" у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 11статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, для поновлення договору оренди землі відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди землі; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Дана норма - ч 6 ст 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, за принципом мовчазної згоди.

Мовчазна згода, у даному випадку, обумовлюється конклюдентними діями орендаря щодо подальшого користування земельною ділянкою та відсутністю заперечень з боку орендодавця.

Враховуючи недоведеність обставин надіслання відповідачу листа від 08.12.2016 №1683/1, на всі інші звернення позивача про продовження строку дії договору від 29.01.2006 йому було надіслано письмові відмови (заперечення) орендодавця.

Законність відмови відповідача в укладенні додаткової угоди позивачем, як це передбачено ч 11 ст 33 Закону України "Про оренду землі" до суду не оскаржено.

Окрім того, долучений до звернень позивача проект додаткової угоди містить нову в порівнянні з основним договором умову щодо укладення договору оренди земельної ділянки, зокрема в частині строку, на який він укладається (на 20 років). У зв'язку з чим, за відсутності на це згоди орендодавця, суд не може вважати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 29.01.2006, зареєстрований у Козівському районному відділі Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 29.01.2007 за №04.07.650.00132.

Усе наведене виключає застосування ч 6 ст 33 Закону України "Про оренду землі" до спірних правовідносин та задоволення позову на підставі даної норми, на яку позивач посилається як на окрему підставу.

На увагу, в розумінні ст 86 ГПК України, заслуговують і результати перевірки позивача щодо дотримання ним вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, яка була предметом договору оренди від 29.01.2006.

Так, постановою від 25.09.2018 за №700-ДК/0246/ПО/08/01/-18 директора відділення ПАП "Агропродсервіс" притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільне (тобто без правовстановлюючих документів) зайняття вказаної ділянки.

Постанова відповідача від 25.09.2018 за №700-ДК/0246/ПО/08/01/-18 станом на 10.12.2018 не оскаржена, визначений нею штраф керівником відділення ПАП "Агропродсервіс" сплачено.

Наведене також вказує на визнання позивачем обставин відсутності продовжених орендних відносин як за ч ч 1-5, так і за ч 6 ст 33 Закону України "Про оренду землі".

З огляду на все вищенаведене, в задоволенні позову, з наведених у ньому підстав, слід відмовити.

Суд вважає за необхідне зауважити, що подані до матеріалів справи докази, в обґрунтування підстав звернення позивача з позовом до суду, не вказують про наявність зареєстрованого за ПАП "Агропродсервіс" будь-якого нерухомого майна чи незавершеного будівництва. А тому, відмова у визнанні укладеним договору оренди землі від 29.01.2006 на той самий строк і на тих самих умовах не потягне за собою втручання у його право власності (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 17.04.2018 по справі №924/689/17, а також у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Щокін проти України від 14.10.2010, Сєрков проти України від 07.07.2011 та інших).

Слід зазначити, що обов'язок судів обґрунтувати своє рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Відповідно до ст 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч 4 ст 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В порядку ст ст 123,129 ГПК України, судовий збір позивачу не відшкодовується.

На підставі наведеного, керуючись ст ст 3, 4, 13, 20, 50, 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст ст 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 грудня 2018 року.

Суддя І.П. Шумський