Постанова

від 05.03.2019 по справі 921/355/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2019 р. м.Львів Справа №921/355/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб,

суддів О.І. Матущака,

ОСОБА_1,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників учасників справи:

позивача: адвоката ОСОБА_2 (ордер на надання правової допомоги від 04.03.2019 №072301),

відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 03.01.2019 №31-119-0.9-3/62-19)

третьої особи: не з'явився (належно повідомлений),

розглянувши апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» від 26.12.2018 вих.№1051

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2018,повний текст рішення складено 18.12.2018,

у справі №921/355/18 (суддя Шумський І.П.),

за позовом: Приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» , с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області

до відповідача : Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Козівської районної державної адміністрації, смт. Козова Козівського району Тернопільської області

про: визнання поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2018 року Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс» (далі-ПАП Агропродсервіс ) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області ) про визнання поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки від 29.01.2006.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 29.01.2006 ПАП Агропродсервіс та Козівська РДА уклали договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивачу передано в оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 52,3841га з кадастровим номером 6123081400:01:001:0569.Договір зареєстрований в Козівському районному відділі Тернопільської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру 29.01.2017 за реєстровим №04.07.650.00132. Пунктом 36 договору встановлено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, відтак позивач вказує, що згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України строк дії договору розпочався 30.01.2007 та завершився 30.01.2017. Посилаючись на п. 3 розділу Х Перехідних положень ЗК України, Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, позивач зазначає, що питання продовження терміну дії договору від 29.01.2006 віднесено до компетенції ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області як уповноваженого органу на розпоряджання землями державної власності сільськогосподарського призначення.

Позивач вказує, що він належним чином виконував умови договору оренди і згідно з частинами 1-5 ст. 33 ЗУ Про орендну землі має переважне право на укладення договору оренду на новий строк( поновлення договору оренди землі).

Пунктом 6 договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк і у цьому разі він повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Позивач зазначає, що він звертався до відповідача з листами -повідомленнями про продовження договору оренди землі від 08.12.2016 №1683/1 та від 15.02.2017 №251, до яких долучав відповідні проекти додаткових угод. Відповіді на лист від 08.12.2016 №1683/1 він не отримав, а за наслідками розгляду листа від 15.02.2017 №251 відповідач листом від 21.03.2017 вказав про необхідність подання позивачем переліку документів (договору оренди земельної ділянки; витягу з технічної документації з нормативно-грошової оцінки, відомості щодо державної реєстрації речового права на земельну ділянку, відомості про наявність (відсутність) заборгованості з орендної плати), які, крім технічної документації з нормативно-грошової оцінки, 28.04.2017 були направлені відповідачу. Однак, жодної відповіді відповідач не надав. Така пасивна поведінка відповідача була сприйнята позивачем як визнання переважного права позивача на поновлення договору оренди та його згоду на продовження існування між сторонами договірних відносин щодо оренди земельної ділянки.

Крім того, позивач вказує, що станом на день звернення до суду з даним позовом він продовжує фактично користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, відтак вважає, що наявні підстави для поновлення договору оренди землі на основі переважного права позивача, передбачені як частинами 1-5 статті 33 ЗУ Про орендну землі , так і частиною 6 статті 33 цього Закону.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2018 у справі №921/355/18 відмовлено у задоволенні позову.

Рішення суду мотивоване ст. 792 ЦК України, ст. ст. 2, 13, 15, 33 ЗУ Про оренду землі , ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , Положенням про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою КМУ від 14.01.2015 №15, Типовим договором оренди землі, затвердженим постановою КМУ наказом Державного агентства земельних ресурсів України Про деякі питання реєстрації документів в автоматизованій системі діловодства від 10.04.2014 №129.

При вирішенні спору суд першої інстанції виходив з того, що для застосування процедури, передбаченої частинами 1-5 статті 33 ЗУ Про оренду землі , необхідним є встановлення фактів належного виконання орендарем своїх обов'язків за договором, повідомлення орендарем орендодавця до закінчення строку дії договору про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, долучення до такого повідомлення проекту додаткової угоди, відсутність протягом місяця заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди. На підтвердження надіслання на адресу орендодавця листа від 08.12.2016 №1683/1 з проектом додаткової угоди, позивач подав витяг з журналу вихідної кореспонденції за 08.12.2016. Відповідач категорично заперечує факт отримання цього листа. Посилаючись на наказ Державного агентства земельних ресурсів України №129 від 10.04.2014 Про деякі питання реєстрації документів в автоматизованій системі діловодства , яким встановлений безумовний ( незалежний від відповідача) електронний режим реєстрації документів, та на відомості витягу з системи електронного документообігу відповідача ДОК ПРОФ ОСОБА_4 2.0 , згідно з якими на адресу відповідача не надходив лист позивача від 08.12.2016 №1683/1 з проектом додаткової угоди, суд відхилив доводи позивача про надіслання вказаного листа відповідачу. Суд встановив, що за наслідками існуючої між сторонами у справі довготривалої переписки листом від 09.06.2017 №28-19-0.93-4897/2-17 позивач відмовив відповідачу у продовженні договору оренди від 29.01.2006 у зв'язку закінченням строку його дії та відсутністю доказів надіслання письмового повідомлення про намір продовжити дію договору у строки, передбачені ч. 2 ст. 33 ЗУ Про оренду землі та п. 6 договору.

З огляду на ці обставини суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано процедури реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди на новий строк в порядку частин 1-5 статті 33 ЗУ Про оренду землі та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, обґрунтованих вказаними нормами.

Щодо іншої підстави поновлення договору оренди, передбаченої ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , то дана норма передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, за принципом мовчазної згоди. Суд вказав, що така підстава також не може бути застосована у даному випадку, оскільки: позивачем не доведено надіслання листа від 08.12.2016 №1683/1, а на інші його звернення про продовження строку дії договору відповідач відповів відмовою, яка позивачем не оскаржена. Крім того, долучений до звернень позивача проект додаткової угоди містить нову в порівнянні з основним договором умову щодо строку дії договору (на 20 років). За відсутності на це згоди орендодавця не можна вважати поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договір оренди землі від 29.01.2006.

Крім того, суд вказав, що результатами проведення перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства постановою від 25.09.2018 ПАП Агропродсервіс притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття спірної земельної ділянки, яка позивачем не оскаржена, визначений нею штраф оплачений, що, на думку суду, свідчить на визнання позивачем обставин відсутності продовжених орендних відносин. Суд також зазначив про відсутність в матеріалах справи доказів наявності у позивача будь-якого нерухомого майна чи незавершеного будівництва на орендованій ділянці, тому відмова у визнанні поновленим договору оренди землі від 29.01.2006 на той самий строк та на тих самих умовах не буде мати наслідком втручання у його право власності.

ПАП «Агропродсервіс» (позивач) не погодилося з рішенням суду першої інстанції, оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задоволити

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що чинним законодавством не передбачено надсилання листів-повідомлень орендаря про продовження договору оренди землі рекомендованими, цінними поштовими відправленнями або з повідомленнями про їх вручення. Скаржник вказує, що у листі-повідомленні від 15.02.2017 було зазначено про повторне повідомлення відповідача, у відповідь на який останній не вказував на факт не отримання листа від 08.12.2016. Посилаючись на відсутність заперечень відповідача протягом місяця після закінчення строку дій договору щодо його поновлення, вважає, що позивачем дотримані всі необхідні умови для поновлення договору оренди землі як на підставі частин 1-5 статті 33 ЗУ Про орендну землі , так і частини 6 ст.33 цього Закону.

Стверджує, що в проекті додаткової угоди позивач лише пропонував внести зміни до строку дій договору, виклавши його в наступній редакції Договір укладено на 20 років тобто до існуючого терміну дії договору 10 років додати аналогічний термін дії договору -10років.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення. Відповідач вказує, що листа позивача від 08.12.2016 №1683/1 про намір продовжити дію договору оренди ГУ Держегеокадастру не отримувало. В подальшому на лист позивача від 15.02.2017 №251 відповідач листом від 21.03.2017 повідомив свої пропозиції у випадку поновлення договору та просив долучити перелік необхідних документів, на виконання якого позивач листом від 28.04.2017 повідомив відповідача про надання таких документів, крім витягу з технічної документації з нормативно-грошової оцінки та відомостей щодо державної реєстрації речового права на земельну ділянку. Листом від 09.06.2017 №28-19-0.93-4897/2-17 ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області повідомило позивача про неможливість поновлення договору оренди у зв'язку з недосягненням згоди щодо умов договору, зокрема, щодо орендної плати, оскільки в порушення ст. 13 ЗУ Про оцінку земель не надано нормативну грошову оцінку для її розрахунку. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 25.02.2015 №6-219цс14, та Верховного Суду в постанові від 28.02.2018 №912/556/17, позивач вказує, що недосягнення сторонами згоди щодо умов договору за наслідками реалізації орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі не дає підстав вважати, що такий договір автоматично продовжився на попередніх умовах, відтак відсутні підстави для визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 у справі №921/355/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача.

Ухвалою суду від 16.01.2019 розгляд справи призначено на 12.02.2019.

Ухвалою від 12.02.2019 розгляд справи відкладено на 05.03.2019.

У судовому засіданні 05.03.2019 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, та надав усні пояснення.

Третя особа не забезпечила явки свого представника, відзиву на апеляційну скаргу не подала, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення їй 15.02.2019 ухвали суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступне .

29.01.2006 Козівська районна державна адміністрація (орендодавець) та ПАП "Агропродсервіс" (орендар) уклали договір оренди землі (а.с. 11-12), відповідно до п. 1 якого на підставі розпорядження голови Козівської районної державної адміністрації від 23.10.2006 за № 581 "Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ПАП "Агропродсервіс" в користування на умовах оренди із земель резервного фонду Вівсянської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення-рілля, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Вівсянської сільської ради Козівського району.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 52,38 га, в тому числі рілля - 52,38 га.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 518 312,42 грн. На земельній ділянці об'єктів нерухомого майна немає (пункти 3, 5 договору).

Згідно з п. 6 договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 1,5% в 2006 та 2007 роках, в розмірі 2% - у 2008році, 3%- в 2009році від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Орендну плату переглянути після 3 років використання земельної ділянки (п.7 договору).

Відповідно до п.п. 12, 13 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з п. 29 зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку .

Дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 30 договору).

Відповідно до п. 36 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстровано у Козівському районному відділі Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.01.2007 за №04.07.650.00132.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6103464972017 від 12.04.2017 земельна ділянка площею 52,3841 га, кадастровий №6123081400:01:001:0569, розташована за адресою: Вівсянська сільська рада, Козівський район, Тернопільська область; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; форма власності: державна; орендар: ПАП "Агропродсервіс"; дата державної реєстрації речового права: 29.01.2007 (а.с. 23).

В листі ПАП "Агропродсервіс" №1683/1 від 08.12.2016, адресованому ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, вказано, що ПАП "Агропродсервіс" належним чином виконувало всі умови договору оренди землі від 29.01.2006, використовує земельну ділянку за цільовим призначенням та належним чином сплачує орендну плату, користуючись своїм переважним правом на продовження договору оренди повідомляє про намір продовжити договір оренди земельної ділянки від 29.01.2006 (зареєстрований в Державному реєстрі земель 29.01.2007 за №04.07.650.00132) на новий строк, з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативно грошової оцінки даної земельної ділянки. Додатком до вказаного листа вказаний проект додаткової угоди. Лист підписаний директором ОСОБА_5 (а.с. 13).

Додатковою угодою від 08.12.2016 про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29.01.2006 (державна реєстрація від 29.01.2017 №04.07.650.00132) та внесення змін до нього передбачено поновити термін дії договору оренди землі від 29.01.2006 на 10 років (п.1); внести зміни до договору в частині сторін договору, зокрема, орендодавцем вказати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області(п.2.1), та змінити строк дії договору і встановити строк його дії на 20 років( п.2.2) ( а.с.14).

Як доказ надіслання відповідачу листа №1683/1 від 08.12.2016 позивач надав суду першої інстанції витяг з журналу вихідної кореспонденції ПАП Агропродсервіс , згідно з яким лист-повідомлення за вих. №1683/1 відправлений Головному управлінню Держгеокадастру 08.12.2016, та зазначено, що такий документ підписаний ОСОБА_2 (а.с. 82).

Відповідно до листа -повідомлення позивача від 15.02.2017 вих.№251про продовження договору оренди землі від 29.01.2006, адресованого відповідачу, орендар, користуючись своїм переважним правом на продовження договору оренди, повторно повідомляє про намір продовжити на новий строк договір оренди землі від 29.01.2006. В додатках до вказаного листа вказаний проект додаткової угоди( а.с.15,16).

З доданої позивачем до матеріалів справи нечіткої копії фіскального чеку ТД УДПП Укрпошта ПН 215600426655 неможливо встановити дату поштового відправлення на адресу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (а.с. 17).

Разом з тим, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області листом від 21.03.2017 №28-661/0-501/6-17 (а.с. 18-19) повідомило позивача , що для прийняття рішення щодо клопотання ПАП Агропродсевіс про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 29.01.2016 необхідно долучити наступні документи: договір оренди земельної ділянки або належним чином завірену копію; витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (на виконання вимог Закону України "Про оренду землі"); копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; відомості щодо державної реєстрації речового права на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; відомості з територіального відділення Державної фіскальної служби України щодо наявності (відсутності) заборгованості з орендної плати згідно з договором оренди землі від 29.01.2006.

У листі від 28.04.2017 №375 позивач вказав про надіслання копії договору оренди земельної ділянки від 29.01.2016, виписки з ЄДР, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів від 10.04.2017 №097275. Щодо надання витягу з технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки зазначено, що згідно з довідкою відділу Держгеокадастру у Козівському районі Тернопільської області грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Козівського району не проведена, у зв'язку з чим позивач замовив виготовлення відповідної технічної документації з нормативної грошової оцінки у відповідного суб'єкта оціночної діяльності і після її виготовлення та затвердження Козівською районною радою вона буде надана ( а.с.19).

Листом №28-19-0.93-4897/2-17 від 09.06.2017 ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області відмовило позивачу у продовженні дії договору оренди землі від 29.01.2006, посилаючись на ст.31 ЗУ Про оренду землі у зв'язку з закінченням строку договору, на який було його укладено, та відсутністю письмового повідомлення орендаря про намір продовжити дію договору не пізніше ніж за 30днів до закінчення строку (а.с. 68).

Поряд з тим позивач долучив до позовної заяви довідку Тернопільського об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 14.04.2017 №1700010613, що станом на 14.04.2017 ПАП Агпродсервіс не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів. Заначено, що ця довідка надається відповідно до ЗУ Про публічні закупівлі для надання до Тернопільської міської ради та дійсна до 23.04.2017 (а.с. 21).

Під час проведення ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області перевірки дотримання ПАП Агропродсервіс земельного законодавства, результати якої оформлені актом від 25.09.2014 за №700-ДК/0248/АО/10/01/-18, виявлено, що ПАП "Агропродсервіс" самовільно займає земельну ділянку площею 52,3841 га з кадастровим номером 6123081400:01:001:0569 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державної форми власності, яка знаходиться на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 ЗК України (а.с. 95).

Приписом від 25.09.2018 №700-ДК/0668/ПР/03/01/-18 зобов'язано ПАП "Агропродсервіс" усунути вказане порушення у 30- денний термін (а.с. 98-99).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.09.2018 за №700-ДК/0251/П/07/01/-18 директора відділення ПАП "Агропродсервіс" ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та п ."б" ч. 1 ст. 211 ЗК України (а.с. 103-104).

Постановою від 25.09.2018 №700-ДК/0246/ПО/08/01/-18 ОСОБА_6Є визнано винним у вчиненні вищевказаних правопорушень та накладено штраф у розмірі 850 грн (а.с.105- 106).

ОСОБА_6 сплатив штраф в сумі 850 грн, що підтверджується копією квитанції банку №0.0.1145037672.1 від 27.09.2018 (а.с. 107).

Дослідивши обставини справи, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав .

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч. 13 ЗУ З "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що Козівська районна державна адміністрація (орендодавець) та ПАП "Агропродсервіс" (орендар) уклали договір оренди землі від 29.01.2006, відповідно до умов якого позивачу передано в оренду строком на 10 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення-рілля, загальною площею 52,38 га.

Відповідно до п. 36 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру та відомостями, які зазначвені в самому договорі, договір зареєстровано у Козівському районному відділі Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 29.01.2007.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, протягом дії цього договору Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI (чинний з 01.01.2013) внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема, викладено в новій редакції ст. 122 ЗК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)

Підпунктом 31 пункту 4 Положення визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Враховуючи те, що державна реєстрація договору була здійснена 29.01.2007, строк дії договору закінчився 30.01.2017.

Отже, на час закінчення терміну дії договору від 29.01.2006 уповноваженим органом на розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 52,38 га, кадастровий номер 6123081400:01:001:0569, яка знаходиться на території Вівсянської сільської ради Козівського району, є відповідач у справі - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Умовами п. 6 договору сторони визначили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

При цьому підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

Правова позиція щодо розрізнення цих підстав викладена у постанові ОСОБА_7 Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" до листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Як встановлено частиною 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі", при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Позивач стверджує, що він до спливу строку договору оренди землі листом від 08.12.2016 №1683/1 повідомив Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про намір продовжити договір на новий строк, до якого додав проект додаткової угоди від 08.12.2016.

Як доказ надіслання вказаного листа відповідачу додав витяг з свого журналу вихідної кореспонденції.

Відповідач заперечує факт отримання листа позивача від 08.12.2016 №1683/1.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України Про деякі питання реєстрації документів в автоматизованій системі діловодства від 10.04.2014 №129 (функції і повноваження якого передано Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 294-р) встановлено вимоги щодо здійснення реєстрації усіх видів документів у системі електронного документообігу "ДОК ОСОБА_4 2.0" з обов'язковим нанесенням штрих-коду, який включає реєстраційний індекс і дату документа та розташовується на кожній сторінці документа в спеціально відведеному місці(а.с. 110).

За даними витягу з системи електронного документообігу "ДОК ПРОФ ОСОБА_4 2.0" відповідача за 2016 рік відомості щодо реєстрації листа позивача від 08.12.2016 №1683/1 з проектом додаткової угоди в системі відсутні (а.с. 109). Будь-яких інших доказів надіслання відповідачу вказаного листа чи його отримання відповідачем позивач суду не надав.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в журналі вихідної кореспонденції ПАП Агропродсервіс вказано, що лист-повідомлення від 08.12.2016 вих. №1683/1 підписаний ОСОБА_2 (а.с. 82), в той час як поданий позивачем суду лист-повідомлення за вих. №1683/1 від 08.12.2016 підписаний директором позивача ОСОБА_5С.( а.с.13).

Відтак апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що наданий позивачем витяг за 08.12.2016 з журналу вихідної кореспонденції ПАП "Агропродсервіс" не є належним доказом надіслання на адресу відповідача листа від 08.12.2016 №1683/1 про продовження договору оренди землі.

Доводи скаржника про те, що чинним законодавством не передбачено надсилання листів-повідомлень орендаря про продовження договору оренди землі рекомендованими, цінними поштовими відправленнями або з повідомленнями про їх вручення, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки стаття 33 ЗУ Про оренду землі містить імперативну вимогу про повідомлення орендарем орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, з доданням до листа-повідомлення проекта додаткової угоди. Згідно з нормами процесуального закону обов'язок доведення факту такого повідомлення покладається на орендаря шляхом подання суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів надіслання орендодавцеві відповідного повідомлення у встановлений строк. Однак, як вказано вище, таких доказів позивач суду не надав.

Посилання позивача про повторне повідомлення відповідача листом від 15.02.2017 про намір продовжити договір оренди землі не можуть братися до уваги, оскільки таке повідомлення складено та надіслано після припинення дії договору (30.01.2017). Крім того, в цьому листі відсутнє посилання на лист -повідомлення від 08.12.2016 №1683/1, тому саме лише зазначення в листі про повторне повідомлення не може бути доказом того, що це повідомлення дійсно є повторним повідомленням.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не дотримався процедури реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк у визначеному частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" порядку, оскільки не повідомив орендодавця за 30 днів до закінчення договору про свій намір продовжити його дію.

Як на підставу поновлення договору оренди землі позивач посилався також на ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , якою встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 у справі №911/3225/17 вказав, що у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, проект додаткової угоди, доданий до листа - повідомлення позивача від 15.02.2017, містить умову, зокрема, про зміну строку дії договору оренди земельної ділянки та встановлення його дії строком на 20 років ( договір від 29.01.2006 передбачав строк його дії 10 років).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач листом №28-19-0.93-4897/2-17 від 09.06.2017 відмовив позивачу у продовженні дії договору оренди землі від 29.01.2006 у зв'язку закінченням строку дії договору, на який він був укладений, та відсутністю письмового повідомлення орендаря про намір продовжити дію договору не пізніше ніж за 30днів до закінчення строку дії договору.

Згідно з ч.11 ст.33 ЗУ Про оренду землі відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач не оскаржив в суді відмови відповідача в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, а після відмови йому у поновленні договору звернувся до суду позовом про визнання договору оренди землі поновленим.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстава для поновлення договору оренди землі, передбачена ч.6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , не може бути застосована у даному випадку, оскільки позивачем не доведено надіслання листа від 08.12.2016 №1683/1, а на інші його звернення про продовження строку дії договору відповідач відповів відмовою, яка позивачем не оскаржена.

Отже, позивачем не доведено існування продовжених орендних відносин між сторонами як у випадку реалізації ним переважного права як орендаря перед іншими особами, яке передбачене частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та п. 6 договору, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди відповідно до частини 6 вказаної статті.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.

Належним способом захисту порушеного права у випадку застосування положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є позов про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих же умовах, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити реального захисту порушеного права, так як договір є поновленим в силу закону, а також в силу імперативного припису про обов'язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Разом з тим, прохальна частина заявленого у даній справі позову не містить проекту додаткової угоди до договору оренди від 29.01.2016, умови якої суд мав би затвердити у випадку задоволення позовних вимог.

Отже, позивачем у даному випадку обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав.

Відповідна правова позиція щодо способу захисту права орендаря на поновлення договору оренди за статтею 33 Закону України "Про оренду землі" викладена в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 922/1464/18, від 10.01.2019 у справі № 918/850/17, від 06.12.2018 у справі № 915/456/17 та № 905/484/17, від 13.02.2019 у справі №911/3225/17, яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються судом.

За приписами ч.3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги. Таких підстав апеляційним судом також не встановлено.

Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст.129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2018 у справі №921/355/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 288-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 11.03.2019.

ОСОБА_8 Хабіб

Судді О.І. Матущак

ОСОБА_1