Ухвала

від 17.12.2018 по справі 826/15829/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2018 року

м. Київ

справа №826/15829/17

адміністративне провадження №К/9901/67340/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 у справі №826/15829/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІЛКІЛЕНД Н.В. до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю МІЛКІЛЕНД Н.В. звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо реєстрації перевищення податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю МІЛКІЛЕНД Н.В. над сумою податку. зобов'язати Державну фіскальну службу України скасувати Реєстрацію перевищення податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю МІЛКІЛЕНД Н.В. над сумою податку, здійснену 10.11.2017 в розмірі 1430000,00грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби 05.12.2018 звернулась з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верхового Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

При розгляді заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 у справі №826/15829/17, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 у справі №826/15829/17 прийнята у відкритому судовому засіданні та набирала законної сили з дати її прийняття, а відтак останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 28.11.2018, в той час, як касаційну скаргу подано відповідачем -2 до суду касаційної інстанції 05.12.2018, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.

Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги заявник посилається на те, що копія Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 надійшла на адресу останнього 15.11.2018.

У даному випадку належними доказами факту отримання копії оскаржуваного судового рішення можуть бути, наприклад: поштовий конверт в якому оскаржувану ухвалу було направлено рекомендованим листом на адресу відповідача-2 з відтиском штемпелю відділення поштового зв'язку або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення копії відповідного судового рішення на адресу заявника.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених відповідачем-2 у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - грудень 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600,00грн. (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21.12.2016 №1801-VIII) .

Судом з'ясовано, що у позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю МІЛКІЛЕНД Н.В. одночасно було заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо реєстрації перевищення податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю МІЛКІЛЕНД Н.В. над сумою податку та зобов'язати Державну фіскальну службу України скасувати Реєстрацію перевищення податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю МІЛКІЛЕНД Н.В. над сумою податку, здійснену 10.11.2017 в розмірі 1430000,00грн.)

Частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судовий збір, який Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби повинна сплатити при поданні касаційної скарги, становить: (1600,00грн. х 2) х 200% = 6400,00грн.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску такого строку та документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 121, 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 у справі №826/15829/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІЛКІЛЕНД Н.В. до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду