Ухвала

від 20.09.2019 по справі 826/15829/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у роз'ясненні судового рішення

20 вересня 2019 року місто Київ №826/15829/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Державної фіскальної служби України про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мілкіленд Н.В." доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Мілкіленд Н.В." (далі - позивач) з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач 1, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2, ДФС України), в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 10.11.2017 та зобов'язати Державну фіскальну службу України скасувати Реєстрацію перевищення податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛКІЛЕНД Н.В." над сумою податку, здійснену 10.11.2017 в розмірі 1 430 000,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.05.2018 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мілкіленд Н.В. задовольнити повністю.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо реєстрації перевищення податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю Мілкіленд Н.В. (02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 25268040) над сумою податку.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України скасувати Реєстрацію перевищення податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю МІЛКІЛЕНД Н.В. над сумою податку, здійснену 10.11.2017 в розмірі 1 430 000,00 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мілкіленд Н.В. (02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 25268040) судові витрати у розмірі 800,00 грн. (вісімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби у місті Києві (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мілкіленд Н.В. (02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 25268040) судові витрати у розмірі 800,00 грн. (вісімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3, код ЄДРПОУ 39479227).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 травня 2018 року залишено без змін.

На адресу суду від представника Державної фіскальної служби України надійшла заява про роз`яснення рішення суду від 03.05.2018.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2019 призначено розгляд заяви про роз`яснення рішення суду у судовому засіданні та повідомлено сторін про день, час і місце його проведення.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви про роз`яснення рішення суду повідомлялись належним чином.

На підставі частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін.

Ознайомившись із заявою позивача про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018 у справі №826/15829/17, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Водночас, в рішенні Окружного адміністративного суду від 03.05.2018, яке заявник просить роз'яснити, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, у задоволенні заяви Державної фіскальної служби України про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду від 03.05.2018 необхідно відмовити.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстави для задоволення заяви Державної фіскальної служби України про роз'яснення судового рішення відсутні.

Керуючись статтею 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Державної фіскальної служби України про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду від 03.05.2018 у справі №826/15829/17.

У відповідності до вимог ст.ст. 293 та 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г. Вєкуа