Ухвала

від 17.12.2018 по справі 235/1881/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

17 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 235/1881/18

провадження № 51- 9884 ск18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року, уродженця м. Красноармійська (в даний час м. Покровськ) Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацевлаштованого, раніше неодноразово судимого, востаннє: вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 січня 2011 року за ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, ухвалою цього ж суду від 5 липня 2011 року, із застосуванням положень ст.69 КК призначено покарання за ч.3 ст.185 КК у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, звільненого з місць позбавлення волі 18липня 2012 року,

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2018року ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст. 185 КК до покарання у виді арешту на строк 6 місяців.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він 7 квітня 2018 року, в період з 03год. 30хв. до 04 години, знаходячись на території міського парку в м. Родинське навул.Парковій, побачив 9 зростаючих дерев рослини скелястого ялівцю, що належить КП«Наше Місто», з метою таємного викрадення чужого майна, безпосередньо реалізуючи свій злочинний намір, керуючись корисливим мотивом, скориставшись тією обставиною, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою лопати, двох покривал, велосипеда, повторно, таємно викрав 9 зростаючих дерев рослин скелястого ялівцю, загальною вартістю 4 тис. 50 грн, які поклав у два покривала та на велосипеді звикраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись надалі нимна власний розсуд. Внаслідок вчиненої обвинуваченим ОСОБА_4 крадіжки КП «Наше Місто» заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 4 тис. 50 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить змінити судові рішення у зв`язку зневідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі, призначити йому покарання не пов`язане зпозбавленням волі, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. На обґрунтування своїх доводів обвинувачений зазначає про те, що:

-суд призначив покарання без врахування ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, даних про його сімейний стан та обставин, які пом`якшують покарання, а саме не враховано те, що він повністю визнав вину, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю правопорушення і добровільно розповів про вчинені дії на той час, коли ще не була подана заява до поліції про вчинення кримінального правопорушення, фактично надав явку з повинною, яка належним чином не була оформлена.

Мотиви Суду

Висновки суду про доведеність винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації дій у касаційній скарзі засудженим ОСОБА_4 не оскаржуються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Як убачається із вироку, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_4 покарання врахував пом`якшуючі обставини, якими визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також врахував дані про його особу, що він на обліку в лікаря нарколога і психіатра не перебуває, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується посередньо, відсутність обтяжуючих обставин.

Поряд з цим судом враховано:

- ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, судимість в установленому законом порядку не знята і непогашена;

- відповідно до досудової доповіді органу пробації, виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства.

З урахуванням положень ст. 65 КК, даних про особу обвинуваченого, який раніше судимий, судимість не знята і непогашена в установленому законом порядку, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливе тільки в умовах арешту та призначив йому покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК у виді арешту на строк 6місяців.

У суді апеляційної інстанції кримінальне провадження переглядалось за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції належним чином перевірено й спростовано доводи апеляційної скарги обвинуваченого, які аналогічні доводам касаційної скарги.

Як вбачається з ухвали, суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень статей 50, 65КК та встановлених судом першої інстанції конкретних обставин кримінального провадження, вчинення обвинуваченим злочину середньої тяжкості, даних про його особу, який раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також з урахуванням пом`якшуючих покарання обставин: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді арешту на строк 6 місяців, яке визнав необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень. Врахувавши наведені обставини, апеляційний суд не знайшов підстав для зміни вироку суду першої інстанції в частині призначення покарання.

Суд вважає необґрунтованими доводи скарги, що при обранні міри покарання обвинуваченому судами не достатньо враховано зазначені ним пом`якшуючі покарання обставини та дані про особу. На думку Суду, зазначені доводи скарги в цілому не спростовують правильність висновків судів першої й апеляційної інстанцій щодо призначеного обвинуваченому покарання.

Доводи ОСОБА_4 у скарзі про те, що він добровільно розповівши про вчинені ним дії, фактично надав явку з повинною, не є обґрунтованими, оскільки із наданих копій судових рішень не вбачається встановлення судом пом`якшуючої обставини, як з`явлення зі зізнанням, крім того, у скарзі обвинуваченим зазначено, що він був затриманий працівниками поліції, а не добровільно з`явився до поліції.

З урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин, ступеню тяжкості вчиненого правопорушення, обставин і мотивів його вчинення, даних про особу обвинуваченого та доводів касаційної скарги ОСОБА_4 , Суд не вбачає підстав для призначення йому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, та погоджується звисновком суду першої інстанції про призначення обвинуваченому покарання у виді арешту на строк 6 місяців, яке є найм`якшим видом покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.185 КК.

Таким чином, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи положення ч.7 ст.115 КПК та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_5 каровець ОСОБА_2 ОСОБА_3