Постанова

від 17.12.2018 по справі 812/706/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року

Київ

справа №812/706/17

адміністративне провадження №К/9901/31602/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2017 у справі за позовом Дочірнього підприємства Енергосфера до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Луганській області у травні 2017 року подало до суду позов, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 05.05.2017 № 0002301203 про визначення грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 438 039,38 грн за основним платежем та в сумі 109 509,84 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у відповідності до статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII він є суб'єктом господарювання, який звільнений від сплати за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 21.06.2017 позов задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 05.05.2017 № 0002301203 про визначення грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 438 039,38 грн за основним платежем та в сумі 109 509,84 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області судові витрати за сплати судового збору в сумі 8 213,24 грн.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.08.2017 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 залишив без змін.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач зареєстрований і здійснює свою господарську діяльність у населеному пункті - м. Лисичанськ, на території якого здійснювалася антитерористична операція, де також розташована земельна ділянка комунальної власності, що перебуває в оренді позивача. Тому, у відповідності до статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII відповідач є суб'єктом господарювання, який звільнений від сплати за користування земельною ділянкою комунальної власності. Отримання сертифікату Торгово-промислової палати України, передбаченого у статті 10 зазначеного Закону, не вимагається статтею 6 цього Закону для звільнення від плати за землю.

Головне управління ДФС у Луганській області подало до суду касаційної інстанції касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що він здійснює контроль за дотриманням платниками плати за землю у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а обов'язок приведення договорів оренди землі у відповідність до чинного законодавства покладається на орендодавця та орендаря. Єдиним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Позивач, надаючи податкові декларації з орендної плати за землю за 2014-2016 роки, не скористався правом на податкову пільгу та не надав доказів її отримання.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09.10.2017 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 Про визначення дня початку роботи Верховного Суду днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І. ухвалою від 27.07.2018 прийняв до провадження касаційну скаргу, а ухвалою від 03.12.2018 призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 04.12.2018.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.

Дочірнє підприємство Енергосфера , код ЄДРПОУ 30824800, є юридичною особою, зареєстровано за адресою: 93117, Луганська обл., місто Лисичанськ. Між Лисичанською міською радою (орендодавець) та ДП Енергосфера (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 27.08.2003 за № 546, предметом якого є оренда земельної ділянки площею 4,7405 га, розташована за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул. Артемівська, 35.

Позивач подав до контролюючого органу звітні податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період 2014-2016 років, в яких самостійно визначав суми зобов'язань, що належать до сплати. Позивач 14.02.2017 подав уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2014-2016 роки, за якими, з урахуванням положень статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції про звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, зменшив податкові зобов'язання в загальній сумі 117 385,58 грн за період з квітня по грудень 2014 року, в загальній сумі 206 176,80 грн за 2015 року, та в загальній сумі 123 690,75 грн за період з січня по травень 2016 року.

Відповідач провів камеральну перевірку даних, задекларованих в уточненій податковій звітності з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності ДП Енергосфера за 2014-2016 роки, за результатами якої склав акт від 18.04.2017 № 185/12-32-12-03/30824800. В акті перевірки відповідач зафіксував порушення позивачем вимог пунктів 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, в результаті яких ДП Енергосфера занизило податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2014-2016 роки в загальній сумі 438039,38 грн.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 № 0002301203 про визначення грошового зобов'язання з орендної плати за землі державної та комунальної власності в сумі 547549,22 грн, у тому числі в сумі 438 039,38 грн за основним платежем та в сумі 109 509,84 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

З 08.06.2016 стаття 6 зазначеного Закону викладена в новій редакції: звільняються суб'єкти господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону .

У відповідності до частини четвертої статті 4 зазначеного Закону перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р) та від 02.12.2015 № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України були затверджені Переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких внесено м. Маріуполь.

Верховний Суд зазначає, що Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції є спеціальним законом у спірних правовідносинах і згідно з частиною третьою статті 11 цього Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Відтак, положення цього Закону підлягають застосуванню до спірних правовідносин, незалежно від того, що Податковий кодекс України відповідних положень не містить.

Таким чином, здійснення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції є підставою для звільнення суб'єкта господарювання від орендної плати за користування земельної ділянки комунальної власності.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що позивач - платник орендної плати за землю комунальної власності, розташованої на території, на якій проводилася антитерористична операція та яка використовувалася ним в господарській діяльності, звільнений від цього податку. Відповідач протиправно визначив позивачу грошове зобов'язання із зазначеного податку в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Доводи контролюючого органу, які обґрунтовуються посиланням на положення статті 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , про те, що обов'язковою умовою для звільнення позивача від плати за користування земельною ділянкою комунальної власності в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, є надання сертифіката Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, є безпідставними, з огляду на спеціальну норму статті 6 зазначеного Закону, яка такої умови не висуває.

Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій. Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду