ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І.
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 916/4625/15 (провадження № 12-149гс18)
І. Короткий виклад історії справи
1. Господарський суд Одеської області рішенням від 18 лютого 2016 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2017 року, позов Одеської міської ради задовольнив: визнав недійсним рішення установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, щодо створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Реставратор 21 (далі - ОСББ Реставратор 21 , ОСББ відповідно), яке оформлено протоколом установчих зборів № 1 від 28 січня 2014 року; визнав недійсним статут ОСББ Реставратор 21 , який було затверджено протоколом установчих зборів № 1; скасував державну реєстрацію ОСББ Реставратор 21 (ідентифікаційний код юридичної особи 39583937, місцезнаходження: 65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Садова, 21), зареєстрованого 14 січня 2015 року Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесено запис за номером 15561020000054373; стягнув з ОСББ Реставратор 21 на користь Одеської міської ради витрати зі сплати судового збору в сумі 3654,00 грн.
2. Задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції дійшли таких висновків.
2.1. Будинок Руссова, розташований за адресою: місто Одеса, вул. Садова, 21, з 2009 року не використовується власниками за цільовим призначенням; у цьому будинку фактично не існує квартир, відсутнє постачання комунальних послуг. Крім того, аварійний стан будинку, який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Садова, 21, становить загрозу для будь-якої діяльності щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового будинку, оскільки існує реальна ймовірність його завалення.
2.2. Існує преюдиційний факт, а саме: рішенням від 17 грудня 2015 року у справі № 916/4299/15, установлено неможливість передання вказаного будинку на баланс ОСББ Реставратор 21 , що суперечить статутним завданням цього об'єднання та унеможливлює подальше повноцінне функціонування.
2.3. У законсервованому аварійному Будинку Руссова неможливо розмістити будь-який офіс або облаштувати робоче місце для уповноваженої особи ОСББ Реставратор 21 з метою здійснення відповідної діяльності, про що було відомо всім засновникам зазначеного об'єднання; а тому незрозуміло, з якою метою було створено ОСББ Реставратор 21 , ураховуючи те, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
3. 16 жовтня 2018 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову, якою касаційну скаргу ОСББ Реставратор 21 задовольнила: постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2017 року та рішення Господарського суду Одеської області від 18 лютого 2016 року у справі № 916/4625/15 скасувала та прийняла нове рішення про відмову в позові.
4. Висновок Великої Палати Верховного Суду про відмову в позові обґрунтовано, зокрема, так.
4.1. ОСББ могло бути створене у Будинку Руссова, у тому числі й для здійснення діяльності щодо його реконструкції (пункт 5.4 постанови)
4.2. Не можна погодитися з посиланням судів попередніх інстанцій як на підставу задоволення позову на аварійний стан будинку, а також на те, що будинок не використовується власниками за цільовим призначенням, у ньому фактично не існує квартир, відсутнє постачання комунальних послуг, оскільки такі обставини не є відповідно до Закону України від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі також - Закон № 2866-ІІІ) в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення, підставами для визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ Реставратор 21 (пункт 5.5 постанови).
4.3. Закон не передбачає вимоги про те, щоб місцезнаходження ОСББ збігалося з адресою такого будинку (пункт 5.7. постанови);
4.4. Ані рішення загальних зборів, ані статут, ані існування юридичної особи ОСББ Реставратор 21 не порушує прав або правомірних інтересів позивача (третє речення пункту 5.8 постанови).
ІІ. Підстави для висловлення окремої думки та мотиви, якими вона обґрунтована
5. Не погоджуємося з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо скасування рішень судів попередніх інстанцій у цій справі й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та вважаємо за необхідне викласти окрему думку стосовно наведених вище висновків.
(2.1) Щодо першого висновку ВеликоїПалати Верховного Суду (п. 4.1)
6. Відповідно до статті 1 Закону № 2866-ІІІ ОСББ - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
7. Частиною четвертою статті 4 Закону № 2866-ІІІ встановлено, що основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю ОСББ.
8. Багатоквартирний будинок - це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна (пункти 1 і 3 частини першої статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку).
9. Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій також передбачає визначення поняття жилого будинку - це будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання.
10. Відповідно до частини першої статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
11. Відповідно до пунктів 8 і 11 постанови № 189 Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання (далі - постанова №189), яка є чинною і регулює визнання будинків ветхими або аварійними, виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів розглядає подані комісією матеріали і приймає рішення щодо придатності жилого будинку (жилого приміщення) для проживання. У випадках, коли виконавчий комітет місцевої Ради дійде висновку про можливість і доцільність усунення негативних факторів шляхом проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого приміщення), він приймає рішення про проведення такого ремонту. Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.
12. Як установили попередні судові інстанції, будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, в якому остаточно зруйновано приміщення 2-го - 4-го та частини 1-го поверхів, фізично знищено квартири і знос на 2014 рік становив 94,05 %, не є придатним для експлуатації та проживання у ньому, внаслідок чого Виконавчий комітет Одеської міської ради відповідно до вищенаведеної постанови рішенням від 28 травня 2015 року № 126 Про результати роботи комісії з обстеження житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, та визнання його непридатним для проживання визнав цей жилий будинок, розташований за вказаною адресою, таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам та є непридатним для проживання; визнав за доцільне проведення консервації з подальшою реставрацією будівлі-пам'ятки Будинок Руссова, зазначеної в пункті 1 цього рішення.
13. Обставин, які б свідчили про те, що Виконавчий комітет Одеської міської ради приймав рішення про ремонт будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, суди не встановили. Реставрація будівлі-пам'ятки є рішенням про її подальше використання, а не капітальний ремонт, оскільки виконавчий комітет не приймав рішення про доцільність і можливість усунення негативних факторів у спосіб, унормований постановою № 189, з урахуванням того, що вищенаведене рішення виконавчого комітету від 28 травня 2015 року № 126 є чинним.
14. Пунктом 4 частини першої статті 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі знищення майна.
15. Вважаємо, що хоч норма частини другої статті 349 ЦК України і встановлює загальне правило про те, що в разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру, однак обставини, за яких у власника майна існує лише титул, при фактичній відсутності цього майна або ж при повній втраті властивостей таким об'єктом цивільних прав, як квартира, унеможливлюють реалізацію особою похідних від права власності прав навіть до проведення відповідної державної реєстрації припинення права власності на цей об'єкт.
16. На нашу думку, непридатність будинку ані для проживання, ані для використання його в інших цілях через фізичну відсутність у ньому ізольованих помешкань, призначених і придатних для постійного проживання у ньому, та інших ізольованих приміщень, придатних для використання за призначенням, відповідно до суті та мети Закону № 2866-ІІІ не дозволяє титульним власникам створювати ОСББ і віртуальну площу для його діяльності.
17. ВеликаПалата Верховного Суду постанову від 16 жовтня 2018 року мотивувала, зокрема, тим, що ОСББ Реставратор 21 могло бути створене у спірному будинку і для здійснення діяльності щодо його реконструкції.
18. Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 3 березня 2012 року № 98, реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
19. Суди в цій справі не встановили обставин щодо вчинення ОСББ Реставратор 21 або його засновниками будь-яких дій, спрямованих на здійснення реконструкції будинку.
20. Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність (частини четверта та п'ята статті 54 Конституції України).
21. Будинок Руссова був прийнятий під охорону держави відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27 грудня 1991 року № 580 як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення. Згідно з наказом Міністерства культури і туризму України від 16 червня 2007 року № 662/0/16-07 вказана пам'ятка внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (охоронний номер 33-ОД).
22. Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 1 Закону України Про охорону культурної спадщини нерухомий об'єкт культурної спадщини - це об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.
23. Реставрація - це сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності (абзац двадцятий частини першої статті 1 Закону України Про охорону культурної спадщини).
24. Крім того, відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України власність зобов'язує та не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
25. Відтак саме на державу покладений обов'язок щодо охорони об'єктів культурної спадщини, до яких належить Будинок Руссова, зокрема щодо вжиття заходів, спрямованих на їх збереження.
26. Одним з таких заходів може бути реконструкція цього будинку з відновленням у ньому приміщень, інших втрачених або пошкоджених елементів для забезпечення збереження їхньої автентичності. Тому ОСББ Реставратор 21 не могло створюватися для виконання робіт з реконструкції Будинку Руссова, як указала Велика Палата Верховного Суду.
27. З огляду на стан Будинку Руссова, до якого він був доведений, не можна стверджувати, що власники приміщень у цьому будинку керувалися зазначеними вище приписами Конституції України. Вочевидь, нищення нерухомого об'єкта культурної спадщини завдає шкоди суспільству, зацікавленому в її збереженні (частина п'ята статті 54 Конституції України). Крім того, немає підстав вважати, що реставрацію Будинку Руссова власники приміщень у ньому не могли проводити раніше без створення ОСББ Реставратор 21 .
28. Отже, вважаємо необґрунтованими висновки Великої Палати Верховного Суду щодо створення ОСББ Реставратор 21 , зокрема, для здійснення діяльності щодо реконструкції будинку Руссова .
29. Станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції загальнодоступною була інформація щодо проведення 22 вересня 2017 року засідання Консультативної ради з питань планування території міста Одеси, на якій презентували дослідження проектної організації, за яким хоч Будинок Руссова непридатний для експлуатації з технічної точки зору, але основні несучі конструкції, стіни та фундамент знаходяться в задовільному технічному стані, і в цілому Будинок Руссова підлягає відновленню. Підтвердили можливість відновлення будинку і результати досліджень німецької компанії Remmers , фахівці якої 5-6 вересня 2017 року проводили 3D-сканування цього будинку ( http://omr.gov.ua/ua/news/99606/).
30. За даними Одеської міської ради 18 травня 2018 року в Будинку Руссова розпочалися реставраційні роботи; згідно з розробленою науково-проектною документацією передбачаються також протиаварійні роботи і реставрація фасадів, які будуть вестися до грудня 2019 року і замовником яких є Управління капітального будівництва Одеської міської ради (http://omr.gov.ua/ua/news/107923/ ).
(2.2) Щодо другого висновку Великої Палати Верховного Суду (п. 4.2)
31. Юридичні особи створюються шляхом об'єднання осіб та (або) майна (частина перша статті 81 ЦК України).
32. Відповідно до частини першої статті 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, установлених законом.
33. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (частина перша статті 85 ЦК України).
34. ОСББ створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом (частина друга статті 4 Закону № 2866-ІІІ).
35. ОСББ створюється власниками з метою забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (частина перша цієї статті).
36. Згідно із частиною першою статті 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
37. Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
38. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п'ята статті 203 ЦК України).
39. Оскільки юридична особа створюється за волевиявленням засновників, яке є правочином, то юридична особа, створена внаслідок фіктивного засновницького правочину, також є фіктивною. Засновницький правочин є фіктивним, якщо його вчинено без наміру здійснення діяльності, яка передбачена установчими документами.
40. Основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості. А тому вважаємо, що непридатний для проживання стан будинку, який загрожує будь-якій діяльності щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна, а також фактична відсутність у цьому будинку жилих та інших приміщень, для отримання в яких житлово-комунальних послуг та задоволення інших потреб власників цих приміщень і має створюватися ОСББ, унеможливлюють створення та функціонування ОСББ у такому будинку.
41. Вказані обставини неможливості здійснення визначеної законом і статутом ОСББ його діяльності в будинку, непридатному для проживання й іншого використання, є очевидними. А отже, вони були відомі засновникам ОСББ Реставратор 21 на момент проведення його установчих зборів. Тому вважаємо безпідставним висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у пункті 5.5 постанови, щодо відсутності законодавчо визначених підстав для визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ.
42. Постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року фактично легалізує можливість появи юридичних осіб, створених внаслідок фіктивного засновницького правочину.
(2.3.) Щодо третього висновку ВеликоїПалати Верховного Суду (п. 4.3)
43. Закон № 2866-ІІІ як у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення, так і в редакції на момент розгляду спору Великою Палатою Верховного Суду, не передбачав вимогу про те, щоб місцезнаходження ОСББ збігалося з адресою такого будинку.
44. Проте відповідно до частини першої статті 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління й обліку.
45. Суди встановили в цій справі, що відповідно до відомостей, які містяться в ЄДР, місцезнаходженням позивача зазначено адресу: м. Одеса, вул. Садова, 21, тобто у Будинку Руссова.
46. Місце розташування ОСББ може знаходитися і не в будинку, де воно створене. Зокрема, така ситуація можлива у випадку створення власниками квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, одного ОСББ (частина третя статті 4 Закону № 2866-ІІІ в редакції Закону від 14 травня 2015 року № 417-VIII).
47. Крім того, місцем знаходження (офісом) ОСББ має бути доступне для його членів місце з метою належного та ефективного забезпечення й захисту прав співвласників і виконання їх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (частина перша статті 4 Закону № 2866-ІІІ).
(2.4.) Щодо четвертого висновку ВеликоїПалати Верховного Суду (п. 4.4)
48. Встановлені судами в сукупності обставини свідчать, що будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси.
49. Таким чином, Одеська міська рада, яка представляє інтереси територіальної громади, має право вимоги до відповідачів визнати незаконним створення ОСББ у належному територіальній громаді на праві комунальної власності непридатному до використання будинку через фактичне знищення в ньому об'єктів права власності, які б могли використовуватись (житлових і нежитлових приміщень).
50. Відхилення Великою Палатою Верховного Суду одного з доводів позивача про неповідомлення його про час та місце проведення установчих зборів щодо створення ОСББ не спростовують наведених вище правових підстав для звернення Одеської міської ради до господарського суду з указаним позовом.
Судді Великої Палати Верховного Суду Н. О. Антонюк С. В. Бакуліна Д. А. Гудима О. С. Золотніков О. Р. Кібенко О. Б. Прокопенко Л. І. Рогач
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2018 |
Оприлюднено | 19.12.2018 |
Номер документу | 78627369 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Велика палата Верховного Суду
Бакуліна Світлана Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні