Рішення

від 12.12.2018 по справі 759/9008/15-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9008/15-ц

пр. № 2/759/328/18

12 грудня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Шум Л.М.,

за участю секретаря Прокопенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позовом Житлово-будівельного кооперативу Обчислювач-14 до ОСОБА_1 про виселення та відшкодування збитків,

в с т а н о в и в :

Позивач у червні 2015 р. звенулася до суду із зазначеним позовом, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, просить виселити ОСОБА_1 з нежилого приміщення в АДРЕСА_1 стягнути упущену вигоду в розмірі 136 500,00 грн., судовий збір в сумі 2599,60 грн. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що після призначення головою правління ЖБК "Обчислювач-14" ОСОБА_2 було проведено інвентаризацію приміщень, майна, наявної документації ЖБК "Обвичлювач-14" та виявлено що адвокат ОСОБА_1 самовільно зайняв нежитлове приміщення в будинку за адресою: АДРЕСА_1 де здійснює свою індивідуальну адвокатську діяльність на протязі 3 років. З метою встановлення правової підстави перебування та ведення своєї індивідуальної адвокатської діяльності ЖБК "Обвичлювач-14" неодноразово зверталось до відповідача з проханням надати засвідчені копії укладення з ЖБК "Обчислювач-14" договорів оренди приміщення та інші документи, які дають йому правову підставу перебувати в займаному приміщенні, проте всі звернення були проінгоровані. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не здійснює оплату ЖБК "Обчислювач-14" за комунальні послуги, а тому у відповідності до ст.ст. 321, 391, 387 ЦК України ОСОБА_1 підлягає виселенню з незаконно займаного нежилого приміщення за вищевказаною адресою. У зв'язку з самовільним користуванням приміщення, розмір упущеної позивачем вигоди, яку позивач міг би реально одержати за звичайних обставин від оренди спірного приміщення, в період з червня 2015 р. по листопад 2017 р. становить 136 500,00 грн.

01.07.2015 р. відкрито провадження у справі.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.06.2016 р. виселено ОСОБА_1 з нежилого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення калясочної). Стягнуто з ОСОБА_1 упущену вигоду в розмірі 75600,00 грн. та сплачений судовий збір в сумі 999,60 грн. (ас. 154-157).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.07.2016 р. вказане вище заочне рішення скасовано, справа призначена до розгляду (ас. 180-181).

Ухвалою суду від 15.05.2018 р. підготовче засідання розпочато та відкладено (ас. 212-213).

В підготовчому засіданні 12.12.2018 р. за згодою сторін підготовче засідання проведено, завершено, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на необгрунтованість та безпідставність позовних вимог, зазначив, що спірним житловим приміщенням користувався на підставі договору оренди, який мав діяти до 03.01.2019 р., проте, на підставі Угоди про розірвання вказаного вище Договору оренди від 10.01.2018 р., спірне нежитлове приміщення ним звільнено, що також підтверджується актом прийому-передачі орендованих приміщень. Також, відповідач вказаує, що орендну плату в розмірі 1 500,00 грн. він сплачував вчасно, заборгованість відсутня, що підтверджується відповідними квитанціями. Просив у позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 03.01.2014 між ЖБК Обчислювач 14 в особі голови правління ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення (а.с. 164-166), відповідно до умов якого наймодавець передає наймачеві у строкове оплатне користування (оренду) за для здійснення наймачем його незалежної професійної діяльності та користування наймачем нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: перший поверх третього парадного у буд. АДРЕСА_1 що належить ЖБК Обчислювач-14 , загальною площею 12,0 кв.м. Термін користування приміщенням 5 р. з дня підписання договору оренди. За користування орендованим приміщенням, наймач сплачує наймодавцю орендну плату в розмірі 1 500,00 грн.

Пунктом 5.3 договору оренди зазначено, що дострокове розірвання договору можливе лише з ініціативи наймача, окрім наступних випадків, коли назване право надається і наймодавцю: а) руйнування приміщення, переданного в орендне користування, або доведення його до стану, не придатного до експлуатації; б) систематичне порушення наймачем своїх обов'язків за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Судом встановлено, що нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: перший поверх третього парадного у буд. АДРЕСА_1 загальною площею 12,0 кв.м. закріплено за ЖБК "Обчислювач-14".

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1 ст. 760 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач просить суд виселити ОСОБА_1 з нежилого приміщення АДРЕСА_1 з підстав самовільного зайняття вказаного нежитлового приміщенні.

Проте, судом встановлено наступне.

Святошинським районним судом м. Києва та Апеляційним судом м. Києва під час розгляду справи № 759/13344/16 за ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу Обчислювач-14 , Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Святошинського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання рішень загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу Обчислювач-14 від 23 січня 2014 року та від 20 лютого 2014 року незаконними, зобов`язання внести відомості про юридичну особу встановлено наступне.

19.09.2002 року на загальних зборах членів кооперативу ЖБК Обчислювач-14 оформлених протоколом № 50 було прийнято Статут кооперативу. В протоколі зазначено, що загальна кількість членів кооперативу складає 269 чоловік.

Відповідно до протоколу зборів правління ЖБК Обчислювач-14 від 23.09.2008 року та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державної реєстраційної служби від 31.01.2014 року, головою правління кооперативу на час скликання 23.01.2014 року є ОСОБА_3.

23.01.2014 року були проведені загальні збори ЖБК Обчислювач-14 , які оформлені протоколом, і на яких вирішувалося питання щодо прийняття нових членів кооперативу, питання щодо виборів членів правління, також заслуховувався звіт ОСОБА_3 за 2012, 2013 р. та питання життєдіяльності кооперативу.

Згідно рішення позачергових зборів членів, мешканців ЖБК Обчислювач-14 від 20.02.2014 року обрано головою зборів ОСОБА_5, секретарем зборів ОСОБА_6; прийнято до членів кооперативу власників (співвласників) квартир, які написали заяви про вступ до ЖБК Обчислювач-14 24 особи; обрано Правління ЖБК Обчислювач-14 в складі 10 осіб, у тому числі із числа прийнятих 20.02.2014 року; обрано членів ревізійної комісії; вирішено заявити про недовіру ОСОБА_3, як керівнику ЖБК Обчислювач-14 , та звільнити її від виконання обов'язків керівника.

Згідно протоколу засідання правління ЖБК Обчислювач-14 від 21.02.2014 року ОСОБА_6 обрано головою правління, яка відповідно до наказу ЖБК Обчислювач-14 від 25.02.2015 року приступила до виконання обов'язків голови правління ЖБК Обчислювач-14.

Судами було встановлено, що позачергові загальні збори ЖБК Обчислювач-14, проведені 23.01.2014 року та 20.02.2014 року в розумінні вимог діючого законодавства є нелегітимними, оскільки не було необхідного для проведення зборів кворуму, а тому збори не були загальними та не були правомочними вирішувати будь-які питання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 03.01.2014 р. уклав договір орнеди нежитлового приміщення з діючим на той час головою правління ЖБК Обчислювач 14 ОСОБА_3, тобто на правових та законних підставах відповідач ОСОБА_1 займав з січня 2014 р. нежитлове приміщення, що за адресою: перший поверх третього парадного у АДРЕСА_1

У зв'язку з чим у судовому засіданні не встановлена єдина підстава позову щодо виселення відповідача ОСОБА_1 зі спірного нежитлового приміщення, як безпідставне, протиправне та самовільне зайняття цього приміщення.

Крім того, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 тривалий період часу, на протязі декількох років перешкоджають у доступі та користуванні орендованого ним на правових підставах нежитловим приміщенням, у зв'язку з чим останній неодноразово звертався до правоохоронних органів, були складені відповідні акти.

Також, судом встановлено, та як зазначив в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1, ним 10.01.2018 р. укладена Угода з лігітивним на той час головою кооперативу ЖБК "Обчислювач 14" ОСОБА_3 та Акт прийому-передачі орендованих приміщень, відповідно до яких укладений між сторонами 03.01.2014 р. Договір припинений, нежитлове приміщення, що за адресою: перший поверх третього парадного у АДРЕСА_1 передано відповідачем ОСОБА_1 Кооперативу.

Вказане вище представником позивача в судовому засіданні не спростовано.

Таким чином, в судовому засіданні представником позивача всупереч ст. 81 ЦПК України вимоги позову щодо виселення відповідача з спірного нежитлового приміщенні не доведені, докази в підтвердження позову в цій частині не надано, у зв'язку з чим суд відмовляє у вказаних позовних вимогах.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 упущеної вигоди в розмірі 136 500,00 грн., суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до приписів ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються збитки, які б могли бути реально отримані особою за звичайних обставин, якби її право не було порушене, тобто ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права.

При цьому позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто втрачена вигода розглядається як гарантований, безумовний та реальний доход.

При визначенні розміру втраченої вигоди повинні враховуватися дані, які безспірно і достовірно підтверджують існування можливості отримання грошових сум в тому випадку, якби зобов'язання було виконане належним чином. Її розмір має бути підтверджений обґрунтованим розрахунком та відповідними доказами.

Отже, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі використання зазначених коштів.

Як вбчається з п. 4.1. Договору оренди нежилого приміщення від 03.01.2014 р., укладеного між ЖБК "Обчислювач-14" та ОСОБА_1 орендна плата за користування нежитловим приміщенням, що розташоване на АДРЕСА_1

Судом встановлено та як вбачається з наданих відповдіачем ОСОБА_1 копій квитанцій, останній за період з лютого 2014 р. по грудень 2017 р. справно сплачував на рахунок позивача ЖБК "Обчислювач - 14" орендну плату, не дивлячись на тривалий період часу перешкоджання відповідачу у доступі до орендованого ним нежитлового приміщення.

Вказане вище представником позивача в судовому засіданні не спростовано.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач на правових підставах займав спірне нежитлове приміщення, справно сплачував орендну плату на рахунок орендодавця - ЖБК "Обчислювач-14", судом не встановлено та представником позивача всупереч ст. 81 ЦПК України не доведено втрата Кооперативом вигоди від оренди спірного нежитлового приміщення, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні вказаної позовної вимоги.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та дослідивши зібрані матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що представник позивача всупереч ст. 81 ЦПК України, не довів свої позовні вимоги, не надав суду безперечних доказів в обґрунтування та підтвердження останніх, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі, ст.ст. 317, 319, 526, 530, 610, 612, 762, 782 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 258, 258, 265, 268 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу Обчислювач-14 до ОСОБА_1 про виселення та відшкодування збитків - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя: