Постанова

від 16.05.2019 по справі 759/9008/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №759/9008/15-ц

провадження № 22-ц/824/3574/2019

16 травня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегій суддів:

судді-доповідача Кирилюк Г.М.,

суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.

при секретарі Дуці В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-14" до ОСОБА_1 про виселення з нежитлового приміщення, відшкодування упущеної вигоди, за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-14" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року в складі судді Шум Л.М.,

встановив:

У червні 2015 р. Житлово-будівельний кооператив "Обчислювач-14" ( далі - ЖБК "Обчислювач-14") звернувся до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд виселити ОСОБА_1 з незаконно займаного ним нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , та стягнути з останнього упущену вигоду в розмірі 136 500 грн. Також просив відшкодувати судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 самовільно займає вищевказане нежитлове приміщення, де здійснює свою адвокатську діяльність на протязі останніх трьох років. З березня 2014 року ЖБК "Обчислювач-14"неодноразово звертався з проханням надати засвідчені копії укладених з ним договорів оренди приміщення та докази здійснення розрахунку за користування приміщенням, проте вимоги позивача було проігноровано. Незаконне зайняття відповідачем нежитлового приміщення порушує права ЖБК "Обчислювач-14" на повноправне управління житловим комплексом, забезпечення належної експлуатації, утримання та поліпшення майна житлового будинку.

Внаслідок незаконного зайняття нежитлового приміщення позивачу завдано збитки у виді упущеної вигоди в сумі 136 500 грн. Упущена вигода полягає в недоотриманні доходів від здачі майна в оренду за період з березня 2012 року по листопад 2017 року.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 червня 2016 року позов задоволено.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду задоволено.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року в задоволенні позову ЖБК "Обчислювач-14" відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ЖБК "Обчислювач-14" просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 78, 83, 178 ЦПК України було залучено до матеріалів справи докази, які були подані з порушенням строку на їх подання.

Крім цього, судом було порушено ст.95 ЦПК України та прийнято в якості доказів копії документів, не зважаючи на існування різниці в печатках на квитанціях про оплату орендної плати та договорі про розірвання договору оренди. Судом також не було надано оцінки тій обставині, що дата угоди в квитанціях на сплату орендної плати є відмінною від дати договору оренди від 03.01.2014 р.

Вважає, що квитанції про сплату коштів за угодою від 03.01.2014 р. є неналежними доказами по справі, оскільки не стосуються предмета доказування.

Зазначив, що внаслідок невиконання вимог ст. 220, 793 ЦК України договір оренди нежитлового приміщення б/н від 03.01.2014 р. є нікчемним та не повинен був братися судом до уваги.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Посилається на ті підстави, що докази правомірності користування нежилим приміщенням та відсутності заборгованості за його використання знаходились в матеріалах справи з червня 2016 року. Позивачу були відомі обставини, які мають значення для справи, в тому числі, які виникли після 10.01.2018 р., а саме укладання угоди про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення та відсутності заборгованості за користування приміщенням за весь період дії договору оренди. Позивачем був прихований факт того, що орендна плата була зарахована на розрахунковий рахунок кооперативу.

В судовому засіданні представник ЖБК "Обчислювач-14" - адвокат Севрук В. О. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з його недоведеності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до положень ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03 січня 2014 року між ЖБК "Обчислювач-14" в особі голови правління Баранівської О.М. (наймодавець) та ОСОБА_1 (наймач) укладено договір оренди нежитлового приміщення, предметом оренди за яким є приміщення калясочної третього парадного; місцезнаходження об`єкта оренди - перший поверх третього парадного у будинку АДРЕСА_1 , що належить ЖБК "Обчислювач-14". Термін користування - п`ять років з дня підписання договору оренди. За користування орендованим приміщенням наймач сплачує орендну плату в розмірі 1 500 грн без ПДВ на місяць (а.с.164 - 166 т.1) .

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Як пояснив в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 , починаючи з 09 січня 2018 року він не має доступу до спірного нежитлового приміщення та ним не користується.

Вказана обставина підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.

Так, відповідно до акту від 27.12.2017 р., складеного ОСОБА_1 та головою правління ЖБК "Обчислювач-14 " Баранівською О.М. , в цей день о 17.30 год. виявлено, що вхідні двері колясочної третього парадного, яке ОСОБА_1 використовував в якості робочого місця у відповідності до договору оренди від 03.01.2014 року, не відкриваються. За цим фактом було викликано поліцію (а.с.41 т.2).

Відповідно до акту від 08.01.2018 р., складеного ОСОБА_1 та головою правління ЖБК "Обчислювач-14 " Баранівською О.М. , невідомими особами заварені петлі вхідних дверей колясочної, яке перебуває в користуванні адвоката Скрипачова В. В. у відповідності до договору найму від 03.01.2014 року, що унеможливлює їх відкривання (а.с.42 т.2).

Відповідно до акту від 09.01.2018 р., складеного ОСОБА_1 та головою правління ЖБК "Обчислювач-14 " Баранівською О.М. , вхідні двері колясочної третього парадного, яке перебуває в орендному користуванні ОСОБА_1 у відповідності до договору оренди від 03.01.2014 року, невідомими особами запінені будівельною пінкою, що унеможливлює їх відкривання (а.с.43 т.2).

08 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до голови правління ЖБК "Обчислювач-14" Баранівської О. М. з заявою про перегляд умов договору оренди, з огляду на відсутність можливості користуватися санвузлом та відсутність електропостачання орендованого приміщення (а.с.44 т.2).

Як вбачається з висновку дільничного офіцера поліції Святошинського УП ГУ НП у місті Києві від 24.01.2018 р., 16 січня 2018 року до управління поліції надійшла заява ОСОБА_1 про те, що за адресою: Доброхотова, 17 група людей на чолі з ОСОБА_4 на протязі останніх чотирьох років перешкоджає професійній діяльності ОСОБА_1 (а.с.39 т.2).

10 січня 2018 року між ЖБК "Обчислювач-14" в особі голови правління Баранівської О.М. (наймодавець) та ОСОБА_1 (наймач) укладено угоду про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 03 січня 2014 року (а.с.45 т.2).

10 січня 2018 року між ОСОБА_1 та головою правління ЖБК "Обчислювач-14" складено акт прийому-передачі орендованих приміщень (а.с.46 т.2).

Доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 незаконно займав спірне нерухоме майно та продовжує ним користуватися після 10 січня 2018 року, а тому підлягає виселенню, матеріали справи не містять.

Та обставина, що договір оренди нежитлового приміщення б/н від 03.01.2014 р. не було нотаріально посвідчено, не є самостійною підставою для задоволенню заявлених позовних вимог про виселення.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тягар доказування наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який має довести, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не настав, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди також мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами того, що у випадку звільнення відповідачем спірного нежитлового приміщення з березня 2012 року по червень 2015 року він міг би отримати суму орендної плати в розмірі 75 600 грн, а з червня 2015 р. по листопад 2017 року - 60 900 грн, всього на загальну суму 136 500 грн.

Договір оренди нежитлового приміщення №1/2 від 10 вересня 2014 року , укладений між ЖБК "Обчислювач -14" та ОСОБА_5 . на приміщення, що знаходиться на першому поверсі 16-поверхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , другий під`їзд, не є належним та достатнім доказом на підтвердження як обставин заподіяння збитку, так і його розміру (а.с.31 т.1)

З огляду на викладене висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення упущеної вигоди є обґрунтованим.

Розглядаючи зазначений позов, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Прийняття судом першої інстанції доказів, які було долучено до зустрічного позову, який в подальшому було повернуто, не може бути розцінено як порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та порушення права позивача брати участь у дослідженні доказів.

Як вбачається з письмових пояснень представника ЖБК "Обчислювач - 14" від 10.12.2018 р., останній був ознайомлений з наданими відповідачем доказами та висловив з цього приводу свої письмові заперечення (а.с.5-10 т.2).

Не надання судом першої інстанції належної оцінки квитанціям про сплату відповідачем орендної плати, з огляду на підстави та предмет позову, не призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-14" залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 травня 2019 року.

Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. А. Семенюк