Постанова

від 17.12.2018 по справі 154/1643/16

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 154/1643/16 Головуючий у 1 інстанції: Селинний М.С. Провадження № 22-ц/802/135/18 Категорія: 81 Доповідач: Федонюк С. Ю.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів - Данилюк В. А., Русинчука М.М.,

з участю:

секретаря судового засідання - Лимаря Р. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Самчука Олександра Петровича про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Самчука Олександра Петровича на ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 серпня 2018 року ,

в с т а н о в и в:

У серпні 2018 року заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Самчук О. П. звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі. В заяві зазначав, що Головне управління Держсанепідслужби у Волинській області припинило свою діяльність та правонаступником є Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1092 від 16.12.2015 р., оскільки утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Держпродспоживслужби та реорганізовані територіальні органи Держсанепідемслужби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держпродспоживслужби. З огляду на зазначене та покликаючись на ст. 15 Закону України Про виконавче провадження і ст. 442 ЦПК України, просив суд замінити сторону у виконавчому провадженні АСВП №53332694 з примусового виконання виконавчого листа №154/1643/16, виданого Володимир-Волинським міським судом Волинської області у даній цивільній справі, а саме - з Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області на Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області.

Вказує, оскільки Головне управління Державної санепідемслужби у Волинській області припинило свою діяльність, що підтверджено відповідним записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а його правонаступником, відповідно до зазначеної Постанови КМУ є Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 серпня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області Самчук О. П. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала є незаконною та такою, що прийнята із невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, судом неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому просив її скасувати та постановити нову, якою заяву задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області є правонаступником усіх прав і обов'язків Головного управління Держсанепідслужби у Волинській області та, як наслідок, до Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області перейшли всі її права та обов'язки. Судом не враховано, що в ЄДР є відомості щодо створення Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, код ЄДРПОУ 40317441 на підставі постанови КМУ №1092 від 16.12.2015 р.

У відзиві на апеляційну скаргу від 25.10.2018 р. Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області вважає , що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, судом з'ясовані всі обставини справи, а тому скарга не підлягає задоволенню.

У судове засідання учасники справи не з'явилися, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини неявки суду не повідомили, представник заінтересованої особи ГУ Держпродспоживслужби просив суд провести судове засідання за його відсутності у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заяву і додані до неї документи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За вимогами ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом установлено, що рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08.11.2016 року та додатковим рішенням цього ж суду від 21.11.2016 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Волинській області задоволено частково. ОСОБА_2 поновлено на посаді помічника лікаря-епідеміолога епідеміологічного відділу Володимир-Волинського міськміжрайонного управління Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Волинській області та стягнуто на її користь 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Також з відповідача стягнуто судовий збір.

З метою примусового виконання зазначеного судового рішення видано виконавчий лист № 154/1643/16 від 23.01.2017 р.

Положеннями статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно з ч. 5 ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження допускається виключно у випадку вибуття однієї із сторін виконавчого провадження з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №1092 від 16.12.2015 р. утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Держпродспоживслужби та реорганізовані територіальні органи Держсанепідемслужби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держпродспоживслужби. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України Про реорганізацію територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №794 від 09.11.2016 р. реорганізовані органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів зазначеної Служби за переліком згідно з додатком 1 п.1 постанови.

До переліку, наведеного у додатку 1, включено й Держсанепідемслужбу.

Судом першої інстанції вірно вказано, що порядок припинення юридичних осіб регулюється ЦК України та Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Згідно з ч.1-2 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини другої статті 104 ЦК України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) визначений Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Згідно із ч.7 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, та дані про юридичних осіб - правонаступників.

Згідно із записами у витязі з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що Головне управління Держсанепідемслужби у Волинській області припинене, і запису про правонаступництво органу, який припиняється не міститься.

До матеріалів справи представником ГУ Держпродспоживслужби долучено витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07.11.2018 року, та лист державного реєстратора відділу реєстрації бізнесу Департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку за № 6.2-3/2036 від 05.11.2018 р., з яких убачається, що лише 26 жовтня 2018 року, тобто після ухвалення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, до вказаного реєстру було внесено відповідний запис щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєдналася юридична особа - боржник у даному виконавчому провадженні.

Отже, не заслуговують на увагу, як безпідставні, доводи апеляційної скарги, про те, що приєднання і є однією з форм правонаступництва, а отже Головне управління Держсанепідемслужби у Волинській області приєднане до Держпродспоживслужби, і є його належним правонаступником станом на час розгляду справи судом першої інстанції. Дані доводи спростовані матеріалами справи.

Разом з тим, слід зазначити, що у п.34 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року (зі змінами) Про практику розгляду судами трудових спорів зазначається ,що у випадках ліквідації підприємства, установи, організації на час виконання рішення про поновлення на роботі суд, який постановив рішення, за поданням судового виконавця або заявою позивача в порядку заміни способу виконання рішення відповідно до норм ЦПК України може визнати працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації і своєю ухвалою стягнути з власника ліквідованого підприємства, установи, організації (органу, уповноваженого управляти їх майном, а у відповідних випадках - з правонаступника) суми заробітної плати за вимушений прогул. Однак з такими вимогами сторони не зверталися.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що, вирішуючи спір, суд дійшов правильного висновку про те, що моментом переходу прав та обов'язків до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи та записів про правонаступництво органу, який припиняється, однак такий запис про правонаступництво на час постановлення оскаржуваного судового рішення був відсутній.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України вказану ухвалу слід залишити без змін.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання , яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Самчука Олександра Петровича залишити без задоволення.

Ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29 серпня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту даної постанови.

Повний текст постанови складений 17 грудня 2018 року.

Головуючий

Судді