Рішення

від 17.12.2018 по справі 756/3839/17

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 756/3839/17

Провадження 2/303/2317/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Курах Л.В., за участю секретарі Багин Р. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що 03.07.1999 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м.Мукачево Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області зареєстровано шлюб між ним та відповідачем. Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 18.12.2014 року шлюб між ними було розірвано.

За час шлюбу ними набуте майно автомобіль марки « Volkswagen Tiuguan 1968» , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун №CLJA118906, кузов №WVGZZZ5NZCW18307, колір коричневий , зареєстрований на ОСОБА_2, вартістю 502 758 гривень.

Оскільки відповідач у добровільному порядку відмовляється розділити оспорюваний автомобіль, позивач просив суд визнати спільною сумісною власністю подружжя та поділити майно визнавши за відповідачем право власності на автомобіль марки « Volkswagen Tiuguan 1968» , 2011 року випуску, та стягнути на його користь 251 379 гривень грошової компенсації за ? частки даного автомобіля. Судові витрати покласти на відповідача. В подальшому представником позивача 23.11.2017 року було збільшено позовні вимоги та просив визнати спільною сумісною власністю подружжя автомобіль марки « Volkswagen Tiuguan 1968» , 2011 року випуску, земельну ділянку загальною площею 0,0400 га., яка розташована за адресою: Закарпатська область, м.Мукачево, вулиця Берегівська, 32 «А» , кадастровий номер 2110400000:01:002:0269 та земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, Тереблянська сільська рада, урочище «Петрув Потік» «За межами населеного пункту» , кадастровий номер: 2124487000:01:002:0052 та поділити майно подружжя, визнавши за ОСОБА_2 право власності на вищевказане майно та стягнути з відповідача на користь позивача 251 379 гривень грошової компенсації за ? автомобіля; 224 964 гривень грошової компенсації за ? частку земельної ділянки, яка розташована в м.Мукачево, вул.Берегівська, 32 «А» та 52 197,00 гривень грошової компенсації за ? частки земельної ділянки загальною площею 0,1200 га., яка розташована в Тячівському районі, Тереблянська сільська рада, урочище «Петрув Потік» «За межами населеного пункту» , а всього 528 540 гривень. При цьому зазначав, що до березня 2014 року працював на різних посадах в органах державної влади і комерційних структурах, а відповідачка в свою чергу знаходилась на повному його матеріальному утриманні.

21.11.2018 року відповідачем ОСОБА_2 на адресу суду подано пояснення у цивільній справі, згідно якого просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. У поясненнях зазначає, що позивачем не подано до суду жодного доказу а саме : правовстановлюючого документу на зазначене ним в позовній заяві спірне майно, а також не подано доказу про те, що дане майно було набуте нею під час перебування у шлюбі і той факт, що джерелом набуття є спільні сумісні кошти. Окрім того зазначає, що чинне законодавство не передбачає можливості набуття права власності в примусовому порядку, так як позивач просить визнати право власності за нею на усе майно та стягнути на його користь компенсацію це є прямим порушенням її права. А оскільки на даний час вона є безробітною та перебуває у скрутному матеріальному становищі і наразі не має можливості виплатити позивачеві грошової компенсації за його частку в спільному майні просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 21 серпня 2017 року.

Ухвалою Оболонського районного суду від 05 травня 2017 року про забезпечення позову накладено арешт на транспортний засіб марки « Volkswagen Tiuguan 1968» , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун №CLJA118906, кузов №WVGZZZ5NZCW18307, колір коричневий.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 16 травня 2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Про поділ спільного майна подружжя передано за підсудністю до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

Постановою апеляційного суду від 27 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 16 травня 2018 року залишено без задоволення.

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Однак позивач направив на адресу суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, однак причину неявки суду не повідомила, будь-яких клопотань суду не надавала.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі у період з липня 1999 року до 18 грудня 2014 року. Заочним рішенням Оболонського районного суду від 18 грудня 2014 року шлюб між сторонами розірвано. Дане рішення набуло законної сили 29 грудня 2014 року (а.с.11).

Під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі ними за спільні кошти подружжя було придбано та зареєстровано в Територіальному сервісному центрі №8045 в м.Києві автомобіль марки « Volkswagen Tiuguan 1968» , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун №CLJA118906, кузов №WVGZZZ5NZCW18307, колір коричневий (а.с.12-14), земельну ділянку загальною площею 0,0400 га., яка розташована за адресою: Закарпатська область, м.Мукачево, вулиця Берегівська, 32 «А» , кадастровий номер 2110400000:01:002:0269 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 14.05.2009 року та земельну ділянку загальною площею 0,1200 га., яка розташована за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, Тереблянська сільська рада, урочище «Петрув Потік» «За межами населеного пункту» , кадастровий номер : 2124487000:01:002:0052, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.12.2012 року (а.с.50-68).

Вартість спірного автомобіля, відповідно до розрахунків станом на 15.03.2017 року з AUTO.RIA складає 502 758 гривень.

Відповідно до звіту про експертно-грошову оцінку земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі від 12 жовтня 2017 року, що знаходиться в приватній власності у ОСОБА_2 та розташована за адресою Закарпатська область, м.Мукачево, вул.Берегівська, 32 «А» ринкова вартість становила 449 928 гривень та звіту від 07 листопада 2017 року про експертно-грошову оцінку земельної ділянки для індивідуального садівництва, що знаходиться в приватній власності ОСОБА_2 та розташована за адресою Закарпатська область, Тячівський район, Тереблянська сільська рада, урочище «Петрув Потік» «За межами населеного пункту» ринкова вартість становила 104 394 гривень на момент подачі позову (а.с.50-68).

Відповідно до змісту позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 згоден на присудження йому грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності; спірне майно він вважає неподільним.

Згідно із письмовими поясненнями ОСОБА_2 вона не погоджується сплачувати грошову компенсацію замість частки у праві власності на майно, а також заперечує факт незалежності даного майна до спільної сумісної власності з підстави свого скрутного матеріального становища, оскільки є безробітною та недоведеності позивачем факту придбання даного майна за спільні кошти подружжя.

За правилами статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набула за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Конструкція норми вищенаведеної статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільного права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширювати правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17.

Заперечуючи факт придбання спірного майна за спільні кошти, відповідач не довела факт придбання його за її особисті кошти.

Враховуючи, що спірний автомобіль та земельні ділянки придбано сторонами під час шлюбу, а суду не надано доказів придбання вищенаведеного майна за особисті кошти будь-кого з подружжя, суд доходить висновку про те, що зазначене майно, а саме : автомобіль марки « Volkswagen Tiuguan 1968» , 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун №CLJA118906, кузов №WVGZZZ5NZCW18307, колір коричневий (а.с.12-14), земельна ділянка загальною площею 0,0400 га., яка розташована за адресою: Закарпатська область, м.Мукачево, вулиця Берегівська, 32 «А» , кадастровий номер 2110400000:01:002:0269, та земельна ділянка загальною площею 0,1200 га., яка розташована за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, Тереблянська сільська рада, урочище «Петрув Потік» «За межами населеного пункту» , кадастровий номер: 2124487000:01:002:0052 є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до статтей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна , спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України).

За змістом частини четвертої статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено, що якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно із частиною п'ятою статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.

Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання однією стороною у справі своїх зобов'язань перед іншою.

Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої, п'ятої статті 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (стаття 11 цього Кодексу) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Отже, якщо один з подружжя не вчинив передбачених частиною п'ятою статті 71 СК України дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх частковій власності.

Саме такий по суті висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 погодився на присудження йому сплати грошової компенсації замість своєї частки у праві спільної сумісної власності на спірний автомобіль та земельні ділянки. Проте інший з подружжя ОСОБА_2 відповідної грошової суми (251 тис. 379 грн. компенсації, що є ? частиною вартості автомобіля, 224 тис. 964 грн. компенсації, що є ? частиною вартості земельної ділянки в м.Мукачево та 52 тис. 197 грн. компенсації, що є ? частиною вартості земельної ділянки в Тячівському районі) на депозитний рахунок суду не внесла.

За таких обставин суд приходить до висновку про визнання в цьому разі ідеальних часток подружжя в спірному майні без його реального поділу і залишення майна в спільній частковій власності сторін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71 СК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Збільшені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково .

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2: автомобіль марки Volkswagen Tiuguan 1968 , 2011 року випуску, реєстраційний номер АА27777РВ, двигун №CLJA118906, кузов №WVGZZZ5NZCW18307, колір коричневий; земельну ділянку загальною площею 0,0400 га, яка розташована за адресою: Закарпатська область, м.Мукачево, вулиця Берегівська, 32 А , кадастровий номер 2110400000:01:002:0269; земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, Тереблянська сільська рада, урочище Петрув Потік За межами населеного пункту , кадастровий номер : 2124487000:01:002:0052.

Визнати за ОСОБА_1 право власності: на ? автомобіля марки Volkswagen Tiuguan 1968 , 2011 року випуску, реєстраційний номер АА27777РВ, двигун №CLJA118906, кузов №WVGZZZ5NZCW18307, колір коричневий; на ? земельної ділянки загальною площею 0,0400 га, яка розташована за адресою: Закарпатська область, м.Мукачево, вулиця Берегівська, 32 А , кадастровий номер 2110400000:01:002:0269; на ? земельної ділянки загальною площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, Тереблянська сільська рада, урочище Петрув Потік За межами населеного пункту , кадастровий номер: 2124487000:01:002:0052.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору в розмірі 2 642,70 (дві тисячі шістсот сорок дві гривні 70 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення,з урахуванням п.15.5.Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, РНОКПП- НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканка - АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_3.

Повний текст рішення виготовлено 17.12.2018 року.

Головуюча Курах Л.В.