Ухвала

від 17.12.2018 по справі 520/17134/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/17134/18

Провадження № 1-кс/520/8268/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42017160000001330 від 03.10.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання сторони обвинувачення про арешт майна.

Так, згідно поданого клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017160000001330 від 03.10.2017 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321-1, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в продовж 2017 року по 01.04.2018 керівник пункту продажу «Одеса» ТОВ Фірма «Кріогенсервіс» ОСОБА_6 , який діючи умисно спільно з водієм (за договором з ДП «Кий Пропангаз») пункту продажу «Одеса» ТОВ Фірма «Кріогенсервіс» ОСОБА_7 та які усвідомлювали злочинність своїх дій, здійснили збут медичним установам Одеської області (КУ «Арцизька центральна районна лікарня», КУ «Пологовий будинок №7», КНП «Дунайська обласна лікарня «ООР»,

КУ «Дитяча міська клінічна лікарня №3», КУ «Одеська обласна клінічна лікарня», КУ «Центральна районна лікарня Ізмаїльського району», КУ «Пологовий будинок №2», КУ «Міська дитяча лікарня ім. ак. Б.Я. Резніка», КУ «Міська клінічна лікарня №11», КУ «Міська клінічна лікарня №3 ім. професора Л.І. Алейнікової», КУ «Одеський обласний онкологічний диспансер») завідомо фальсифікований лікарський засіб «кисень медичний рідкий» у розмірі 483812,728 кг. на суму 2636549,99 грн. в т.ч. ПДВ., чим спричинили збитки вказаним медичним установам на цю суму. При цьому до медичних установ був поставлений «рідкий технічний кисень», який фактчино закуплений у ПАТ «ОПЗ», який не є лікарським засобом.

06.11.2018 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321-1, ч. 5 ст. 191 КК України за фактом зберігання з метою збуту та збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321-1, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України за фактом зберігання з метою збуту та збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та пособництво заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Встановлено, що ТОВ Фірма «Кріогенсервіс» має свій відокремлений підрозділ, який розташований за адресою м. Одеса, Миколаївська дорога, 128.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 146157819 від 20.11.2018, за зазначеною адерсою розташовані нежитлові будівлі, які на праві приватної власноті належать ТОВ «Кортек» код ЄДРПОУ 30793977.

Враховуючи викладене, з метою відшукання та вилучення речей, документів, які використовувались при вчинені кримінального правопорушення, а саме: докумнетів, що свідчать про незаконну реалізацію кисню (журналів обліку, руху, в`їзду/виїзду, перевікри транспортних засобів, схем руху транспортних засобів, договорів, первинної бухгалтерської документації щодо придбання, приймоу, відспуску, перевезення, реалізації кисню накладних, видаткових накладаних, актів прийому передачі, товарно-трансопртних накладних, сертифікатів, та інше), відомостей про усіх працівників підприємства, табелів робочого часу, відомостей про виплату заробітної плати, наказів про призначення, переведення керівників, бухгалтерів, касирів та працівників підприємства за 2017-2018 роки, укладених контрактів з ними; чорнових записів, первинних бухгалтерських документів, які підтверджують закупівлю та витрати палива, комп`ютерної техніки, флеш-носів інформації, які містять вищезазначену інформацію в електронному вигляді; службових обов`язків керівників та їх функціональних обов`язків, печатей, штампів, грошових коштів, які отримані від незаконної реалізації такого кисню, інших предметів і документів, які мають значення по кримінальному провадженню 13.12.2018 провдений обшук у нежитлових будівлях за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено зазначене у клопотанні майно.

Враховуючи наявність необхідності в проведенні досліджень та експертиз, що має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, з метою забезпечення схоронності виявлених та вилучених в ході обшуку речей та документів, які можуть мати значення по даному кримінальному провадженню, виявлення, фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відносяться до обставин, що підлягають доказуванню по кримінальному провадженню, які можуть мати значення для об`єктивного, всебічного і повного розслідування кримінального провадження, сторона обвинувачення звертається з клопотанням про арешт майна.

Слідчий в судовому засіданні підтримав подане клопотання у повному обсязі.

Представник власника майна в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що клопотання є безпідставним.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції Українизакріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зКонституцієюУкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавстваУкраїни і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальнадекларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особамаєправомирноволодіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна,інакше як в інтересах суспільства іна умовах,передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «ОСОБА_9 проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що вилучені в ході проведення обшуку речі та документи, можуть містити відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень, та про осіб, які можуть бути причетними до вчинення зазначених у клопотанні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321-1, ч. 5 ст. 191 КК України, що свідчить про те, що такі речі та документи мають суттєве значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню в рамках кримінального провадження. Крім того, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення в частині того, що такі речі та документи є необхідними для подальшого проведення експертних досліджень в рамках даного кримінального провадження, що також свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження таких документів.

Викладене свідчить про те, що зазначені у клопотанні речі та документи відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Таким чином,враховуючи наявністьдостатніх підставвважати,що зазначеніу клопотанніречі тадокументи можутьбути використаніяк доказив рамкахкримінального провадження,що свідчитьпро те,що існуєнеобхідність взабезпеченні їхзбереження,слідчий суддяприходить допереконання,що потребидосудового розслідуваннявиправдовують такийступінь втручанняу праваі свободи,про якиййдеться вклопотанні сторониобвинувачення.В свою чергу завданням арешту майна є запобігання можливого приховування та знищення такого майна, в цілях подальшого досягнення завдань кримінального провадження.

За таких обставин, беручи до уваги правову підставу для арешту майна, можливість використання як доказів вилучених речей та документів в рамках кримінального провадження, наявність необхідності в забезпеченні проведення експертних досліджень, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання про арешт майна підлягає задоволенню, а вказаний захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним тому ступеню обмеження права власності, якого особа зазначає в результаті його дії.

Таким чином, керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42017160000001330 від 03.10.2017 року задовольнити.

Накласти арешт на вилучене в ході проведення обшуку у нежитлових будівлях за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:

1.флеш носій з надписом «Kingstom DT SE» об`ємом 8 GB на котрому закріплений тряпчаний брилок;

2.сертифікати якості в загальному на 9 аркушах;

3.блокнот в обложці сірого кольору;

4.блокнот з надписом «Mary kay»;

5.аркуш типу А4 з відтиском печаті №17;

6.аркуш типу А4 на якому було зроблено відтиска вияленої печаті «Кей пропангаз» ЄДРПОУ 31921907;

7.системний блок в корпусі чорного кольору з відтиским надписом: «Logic POWER»;

8.печатку №17 фірма «Кріогенсервіс» ЄДРПОУ 21543199;

9.печатку №7 «КИЙ ПРОПАНГАЗ» ЄДРПОУ 31921907;

10.печатку №17 «КИЙ ПРОПАНГАЗ» ЄДРПОУ 31921907.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1